Література

1. Калпин А. Г. Договоры фрахтования судна. Чартер и коносамент: Тексты лекций. – М.: В/О “Мортехинформреклама”, 1988.

2. Колпаков Н.Т. Регулирование перевозок во внутреннем водном и смешанном сообщении. – М.: Транспорт, 1981.

3. Аленичев В.В., Аленичева Т.Д. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. – М.: ТОО “Ист-Сервис”, 1994.

4. Журавлев Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование: теория и практика. – М.: Изд. центр СО “Анкил”, 1993.

5. Журавлев В.Ф., Лазарева Л.И. Обязательства по страхованию: Учебное пособие. – М.: Ин-т защиты предпринимателя, 1995.

6. Пацурия Н. Правила страхования как основная форма закрепления условий добровольного страхования. //Предпринимательство, хозяйство и право, - 1998, - №7, - с. 14-18.

7. Рахмилович В.А. Различные виды договора страхования в гражданском законодательстве. //Адвокат, - 1997, - №10, - с. 3-29.

Словник основних термінів

Іррегулярне зберігання – відносини за договором зберігання речі, яка має родові ознаки.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховик – це особа, яка бере на себе ризик загибелі майна, пошкодження здоров’я чи смерті застрахованого і зобов’язана при настанні певних подій сплатити визначену суму страхувальнику чи іншій уповноваженій особі.

Страхувальник – це особа, яка страхує себе, своє майно чи третіх осіб та їх майно від настання певних осіб.

Тести

1. Перевезення у місцевому сполученні – це:

1. перевезення одним транспортним засобом;

2. перевезення одним транспортним підприємством з використанням одного виду транспорту;

3. перевезення в межах району, області.

2. Перевізник за порушення зобов’язань по перевезенню вантажів несе відповідальність:

1. лише за наявності вини;

2. незалежно від вини;

3. незалежно від вини та звільняється від відповідальності тільки внаслідок дії непереборної вили.

3. Чи відноситься договір зберігання речей в камерах схову транспортних організацій до публічних?

1. відноситься;

2. відноситься, якщо тільки є відповідне рекламне оголошення;

3. відноситься, якщо в камері схову працює більше 2-х осіб;

4. не відноситься.

4.Предметом договору доручення є;

1. створення нових речей;

2. тільки укладення правочинів;

3. юридичні дії;

4. юридичні та інші дії.

5. Договір комісії відрізняється від договору доручення тим, що комісіонер діє:

1. від свого імені;

2. за рахунок комітента;

3. за дорученням комітента;

4. всі відповіді вірні.

Задача 1.

При укладанні річного договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом між автотранспортним підприємством та відправником виникли розбіжності:

1) Відправник вантажу відмовився підписувати проект річного договору, який надало йому автотранспортне підприємство, вважаючи, що всі перевезення вирішуються відповідно до плану перевезень, затвердженому у відповідному порядку. У свою чергу, автотранспортне підприємство зазначило, що в плані перевезень вантажів нічого не вказується щодо порядку подачі рухомого складу та подання до перевезення вантажів.

2) Автотранспортне підприємство не лише наполягало на укладанні річного договору на перевезення вантажів, а й попередило відправника, що в подальшому, відповідно до річного плану, воно буде наполягати на затвердженні квартальних, декадних, місячних планів та на затвердженні цих планів на початку кварталу, декади, місяця. Вантажовідправник, заперечуючи проти цієї вимоги, зазначив, що хоч ці пункти є в Типовому договорі на перевезення автомобільним транспортом, вони не обов’язкові для сторін.

3) Відправник запропонував включити до тексту договору умови, відповідно до яких автотранспортне підприємство зобов’язувалося відшкодувати відправнику збитки, що викликані простроченням доставки вантажу споживачеві. Автотранспортне підприємство погодилося на цю умову, але юрисконсульт відмовився поставити свою візу на такому договорі.

Дайте обгрунтовану відповідь автотранспортному підприємству та відправникові вантажу. Які умови Ви б запропонували внести до договору.

Задача 2.

При підписанні чартеру (договору фрахтування морського судна) між фрахтівником та фрахтувальником виникли розбіжності:

а) щодо обов’язковості запису у договорі розміру фрахту, виходячи з об’єму та ваги вантажу;

б) щодо права затримання видачі вантажу через несплату фрахту та інших платежів;

в) щодо права на розірвання договору, у випадку невідповідності відомостей про судно, зазначених у чартері, даним судових документів;

г) щодо права фрахтівника включати у чартер (при його підписанні) застереження про збереження за собою права завантаження на зафрахтоване судно “будь-якого вантажу” та права вибору місця завантаження в порту.

Відповідно до яких нормативних актів можуть бути вирішені зазначені розбіжності?

Задача 3.

Авіакомпанія “Одеські авіалінії” прийняла до перевезення 200 місць, загальною вагою 4750 кг., на адресу виробничо-технічного підприємства “Конструктор”. Вантаж прибув з затримкою у 5 діб, що завдало значних збитків підприємству: не була відвантажена продукція споживачам, зірвано план виробництва.

Підприємство звернулося з вимогою про сплату штрафу за прострочення у сумі 1370 грн. та збитків, завданих простоєм. Авіакомпанія зазначила, що прострочення було викликане несприятливими погодними умовами.

Яке рішення повинен винести господарський суд?

Задача 4.

З порту Ізмаїл на пароплаві “МРІЯ” до іноземного порту було відправлено 9 000 т. ярової пшениці. В ході розвантаження судна в одному з портів призначення було встановлено, що частина пшениці, що знаходилася у трюмах пароплаву, була зіпсована вологою. Пароплавство, не заперечуючи факту зіпсування пшениці, зазначило, що це викликано обставинами, які виключають відповідальність перевізників: судно сіло на мілину, а це навігаційна помилка у судноводінні - обставина, що звільняє від майнової відповідальності. Арбітражна комісія звільнила пароплавство від відповідальності. Позивач звернувся до суду.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 5.

Лісозаготівельна компанія “ЗАКАРПАТЛІС” надала для буксування плотокараван, який було сформовано з порушенням технічних умов сплітки, формування та оснащування плотів у Закарпатському басейні. В акті технічного огляду від 25 травня 1997 р. пароплавна компанія “Варяг” відзначила, що дефекти плоту (недостатня міцність металевих зв’язок, мала плавучість пучків тощо) відправником не були усунені. При буксирування у звичайних умовах при силі вітру до трьох балів пліт став розвалюватися, внаслідок чого було втрачено 790 кб.м лісу та такелаж на суму 30 000 грн. У суді виникло питання - хто повинен нести відповідальність: перевізник чи відправник?

Яке рішення має винести суд? Хто винен у втраті вантажу при буксируванні.

Задача 6.

Одеська залізниця за договором з товариством “ПАВИНОР” здійснювала перевезення вантажу зі станції Березівка до м. Одеси. У квітні 1998 р. на адресу одержувача надійшло 15 вагонів вантажу. Згідно домовленості залізниця повідомила одержувача про надходження вантажу на станцію призначення. Повідомлення було передано телефоном відповідальному працівнику товариства наступного дня після прибуття вантажу. Але товариство протягом 3 діб не вивезло вантаж зі станції в м. Одесі. Внаслідок цього виникли складнощі з вивантаженням вантажу, який прибув на адресу ПП “Будівельник”. Залізниця звернулася до товариства з вимогою сплатити за зберігання вивантаженого вантажу у п’ятикратному розмірі, а також штраф за простій у подвійному розмірі. Одержувач заперечив проти такої вимоги і зазначив, що залізниця порушила строки повідомлення про надходження вантажу. Крім того, товариство звернулося до господарського суду з вимогою щодо зменшення плати за зберігання.

Яке рішення повинен винести суд?

Задача 7.

Авіакомпанія “КийАвіа” прийняла 17 липня 1999 року за договором перевезення від компанії “Заготівельник” 30 т. фруктів для припровадження до Санкт-Петербургу. Документи на відправлення вантажу були виписані 15 липня без зазначення строку перевезення вантажу. В ході перевезення вантаж перевантажувався в Дніпропетровському аеропорту на інший літак. На місце призначення вантаж надійшов у належний час, передбачений розкладом. Але при видачі вантажу одержувачеві було встановлено, що в процесі перевезення зіпсовано 200 кг вишень (5 ящиків) та 150 кг абрикосів (6 ящиків). Крім того, доставлені абрикоси втратили свій товарний вигляд, внаслідок чого торговельно-закупівельне підприємство прийняло їх з 50% знижкою від встановленої вартості. Перевізникові була пред’явлена претензія про відшкодування вартості зіпсованого вантажу, повернення перевізної плати, відшкодування збитків, завданих знищенням вантажу. Претензія була задоволена лише в частині вартості втраченого вантажу. Відмовляючи у задоволенні інших вимог, перевізник зазначив, що відшкодування вартості втраченого вантажу передбачене законодавством. Щодо відшкодування збитків, то перевізник зазначив, що вантаж було припроваджено у строки, передбачені договором та розкладом польотів.

В якій частині можна задовольнити вимоги? Яке рішення повинен винести господарський суд?

Завдання.

Проаналізуйте норми чинного законодавства та складіть таблицю колізій у правовому регулювання однотипних питань на різних видах транспорту.

Питання	Статут залізниць	Кодекс торгівельного мореплавства	Статут автомобільного транспорту	ваша думка
Відповідальність за прострочення доставки вантажу.
Правові наслідки, якщо вантаж не був виданий одержувачеві після прострочення максимально допустимих строків.
Відповідальність за використання перевізником вантажу для задоволення власних потреб.
Відповідальність за втрату вантажу, який було здано з зазначеною цінністю.
Питання, які, на Ваш погляд, потребують додаткового регулювання.

Задача 8.

Ткаченко, що був застрахований за договором змішаного страхування життя, у нетверезому стані чіплявся до перехожих, погрожував їм, а потім вдарив одного з них. Учинивши опір працівникам патрульно-постової служби, Ткаченко впав і вдарився головою, внаслідок чого отримав тяжке тілесне ушкодження і пізніше був визнаний непрацездатним.

Чи буде виплачена страхова сума Ткаченкові? Як її обчислити?

Задача 9.

Бондаренка було засуджено у зв’язку із завданням Соловйову тяжких тілесних пошкоджень. Страховик виплатив Соловйову за договором особистого страхування суму у розмірі 600 грн. Прокурор, вважаючи Бондаренка зобов’язаним відшкодувати завдану шкоду, подав позов про стягнення цієї суми на користь страховика. Суд задовольнив позов, посилаючись в своєму рішенні на ст. 452 ЦК України. Суд апеляційної інстанції погодився із рішенням суду, але застосував правила ст. 460 ЦК України. Заступник голови Верховного Суду України вніс протест про скасування рішення по справі, що вступило в силу.

Чи обгрунтоване рішення суду про відшкодування страхової суми в регресному порядку? Яку слід охарактеризувати протест заступника голови Верховного Суду?

Задача 10.

Страхова компанія “ТЕКТ” подала позов до Максименка про стягнення 5000 грн. на відшкодування платежів, які було виплачено страховою компанією Дручевському. У позовній заяві було зазначено, що з вини Максименка квартиру Дручевського було залито гарячою водою, внаслідок чого були зіпсовані меблі у двох кімнатах, паркет у коридорі, а також імпортна аудіотехніка. Страхова компанія сплатила Дручевському страхове відшкодування в сумі 5 000 грн. і вимагала відшкодування цієї суми від Максименко. В ході розгляду справи з’ясувалося, що в акті про знищення застрахованого майна зазначалося: “… з вини Максименка у ванній кімнаті було залишено відкритим кран з гарячою водою, що призвело до проникнення гарячої води у квартиру Дручевського”. В судовому засіданні виникло питання щодо змісту та правильності складання страхового акту. Як з’ясувалося, Дручевський, під час складання страхового акту, знаходився на лікуванні у стаціонарному відділенні лікарні. Члени його сім’ї - дружина та син, які мешкають разом з ним, до складання акта не залучалися. Акт було складено через п’ять діб після заяви страхувальника заступником директора страхової компанії у присутності страхового агента та потерпілого. В акті відсутні відомості про присутність або відсутність членів сім’ї потерпілого. Крім того, як видно з заяви Дручевського про настання страхового випадку, Максименко знаходився в цей час у своїй квартирі і заявив про раптове псування батареї центрального опалення. Заява Максименка про ремонт батареї підтверджується випискою із книги записів звернень громадян у диспетчерську з приводу ремонту обладнання.

Який договір було укладено Дручевським зі страховою компанією? Чи наступив страховий випадок? Яке рішення повинен винести суд?

Задача 11.

Підприємство “АЛЕКС” уклало з юридичною компанією “ІНФОРМ-БІЗНЕС” договір на ведення судових і господарських справ та надання кваліфікованої юридичної допомоги.

У свою чергу, компанія уклала договір з підприємством на обслуговування офісної техніки, яка належить компанії.

Які правовідносини виникли між сторонами? Які правові норми слід застосовувати до цієї ситуації?

Задача 12.

Алексєєв доручив своїй знайомій Копитовій - юристу за освітою, вести за плату справу про розподіл майна. Зібравши повністю необхідні матеріали і подавши позов до суду від імені Алексєєва, Копитова, за тиждень до розгляду справи, зрозуміла, що вимоги позивача суд не задовольнить повністю, і відмовилася від ведення справ без зазначення причин.

Після розгляду справи Копитова зажадала від Алексєєва 80% обумовленої угодою винагороди, зазначивши, що Алексєєв використовував в процесі ті докази, які вона зібрала. Крім того, Алексєєв виклав свої позиції у справі так, як визначила це Копитова.

Алексєєв не лише відмовив у виплаті винагороди, а й зазначив, що стягне з Копитової збитки, яких він зазнав внаслідок її відмови від виконання договору доручення.

Як вирішити спір?

Задача 13.

Семенюк та Тернавський були сусідами по ділянках у садовому товаристві “ЯБЛУНЕВИЙ ЦВІТ”. Приїхавши на початку дачного сезону на садову ділянку, Семенюк побачив, що кілька листів шиферу на даху будинку Тернавського були зламані та прогнили східці перед будинком. Семенюк хотів повідомити про це Тернавського, але всі спроби знайти останнього не дали ніяких результатів. Вважаючи, що ці ушкодження можуть призвести до подальшого руйнування будинку та зіпсуття предметів внутрішньої обстановки, Семенюк найняв робітників, які відремонтували садовий будинок Тернавського. Загальна вартість робот та матеріалів склала 600 грн., які заплатив Семенюк. Повернувшись восени із закордонного відрядження, Тернавський з сім’єю погодився сплатити Семенюку 400 грн. за ремонт даху, вважаючи, що він був необхідний. Щодо сплати іншої частини суми він відмовився, вважаючи, що вартість ремонту сходів завищена та, взагалі, у здійсненні цього ремонту не було крайньої потреби. Семенюк подав позов до Тернавського про відшкодування 200 грн.

Чи носять відносини між Семенюком та Тернавським правовий характер? Яке рішення повинен винести суд?

Задача 14.

Комісійний магазин прийняв на комісію від Герасимова музичний центр. Його продажна вартість була встановлена сторонами у сумі 2 750 грн. При укладанні договору магазин попередив Герасимова про можливе зменшення встановленої ціни, якщо протягом 3 місяців музичний центр не буде продано за початковою ціною. Протягом зазначеного строку музичний центр не було продано. Директор магазину надіслав Герасимову листа із проханням з’явитися до магазину для переоцінки зданої речі протягом 20 діб, але він у зазначений строк не з’явився. Тоді директор магазину зменшив вартість музичного центру до 2 000 грн., і останній було продано.

Після продажу центру Герасимов з’явився до магазину і зажадав виплатити йому вартість центру, що була встановлена за первісною домовленістю, а також зазначив, що знаходився у відрядженні і не мав змоги прийти до магазину раніше. Директор магазину відмовився сплатити суму, яку вимагав Герасимов, мотивуючи тим, що він був зобов’язаний попередити про своє відрядження.

Чи мав право директор магазину провести переоцінку речі? Дайте характеристику вимогам Герасимова.

Задача 15.

Меліхова придбала в комісійному магазині шкіряне манто і незабаром з’ясувала, що шкіра в деяких місцях протерта. У зв’язку з цим вона звернулася до директора комісійного магазина з проханням прийняти манто і виплатити їй його вартість, або зменшити покупну ціну. Директор відмовився виконати прохання, посилаючись на те, що речі, придбані в комісійному магазині, поверненню не підлягають, а недоліки могли виникнути і під час знаходження манто у Меліхової.

Меліхова подала позов до комісійного магазину. Товарознавчою експертизою було встановлено, що шкіра була зіпсована ще до того, як магазин прийняв її на комісію. Представник магазину заявив, що оскільки шкіра була зіпсована не з вини магазину, магазин відповідальності не несе. Як свідка було викликано першу власницю манто Кучеровську, яка зазначила, що здане нею манто ніяких недоліків не мало і при прийманні до магазину на ньому не було виявлено ніяких дефектів, тому відповідальності вона не несе.

Що входить в обов’язки комісійного магазину при прийнятті речей на комісію? Чи має право Меліхова повернути манто до магазину? Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 16.

Дуліна подала позов до “Укрзалізниці” про відшкодування шкоди у сумі 1400 грн. В обгрунтування позову вона зазначила, що поклавши речі в автоматичну камеру схову, вона набрала шифр і записала номер камери схову, після чого адміністратор видав їй жетон та ввімкнув сигналізацію. За два дні, у день від’їзду, Дуліна прийшла за речами, передала жетон адміністратору залу камери схову, який відімкнув сигналізацію. Вона набрала шифр, але камера не відкрилася і була відчинена, за її заявою, адміністратором. У камері її речей не було, а замість них знаходилися інші речі. Дуліна звернулася з заявою про відшкодування збитків до адміністрації вокзалу, але відповіді не отримала. Тоді Дуліна звернулася до суду.

Які правовідносини виникли між сторонами? Яку відповідальність несе адміністрація вокзалу? Яке рішення повинен прийняти суд.