139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.

Процедура прийняття бюджету доволі складна, але є прикладом ясності порівняно із законодавчими процедурами, описаними вище. Вона визначена в ст. 203 Договору про заснування Європейського Співтовариства і по суті поділяється на чотири основні стадії.

Складання проекту бюджету — перше читання в Раді

Кожна з інституцій Співтовариства до І червня складає кошториси своїх витрат, після чого Комісія об'єднує ці кошториси в попередній проект бюджету, який містить кошторис доходів та кошторис витрат. Потім попередній проект бюджету не пізніше І вересня року, що передує тому, на який складається бюджет, подається Раді. У разі якщо Рада планує відхилення від попереднього проекту, вона проводить консультації з Комісією, а за необхідності — з іншими зацікавленими інституціями. Після цього Рада, діючи на підставі прийнятого кваліфікованою більшістю рішення, складає проект бюджету на наступний рік і подає його на розгляд Парламенту не пізніше 5 жовтня року, попереднього до того, на який складається бюджет.

Перше читання в Парламенті

Протягом ретельного розгляду проекту бюджету обсяг дій Парламенту залежить від того, чи розглядає він видатки обов'язкового або необов'язкового характеру. До перших він має право лише пропонувати зміни. Що ж до видатків необов'язкового характеру, він може вносити поправки, але збільшуючи видатки. Парламент не повинен перевищувати певної межі, яку визначає Комісія. Якщо Парламент протягом 45 днів схвалює проект бюджету і не вносить до нього поправок чи не пропонує змін, бюджет вважається остаточно прийнятим. Я кию ж Парламент пропонує ці зміни, що відбувається доволі часто, проект бюджету разом із цими змінами або поправками повертається Раді на друге читання.

Друге читання в Раді

Рада повинна спочатку обговорити проект бюджету з Комісією або іншою інституцією, яка має повноваження брати в цьому участь. Після цього вона може змінити будь-які поправки Парламенту щодо видатків необов'язкового характеру. Щодо запропонованих змін до частини бюджету, яка стосується видатків обов'язкового характеру, то тут спостерігається різний підхід до тих, що мають ефект збільшення загальної суми видатків інституції, і тих, що мають протилежний ефект. У першому випадку запропоновані зміни вважаються відхиленими до того моменту, коли Рала чітко висловиться про їх прийняття; у другому — вони вважатимуться прийнятими до моменту, коли Рада чітко висловиться про їх відхилення. Потім проект бюджету змінюється на основі запропонованих змін, прийнятих Радою. У разі, якщо Рада не внесе змін до будь-яких поправок Парламенту і схвалить зміни останнього протягом 15 днів, бюджет вважається остаточно прийнятим. Якщо ні, бюджет повертається на друге читання до Парламенту.

Друге читання в Парламенті

Протягом 15 днів, коли проект бюджету перебуває в Парламенті, він може виправити або відхилити зміни до своїх поправок, які були зроблені Радою, і, відповідно, прийняти бюджет. Якщо Парламент нічого не зробить протягом цього періоду, бюджет вважатиметься прийнятим. Однак Парламент може також взагалі відхилити проект бюджету і вимагати внесення нового проекту.

140. Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.

Комітет Верховної Ради України - орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій. Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй. Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради України згідно з Конституцією України та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Повноваження:

1. Комітети інформують громадськість про свою діяльність. На засідання комітеті можуть бути запрошені представники засобів масової інформації.

2. Інформація про поточну діяльність комітетів та прийняті

ними рішення розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в глобальній інформаційній мережі Інтернет, у газеті "Голос України", інших засобах масової інформації.

3. Комітети мають право поширювати у встановленому порядку інформацію про свою діяльність через свої веб-сторінки на офіційному веб-сайті Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет, парламентському телеканалі "Рада" та через інші засоби масової інформації.

4. Комітети мають право за допомогою відповідних структурних підрозділів Аппарату

Верховної Ради України проводити прес-конференції з питань, віднесених до предметів їх відання.

141. Тимчасові та спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України.

 Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України створюються для підготовки і попереднього розгляду питань, що відносяться до її компетенції.

Тимчасові слідчі комісії створюються для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, якщо за це проголосує не менше ніж 1/3 від конституційного складу Верховної Ради України.

Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність на принципах, встановлених для комітетів Верховної Ради України. Парламент приймає постанову про створення комісій Верховної Ради, визначає назву, завдання, кількісний і персональний склад комісії, обсяг коштів, виділених у її розпорядження, термін діяльності.

Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних депутатів, що дали на це згоду. Мінімальний кількісний склад комісії має забезпечувати представництво не менше ніж по одному депутату від кожної групи та фракції.

Пропозиції щодо персонального складу тимчасових спеціальних комісій подаються депутатськими фракціями і групами не пізніше ніж у 2-денний термін після ухвалення рішення про необхідність її створення.

Народний депутат, який обраний до складу тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії, зобов’язаний:

бути присутнім на засіданнях відповідної комісії, брати участь у її роботі;

додержуватись порядку та норм депутатської етики на засіданнях тимчасової комісії;

виконувати доручення комісії, визначені її рішеннями;

Депутат, що входить до складу тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, за його заявою може бути звільнений Головою Верховної Ради України від обов’язку бути присутнім на засіданні парламентського комітету.

Не пізніше як через 6 місяців після створення тимчасова комісія передає Верховної Раді України звіт про свою діяльність і підготовлені нею документи і проекти актів. Після обговорення результатів її роботи у комітетах і на пленарному засіданні Верховної Ради може бути прийняте рішення про продовження роботи комісії на новий термін.

Повноваження тимчасової комісії припиняються:

1. З прийняттям Верховною Радою остаточного рішення за результатами роботи комісії.

2. З прийняттям Верховною Радою акта, для підготовки проекту якого створювалася комісія.

142. Організація роботи Верховної Ради України.

Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має його нормативно-правове визначення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її органів та посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради, а надалі Законом про Регламент Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про статус народного депутата, іншими законодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання.

Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст. 82). Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються з першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються.

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тощо).

Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань.

Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата.

Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Кожна функція Верховної Ради (законодавча, установча, контрольна та ін.) має свій порядок здійснення або свої особливості. Здійснення цих функцій або окремих дій Верховної Ради та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Відповідно розрізняють: законодавчу процедуру; формування органів державної влади (установчу процедуру); процедуру парламентського контролю; бюджетну та інші спеціальні процедури.