Критерії оцінки

Оцінка „відмінно”.

1. Відповідь студента базується на самостійному творчому мисленні. Знання структури курсу, теми, мікротеми, висвітлюваного питання, вміння укладати тезисний план і користуватися понятійним апаратом та точністю формулювань законів. Уміння синтезувати знання з даного питання. грамотно і логічно будувати усний текст відповіді. Глибокі знання програмного матеріалу. Студент без зволікань дає відповідь на основні та додаткові питання.

2. Програмний матеріал засвоєно повністю.

3. Ґрунтовні знання першоджерел, уміння самостійно розкривати їх зміст, робити узагальнення і висновки, використовуючи додаткову літературу.

Оцінка „добре”.

1. Відповідь студента базується на самостійному аналізі даного питання. Хороші знання структури тексту, висвітлення матеріалу – грамотне і по суті. Хороше засвоєння програмного матеріалу. Володіння навичками і засобами виконання практичних завдань.

2. Програмний матеріал засвоєно. Можливі несуттєві неточності в поясненні в деяких неосновних питань.

3. Студент вміє використовувати свої знання в аналізі сучасної дійсності.

4. Знання першоджерел і іншої передбаченої програмою літератури.

Оцінка „задовільно”.

1. Відповідь студента ґрунтується на рівні репродуктивного мислення. Слабкі знання структури курсу. Допускає помилкові тлумачення термінів, формуліровок. Спостерігаються порушенні послідовності у висвітленні питання. Виникають проблеми при виконанні практичних завдань.

2. Засвоєно лише основну частину програмного матеріалу, яка охоплює тільки вузлові питання, що мають визначальне значення для поняття багатьох тем курсу.

3. Виникають труднощі при аналізі сучасності.

4. Знає лише основний текст першоджерел. Недостатньо володіє навичками узагальнення і висновків.

Оцінка „незадовільно”.

Студент на знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не може пов’язати даний матеріал із сучасністю, не знає основного матеріалу першоджерел.