1.3. Особливості сільськогосподарського виробництва

В результаті реформування колективних сільськогосподарсь­ких підприємств утворились різні структури ринкового типу за­сновані на приватній власності однієї чи кількох осіб: приватні підприємства, відкриті або закриті акціонерні товариства, това­риства з обмеженою відповідальністю, кооперативи, фермерські господарства.

Організаційно-правова форма підприємства має відмінності у порядку формування та розміру статутного капіталу. Так, в това­риствах з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариствах він формується за рахунок засновників, має встановлений держа­вою мінімальний розмір та обов'язково реєструється в органах державної виконавчої влади. В приватних підприємствах, фер­мерських господарствах статутний капітал створюється за раху­нок однієї особи, не обмежується в розмірах і не підлягає обов'я­зковій реєстрації. В кооперативах створюється пайовий капітал за рахунок паїв членів кооперативу. Тому обрана організаційно-правова форма підприємства буде зумовлювати певні підходи до формування та відображення в обліку операцій з формування та руху статутного капіталу.

Сільськогосподарське виробництво має свої особливості, що певним чином впливають на склад на структуру активів і пасивів, облік господарських процесів.

Перш за все, основним засобом виробництва є земля. Без неї неможливе будь-яке сільськогосподарське виробництво. На сіль­ськогосподарських угіддях вирощують сільськогосподарські куль­тури з метою отримання продукції, насіння та кормів. В бухгал­терському обліку площі земельних ділянок, що є власністю під­приємства, обліковуються на окремому субрахунку у складі ос­новних засобів. Також сільськогосподарські підприємства орен­дують землю у власників земельних паїв — колишніх членів КСП. При цьому з власниками земельних паїв укладаються дого­вори оренди та виплачується орендна плата. Облік цих земельних ділянок ведеться за балансом.

Для сільськогосподарського виробництва характерна сезон­ність. Так, в рослинництві основні роботи по вирощуванню рос­лин (посів, прополка, догляд за рослинами, збирання врожаю) здійснюються тільки в теплий період року. Урожай збирається в стислі строки та закладається на зберігання в склади, комори чи спеціальні споруди. Взимку роботи в рослинництві призупиня-

2*

19

ються. В бухгалтерському обліку це зумовлює інтенсивний до­кументооборот в цьому періоді, необхідність проведення інстру­ктажів з оформлення документів в виробничих підрозділах, наяв­ність справного вагового господарства, організація роботи токів, зерносушильних машин та проведення інших заходів з метою за­безпечення збереження урожаю.

В тваринництві сезонність менш виражена, оскільки тварини утримуються та доглядаються безперервно на протязі року. Про­те в літній період завдяки згодовуванню свіжої трави та інших соковитих кормів тварини дають більше продукції (молока, яєць, приросту живої маси). Така продукція як мед та інша продукція бджільництва отримується тільки влітку. Бухгалтерський облік відображає ці процеси в тому періоді, в якому вони відбуваються.

Сезонність виробництва впливає і на відображення витрат ви­робництва. Більша частина витрат здійснюється в літній період. Це вимагає правильної організації бухгалтерського обліку та оп­тимального розподілу функціональних обов'язків працівників бухгалтерії.

Сільськогосподарське виробництво пов'язане з вирощуванням живих організмів — рослин та тварин, яких ще називають біоло­гічними активами. В процесі їх вирощування здійснюються біо­логічні перетворення: тварини збільшуються в своїй вазі, дають продукцію, рослини ростуть та дають урожай зерна, овочів, пло­дів, зеленої маси та інше. Облік біологічних активів має свої осо­бливості та регулюється окремим положенням (стандартом) бух­галтерського обліку — П(С)БО ЗО «Біологічні активи».

В сільському господарстві основними галузями є рослинницт­во та тваринництво, які в свою чергу мають багато підгалузей: вирощування зерна, кормів, овочів, виробництво молока, яєць, вовни та інше. Крім того, на підприємствах має місце промислове (підсобне) виробництво, тобто, здійснюється переробка власної чи давальницької сировини (млини, крупорушки, пилорами, пе­реробка молока та інше). Така різноманітність галузей зумовлює необхідність виділення в обліку загальновиробничих витрат за галузями: рослинництва, тваринництва та промислових вироб­ництв.

Фактична собівартість продукції сільськогосподарського ви­робництва визначається один раз на рік в кінці календарного ро­ку, що теж пов'язано з особливостями виробництва. Адже витра­ти на формування собівартості продукції рослинництва здійсню­ються від моменту підготовки ґрунту, посіву чи посадки рослин, догляду за ними, збирання урожаю, доведення його до стану, що

20

придатний для зберігання. Собівартість продукції тваринництва є залежною від фактичної собівартості кормів (що є продукцією рослинництва) і зумовлює визначення її собівартості в кінці року.

З метою однакових підходів всіх сільськогосподарських під­приємств до організації обліку витрат виробництва, калькулю­вання собівартості продукції Міністерством аграрної політики розроблено та затверджено Методичні рекомендації з плануван­ня, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, по­слуг) сільськогосподарських підприємств (наказ Міністерства аг­рарної політики № 132 від 18.05.2001 року).

Перелічені особливості виробництва зумовлюють окремі осо­бливості ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарсь­ких підприємствах. Наприклад, наявність рослин і тварин — біо­логічних активів, впливає на побудову обліку виробництва та обчислення собівартості отриманої продукції, наявність майно­вих та земельних паїв зумовлює організацію обліку орендованих чи викуплених паїв — основних засобів, та інше.

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Економічний зміст та завдання обліку грошових коштів.

2. Облік касових операцій.

1. Вимоги до організації готівкових розрахунків.

2. Документальне оформлення касових операцій.

3. Облік грошових коштів у касі.

2.2.4. Синтетичний і аналітичний облік касових опе­ рацій.

2.3. Облік коштів на рахунках в банках у національній валюті.

2.3.1. Порядок відкриття рахунків в банках для під­ приємств, організацій та установ.

2. Документальне оформлення безготівкових роз­рахунків.

3. Облік коштів на рахунках в банках у бухгалтерії підприємства.

2.4. Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті.

1. Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті.

2. Документальне оформлення експортно-імпорт­них операцій.

3. Характеристика рахунків з обліку коштів в іно­земній валюті.

4. Облік курсових різниць.

5. Облік грошових коштів на інших рахунках в банках.

6. Облік інших коштів.

Використані джерела:

1. Положення про ведення касових операцій у на­ціональній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

2. Інструкція про відкриття, використання і за­криття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, за­реєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня

2003 року за №1172/8493.

3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Украї­ ні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня

2004 року № 22, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.

22

4. «Про порядок здійснення розрахунків в інозем­ній валюті»: Закон України N° 185/94 від 23 вересня 1994 року.

5. Положення про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 14 лютого 1996 року № 29.

6. «Про систему валютного регулювання і валют­ного контролю»: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року.

7. П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», за­тверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193.

8. «Про порядок нарахування, виплат і викорис­тання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільсь­когосподарським виробникам за продані ними пере­робним підприємствам молока та м'яса у живій вазі»: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805.

9. Положення про впровадження пластикових кар­ток міжнародних платіжних систем (МПС) у розраху­нках за товари, надані послуги і при видачі готівки, затверджене Постановою Правління Національного Банку України від 29.02.1998 року № 37.

10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій під­приємств і організацій, затверджений наказом Мініс­терства фінансів України 30.11.1999 року № 291.

11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року №291.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене нака­зом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 ро­ку № 87.