9.6. Облік переоцінки основних засобів

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 04108, порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності основних засобів може прийматися вели­чина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10 % відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

Виходячи з цього, підприємство зазначає в своєму Наказі про облікову політику межу суттєвості та обов'язкове чи можливе проведення переоцінки основних засобів.

206

При цьому в разі переоцінки об'єкта з групи основних засобів на ту ж саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої відноситься цей об'єкт.

Група об'єктів основних засобів — це сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами ви­користання необоротних матеріальних активів. Нормативні до­кументи не встановлюють конкретні групи з метою переоцінки, тому підприємство самостійно визначає в обліку такі групи, на­приклад, будівлі, комп'ютери тощо.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже пе­реоцінювались, надалі має проводитись з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізня­лась від справедливої вартості.

Переоцінка здійснюється тільки на дату балансу. Переоцінці підлягає первісна вартість об'єкта основних засобів, а також ко­ригується знос об'єкта, для чого первісна вартість і сума зносу множиться на індекс переоцінки.

Індекс переоцінки визначається діленням справедливої варто­сті об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Різниця між вартістю об'єктів та сумою їх зносу до і після пе­реоцінки є сумою дооцінки (уцінки).

Методика переоцінки основних засобів зводяться до наступ­них дій:

207

а) визначається індекс переоцінки за формулою:

Відносно визначення розмірів справедливої вартості, слід ке­руватись П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств».

Справедлива вартість — сума, за якою може бути обміняний актив, або здійснена оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Цим Положенням встановлено такий порядок визначення справедли­вої вартості активів:

1. Земля та будівлі — ринкова вартість;

1. Машини та обладнання —ринкова вартість. Якщо немає даних про ринкову вартість — відновлювальна вартість (су­часна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки.

2. Інші основні засоби — відновлювальна вартість (сучас­на собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки.

В залежності від ситуації основні засоби можуть бути доо-цінені або уцінені. Сума дооцінки вартості і зносу об'єкта ві­дображається як збільшення первісної вартості об'єкта і вклю­чається до складу додаткового капіталу на рахунок 423 «Дооцінка активів», а до оцінка суми накопиченого зносу — на зменшення додаткового капіталу (рахунок 423 «Дооцінка активів»). Сума уцінки вартості зменшує вартість об'єкта, су­ма уцінки зносу — зменшує суму зносу і загальна сума відно­ситься до інших витрат на рахунок 975 «Уцінка необоротних активів».

У разі наявності на дату проведення чергової (останньої) доо­цінки об'єкта, перевищення суми попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта над сумою попередніх дооцінок (індексацій) йо­го залишкової вартості цього об'єкта сума чергової до оцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до інших дохо­дів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу (рахунок 423 «Дооцінка активів»).

У разі наявності на дату проведення чергової уцінки об'єкта перевищення суми попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта сума чергової уцінки, але не більше зазначеного перевищення спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової уцінки більша зазначе­ного перевищення) включається до витрат звітного періоду (ра­хунок 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвес­тицій»).

208

Таблиця 9.1

ТИПОВІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕОЦІНКИ

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кред ті
І.	Відображення результатів дооцінки основних засобів:
1.1	— на суму дооцінки залишкової вартості	10	423
1.2	— на суму дооцінки зносу	423	131
2	Відображення результатів уцінки основних за­собів, раніше не до оцінюваних:
2.1	— на суму уцінки залишкової вартості	975	10
2.2	— на суму уцінки зносу	131	10
3	Відображення результатів уцінки основних за­собів, раніше дооцінених:
3.1	— на суму уцінки зносу	131	10
3.2	— на суму уцінки залишкової вартості в межах суми попередніх до оцінок	423	10
3.3	— на суму перевищення уцінки залишкової вар­тості об'єкта над попередніми до оцінками цього об'єкта	975	10
4	Відображення результатів дооцінки основних засобів раніше уцінених:
4.1	— на суму дооцінки зносу основних засобів	10	131
4.2	— на суму дооцінки залишкової вартості в ме­жах попередніх уцінок, що були включені до складу витрат	10	746
4.3	— на суму перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, що були включені до складу витрат	10	423

Результати переоцінок оформляються документами бухгал­терського створення — розрахунками, довідками довільної фор­ми. Відомості про зміни первісної вартості та зносу основних за­собів обов'язково заносяться до реєстрів аналітичного обліку.

При вибутті об'єктів основних засобів, що раніше були пере­оцінені, сума залишку додаткового капіталу на рахунку 423 «До­оцінка активів», тобто, сума перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта вклю-

14™ 209

чається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним змен­шенням додаткового капіталу:

Дебет 423 «Дооцінка активів» — Кредит 441 «Прибуток не­розподілений».

9.7. Облік господарських операцій з надходження основних засобів

Відображення в обліку надходження основних засобів на під­приємство та зарахування їх на баланс в залежності від джерел надходження має свої особливості.

При придбанні основних засобів треба мати на увазі, що під­приємства всіх форм власності, що придбають нерухоме майно або легковий автотранспорт, крім державних підприємств, що одержують це майно за рахунок бюджетних коштів, а також іно­земних організацій і установ, що користуються імунітетом і при-вілегіями відповідно до законів і міжнародних договорів Украї­ни, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є платниками Пенсійного збору по цих операціях (при­дбання нерухомості). Об'єктами нерухомості є об'єкти основних засобів групи 1 — будівлі та споруди.

П(С)БО 7 «Основні засоби» встановлює, що платежі, пов'я­зані з оформленням прав власності на об'єкт відносяться до пер­вісної вартості основних засобів.

Особливістю обмінних операцій є те, що при обміні подібними активами доходи не визнаються відповідно до П(С)БО 15 «Дохід».

Безоплатно отримані основні засоби зараховуються на баланс за справедливою вартістю з врахуванням витрат на доставку, на­ладку та інших витрат. При цьому одночасно збільшується сума додаткового капіталу. Витрати з доставки, установки чи інше ві­дображаються, як капітальні інвестиції і додаються до вартості об'єкта.

Безоплатно отримані активи є по суті доходом підприємства, проте одержаний об'єкт буде використовуватись на протязі декі­лькох років. Тому згідно із П(С)БО 15 «Дохід», дохід буде ви­знаватись на протязі строку корисного використання об'єкта в сумі нарахованої амортизації на його справедливу вартість. Амо­ртизація, що нараховується на інші витрати, що включені до вар­тості такого об'єкта доходами не визнаються. Для контролю за відображенням доходу за такими об'єктами, аналітичний облік безоплатно одержаних активів необхідно вести окремо.

210

Таблиця 9.2