- •Практикум до курсу “Цивільне право. Особлива частина”.
- •Мова методичних вказівок – українська. Передмова
- •Загальний перелік рекомендованої літератури:
- •Тема 1. Зобов’язальне право і зобов’язання
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 2. Цивільно-правовий договір
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 3: Зобов’язання з відчуження майна у власність
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Задача 2
- •Завдання.
- •Тема 4: Зобов’язання з передачі майна у користування
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 5: Зобов’язання з виконання робіт
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Завдання
- •Тема 6. Зобов’язання з надання фактичних та юридичних послуг
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів:
- •Нормативний матеріал:
- •Література
- •Словник основних термінів
- •Задача 17
- •Тема 7: Зобов’язання з надання фінансових послуг
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 8. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Словник основних термінів
- •Тема 9. Договір комерційної концесії
- •Завдання
- •Тема 10. Зобов’язання зі спільної діяльності
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 11. Зобов’язання з односторонніх дій.
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 12: Зобов’язання з відшкодування шкоди
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Тема 13: Відшкодування моральної шкоди
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал
- •Література
- •Словник оcновних термінів
- •Тема 14. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •Список основних термінів
- •Завдання
- •Тема 15: Спадкове право
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів:
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
- •Словник основних термінів
- •Завдання
- •Питання до іспиту (особлива частина)
- •Критерії оцінки
Тема 4: Зобов’язання з передачі майна у користування
Методичні вказівки
Рекомендована кількість годин -4.
При розгляді питання про договір майнового найму (оренди) дати визначення цьому виду цивільно-правових договорів. Зазначити, що цей договір двосторонньо зобов’язуючий, консенсуальний, оплатний. Особливістю договору майнового найму (оренди), яка відрізняє його від інших договорів є те, що наймач отримує майно не у власність, а лише у тимчасове користування.
Істотні особливості характеризують договір оренди державного і комунального майна. Цей договір опосередковує відносини щодо особливих об’єктів – цілісних майнових комплексів державних та комунальних підприємств, їхніх структурних підрозділів. Орендодавцями в такому договорі виступають Фонд державного майна, його регіональні відділення і представництва щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю; органи, уповноважені Верховною Радою АРК і органами місцевого самоврядування управляти майном – відносно цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить АРК або є комунальною власністю; підприємства – відносно окремо індивідуально-визначеного майна, а з дозволу вищезгаданих орендодавців – також відносно цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
При розгляді питання про договір піднайму, не треба плутати цей вид договірних відносин з договором перенайму, в силу якого з дозволу наймодавця наймач передає свої права і обов’язки третій особі, яка стає наймачем. Така заміна наймача може мати місце в порядку договірного відступу від вимоги й переводу боргу та в силу правонаступництва юридичних осіб при їх реорганізації.
Договір прокату є різновидом договору найму. Виділення його в особливий вид зумовлене специфікою, пов’язаною з цілями цього договору, складом його учасників і колом орендованих об’єктів. Як наймодавці за договором прокату виступають організації, для яких здача майна у найм є постійною підприємницькою діяльністю. Договір прокату є договором приєднання, тобто його умови встановлені однією із сторін у формулярах або в інших стандартних формах, і може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Договір прокату є публічним договором. Предметом його може бути тільки рухоме майно.
Договір найму (оренди) транспортного засобу (або фрахтування) – це цивільно-правовий договір, за яким наймачу (орендарю) за плату надається транспортний засіб у тимчасове володіння та користування з наданням наймодавцем (орендодавцем) послуг для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг. Безпосереднім предметом договору тимчасового фрахтування є транспортні засоби у широкому їх розумінні згідно з Законом України „Про транспорт”. Зокрема предметом договору можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
При розгляді питання про договір лізингу, слід розкрити його поняття, визначити форми і види лізингу в Україні, маючи на увазі, що традиційними для нашого законодавства є такі форми лізингу як зворотний, пайовий та міжнародний. Разом з тим у міжнародній практиці застосовується, наприклад, компенсаційний лізинг, коли лізингові платежі за користування обладнанням оплачуються зустрічними поставками продукції, виготовленої на ньому.
Слід окремо зупинитися на тому, які передбачені законом істотні умови договору лізингу.
При розгляді питання про договір найму житла, слід зауважити, що він укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років.
Договір позички, відомий цивільному праві з найдавніших часів, в ЦК УРСР 1963 року мав назву „договір безоплатного користування майном”.
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Річ передається у тимчасове користування і має бути повернена у тому ж стані, з урахуванням нормального зносу. Цей безвідплатний договір.
Окремо необхідно звернути увагу на форму договору позички, яка визначається як загальними правилами про форму угод, так і спеціальними нормами.