Створення нормативно-правової бази, адаптованої до норм єс, в тому числі гармонізація національного законодавства України з вимогами угод системи гатт/сот

Останніми роками Україна зробила певні кроки у наближенні законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Свідченням цього є розробка і прийняття низки кодексів, які в цілому адаптовані до стандартів ЄС: Земельного, Бюджетного, Митного, Кримінального, Цивільного, Кримінально-виконавчого. Однак досі не прийняті Податковий, Цивільно-процесуальний кодекси та інші важливі законодавчі акти. Водночас, згідно з Концепцією розвитку законодавства України, до 2005 р. має бути підготовлено й прийнято ще близько 300 законів, але при цьому необхідно забезпечити їхню адаптованість до права ЄС.

Моніторинг виконання щорічних планів роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС свідчить, що найактивніше державними органами здійснюється робота щодо приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС у таких сферах: банки та банківська справа, митне право, бухгалтерський облік та фінансова звітність, захист прав інтелектуальної власності, правила конкуренції, боротьба з відмиванням «брудних» грошей, технічні стандарти.

Демократія та верховенство права

Для приведення українського законодавства у відповідність до норм ЄС, міжнародним зобов’язанням, пов’язаним із вступом України до Ради Європи, приєднанням України до Конвенції про захист прав і основних свобод людини був прийнятий ряд законів, а саме: "Про імміграцію", "Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців", "Про громадянство України", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про організації роботодавців", "Про політичні партії в Україні", "Про прийняття зміни до Конвенції про права дитини", "Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії", "Про ратифікацію Факультативного протоколу про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок".

Крім того, у січні 2004 року на розгляд Верховної Ради України подано законопроекти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та ратифікації Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах.

Судова система

З прийняттям Закону України "Про судоустрій України" започатковано створення принципово нової судової системи в Україні. 15 травня 2003 р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким приведено у відповідність до положень Закону України "Про судоустрій України" норми більше ніж 70 законодавчих актів.

У тісній співпраці з ЄС проводиться реформування судової системи в Україні, зокрема створено організаційно-правову та інституційну основу розбудови нової системи судів та пенітенціарних органів, адаптовану до вимог ЄС. Подальше здійснення судово-правової реформи відбуватиметься відповідно до Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003–2005 роки.

Соціальна політика

Реалізація основних напрямів соціальної політики України здійснювалася шляхом реформування системи страхування, охорони праці, здоров’я, пенсійного забезпечення, політики зайнятості та інших галузей відповідно до стандартів Ради Європи.

Верховною Радою України прийнято закони України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення". З 1 січня 2004 року ці закони набули чинності, а з їх прийняттям фактично завершився в Україні перший етап пенсійної реформи.

Для повнішого забезпечення економічних і соціальних прав громадян прийнято закони України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про страхування", "Про внесення змін до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування", "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Перші кроки були здійснені у напрямі наближення національних соціальних стандартів до європейських. З метою зменшення масштабів бідності Указом Президента України затверджена Стратегія боротьби з бідністю. Кабінетом Міністрів України видана постанова про Комплексну програму забезпечення реалізації Стратегії боротьби з бідністю, щорічно розробляються заходи з метою її реалізації. Щомісячно здійснюється моніторинг рівня життя населення. Урядом України затверджена Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роках, що сприятиме вирішенню проблем захисту працівників, забезпеченню пріоритету здоров’я працівників та їхнього соціального захисту, створенню належних умов праці. У 2001 році прийнято Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». У 2002 році фундаментально змінена система надання державної допомоги особам, які незастраховані у системі обов’язкового державного страхування, що діяла в Україні з 1993 року.

Гармонізація національного законодавства України з вимогами угод системи ГАТТ/СОТ

У сфері торговельних аспектів прав інтелектуальної власності законодавче середовище протягом останнього часу зазнало великих позитивних змін і наблизилось до рівня захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності, який існує в ЄС. Україна створила правову основу для захисту інтелектуальної власності. Усі необхідні кроки були здійснені для приєднання України до 8-ми багатосторонніх конвенцій з питань прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.

З метою приведення національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності у відповідність до вимог СОТ та досягнення в цій сфері стандартів ЄС в Україні створена відповідна нормативно-правова база. Сформована інфраструктура, що забезпечує реалізацію правових норм щодо захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному та судовому порядку. В Україні діють 10 спеціальних законів та близько 100 підзаконних актів у сфері інтелектуальної власності.

Уряд України прийняв постанову «Про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності». Положення цього документа, які базуються на міжнародно визнаних принципах, створили правову основу порядку реєстрації таких товарів та визначають заходи щодо забезпечення дотримання порядку реєстрації та контролю за переміщенням цих товарів через митний кордон України. Спеціальні положення, що стосуються митного контролю товарів з елементами інтелектуальної власності, знайшли також відображення в новому Митному кодексі України (статті 255-258). Важливим кроком у даному напрямі стало прийняття у 2003 р. Цивільного кодексу України, який містить окрему книгу "Право інтелектуальної власності", де зосереджені загальні норми щодо набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

З прийняттям Законів України "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності" та "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" гармонізована система сертифікації та стандартизації відповідно до вимог угод СОТ та ЄС про технічні бар’єри торгівлі, завершений перший етап реформування національної системи технічного регулювання.

З 1 січня 2004 р. вступив у дію новий Митний кодекс України, яким закріплюються в національному законодавстві основні положення міжнародних конвенцій та документів організацій, до яких приєдналась або має намір приєднатись Україна. У цьому документі відповідно до світової практики врегульовані питання проведення митної оцінки та визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Принципи митної оцінки товарів визначаються відповідно до положень Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, запроваджується декларування митної вартості. Питання визначення країни походження товарів у новому Митному кодексі вирішено з урахуванням норм та принципів, які прийняті в країнах–членах ЄС. При цьому використані положення Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ (Угода про Правила визначення походження товарів з країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій).

Законом України "Про Митний тариф України" для здійснення цілей тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів упроваджений Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності, який базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Значним кроком у приведенні митного законодавства України до міжнародних вимог є запровадження механізму захисту прав інтелектуальної власності на державному кордоні України. Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, яке було розроблено відповідно до вимог Угоди з торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (TRIPS) - однією з 28 Угод системи ГАТТ/СОТ. Створено та запроваджено відповідний програмно-інформаційний комплекс, використання якого дозволяє в режимі реального часу передавати митним органам інформацію про зареєстровані товари та призупиняти митне оформлення товарів, щодо яких є підозра в порушенні прав інтелектуальної власності.

Верховною Радою України був прийнятий розроблений Кабінетом Міністрів України Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику", відповідно до якого усунені дискримінаційні положення щодо вибору виробників при проведенні тендерів для оснащення об’єктів електроенергетики.

З метою подальшої гармонізації національного законодавства з вимогами угод системи ГАТТ/СОТ Урядом розроблений Графік уведення в дію пріоритетних законопроектів, переважна більшість яких уже внесена на розгляд Верховної Ради України.

Зокрема, ключове місце в процесі адаптації національного податкового законодавства до норм законодавства ЄС та вимог угод ГАТТ/СОТ належить прийняттю Податкового кодексу України. Положення розділів IV "Податок на додану вартість" і V "Акцизний податок" проекту Податкового кодексу України, прийнятого у другому читанні, у значній мірі адаптовані до законодавства Європейського Союзу.

Економіка

З 2002 року практично адаптоване до норм ЄС законодавство у сфері захисту економічної конкуренції, завершено гармонізацію системи державних закупівель.

Завершилась робота по прийняттю основних кодексів України, у тому числі Бюджетного (2001 р.), Митного (2002 р.), Цивільного (2003 р.), Кримінально-виконавчого (2003 р.).

За останні роки прийнята низка законів України, рішень Президента України та Кабінету Міністрів, спрямованих на визначення концептуальних засад та затвердження державних програм розвитку різних секторів промисловості та сільського господарства, енергетики та транспорту. Серед найвагоміших актів: Земельний кодекс України та закони України "Про іпотеку", "Про розмежування земель державної й комунальної власності", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки".

Правові, економічні та організаційні засади функціонування оптового ринку електричної енергії України встановлені Законом України "Про електроенергетику".

У сфері зв’язку з метою розвитку інтернет-послуг прийняті закони України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Крім того, прийнятий Закон України "Про телекомунікації", який, у тому числі, передбачає створення незалежного регулятивного органу на ринку зв’язку.

Створена нова законодавча та нормативна база у сфері розвитку підприємництва та посилення приватної ініціативи, у тому числі за рахунок прийняття Верховною Радою України таких законів:

• Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва;

• Про державну підтримку малого підприємництва;

• Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (набрав чинності 15 січня 2004 р.), згідно з яким розпочато новий етап державної політики регулювання сфери господарської діяльності;

• Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (набрав чинності з 1 липня 2004 р.) – принципово новий закон, який враховує вимоги директив ЄС щодо реєстрації суб’єктів господарювання, зокрема, суб’єктів бізнесу, а також врегульовує існуючі проблеми при проведенні державної реєстрації.

Законодавча база державної науково-технічної політики зміцнена в результаті прийняття низки законодавчих, програмних та нормативних актів, які покликані сприяти утвердженню інноваційної моделі розвитку економіки як на галузевому, так і регіональному рівні. Зокрема, Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" визначені стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні на 2003-2013 роки та середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня.

Правила конкуренції. Перший Закон в Україні, спрямований на регулювання конкуренції, — Закон «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» — був прийнятий ще 18 лютого 1992 р. Останнім часом прийняті нові базові закони, в яких відображені основні принципи конкурентного права ЄС. Нині законодавча база України у сфері конкуренції має понад тисячу нормативно-правових актів, у т.ч. понад 80 Законів України, серед яких: «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», законодавчі акти, що регулюють відносини в окремих сферах господарської діяльності та містять норми щодо конкуренції. Обов’язок держави — захищати конкуренцію у підприємницькій діяльності - закріплений у Конституції України.

Новий Закон України «Про захист економічної конкуренції», який набув чинності з березня 2002 р., містить низку нових положень, спрямованих на запровадження матеріальних і процесуальних норм права, що відповідають законодавству ЄС та країн-членів ЄС. Закон має забезпечити суттєве підвищення рівня правового захисту економічної конкуренції в Україні. Програмні засади конкурентної політики держави на найближчі роки визначено Указом Президента України «Про основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки».

Однак поруч з досить розвиненою системою законів про конкуренцію все ще залишаються неврегульованими кілька питань, зокрема, питання надання державної допомоги окремим підприємствам чи виробництву товарів, а також процесуальні положення щодо антимонопольного впровадження тощо.

У сфері фінансових послуг прийняті важливі закони, які мають стати базою для дальшого розвитку правового регулювання у цій сфері. Це, наприклад, Закони України «Про інститути спільного інвестування», «Про банки та банківську діяльність», «Про Національний банк України» тощо. Проте у сфері правового регулювання ринку цінних паперів необхідно звернути увагу на законопроекти, які все ще перебувають на розгляді у Верховній Раді.

У сфері регулювання фінансових послуг Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України було проведено ґрунтовне порівняльно-правове дослідження відповідності українського законодавства праву ЄС, результати якого відображені в рекомендаціях, затверджених на восьмому засіданні Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Нині стоїть питання про їхню повну імплементацію.

У банківському секторі економіки норми Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28 листопада 2002 р. № 249 адаптовані до основних положень Директиви Європейського Економічного Співтовариства № 91/308/ЄЕС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей, Директиви Європейського Парламенту і Ради № 2001/97/ЄС від 4 грудня 2001 р., якою внесено зміни в Директиву Європейського Економічного Співтовариства № 91/308/ЄЕС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та Стандартів Базельського комітету з банківського нагляду.

Крім того, до Закону України "Про банки і банківську діяльність" внесені зміни спочатку згаданим вище Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", а згодом - Законом України від 6 лютого 2003 року № 485-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використання банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Результатом заходів, що вживалися органами виконавчої влади стало рішення FATF про виключення України з “чорного” списку країн, які не борються з відмиванням грошей здобутих злочинним шляхом.

У сфері захисту прав споживачів законодавство України є досить розвиненим. Основою захисту прав споживачів є положення Розділу ІІ Конституції України, яким визначені права, свободи та обов’язки людини та громадянина і, зокрема, частина 3 статті 42, де передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Крім того, стаття 50 Конституції України передбачає право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди; також гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Основний акт законодавства у сфері захисту прав споживачів – Закон України „Про захист прав споживачів” – в цілому відповідає вимогам права ЄС, а у деяких аспектах навіть пропонує споживачеві вищий рівень захисту його прав у порівнянні із гарантіями, гармонізованими на рівні Європейського Співтовариства. Однак, необхідно брати до уваги, що Україна з травня 2004 року межує з ЄС, і тому досить гостро постає питання захищеності українського споживача проти низької якості імпортованих товарів та послуг.

Важливі положення низки європейських та міжнародних директив у сфері захисту прав споживачів та реклами враховані у прийнятому 11 липня 2003 р. Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу".

Основним напрямом діяльності у сфері державної регіональної політики було створення передумов для стимулювання економічної активності регіонів. На розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроект "Про стимулювання розвитку регіонів".

10 липня 2003 р. прийнято Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст", реалізація якого сприятиме здійсненню позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку малих міст та підвищенню життєвого рівня населення.

Розширена та удосконалена законодавча та нормативна бази у таких сферах як оподаткування, зв’язок та інформаційні послуги, захист прав споживачів, регулювання енергетики, праця, соціальний захист та соціальні гарантії, ядерна безпека, ліцензування в галузях природних монополій та господарської діяльності, банківська справа, стандартизація та оцінка відповідності, розбудова фондового та страхового ринків, молодіжна політика тощо. Незважаючи на реформування, процес адаптації законодавства у сфері охорони здоров’я людей, збереження тваринного і рослинного світу  перебуває на початковій стадії.

Гармонізація технічних стандартів з міжнародними та європейськими

Указами Президента України від 5 вересня 2001 р. № 797 та від 5 лютого 2002 р. № 104 визначено завдання щодо запровадження щорічно не менше 500 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими. На сьогодні в Україні є чинними 1626 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, з яких прийнято протягом 2003 року 517.

Триває процес впровадження міжнародних та європейських стандартів. З метою гармонізації системи стандартизації та сертифікації затверджено Технічний регламент модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності. Розроблено 10 технічних регламентів з підтвердження відповідності на основі директив Нового підходу ЄС. Проекти ще п’яти технічних регламентів знаходяться в стадії розроблення.

Мінтрансом України розроблений технічний регламент з підтвердження відповідності дорожніх транспортних засобів та їх складових частин.

У сфері забезпечення повітряної безпеки 20 грудня 2001 року Україна підписала Протокол переглянутої Конвенції Євроконтролю. Після завершення необхідних внутрішньодержавних процедур Україна набуде членства у Євроконтролі. Водночас Україна подала заявку на участь у діяльності Об’єднаних Авіаційних Влад (JAA). Триває процес впровадження у національне законодавство Спільних Авіаційних Вимог (JAR), що дозволить Україні набути членства в Об’єднаних Авіаційних Владах (JAA). Розпочалися також консультації щодо можливої участі України у діяльності майбутнього Європейського Агентства з безпеки польотів.

З метою впровадження систем управління якістю Мінпромполітики здійснив сертифікацію систем якості й видачу атестата із занесенням до державного реєстру УкрСЕПРО на переважну більшість промислових підприємств.

Роботи щодо гармонізації технічних стандартів з міжнародними та європейськими, впровадження галузевої системи управління якістю, побудованої на основі стандартів серії ДСТУ ISO 9000 у редакції 2001 року, впровадження та розвитку вітчизняної системи сертифікації космічної техніки активно здійснюються у космічній галузі України.

Реформовано відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Запровадження в Україні системи бухгалтерського обліку, сумісної із застосуванням міжнародних стандартів, було визначено як мету реформи бухгалтерського обліку Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В жовтні 1998 року Кабінет Міністрів України затвердив Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. На виконання цієї програми затверджено 25 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Примітки до річної звітності, План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, спрощений План рахунків бухгалтерського обліку і спрощена система фінансової звітності для суб’єктів малого підприємництва.

Як було відзначено в Меморандумі Міністерства фінансів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Ради підприємців України, Українського союзу промисловців і підприємців, Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України від 8 листопада 2002 року "Про основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування й удосконалення положень (стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств і організацій", виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів забезпечило впровадження основних принципів, методів та оцінок за міжнародними стандартами фінансової звітності в облікову практику підприємств і організацій України.

У рамках виконання завдань Програми інтеграції України до ЄС 10 січня 2003 р. Україна приєдналась до Загального чи Спеціального стандарту поширення статистичних даних Міжнародного валютного фонду (ССПД МВФ).

Узгоджена з нормами ЄС низка стандартів, які регламентують фітосанітарний контроль за продукцією лісового господарства України. Зокрема, розроблений і введений у дію гармонізований до відповідних норм ЄС Державний стандарт "Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об'ємів".

За останні роки проводилась плідна робота у сфері вдосконалення авторського права України та наближення його до стандартів права ЄС. Серед позитивних рис українського законодавства слід виділити встановлення високих стандартів у строках правової охорони, належний рівень регулювання правовідносин щодо об’єктів авторського права і суміжних прав. Більше того, в такій сфері, як захист літературних і художніх творів, аудіовізуальної продукції встановлені стандарти захисту, що в окремих випадках є вищими ніж того вимагають Директиви ЄС.

Протягом трьох минулих років у переважній більшості галузей забезпечувалося прийняття гармонізованих стандартів за міжнародно визнаними правилами з ідентичним та модифікованим ступенем відповідності. При цьому, від загальної кількості прийнятих стандартів забезпечено рівень гармонізації понад 80 %.

Разом з тим, аналіз гармонізації національних стандартів свідчить, що рівень впровадження міжнародних і європейських стандартів у "чутливих" галузях економіки залишається недостатнім особливо таких як металургійна, сільське господарство, і становить трохи більше 10 %.

Як бачимо, Україною докладені значні зусилля для досягнення мети щодо адаптації законодавства до норм ЄС. Про це свідчать результати моніторингу законопроектної роботи у цьому напрямі. Проте, ці зусилля виявилися недостатніми для виконання планів роботи з адаптації у 2001-2003 роках. Практично жодне відомство не виконало у повному обсязі покладених на нього зобов”язань у цій сфері. За словами Міністра юстиції України Олександра Лавріновича, у 2003 році з 64 заходів, передбачених Планом робіт з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, органами центральної влади фактично було виконано тільки 23. Не були реалізовані такі важливі напрямки як розробка нормативно-правових актів у сфері захисту прав споживачів відповідно до положень директив ЄС, підготовка проектів нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності”[21].

На своєму тринадцятому засіданні, яке відбулося 13 лютого 2004 року, МКР визнала, що „одною з основних причин невиконання планів роботи з адаптації у 2001-2003 роках є недостатня інституційна спроможність центральних органів виконавчої влади у цій сфері, відсутність у більшості випадків наукового обґрунтування необхідності та доцільності внесення в плани адаптації тих або інших заходів, а також брак стратегічного бачення цілей, перспектив та пріоритетів адаптації”.

Саме ця ситуація спонукала Уряд до прийняття Постанови "Про додаткові заходи щодо посилення роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 31 березня 2004 року № 417, реформування МКР та покладання координації діяльності центральних органів виконавчої влади із забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС на Міністерство юстиції України.

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА АДАПТАЦІЇ

НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄС –

ВАЖЛИВИЙ КРОК УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

18 березня 2004 року Верховна Рада України ухвалила в новій редакції Закон "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", врахувавши пропозиції Президента України. Законом була затверджена Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Закон є рамковим документом, який визначає мету, основні терміни, інституціональний механізм адаптації законодавства, засади фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення її виконання.

У Програмі відсутній власне перелік заходів з адаптації, що робить її нетиповою для документів такого зразка. Це пояснюється тим, що і законодавство України, і законодавство Європейського Союзу динамічно розвиваються, тому планування конкретних заходів з адаптації на середньо- та довгострокову перспективу є недоречним. З огляду на це Програмою передбачено, що конкретні заходи з адаптації законодавства (у тому числі інституційні перетворення), прогнозовані строки виконання заходів з адаптації законодавства, перспективні обсяги видатків на здійснення заходів з адаптації законодавства (у тому числі витрати на підготовку нормативно-правових актів, навчання, інституційні зміни, проведення порівняльно-правових досліджень, переклад актів законодавства ЄС, розроблення глосарію термінів європейського права, забезпечення необхідним обладнанням тощо) визначаються щорічними планами виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Уряд України запропонував Європейській Комісії спільно розробляти такі плани-графіки та спільно здійснювати моніторинг їх виконання.

Згідно з програмою, адаптація законодавства - це процес приведення нормативно-правових актів України у відповідність до правової системи Європейського Союзу.

Виконання програми здійснюватиметься поетапно. Перший етап розрахований на 2004-2007 роки. Періоди наступних етапів виконання Програми визначатимуться залежно від результатів, досягнутих на попередніх етапах, економічної, політичної та соціальної ситуації, яка складеться в Україні, а також розвитку взаємовідносин України з Європейським Союзом.

Адаптація законодавства на першому етапі здійснюватиметься у таких сферах: митне право; законодавство про компанії; банківське право; бухгалтерський облік компаній; податки; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги; правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин; охорона довкілля; захист прав споживачів; технічні правила і стандарти; енергетика; транспорт.

Визначаються повноваження органів державної влади в процесі виконання програми.

У Програмі передбачені особливості розгляду законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, що належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.

Конкретні заходи з адаптації законодавства визначаються щорічним планом заходів з виконання програми. Такий план буде затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

Фінансування заходів, спрямованих на виконання програми, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету України, коштів технічної допомоги та інших джерел.

З прийняттям Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу вдасться, очевидно, «матеріалізувати» процес гармонізації законодавства України до законодавства ЄС. Суть механізму, що випливає з Програми полягає у такому:

• по-перше, систематизації самого процесу наближення українського законодавства до європейського й міжнародного права, а також чіткому розподілі обов’язків усіх органів державної влади у цьому питанні;

• по-друге, активізації зусиль щодо перекладу законодавчих актів європейського права в пріоритетних сферах на українську мову;

• по-третє, створенні чіткого порядку запобігання прийняттю законопроектів, які суперечать праву ЄС;

• по-четверте, розробці законодавчих актів, спрямованих на адаптацію законодавства України до права ЄС;

• по-п’яте, створенні спеціальної інституції, в якій будуть зосереджені функції з інформаційного, методологічного, науково-аналітичного та експертного забезпечення адаптаційних процесів.