2.Загальне поняття КП: Слово “процес” (від лат) означає просування вперед. Винкають і рухаються, розвиваючись і примножуючись, кр-процес відносини, рухається вперед кр справа при її розслідуванні і розгляді в суді. Поняття кр процес вживається в 4 значеннях: 1) д-сть органів і осіб, яка стосуєт порушення, розслідування, судов розгляду та вирішення кр справ; 2) галузь права (кр-процес право), що регулює цю д-сть; 3) правова наука. Що вивч вказану д-сть і галузь права, яка її регулює; 4) навчальна дисципліна, в хаді викладання якої вивчають теорію кр процесу, кр-процес право і кр-процес д-сть. Розрізняють 3 історичні форми кр процесу: 1) обвинувальний (змагальний; 2) інквізиційний (слідчо-розшуковий); 3) змішаний (континентальний). Згідно цих 3 істор форм кр процесу, історія кр процесу поділ на 3 основні періоди: 1) підпорядкув держ начала приватному; 2) поглинення держ началом не тільки приватн начала, а навіть особистості взагалі і зведення процесу до безособового провадження; 3) забезпеч в процесі прав участі особи при визнанні держ начала кр процесу. Кр процес в Укр. в основі своїй змішаний, тобто слідчо-судовий. Щодо більш вузького поняття кр процесу як д-сті компетентних органів і посадових осіб, то кр процес – це врегульована нормами кр-процес права д-сть органів дізнаня, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю і покарання винних та недопущення покарання невинних, а також система правовідносин, що виник у перебігу цієї д-сті, вказаних органів один з одним, а також з гром-ми, посадов особами, установами, п-ми, гром обєднаннями й трудов колективами, які залучаються до сфери кр-процес д-сті.

3.Завдання КП: кр процес – це врегульована нормами кр-процес права д-сть органів дізнаня, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю і покарання винних та недопущення покарання невинних, а також система правовідносин, що виник у перебігу цієї д-сті, вказаних органів один з одним, а також з гром-ми, посадов особами, установами, п-ми, гром обєднаннями й трудов колективами, які залучаються до сфери кр-процес д-сті.Завдання – це те, що має бути зроблене на тому чи іншому етапі процесу для досягнен його мети. Мета кр процесу – захист прав і закон інтересів гром,юр ос, і держави від злочин посягань, забезпеч законності і справедливості при здійсн правосуддя. Осн завданнями кр процесу є: 1) охорона прав та закон інтересів фіз. і юрид осіб, які беруть у ньому участь; 2) швидке і повне розкриття злочинів; 3) викриття винних; 4) забезпечення правильного застосування закону, з тим, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягн до відп-сті і жоден невинний не був покараний. Розкриття злочину – встановлення події злоч і винних осіб. Вимога швидкого розкриття злоч означ, що строки порушення кр справи, встановл події злоч і винних осіб повинні макс наближатися до моменту вчинення злоч. Вимога повного розкриття злоч означ, що мають бути встано всі обставини, які входять до предмета доказування в кр справі.

11. Процесуальна форма.

Кримінальний процес відбувається у певному порядку. Порядок здійснення Кримі. Процесуальної діяльності, закріплений у законодавчих актах, є процесуальною формою.

12. Процесуальні гарантії.

Для досягнення завдань кримінального процесу існують певні заходи, які називають процесуальними гарантіями. До них належать: процесуальна форма, принципи кримінального процесу, права та обов’язки суб’єктів крим. проц. діяльності, зходи процесуального примусу.

4.Стадії КП: кр процес – це врегул нормами кр-процес права д-сть органів дізнаня, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю і покарання винних та недопущення покарання невинних. Стадії кр проц: 1) порушення кр справи – орган дізн, слідчий, прокурор, суддя чи суд виріш питан про те, чи є вказані в законі привод і підстави для того, щоб розпочати кр процес. При позитивн відповіді вони прийм рішень порушити кр справу; 2) поперед розслідування – особа. Яка провадить дізн, і слідчий збираю, перевір і оцінюють докази з метою встановити чи справді було вчинено злоч і хто його вчинив, а також зясовують всі інші обставини, необх для правильн вирішен справи.Якщо органи досудо розслідув переконаються, що що винність обвинувач повн доведено, вони склад обвинувальн висновок і через прокурора надсил справу до суду; 3) поперед розгляд справи в суді – суддя одноособово чи колегіально вивчають матеріали кр справи, що надійшла від прокурора, щоб встано чи є астат підстави для розгляду справи в судов засід. При позитив відповіді обвинувачений віддається до суду і стає підсудним; 4) судовий розгляд справи – суд дослідж всі дока, що стос даної справиі в своєму вироку виріш питна про винність підсудного і про застосув або незастосув до нього покарання; 5) Апеляційна стадія – закон пердб строк, прот якого особи, які незгодні з вироком мають право його оскар. В цій інстанції справа розгляд з метою перевірки законності і обґрунтованості вироку суду 1-ої інстанції. При цьому вирок може бути скасовано, залишено в силі або змінено на корист засудженого; 6) виконання вироку – вирок, не оскаржений у передб законом строк або не скасований апел інстанцією набуває законної сили і звертається до виконання судом, що його постановив; 7) касаційна стадія – у передбач законом строк рішення суду 1-ої або апел інстанції може бути оскарж до касац інстанції (ВСУ); 8) перевірка судових рішень в порядку виключного провадження – якщо виявлено нові обставини, що мають важливе занчен для виріш справи, але які були не відомі суду при винесенні вироку, ухвали або постанови і які самі по собі або разом з раніше виявлен обстав доводять неправильність засудження або виправлення підсудного. То справу може бути відновлено і прегл за цими нововиявл обстав

5.Кр-процесуальні функції: кр процес – це врегул нормами кр-процес права д-сть органів дізнаня, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю і покарання винних та недопущення покарання невинних. Кр-процес функції: Виконання кожної з цих функ уповноваженими на те законом органами та особами нез-ми 1 від одного: 1) ф-я обвинувачення – прокурором, потерпілим, гром обвинувачем і певною мірою – цив позивачем; 2) ф-я захисту - підсудним, захисником, гром захисником і певною мірою – цив відповідачем; 3) ф-я вирішення справи – судом.

телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та інші. До інших принципів кр процесу відносять: 1) забезпечення прав всіх учасників процесу; 2) публічності; 3) вільної оцінки доказів; 4) безпосередності; 5) усності; 6) гласності. Всі принципи тісно пов’язані між собою, постійно взаємодіють і тому становлять не сукупність, а систему принципів кр процесу. Відмінність між ними суто кількісна, а не якісна. Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв’язку і взаємодії може привести до виконання завдань кр судочинства.

6.Поняття кримінально-процесуалбного права. Кримінальний-процес егламентується сукупністю законодавчих норм, які становлять кримінально процесуальне право.Отже,кримінальнопроцесуальне право – це сукупність законодавчо закріплених норм, які регламентують діяльність юридичних та фізичних осіб, спрямовану на виявлення та розкриття злочинів, покарання виних осіб та захист прав та законих інтересів громадян та суспільства6. КПП – це самост галузь правової системи Укр., сукупн норм, які регул д-сть органів попер розслідув, прокуратури й суду по розкрит злоч, викриттю і покаран винних, а тако права і обов гром і юрид осіб, які залуч до сфери кр процесу. Ці норми встановл з метою захисту правопор, кожної людини і юрид осіб від злочин посягань, а також для охорони прав і своб осіб, що беруть участь у кр процесі. Кр-проц право Укр. – писане і кодифіковане, воно виступає у вигул законів прийнятих ВРУ. Юрид базою для кр-процес зак-ва Є Конституція. В ній закріпл майже всі принципи кр процесу. Найважливіш зак-им атом є КПК. Який містить практично всі норми кр-процес права і докладно регламентує увесь порядок провадження в кр справах. КПК склад з 8 розділів і 36 глав. Норми, що стос кр процесу містять також закони про судоустрій, прокурату, адвокатуру, статус суддів, оперативно-розшукову д-сть, орг-провові основи боротьби з організованою злочинністю, попер ув’язнення, судову експертизу та ін. Керівні розяснен Плену ВСУ, а також інструкції, накази, вказівки Ген прокурора і міністра внутр справ не є джерелами кр-процес права, бо вони містять не нові норми права, а лише тлумачення. Роз’яс судам, органам розслідув і прокур щодо правильн застосув уже діючих правових норм, які сформульов вищими органами держ влади в законах.

7.Кр-проц закон і кр-процес норми: Джерелом кр-процес права є тільки закон: КПК, закони з окремих питань. У сукупн ці нормат акти і створ зак-во про кр судочинство. Кр-проц закон містить кр-проц норми, які встанол державою, є обовязк правилми поведінки, виконують добровільно або силою держ примусу. Кр-проц норми поділ: 1) такі. Що зобов’язують (імперативні) – категорично диктую суб’єктам кр-про д-сті певну поведінку; 2) норми, що уповно – наділяють суб’єктів правами, мають диспозитивний характер; 3) норми. Що забороняють – зобов’язують субєктів утриматись від вчинення певних дій. За поруш зобовяз і забор норм до суб’єктів можуть бути застос певні санкції. Кр-проц норми склад з 3 част: 1) гіпотеза – визначає умову, за наявн якої дана норма повинна застосовув; 2) диспозиція – містить саме припис, правило поведінки; 3) санкція – передб несприят для суб’єкта наслідки, які настають при невикон норм. Гіпотеза і диспоз звич формул досить чітко в 1 статті або її частині. Санкції нерідко міст в інших стат КПК або в інших законод актах чи формул стосовно кількох або багат однорідн норм. На відміну від кр закону застосув кр-процес закону за аналогією можливе і необх, бо в ньому є прогалин. Умови застосував кр-процес закону за аналогією: 1) передбач кр-пр заоном випадок повинен бути подібним до тогго. До якого закон застос за аналог; 2) воно ні в якому разі не може вести до обмеж прав осіб, до поклад на них не передб законом обов’язків; 3) не допускати вчинен кр-процес органами лій не передб нормами кр проц закону.

8. Дія кримінального процесуального закону в просторі. Правило чинності кримінального закону.провадження в кримінальних справах здійснюється за нормами кримінально процесуального закону України на всій території України.

9. Дія кр-процес закону в часі: Чинність кр-процес закону в часі поляг в тому, що органи попер розслідув. Прокурор і суд затосов процес норми, які діють на момент провдження у справі. Це означ, що коли під час розслідув чи розгляду справи в суді кр-процес закон було змінено, доповнено чи змінено новим, то після набрання ним сили застосов нові процес норми. Однак, якщо новий закон скасовує чи обмежує те чи інше процес право учасника процесу у справах, які уже знах у провадж органів розслід чи суду це право зберіг за учасником процесу до закінчен провадження у даній справі. Новий закон набирає чинності через 10днів з дня його офіційн оприлюднення, якщо інше не передб самим заоном, але не раніше від дня його опублікув.

10. Дія кр-процес закону щодо осіб: При провадж в кр справі на територ Укр. Норми кр-процес права застосов у справах про злочини: 1) громадян Укр.; 2) іноземців, за винятком осіб, які коримт правом дипломатичної недоторка; 3) осіб без громадянства. Коло осіб, які корист правом дипло недоторкан визначено Віденською конвенцією про дипломаті зносини, а також Положенням про диплом представництва та консульські установи іноземних держав в Укр., затверджен Указом Презид Укр.. Дипломат недоторк включає недоторка особи, архівів. документів, офіційного листування, дипломат пошти, службового і жилого приміщен, імунітет від кр юридикції Укр. (якщо немає ясно вираженї згоди на це акредитуючої держави) і дачі показань як свідків без згоди особи, яка корист правом дипломат імунітету. Допит. А також обшук і виїмка в приміщеннях дипламатичн представн і приміщен, в яких проживають члени дипломат представниц та їх сімї, що корист правом дипломатичн недоторкан, прова тільки за згодою дипломатичного представника, яка запитуєт через МЗС Укр.. Іноземці та осби без гром-ва мають такі ж процесуальні права і обов’язки, що й громадяни.

13.Поняття принципів КП: Принципи кп – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах, які визначають спрямованість і побудову кр процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов’язково тягне за собою скасування вироку та інших рішень у справі. Слід розрізняти принципи: а) суто організаційні (напр., назначуваність слідчих і прокурорів, виборність і призначуваність суддів); б) організаційно-функціональні – (напр.. одно особовість і колегіальність; гласність; вони визначають як організацію так і діяльність кр-процесуал органів і є принципами судоустрою і кр процесу; в) суто кр-процесуальні, функціональні (напр., презумпція невин; публічність, усність, безпосередність; вони визначають кр-процес д-сть). В системі принципів вирізняють конституц принципи, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди віднос такі принципи: 1)Законнос; 2) дотримання держ мови; 3)рівності; 4)змагальності; 5) диспозитивності; 6) недоторк особи; 7) недоторканості житла; 8) зясування істини; 9) поваги гідності особи і невтруч у сімейне життя; 10) презумпції не винуватості; 11) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та інші. До інших принципів кр процесу відносять: 1) забезпечення прав всіх учасників процесу; 2) публічності; 3) вільної оцінки доказів; 4) безпосередності; 5) усності; 6) гласності. Всі принципи тісно пов’язані між собою, постійно взаємодіють і тому становлять не сукупність, а систему принципів кр процесу. Відмінність між ними суто кількісна, а не якісна. Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв’язку і взаємодії може привести до виконання завдань кр судочинства.

14. Система принципів кп: Принципи кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах, які визначають спрямованість і побудову кр процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов’язково тягне за собою скасування вироку та інших рішень у справі. Слід розріз принципи: а) суто організаційні (напр., назначуваність слідчих і прокурорів, виборність і призначуваність суддів); б) організаційно-функціональні – (напр.. одно особовість і колегіальність; гласність; вони визначають як організацію так і діяльність кр-процесуал органів і є принципами судоустрою і кр процесу; в) суто кр-процесуальні, функціональні (напр., презумпція невин; публічність, усність, безпосередність; вони визначають кр-процес д-сть). В системі принципів вирізняють конституц принципи, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди віднос такі принципи: 1)Законнос; 2) дотримання держ мови; 3)рівності; 4)змагальності; 5) диспозитивності; 6) недоторк особи; 7) недоторканості житла; 8) зясування істини; 9) поваги гідності особи і невтруч у сімейне життя; 10) презумп не винуватості; 11) таємниця листування, телефонн розмов, телеграфної кореспонденції та інші. До інших принципів кр процесу відносять: 1) забезпечення прав всіх учасників процесу; 2) публічності; 3) вільної оцінки доказів; 4) безпосе; 5) усності; 6) гласності. Всі принципи тісно пов’язані між собою, постійно взаємодіють і тому становлять не сукупніс, а систему принципів кр процесу. Відмінність між ними суто кількісна, а не якісна. Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв’язку і взаємодії може привести до виконання завдань кр судочинства.

15.Хар-ка констит принципів КП: Принципи кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах, які визначають спрямованість і побудову кр процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов’язково тягне за собою скасування вироку та інших рішень у справі. В системі принципів вирізняють конституц принципи, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1)Законності – верховенство закону; 2) дотримання держ мови – усі посадові особи повинні володіти держ мовою. Б-якому учаснику процесу гарантується право в ході Кримі процесу користуватися своєю мовою. За поданням заяви може надаватися перекладач; 3)рівності – всі учасники процесу рівні перед законом і судом; 4)змагальності – у суді 2 сторони: обвинувачення і захисту. Ці сторони рівні перед судом у наданні доказів, дослідженні. Дослідження доказів сторонами здійсн на рівних умовах; 5) диспозитивності – при розгляді справи в суді ф-ї обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатись на 1 і той же орган чи на 1 і ту ж особу. Ф-я обвинувачення поклад прокурора, а захисту на самого підсудного, його захисника або законного представника, а ф-я розгляду і вирішення справи поклад на суд; 6) недоторк особи – особа може бути заарештована тільки за вмотивованим рішенням суду. Вона може бути затримана, але протягом 72 год повинні бути надані докази, які доказують винність особи з повідомленням близьких осіб затриманого. Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом и судовим вироком; 7) недоторканості житла – ніхто без вмотивованого рішення суду не може проникнути в житло проти волі осіб, які проживають в ньому. Міліція може вторгнутися в житло, якщо вона переслідує злочинця або для захисту життя особи; 8) зясування істини – необхідність повного всебічн розслідування справи; 9) поваги гідності особи і невтручання у сімейне життя; 10) презумпції не винуватості – захищає осіб від неправомірного покарання. Людина не повинна доводити свою невинність. Обов’язок доведення лежить на органах слідства розслідува, прокуратури. Всі сумніви повинні тлумачитись на користь обвинуваченої особи. Людина щодо якої недостатньо доказів повинна бути визнана невинною; 11) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції – прослухування телефонних і інших переговорів здійсн за рішенням суду.

16.Принцип законності в кр процесі: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі

телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та інші. До інших принципів кр процесу відносять: 1) забезпечення прав всіх учасників процесу; 2) публічності; 3) вільної оцінки доказів; 4) безпосередності; 5) усності; 6) гласності. Всі принципи тісно пов’язані між собою, постійно взаємодіють і тому становлять не сукупність, а систему принципів кр процесу. Відмінність між ними суто кількісна, а не якісна. Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв’язку і взаємодії може привести до виконання завдань кр судочинства.

17.Принцип рівності всіх учасників кр процес перед законом і судом: Прин кр процесу – це закріпле в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принципи, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом – полягає в тому, що у відпов-сті з Кон Укр. Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах, громадяни мають рівні констит права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політик, релігійн та інших переконань, статі, етнічного та соц походження, майнового стану, місця проживання, за мовним або іншими ознаками, іноземці та особи без гром-ва, що перебув в Укр. На законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і гром Укр. – за винятком, встановлених Кон-єю, законами чи між нар договорами Укр.. Обвинувач, підсудний, захисник. Потерпілий, цив позивач, цив відповіда та їх представники в судов розгляді корист рівними правами щодо подання доказів і заявлення клопотань; 2) законності; 3) дотримання держ мови; 4)змагальності; 5)диспозитивності; 6) недоторк особи; 7) недоторканості житла; 8) зясування істини; 9) поваги гідності особи і невтручання у сімейне життя; 10) презумпції не винуватості; 11) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.