Тема 12: Зобов’язання з відшкодування шкоди

Методичні вказівки

Рекомендована кількість годин -8.

Розглядаючи дану тему, перш за все, слід виходити із загальних підстав відповідальності за заподіяну майнову шкоду. Зокрема, слід мати на увазі наступне. Майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її заподіяла. Особа, яка заподіяла майнову шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини. Шкода, заподіяна каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Зобов’язання з відшкодування шкоди є одним з видів позадоговірних зобов’язань у зв’язку з тим, що їх виникнення відбувається не на підставі договору, а є наслідком настання передбаченого законом факту порушення права „поза договором”.

Предметом зобов’язань з відшкодування шкоди є дії боржника, спрямовані на забезпечення найбільш повного відновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким заподіяно шкоду.

Учасниками зобов’язання із заподіяння шкоди можуть бути громадяни, юридичні особи, держава, територіальна громада. Кожний з цих суб’єктів може виступати як деліквент або потерпілий.

Суб’єктом відповідальності за загальним правилом є особа, яка заподіяла шкоду (громадянин або юридична особа).Студентам слід звернути увагу на випадки заміни сторін у даних зобов’язаннях. Зокрема, заміна може відбуватися за умови суброгації та регресу. При суброгації до страхувальника переходять права кредитора щодо боржника, який є відповідальним за настання страхового випадку, з набуттям страхувальником відповідних прав вимоги до боржника повністю або частково.

При регресі у боржника за основним зобов’язанням після виконання ним зобов’язань перед кредитором виникає право зворотної вимоги (регресу) до інших солідарних боржників. У новому (регресному) зобов’язанні боржник також стає кредитором з правом вимоги у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Для застосування деліктної відповідальності як виду цивільно-правової відповідальності необхідною є наявність відповідних умов: а)завданої шкоди; б)протиправності у поведінці заподіювача шкоди; в) причинного зв’язку між першими двома елементами; г) вини заподіювача шкоди. Необхідно розкрити ці умови.

Зобов’язання з відшкодування шкоди може бути проведена за різними критеріями: за суб’єктами, за об’єктом, за окремими умовами відповідальності. Студентам необхідно навести характеристику кожного виду зобов’язання.

Поряд із загальними нормами ЦК про відшкодування шкоди є норми, які регулюють спеціальні випадки відшкодування шкоди.: відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям закону про припинення права власності на певне майно; відшкодування юридичній або фізичній особі шкоди, заподіяної їх працівником або іншою особою; відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг); відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування; відшкодування шкоди, заподіяної посадовою або службовою особою органа державної влади, органа влади АРК або органа місцевого самоврядування; відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування в сфері нормотворчості; відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органа дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду; відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі, потерпілому від злочину. Слід розкрити особливості підстав відповідальності по кожному з цих зобов’язань.

Оскільки часткову дієздатність новий ЦК України пов’язує із досягненням віку не 15 років, як це було передбачено раніше діючим законодавством, а 14 років, тому розмежовані правила відповідальності за шкоду, заподіяну малолітньою особою, яка не досягла 14 років, та неповнолітньою особою (у віці від 14 до 18 років).