Участь неурядових організацій у реалізації євроінтеграційного курсу та процесі адаптації українського законодавства до законодавства єс

Сам Євросоюз та процес розвитку стосунків із ним традиційно розглядається через призму відносин між урядами та інституціями ЄС. А тим часом в ЄС розвиваються інституції суспільного діалогу на рівні Співтовариства, розширюється процес залучення різного роду недержавних суб'єктів при формуванні, консультуванні та оцінці європейської політики. Ця тенденція виразно вказує на те, що ефективна реалізація процесу європейської інтеграції вимагає залучення до його становлення, спрямування та просування широкого кругу недержавних організацій. Два важливих консультаційних органи - Комітет регіонів та Економічний та соціальний Комітет, є основними двигунами розвитку таких відносин у Євросоюзі, а також у процесі розширення Союзу. Як наслідок, країни, які хочуть формувати близькі відносини з ЄС, повинні враховувати участь та активність з боку представників організацій громадянського суспільства на кожному рівні прийняття рішень.

Досвід країн, що приєдналися до ЄС, показує, що такого роду співпраця державних органів влади з організаціями громадянського суспільства повинна мати належну оцінку, особливо в ситуаціях, коли необхідно отримати прихильність громадської думки для певних дій або опрацювання компромісів у складних та суперечливих питаннях

Неурядові організації (НУО) в Україні також уже стали фактом суспільно-політичного життя країни, одним із суб’єктів політичного процесу. Діяльність неурядових організацій є одним із показників того, що громадянське суспільство в Україні народжується й прагне ствердження. Неурядові організації беруть дедалі активнішу участь у формуванні державної політики. На рівні Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів зроблені перші кроки до залучення незалежних експертів до вироблення державних рішень. Представники окремих неурядових аналітичних центрів (НАЦ) беруть участь у дорадчих органах при відповідних державних структурах.

НАЦ акумулюють значний інтелектуальний потенціал, нагромадили досвід співробітництва з дослідницькими організаціями інших країн. Є всі підстави стверджувати, що суспільна потреба в неурядових аналітичних центрах існує. Більше того, ті центри, що мають кредит громадянської довіри можуть служити своєрідним «інтелектуальним мостом» між владою та суспільством.

Неурядові дослідницькі структури виступають генераторами нових ідей для влади, пропонуючи аналітичну продукцію, новаційні рішення, механізми їх реалізації, використовуючи при цьому для їх розробок позабюджетні кошти. Тобто держава має змогу залучити додатковий інтелектуальний ресурс, не витрачаючи при цьому ні копійки.

НАЦ - не тільки посередники між інтелектуальним середовищем і держапаратом, а й інструмент громадянського контролю, ініціатор публічного обговорення найгостріших внутрішніх і зовнішніх проблем, що стоять перед країною. Саме вони вперше винесли на публічне обговорення проблеми тіньової економіки, реформи у військовій сфері, використання владою адмінресурсу під час виборчих кампаній.

Аналітичні центри проводять публічні дискусії з обговорення передвиборних програм партій і блоків, організують екзит-поли, проводять регулярні соціологічні опитування, визначаючи настрої та сподівання суспільства. Цілком очевидно, що роль неурядових аналітичних центрів зростає саме нині, у період глибинних внутрішніх трансформацій, коли влада, відчуваючи дефіцит нових ідей і рішень, об’єктивно потребує інтелектуального підживлення, а суспільство - ефективного інструмента контролю над її діями.

Виступаючи генераторами свіжих ідей, альтернативних пропозицій та ефективним каналом “зворотного зв’язку” між владою й громадськістю, НАЦ можуть стати ефективною рушійною силою інтеграційного процесу. Вони як невід’ємний елемент громадянського суспільства виконують низку важливих завдань, зокрема,: захист соціальних, економічних, творчих, наукових та інших інтересів громадян; формування загальнонаціональної підтримки процесу інтеграції до ЄС. Шляхами цієї діяльності є:

• залучення широкої громадськості до вироблення державної політики та популяризації ідеї європейської інтеграції (організація громадської підтримки євроінтеграційного курсу та широка суспільна інформованість про ЄС на сьогодні є одним з головних завдань діяльності Уряду на європейському напрямі);

• підвищення загального рівня поінформованості населення про ЄС, його історію, сучасний стан і перспективи розвитку, відносини з Україною;

• надання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади;

• формування механізмів регіональної інтеграції;

• сприяння розвиткові форм суспільного діалогу (шляхом згладжування гострих кутів у питаннях зовнішньополітичних пріоритетів як еліти так і населення);

• встановлення партнерських відносин з НАЦ країн Європи;

• залучення приватного бізнесу до некомерційної суспільної діяльності.

Діяльність НАЦ у сфері європейської інтеграції України можна умовно розбити на шість головних напрямів [3].

Перший – здійснення незалежних аналітичних досліджень. Результати проведеного аналізу, як правило, розміщуються у власному друкованому виданні та на WEB-сайті організації у мережі Internet.

Другий – міжнародні контакти. Українські НУО співпрацюють із зарубіжними аналітичними центрами та провідними експертами з метою реалізації спільних проектів, обміну інформаційно-аналітичною продукцією, участі в міжнародних конференціях і зустрічах. Наприклад, партнерські контакти склалися з організаціями США, Росії, Польщі, Канади, Великої Британії, Бельгії, Німеччини, та ін. країн.

Третій – організація публічних акцій (круглих столів, конференцій, семінарів, брифінгів, зустрічей тощо). Такі заходи є незалежними форумами для дебатів, що сприяють виробленню конкретних пропозицій для владних структур. Серед учасників: народні депутати України, фахівці Комітету з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України, Головного управління зовнішньої політики Адміністрації Президента України, провідні науковці, вітчизняні та закордонні незалежні експерти, дипломати, представники ЗМІ.

Четвертий – проведення соціологічних опитувань громадської думки населення України та експертних опитувань. Отримані при опитуваннях результати є індикаторами стану та перспектив європейської політики України, а відтак, вони повинні активно використовуватися державними органами для вироблення ефективної політики на європейському напрямі.

П”ятий – співпраця з органами держаної влади. Сьогодні вже не можна говорити, що влада зовсім не враховує думку аналітиків “третього сектора”. Так, наприклад, у парламентську практику ввійшло активне залучення експертів аналітичних центрів до:

• Участі у підготовці та експертизі законопроектів. Окремі народні депутати використовують потенціал аналітичних центрів при підготовці проектів законів. Аналітичні центри активно залучаються до експертиз законопроектів. Однак, така співпраця лише розпочинається, а існуючий аналітичний потенціал наукових і громадських установ використовується недостатньо.

• Участь у підготовці парламентських слухань. Експерти аналітичних центрів залучаються до підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів, виступів під час проведення слухань, розробки пропозицій до проектів Рекомендацій за результатами парламентських слухань із різних проблем (європейської інтеграції, відносин Україна—НАТО, енергетичної стратегії України, законодавства у сфері інтелектуальної власності, забезпечення свободи слова й інформаційної безпеки тощо).

• Участі у науково-експертних, громадських радах при парламентських Комітетах. Такі ради створені при Комітеті з питань Європейської інтеграції (Б.Тарасюк), Комітеті з питань свободи слова та інформації (М.Томенко), Комітеті з питань правової політики (В.Онопенко), Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (А.Матвієнко). Під час роботи попереднього складу Парламенту існувала і Консультативна Рада при Комітеті у закордонних справах. Але діяльність цих рад нормативно не закріплена. Крім участі в радах, незалежні експерти надають допомогу комітетам як консультанти на позаштатній основі.

Шостий – співпраця з представниками ЗМІ. Саме цей напрям діяльності дозволяє НУО доносити думку громадськості до влади. Практично щодня представники мас-медіа використовують аналітичні матеріали, експертний коментар, оцінки й прогнози, фактичні дані, результати соціологічних/експертних опитувань НУО. Крім того, науково-публіцистичні та періодичні видання регулярно публікують статті експертів НУО стосовно питань "європейського вектора" зовнішньополітичної діяльності України.

Ініціативи НУО на всіх основних євроінтеграційних напрямах їхньої діяльності можна лише вітати, оскільки виграш буде очевидним для суспільства та держави.