18. Принцип забезпечення доведеності вини в кримінальному проц.

Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) пр забезпечення доведеності вини у кр процесі – цей принцип тісно пов’язани з конят принципом зясування істини. Пр зясування істини – це вимога закону, яка зобовяз суд, прокурора. Слідчого та осбу, яка провадить дізн, всебічно, повно і об’єктивно дослід обставини справи з тим, що зясувати істотні, юридично значущі факти, дати їм правильну правову оцінку і тим самим забезпечити правильне вирішення справи. В КУ говориться про зясування істини під час розслідування кр справи і про забезпечення доведеності вини. Тільки зясувавши істину під час слідства і в суді, можна визнати людину винною у вчиненні злочину; 2) принцип недоторканості житла; 3) Пр прав людини на свободу та особисту недоторканість; 4) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 5)принцип дотримання держ мови судочинства; 6) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 7) законності; 8)змагальності; 9)диспозитивності; 10) зясування істини; 11) презумпції не винуватості; 12) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

19.Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя в кр процесі: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) поваги до гідност особи, невтручання у її особисте і сімейне життя – у відпов з КУ кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її згоди не може бути піддана медичним, науков чи іншим дослідам. Ніхто не може зазнава втручання в його особисте і сімейне життя, крмі випадк передб КУ. З метою запобіг розголош відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, допускається відкритий судовий розгляд. Обшук особи і її освідування, коли воно повяз з необх оголювати особу може проводити тільки слідчий тієї ж статі у присутн понятих цієї ж статі. При освідуванні не допуск дії, які принижу гідність освідува особи або небезпек для її здоровя, за таких же умов допуска відтворення обстановки та обставин події. Під час обшуку або виїмки слідчий має вжити заходів для того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особист життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасовоперебувуцьомуприміщенні; 2)принцип дотримання держ мови судочинства; 3) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 4) законності; 5)змагальності; 6)дисп; 7) недоторк особи; 8) недоторканості житла; 9) зясування істини; 10) презумпції не винуватості; 11) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

20.Принцип прав людини на свободу та особисту недоторканість в кр процесі: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відн: 1) Пр прав людини на свободу та особисту недоторканість – ніхто не може бути засуджений до позбавл волі, заарештов, затриманий за підозрою у вчинен злоч, підданий особист ошуку, освідуванню. Судов експертизі, примусов приводу інакшу, як на підставі і в поряд пеередб законом. Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавле волі або утрим під вартою понад строк, передбач законом чи судов вироком. КУ передб, що кожна люд має право на своб і особ недоторк У разі нагальної необх-ті запобігти злочину чи його припин уповнов на те органи можуть застосов триман особи під вартою як тимчасов запоб захід, обґрунтованість якого протяг 72 год має бути перевіре судом. Затримана особа негайно звільн, якщо протяг 72 год з морен затрим їй не вручено вмотивов рішень суду про трима під вартою. Кожному заарештов чи затриманому має бути невідкладно повідомл про мотиви арешту чи затрим, роз’ясне його права і надано можливість з момент затрим захищати себе особисто та корист допомогою захисника. Кожний затри має право в б-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затр людини має бути негайно повідомл родичів заарештованого чи затриманого; 2) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 3)принцип дотримання держ мови судочинства; 4) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 5) законності; 6)змагальності;7)дисп;8)недоторканості житла; 9) зясування істини; 10) презумпції не винуватості; 11) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

21.Принцип недоторканості житла в кр процесі: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) принцип недоторкано житла – ніхто немає права без закон підстави увійти в житло проти волі осіб, які прожив у ньому. Обшук, виїмка, огляд приміщень у громад можуть провод лише на підставах і в поряд передб законом. КУ проголош, що кожному гарант недоторк житла. Не допуск проникнен до житла чи до іншого володіння особи, проведен в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивован рішень суду. У невідкладн випадк, пов’язаних із врятуван життя людей та май чи з безпос переслідуванням осіб, які підозр у вчинен злоч, можливий інший, встановл законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведен в них огляду чи обшуку; 2) Пр прав людини на свободу та особисту недоторканість; 3) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 4)принцип дотримання держ мови судочинства; 5) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 6) законності; 7)змагальності; 8)диспозитив; 9) зясування істини; 10) презумпції не винуватості; 11) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

22.Принцип таємниці листування, телефонн розмов, телеграфної та іншої кореспонденції: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції – цей принцип кожному гарантується К-єю. Винятки можуть бути встановл лише судом у випадк, передбач законом. З метою запобігти злочину чи зясувати істину під час розслідув кр справи, якщо іншими способами одержати інф-ю неможливо. За порушенн таємн лист, телеф розм., телегр та інших повідомлень громад, що передають засобами зв’язку в ККУ передбач покарання; 2) недоторкано житла; 3) Пр прав людини на свободу та особисту недоторка; 4) поваги до гідності особи, невтруча у її особисте і сімейне життя; 5)принцип дотримання держ мови судочинст; 6) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 7) законності; 8)змагальності; 9)диспозитив; 10) зясування істини; 11) презумпції не винуватості

23. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підозрюваному права на захист в крим. проц. Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять:1) принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист – згідно КУ для забезпеч права на захист від обвинувачення в Укр. Діє адвокатура, підозрюваний, обвинув чи підсудн має право на захист. Забезпеч обвинуваченому права на захист є 1 із основн засад судочинства. Суть цього

принципу поляг в тому, що закон: а)наділяє учасників процесу такою сукупн процесуальн прав, використан яких дає їм змогу особисто захищатися від підозри чи обвинувач у вчинен злоч, відстоювати свої закон інтереси; б) надає учасникам процесу право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає обов’язковим призначення захисника зарах держави. КУ передбач, що кожен має право на правову допомогу. У випадк передб законом ця допом надається безплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; в) покладає на особу. Яка провадить дізнання, слідч. Прок, суддю і суд обов’язок до 1-го допиту підозрюв, обв. Підс розяснити їм право мати захисника та інші права, а також надати їм можливість захищатися встановл законом засобами від підозри чи обвинувач та забезпечити охорону їх особист і майнових прав; 3) принцип недоторканості житла; 4) прав людини на свободу та особисту недоторканість; 5) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 6)принцип дотримання держ мови судочинства; 7) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 8) законності; 9)змагальності; 10)диспозитивності; 11) зясування істини; 12) презумпції не винуватості; 13) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

24. Принцип презумції невинуватості. Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принцип вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) презумпції не винува – згідно КУ особа вваж невинуватою у вчинен злоч і не може бути піддана кр покаранню, доки її вину не буде доведено в закон порядку і встановл обвинувальним вироком суду. Юрид зміст цього принципу склад такі правила: а) ніхто не зобовяз доводити свою не винуватість у вчинен злоч або меншу винність, а таож наявність обставин, які виключають кр відп-сть особи; б) обов’язок доказування винності обвину, підозр, підс покладено на слідчого, прокурора, а також в справах приватн обвинувачення – на потерпілого або його представника; в) заборонено перекладати обов’язок доказува на обвинуваченого, домагатися його показань шляхом насильства, погроз чи інших не закон заходів; г) обвинуваче не може грунтуват на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; д) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; ж) недовед участі обвинуваченого у вчинен злоч в юрид відношенні означає його невинність і тягне за собою закриття кр справи на попер слідстві і постановл виправд вироку – в стадії судов розгляду; з) факт притягнен особи до участі у справі як підозрюв, обвинув, підсудн, обрання щодо неї запоб заходу не повинні розцінюватися як доказ її винності, як покарання винного; е) до остаточного вирішен кр справи та офіційного визнання особи винною у вчинен злоч з нею не можна поводитись як з винною, а також публічно, в засоб масов інф-ї та б-яких інших докум твердити, що дана особа є злочинце. У разі скасуван вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матер і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням; 2) принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист; 3) принцип недоторканості житла; 4) прав людини на свободу та особисту недоторканість; 5) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 6)принцип дотримання держ мови судочинства; 7) рівності всіх учасник кр процесу перед законом і судом; 8) законності; 9)змагальн; 10)диспозитивності; 11) зясування істини; 12) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та

25.Принцип здійснення правосуддя виключно судами: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) здійснення правосуддя виключно судами – цей принцип передбач в КУ. В ній також зазначено, що делегування фун-ій судів, привласнення цих фукцій іншими органами чи посадов особами не допускаються. Не допуск також створен надзвичайних та особливих судів; 2) принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист; 3) принцип недоторканості житла; 4) прав людини на свободу та особисту недоторканість; 5) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 6)принцип дотримання держ мови судочинства; 7) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 8) законності; 9)змагальності; 10)диспозитивності;11) зясування істини; 12) презумпції не винуватості; 13) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

26.Принцип незалежності і недоторканості суддів, їх підкорення лише закону: Принципи КП – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1) незалежності і недоторканості суддів, їх підкорення лише закону – Незалежність і недоторк суддів гарант КУ і закони Укр.. Вплив на суддів у б-який спосіб заборон. Суддя не може бути ьез згоди ВРУ затриманий чи заарештований до винесення обвинув вироку судом. Судді обир на посаду ВРУ безстроково, але перше призначення на посаду профес судді строком на 5 р здійсн Президентом. На посаду суддя рекоменд кваліфікаційною комісією суддів, а подання про призначення судді на посаду або про звільн з посади вноситься Вищою радою юстиції. Профес судді не можуть належати до політ партій і профспілок, брати участь у б-якій політ д-сті, мати представницький мандат, обіймати б-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім науков, викладацької і творчої. Суддя звільн з посади органом, що його обрав або призначив у разі; а) закінчен строку на який його призн; б) досягнення 65р; в) неможл виконувати свої повноваж за станом здоровя; г) порушен вимог щодо несумісності4 д) поруш присяги; ж) набрання закон сили обвинув вироком щодо нього; з) припин його гром-ва; е) визн його безвісно від або померлим; є) подання заяви про відставку або про звільн з посади за власним бажан. За неповагу до судді і суду винні особи притяг до юрид відп-сті; 2) принцип забезпечення підозрюва, обвинуваченому і підсудному права на захист; 3) принцип недоторканості житла; 4) прав людини на свободу та особисту недоторканість; 5) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 6)принцип дотримання держ мови судочинства; 7) рівності всіх учасник кр процесу перед законом і судом; 8) законності; 9)змагальн; 10)диспозитивності; 11) зясування істини; 12) презумпції не винуватості; 13) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін

27.Принцип гласності судового процесу: Принципи кр-проц права - вихідні основоположні ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим-процес зак-ві. 1) гласності –Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони держ таємниці. Закритий судовий розгляд, крім того, допуск за мотивов ухвалою суду в справах про злочини осіб, які не досягли 16р віку, в справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист. Слухання справ у закритому засіданні суду здійсн з

додержанням усіх правил судочинства. Вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно. Їх зміст може бути доведений до відома населення і засобами масов інф-ї. Однак, у вироках у справах, які слухаються в закритих судо засід, не повинно бути відомостей, які стади підставою для проведення закритого судов розгляду 2) принцип забезпечення особам, які беруть участь у справі права на захист їх закон інтересів;3) публічності; 4) вільної оцінки доказів; 5)безпосередньості; 6) усності;

28.Принцип змагальності та диспозитивності судового розгляду в кп: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1)змагальності – в судов засід ведуть між собою процес спір 2 сторони: обвинувачення і захисту. Кожна з них відстоює тими засобами, які дозвол кр-процес закон свою правову позицію, права і закон інтереси з метою зясування істини і прийняття правильного рішення. Ці строни є рівним перед судом у наданні доказів, дослідженні. Дослідження доказів сторонами здійсн на рівних умовах. При цьому суд не є пасивним. Він за допомог сторін активно досіджує всі обставини справи, залучає нові докази, бо завдання суду – не просто розв’язати спір між сторонами, а зясувати істину, правильно і справедливо вирішити справу. Тому закон передб, що що коли навіть такого спору між сторонами немає, бо підсудний зізнався у вчин злоч або прокурор відмовився від обвинув-ня, суд продовжує розгляд справи і вирішує її на загальних підставах; 2)диспозитивності – розмежування в суді 3 основних кр-процес фун-й – обвинувачення, захисту і вирішення справи. Виконання кожної з цих функ уповноваженими на те законом органами та особами нез-ми 1 від одного: а) ф-я обвинувачення – прокурором, потерпілим, гром обвинувачем і певною мірою – цив позивачем; б) ф-я захисту - підсудним, захисником, гром захисником і певною мірою – цив відповідачем; в) ф-я вирішення справи – судом; 3) принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист; 4) принцип недоторканості житла; 5) прав людини на свободу та особисту недоторканість; 6) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 7)принцип дотримання держ мови судочинства; 8) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 9) законності; 10) зясування істини; 11) презумпції не винуватості; 12) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

29. Державна мова судочинства: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. Сюди відносять: 1)принцип дотримання держ мови судочинства – держ мовою в Укр. Є укр.-ка. Судочинство провадиться українськ мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановлен цим Кодексом. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого цим Кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє; 2) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 3) законності; 4)змагальності; 5)диспозитивності; 6) недоторк особи; 7) недоторканості житла; 8) зясування істини; 9) поваги гідності особи і невтручання у сімейне життя; 10) презумпції не винуватості; 11) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

30. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень в кп: Принципи кр-проц права - вихідні основоположні ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим-процес зак-ві. 1) Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень в кр процесі – в апел порядку може бути оскаржено вирок або інше рішення суду першої інстанції, які не набрали закон сили, з мотивів доведеності чи недоведеності вини підсудного у вчиненні злоч, неправильного застосував кр закону або порушення кр-процес закону. В результ розгляду справи апел суд винос рішення про залишення вироку чи постан без зміни, скасування вироку чи пост і поверн справи на прокурору до дадатк розслід або на новий судов розгляд до суду 1 інстанції, скасування вироку і закриття справи, зміна вироку. У касац порядку перевіряють вироки, ухвали і постан апел суду, постановлені ним як судом 1-ої інстанції; вироки і постан апел суду, постановлені ним в апел порядку та ін. В результ касац розгляду справи суд приймає 1 з рішень: залишає вирок, пост чи ухвалу без змін, скасовує вирок і направл справу на додатк розслід або на новий апел розгляд; скасовує вирок, пост, ухв і закриває справу; змінює вирок, пост, ухвалу; 2) принцип забезпечення особам, які беруть участь у справі права на захист їх закон інтересів;3) публічності; 4) вільної оцінки доказів; 5)безпосередньості; 6) усності; 7) гласності.

31.Принцип обов’язковості рішень в кр процесі: Прин кр процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кр справах. В системі принципів вирізняють конституц принци, бо вони мають особливе юридико-політич значен, мають велике значен для сфери основних громадськ прав і свобод, для врегулював д-сті органів правосуддя. 1) принцип обов’язковості рішень суду – 1 з основн засад судочинства, яка підкреслює авторитет судової влади і сприяє утвердженню режиму законності і зміцнення правопорядку в державі. КУ передб, що судові рішень ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території Укр. КПК встановл, що вирок, ухвала і постанова суду, що набрали закон сили, є обовязков для всіх державн і гром п-в, уст і орг-ій, посадов осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території Укр.; 2) принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист; 3) принцип недоторканості житла; 4) прав людини на свободу та особисту недоторканість; 5) поваги до гідності особи, невтручання у її особисте і сімейне життя; 6)принцип дотримання держ мови судочинства; 7) рівності всіх учасників кр процесу перед законом і судом; 8) законності; 9)змагальності; 10)диспозитивності; 11) зясування істини; 12) презумпції не винуватості; 13) таємниця листуван, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції та ін.

32.Принцип публічності в кп: Принципи кр-проц права - вихідні основоположні ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим-процес зак-ві. 1) публічності – органи розслідування, прокурор і суд (кожний у межах своєї компетенції) зобов’язані в силу закону, за службовим обов’язком, у публічних інтересах охорони правопорядку гарантування безпеки, прав і закон інтересів громадян від злочин посягань порушити кр справу у кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбач законом заходів до встановл події злоч, осіб, винних у його вчиненні, й до їх покарання або застосував інших видів впливу, а також до відшкодування заподіяної злочином шкоди незалежно від позиції якихось органів, уст, орг-ій, осіб, зокрема потерпілого і обвинуваченого. Цей принцип діє на всіх стадіях кр процесу відповідно до завдань, які стоять перед кожною з них, і компетенції кожного з процес органів. Органи прокуратури здійсн функцію обвинувачення від імені народу. Суд приймає рішення в імя Укр.. Цей принцип діє тільки зі сторони суду і органів прокуратури; 2) принцип забезпечення особам, які беруть участь у справі права на захист їх закон інтересів; 3) вільної оцінки доказів; 4)безпосередньості; 5) усності; 6) гласності.

33.Принцип забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист законних інтересів: Принципи кр-проц права - вихідні основоположні ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим-процес зак-ві. 1) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист законних інтересів – потерпілий, цив позивач, цив відповідач, свідок, спеціаліст, перекладач, експерт. Поняті тощо наділені процес правами (хоча не всі з них достатніми), реалізація яких дозволяє їм особисто захищати свої законні інтереси. Потерпілий, цив позивач і відповідач вправі скористатися допомогою представника. Закон покладає на суд, прокурора, слідчого та особу, яка провадить дізнання, обов’язок розяснити особам, що беруть участь у справі, їх права і забезпечити можливість здійснення цих прав; 2) публічності; 3) вільної оцінки доказів; 4)безпосередньості; 5) усності; 6) гласності.

34.Принцип безпосередностідослідження доказів: Принципи крпроц права - вихідні основоположні

ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим-процес зак-ві. 1) безпосередності - діє разом з принципом усності. Безпосередність полягає в тому, що всі докази повинні бути безпосередньо розглянуті всіма учасниками процесу. Суд 1 інстанції при розгляді справи зобов’язаний: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки еспетрів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Лише у вип., передб законом, допуск винятки з цього принципу. Зокрема, допуск оголосити показання підсудного і свідка, які були дані під час дізнання. Попер слідства або на суді, за наявн істотних суперечностей між показаннями, які вони дали на суді й під час попер розслід; коли підсудний відмовився давати показання на судов слідстві або справа розгляд за його відсутності; коли явка свідка в судов засід з тих чи інших причини не можлива; якщо при відкладенні розгляду справи свідок був допитаний, то при розгляді цієї справи в тому ж складі суду повторний виклик свідка необов’язковий, і його показання можуть бути оголошені. ; 2) принцип забезпечення особам, які беруть участь у справі права на захист їх закон інтересів 3) публічності; 4) вільної оцінки доказів; 5) усності; 6) гласності.

35.Принцип усності судового розгляду: Принципи кр-проц права - вихідні основоположні ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим-процес зак-ві. 1) усності – передбач усну форму спілкування суду та учасників судов розгляду, усне обговорення всіх обставин кр справи, заявлення клопотань; усно даються показання обвинуваченими, потерпілими, свідками, експерта, оголош документи, що є в справі. Усне ведення судов процесу робить його доступним для присутніх у залі судов засідання, для інших людей, якщо використ радіо, відеозапис, магнітофон. На попер слідстві теж широко діє прин усності, але клопотання можуть заявлятися письмово. Обвинувачено і свідку, коли вони про це просять, надається можливість написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту; 2) принцип забезпечення особам, які беруть участь у справі права на захист їх закон інтересів; 3) публічності; 4) вільної оцінки доказів; 5) безпосередньості; 6) гласності.

36. Поняття і класифікація суб’єктів кр-процес діяльності: Суб’єкти кр-процес д-сті – це всі держ органи, посадові і приватні особи, які ведуть кр процес або залучаються до нього, вступають між собою у процес правовідносини, набуваючи процес прав і виконуючи процес обов’язки. Необх, щоб 1 із сторін право відношення були оргна влади або посадова особа, яка веде процес. Класифікац суб’єктів: 1) держ органи і посадіві особи, які ведуть кр процес і залучають до його сфери всіх інших суб’єктів кр-пр д-сті: суд, суддя, прокур, слідчий, начальник слідч відділу, орган дізн, особа, яка провадить дізнання; 2) особи. Які захищають свої або представлені інтереси в кр процесі: потерпілий, цив позивач та їх представники, підозрюваний, захисник, обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), законні представники; 3) особи, які відіграють допоміжну роль у кр процесі: заявник про злочин; свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, поняті, поручителі, педагог, особи, присутні при провадженні обшуку, виїмки, секретар судового засідання та інші.

37.Слідчий як суб’єкт кр-процес діяльності: Слідчий – особа. Яка провадить попереднє, досудове слідство у кр справах. Є слідчі прокуратури, органів внутр справ, органів безпеки і податкової міліції. Вимоги до слідчого: має бути громадянином Укр., мати вищу юрид освіту, необх ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичн роботи за спеціальністю, проходять стажування строком до 1р. Не можуть бути прийн на цю посаду особи, які були засуджені за вчинен злочину, за винятком реабілітованих. У Ген прокуратурі, прокуратурі областей, міст є старші слідчі і слідчі в особливо важливих справах, а в районних, між рай, міських – страші слідчі і слідчі. У слідчих апаратах органів внутр справ є також помічники слідчих. В їх обовяз вход надання допомоги слідчому і виконан його доручень, пов’язаних із розсліду кр справ. На посаду помічн слідчого признач повнолітні гром Укр., які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи. КПК надає слідчому право самостійно порушувати кр справу, призначати експертизи, провадити допити, огляди, обшуки та інші слідчі дії, притягувати особу як обвинуваченого, зупиняти і закривати справу. При провадження поперед слідства всі рішення про спрямування слідства і провадження слідчих дій слідчий приймає асамостійно, за винятком випадків, коли законом передб одержання рішення судді, санкції чи згоди прокурора або затвердження ним рішення і несе повну відп-сть за їх законну і своєчасне проведення.

38.Орган дізнання та особа, що провадить дізнання як суб’єкти кр-проц д-сті: На органи дізнання покладається вжиття необхідних опера-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і

осіб, що його вчинили. Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора. Органами дізнання є: 1) міліція; 1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховува валютної виручки; 2) органи безпеки - у справах, віднесен законом до їх відання; 3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходже ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і служб Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини,з'єднання, установи; 4) митні органи - в справах про контрабанду; 5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профіла - у справах про злочини проти встановленого порядку несен служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; 6) органи державного пожежного нагляду - у справ про пожежі і порушення протипожежних правил; 7) органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону; 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні. Особа, яка провадить дізн – керівники відпов органів (напр., начальник районного відділу внутр справ) або прямо вказані в законі посадові особи (командир, начальник, капітан) – є органами дізнання. Вони можуть особисто провадити дізнання або доручити це своїм підлеглим. Особа яка пров дізн і приймає рішень, корист такими ж правами, як і слідчий, але її рішення з найважливіших процесуальн питань повинні бути затверджені органом дізн (\відповідним начальником). Всі вказівки органу дізн і прокурора для ос. Яка пров дізн є обов’язковими.

39.Потерпілий як суб’єкт кр-процес д-сті: Потерпілий - особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яка визнана потерпілою постановою особи. Яка провадить дізн, слідчого, судді або ухвалою суду. Лише після визнання її потерпілою особа стає учасником процесу. Про визнання гром-на потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд –ухвалу. Потерпілий і його представник мають право: 1) подавати докази; 2) заявляти клопотання; 3) знайомитись з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах у яких лосудове слідство не провадилось – після призначення справи до судов розгляду; 4) брати участь у судовому розгляді; 5) завляти відводи; 6) подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявн відпов підстав – на забезпеч безпеки; 7) під час судов розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення; може брати участь у судових дебатах. У справах про злочини, внасл яких сталась смерть потерпілого всі ці права мають його близькі родичі.

40. цивільний позивач як субєкт кр-проц д-сті: Цив позивач – громадянин, п-во, уст чи орг-я, які зазнали матеріальн шкоди від злочину і пред’явили вимогу про відшкодування збитків. Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кр справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відп-сть за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розгляд судом разом з кр справою. Цив позов може бути пред'явлений як під часдосудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той же позов у кр справі. Особа, яка не пред'яви цив позову в кр справі, а також особа, цив позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цив судочинства. При наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, або понесені витрати закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідч, прокурор і суд зобов'язані вжити заходів до забезпечення цив позову. Прокурор пред'являє або підтримує поданий потерпілим цив позов про відшк збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважн причин не можуть захистити свої права. Про визнання цив позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізн, слідчий, суддя виносять постанову, а сул – ухвалу. Цив позивач або його пред’явник має право: 1) подавати докази; 2) брати участь у судовому розгляді; 3) просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; 4) підтримувати цив позов; 5) ознайомлюватись з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось – після призначення справи до судов розгляду; 6) заявляти відводи; 7) подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цив позову, а за наявн відпов підстав – на забезпеч безпеки. Цив позивач зобовяз на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред’являти всі необх документи, зв’язані з заявленим позовом. Цив відповідач – може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також п-ва, уст, орг-ї, які в силу закону несуть матер відп-сть за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого

41.Підозрюваний як суб’єкт кр-процес д-сті: Підозрюваним визн: 1) особа затримана по підозрінню у вчиненні злочину; 2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого. У всіх інших випадках особа, запідозрена у вчин злоч, виступ у кр процесі лише в ролі особи, яка дає пояснення або ж допитується як свідок, не маючи при цьому процес прав для захисту від підозри. Підозрюваний має право: знати в чому він підозрюється; давати показання або відмовитись давати показання і відпов на запитання; мати захисника і побачення з ним до 1-го допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно- розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки. Про роз’яснення прав підозрюваному зазнач в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу.

42.Обставини, які виключають можливість участі в справі судді: Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кр справи: 1) якщо він є потерпілим, цив позивачем, цив відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цив позивача або цив відповідача; 2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запоб заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кр справи або закриття справи; 2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника; 3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді або народного засідателя. У складі суду, що розглядає кр справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Суддя, який брав участь у розгляді кр справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касац порядку, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, поставлених з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляц порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в касац порядку, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції і в апеляц порядку, а так само в повторному розгляді справи в касац порядку, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в розгляді цієї справи в порядку виключного провадження. При наявності цих всіх обставин, суддя і народний засідатель зобов'язані заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його представником, цив позивачем і цив відповідачем або їх представниками. Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.

43.Обстав, які виключають можливість участі в справі прокурора: Прокурор не може брати участі в розгляді кр справи: 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільноговідповідача;

2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кр справи або закриття справи; 2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення; 3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявно інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді або народного засідателя. У складі суду, що розглядає кр справу, не можутьбути особи, які є родичами між собою. Проте коли прокурор брав участь у проведенні досудового слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу. При наявності цих зазначених обставин, прокурор зобов'язані заявити самовід. На цих же підставах відвід прокурору може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його представником, цив позивачем і цив відповідачем або їх представниками. Питання про відвід прокурора на досудовому слідстві вирішує вищестоящий прокурор, а в суді - суд, який розглядає справу. Якщо справа розглядається суддею одноособово, він одноособово вирішує питання про відвід прокурора.

44.Обставини, які виключають можливість участі в справі слідчого: Слідчий підлягає відводу: 1) коли вони є потерпілими, свідками, цив позивачами, цив відповідачами або родичами кого-небудь з них, а також родичами обвинуваченого; 2) коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цив позивача або цив відповідача; 3) коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності. При наявності зазначених підстав слідчий повинен заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід слідчому може бути заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником, цив позивачем, цив відповідачем або їх представниками, і захисником. Заява про відвід або самовідвід слідчого подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом 24 год.

45.Обстав, які виключ можливість участі в справі особи, яка провадить дізнання: особа, яка провадить дізнання, підлягають відводу: 1) коли вони є потерпілими, свідками, цив позивачами, цив відповідачами або родичами кого-небудь з них, а також

родичами обвинуваченого; 2) коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цив позивача або цив відповідача; 3) коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності. При наявності зазначених підстав особа, яка провадить дізнання, повинні заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід особі, яка провадить дізнання, може бути заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником, цив позивачем, цив відповідачем або їх представниками. Заява про відвід або самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом 24 год.

46.Обвинувачений як суб’єкт кр-процес д-сті: Обвинувачений – особа, щодо якої уже зібрані докази які підтверджують причетність її до справи і щодо якої у встановленому законом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений назив підсудним. З моенту винесення постанови про притягнен особи як обвинуваченої до не ї можуть бути застосовані передб законом заходи процесуальн примусу, зокрема запоб захід, оголошено її розшук. Притягнення особи як обвинуваченої, відданя до суду не означають визнання її винною, і з нею не можна поводитись як з такою, називати її злочинцем. Обов’язки: прийти до органів суду за викликом (повісткою); дотримуватись порядку судового засідання. Обвинувачений має право: знати в чому його обвинувачують; давати показання з пред’явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до 1-го допиту; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватись після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наявності відпові підстав – на забезпечення безпеки. Підсудний має право на останнє слово.

47.Підсудний як суб’єкт кр-процес д- сті: Обвинувачений – особа, щодо якої уже зібрані докази які підтверджують причетність її до справи і щодо якої у встановленому законом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений назив підсудним. Притягнення особи як обвинуваченої, відданя до суду не означають визнання її винною, і з нею не можна поводитись як з такою, називати її злочинцем. судовому засіданні підсудний має право: 1) заявляти відводи; 1-1) на колегіальн розгляд справи у випадках, передб законом; 2) мати захисн або взяти захист своїх інтересів на себе; 3) заявляти клопота і висловлювати свою думку про клопотання інших учасни судов розгляду; 4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експерт і витребування інших доказів; 5) давати показання по суті справи в кожний момент судов слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі; 7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові,спеціалістові, потерпілому, цив позивачеві і цив відповідачеві; 8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злоч і документів; 9) брати участь у судових дебатах; 10) звертатися до суду з останнім словом. Ці права головуючий повинен розяснити підсудному

48.Цивільний відповідач як суб’єкт кр-процес д-сті: За заг правилом цив позов у кр справі предявл до обинуваченого, бо він несе відп-сть за заподіяну ним матер шкоду. У ряді випадків матер відп-сть за шкоду, заподіяну злочин діями обвинуваченого, несуть інші особи – фіз. або юридичні: батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також п-ва, уст, орг-ї, які в силу закону несуть матер відп-сть за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Вони і притяг як цив відповідачі за постановою особи, яка провадит дізн, слідчого, судді або за ухвалою суду. Така постанова чи ухвала винос тільки після притягн особи як обвинуваченої і зясування того, що за заподіяну нею майнову шкоду повинна нести відп-сть не вона сама, а інші. Цив відповідач або його представник має право: 1) заперечувати проти предявлен позову; 2) давати пояснення по суті предявлен позову; 3) подавати докази; 4) заявляти клопотання; 5)ознайомлюватись з матеріалами справи, що стосуються цив позову; 6) брати участь у судов розгляді; 7) заявляти відводи; 8) подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідч, прокур і суду, а також подавати скарги на вирок і ухавли суду в частині, що стос цив позову, а за наявн відп підстав – на забезпеч безпеки.

49.Захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, його завдання, права та обов´язк: Захисник – особа, яка в порядку встановл законом, уповнов здійснювати захист прав і закон інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необх юрид допомоги при провадженні у крим справі. Захисник зобовяз використ всі зазначені в законі засоби захисту для зясування обставин, що виправдовують підозр, обв,підсудн, пом’якшують чи виключають його відп-сть, подавати їм необх юрид допомогу. З моменту допуску по участі у справі захисник має право: 1)до 1-го допиту підозр чи обвин мати з ним конфіденційне побачення, а після 1-го допиту – такі побачення без обмеження їх кількос і тривалості; 2) мати побач з засудженим чи особою, до якої застосов заходи медич чи виховного хар-ру; 3) ознайомлювз матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюван чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувач, а після закінч досудового слідства – з усіма матеріалами справи; 4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвин та при викон інших слідчих дій; 5) застосовув науково-техн засоби при провадж тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи; 6) брати участь в судових засіданнях; 7) ставити на судов засід питання підсудним, потерпілому, свідкам, експертам, спеціалісту, позивачу і відповідачу; 8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи; 9) виступати в судов дебатах; 10) знайомитись з протоколом судов засідання та подавати на нього зауваження; 11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення; 12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгля справи; 13) збирати відомості про факти, що можуть викор як докази в справі. Обов’язки захисника: 1) зявлятися для участі у виконан процесуальн дій, в яких його участь є обовязков. У разі неможливості повинен заздалегідь повідомити про це; 2) не розголошувати дані, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його обов’язків; 3) не перешкоджати встановл істини в справі; Адвокат в праві відмовит від викон своїх обов’язків лише у випадках: а)коли обставини, які виключають його участь у справі; 2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.

50.Коло осіб, які можуть бути захисниками. Обставини, що виключають можливість участі особи у справі як захисника: Захисник – особа, яка в порядку встановл законом, уповнов здійснювати захист прав і закон інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необх юрид допомоги при провадженні у крим справі. Як захисни допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською д-стю в Укр та інші фахівці у гал права, які за законом мають право на надання правов доп особисто чи за дорученням юрид особи. У випад і в поря, передбачених КПК, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого,

виправданого, його опікуни або піклувальники. Повноваже захисника на участь у справі стверджується: 1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання; 2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на нада правової допомоги особисто чи за дорученням юрид

особи або дорученням юрид особи - угодою або дорученням юрид особи; 3) близьких родичів, опікунів або піклувальників – заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників. Захисник допускається до участі в справі в б-якій стадії процесу. Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. Обставини, що виключають участь у справі захисника: захисником не може бути особа: 1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цив позивача, цив відповідача; 2) яка є свідком і в зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту; 3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прок, б-кого із складу суду, потерпілого, цив позивача; 4) щодо якої порушено кр справу; 5) визнана недієздатною чи обмеже дієздатною. 6) коли вона у даній справі надає або раніше надавала юрид допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юрид допомоги; 2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською д-стю або права на надання прав допомоги чи його анулювання . 1 і та ж особа не може бути захисником 2 і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захистуодного з них суперечать інтересам захисту іншого. Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідув чи судов розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судов засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судов розгляду справи.

51.Запрошення, призначення, заміна захисника: Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх закон представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозр, обв, підс, засудж. Особа, що провадить дізнан, слідчий, суд зобов'яз надати затриманій особі чи особі, яка утрим під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника. Підозр, обвин, підсудн вправі запросити собі кількох захисників. Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встанов законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначе захисника, є обов'язк для керівника адвокатського об'єднан. Захисник призначається у випадках:1) коли участь захисника є обов'язк, але підозрюваний, обвин, підсуд не бажає або не може запросити захисника; 2) коли підозр, обв, підс бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити. Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процес дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протяг 24 год, а захисн, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом 72 год, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозр, обв, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом 24 год, а також у вип, коли підоз, обв, підс протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізн, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призначають захисника. Підозр, обвин і підсуд мають право в б-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допуск лише з ініціативи підозрюваного, обв чи підс і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу. При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий складають протокол з зазначенням мотивів відмови, а суд зазначає про це в протоколі судов засідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхилення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. Відмова від захисника у випадках, коли участь захисн є обов’язковою, може бути прийнята лише коли підозр, обвин, підсудний, засудж чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізн, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим. Прийнявши рішення про усунення захисника від участі в справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка провадить дізн, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадії судового розгляду справи - не менше 3 діб. Якщо у випадках, коли участь захисник є обовязк, підозр, обвин, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізн, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі признач захисника. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуал дій, вчинених за участю захисника, якого замінено

52.Усунення захисника від участі у справі: Захисник може бути усунутий від участі у справі за наявності обставин, які виключають участь захисника. Обста, що виключають участь захисника такі як: 1) особа, яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судов засідання, експерт, спеціаліст, перекл, понятий, представник потерпілого, цив позивача, цив відпові; 2) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цив позивача; 3) щодо якої порушено кр справу; 4) визнана недієздатною чи обмежено дієздат; 5) коли вона у даній справі надає або раніше надавала юрид допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юрид допомоги; 6) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатськоюдіяльністю або права на надання прав допомоги чи його анулювання. 7) Одна і та ж особа не може бути захисником 2 і більше підозрюваних, обвин чи підсудних, якщо інтереси захисту

одного з них суперечать інтересам захисту іншого. Встанови ці обставини особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозр, обвин, підсудному. На стадії дізнання та досудовог слідства питання про усунення захисника від участі у спр з таких підстав як: 1) особа, яка є свідком і в зв'язку з

цим допитувалась або підлягає допиту; 2) особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановлен істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судов засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи - за поданням особи, яка провадить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обгрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвин,

особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженню не підлягає. Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі у справі з підстав, які зазначені вище, вирішує суд. За наявності підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі в справі повідомляють відповідному органу, адвокатському об'єднанню для вирішення питання про відп- сть адвоката.

53.Випадки обов’язкової участі захисника в кп: Захисник – особа, яка в порядку встановл законом, уповнов здійснювати захист прав і закон інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необх юрид допомоги при провадженні у крим справі. Участь захисника при провадженні дізнання, досуд слідства і в розгляді кр справи в суді першої інстанції є обов'язковою: 1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 р, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; 2) у справах про злочини осіб, які через свої фіз або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад; 3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передб довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явленняїйобвинувачення;5)припровадженнісправи про застосування примусових заходів медичн характеру - з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби; 6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника; У суді апеляційної інстанції участь захисника у вип, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції ставитьс питання про погіршення становища засудженого чи виправд.

54.Представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. Особи, які можуть бути допущені до участі у справі як представн. Обстав, які виключ участь ос у справі як представника: Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільн відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду. Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа чи організація, то представниками їх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи. Зазначені в цій статті представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють. Підставою для допуску до участі у справі як представника є: для адвоката – ордер, виданий адвокатськ обєднанням, або довіреність; для законного представника – документ, який засвідчує його відношення до потерпілого; для близьких родичів та інших осіб – належним чином оформлена довіреність. Представни потерпілого, цивільного позивача і цивільного відпові не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський

обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є родичем кого-небудь із складу суду або обвинувача. Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільн позивача і цивільного відповідача також і за обставин, які виключають участь у справі захисника (1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секрета судового засідання, експерт, спеціаліст тощо; 2) яка єсвідком і в зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту; 3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокуро, будь-кого із складу суду, потерпілого, цив позивача; 4) щодо якої порушено кр справу; 5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною. Та в інших випадках).При наявності цих обставин особа повинна відмовитися відвиконання обов'язків представника потерпілого, цив позивача або цив відповідача в даній справі.

55.Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Їх права і обов´язки: Закон представники – це їх батьки, опікуни, піклувальники або представники тих установ і орг-ій, під опікою чи піклуванням яких вони перебувають. Вони залучаються до участі у справі для відстоювання прав і закон інтересів потерпілого, який є неповнолітнім або визнаний недієздатним внаслідок душевної хвороби або недоумства, а також неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого. Вони допускаються до участі у справі лише за постановою особи, яка пров дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду після пред’явлення документа, який засвідчує їх відношення до потерпілого Закон предст не може бути особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок у даній справі . В такому разі суд зобовяз неповнол або недієздатному потерпілому забезпечити участь у справі представника. На відміну від закон представ потерпілого закон представник підозрюваного і обвинуваченого може бути допитаний як свідок і слідчим і судом, про що суддя виносить постанову, а суд – ухвалу. Закон предст потерпілого і обвинувач вправі оскаржити вирок суду. Закон представник потерпілого корист тими ж правами, що і потерпілий: 1) подавати докази; 2) заявляти клопотання; 3) знайомитись з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах у яких лосудове слідство не провадилось – після призначення справи до судов розгляду; 4) брати участь у судовому розгляді; 5) завляти відводи; 6) подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявн відпов підстав – на забезпеч безпеки; 7) під час судов розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення; може брати участь у судових дебатах.

56.Понятий: його права і обов´язки: При провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна обов'язкова присутність не менше 2 понятих. До участі у проведенні освідування поняті можуть бути залучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства. Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі викон діям. Зауваження понятого з приводу проведених слідч дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. За наявності відповідних підстав поняті мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами Укр. Перед початком слідчої дії понятим роз’яснюється їх обов’язки і права, що відміч в протоколі. Поняті зобов’язані бути присутніми при провадж слідчої дії, але не брати участі вній, і засвідчити своїми підписами в протоколі відповідність записів у ньому виконаним діям. Вони мають право робити зауваження з приводу проведення слідчої дії. Ці зауваження підлягають обов’язковому внесенню до протоколу. У протоколі слідчої дії повинні бути вказані приз віще, імя, і адреси понятих. При необх вони можуть бути викликані для допиту як свідки з приводу проведеної в їх присутності слідчої дії. Поняті мають право на відшкодув їм витрат у зв’язку з явкою в слідчі органи і на збереження сер заробітку за місцем роботи за час, витрачений у зв’язку з явкою.

57.Заходи забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі: Забезпеч безпеки учасників кр процесу – це здійснен правових, орг-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, здоровя, майна, честі ігідності осіб від протиправних посягань з метою створен необх умов для належного здійснення правосуддя. Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають: 1) особа, яка заявила до правоохор органу про злоч або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганн, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому; 2) потерпі або його представник у кр справі; 3) підозрюваний, обвин, захисники і законні представники; 4) цив позивач, цив відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином; 5) свідок; 6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; 7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених вище, якщо шляхом погроз або інших протипр дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кр судочинства. Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов'яз перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж 3 доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішен вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і переда її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Засобами забезпеч безпеки є: 1) особиста охорона, охорона житла та майна; 2) видача спеціальних засобів індивідуальн захисту та оповіщення про небезпеку; 3) використання технічних засобів контролю т прослуховування телефон та інших переговорів, візуальний нагляд; 4) заміна документів та зміна зовнішності; 5) зміна місця роботи або навчання; 6)переселення в інше місце проживання; поміщення в дошкільний виховних заклад або в заклад органів соц захисту населення; 7) забезпеч конфіденційності відомостей про особу; 8) закритий судовий

58.Пон і знач кр-процес доказування. Мета доказування: Доказування – це д-сть суб’єктів кр процесу по збиранню (формуванню), перевірці та оцінці доказів і їх процесуальних джерел, а також по формуванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обґрунтування. Предмет доказування- це коло обставин, які слід встановити у кр справі. Мета доказування – встановлення об’єктивної істини. При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді

кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини

вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

59.Елементи доказування: Доказування – це д-сть суб’єктів кр процесу по збиранню (формуванню), перевірці та оцінці доказів і їх процесуальних джерел, а також по формуванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обґрунтування. Елементами доказування як дослідження є збирання (формування), перевірка та оцінка доказів і їх джерел. Процес доказування: 1) збирання і подання доказів: а)особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в праві викликати у встановленому порядку б-яких осбі, як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; б) вимагати від п-м, уст, орг, посадов осіб і гро-н пред’явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; в) вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов’язковим для всіх гром-н, п-в, уст, орг. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, цив позивачем, цив відповідачем, їх представниками, а також б-якими гром-ми, п-ми, уст, орг-ми. У передб законом випадках особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, в праві доручити підрозділам, які здійсн оперативно- розшукову д-сть, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кр справі; 2) оцінка доказів – суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутр переконанням, що грунт на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання не мають наперед встановл сили.

60.Способи збирання і перевірки доказів: Збирання доказів – це д-сть особи, яка провадить дізн, слідчого, прокурора, судді і суду по виявленню і фіксації в процес документах і додатках до них матер і ідеальних слідів злочину або іншої події як доказової інф-ї. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які переб в їх провадженні, вправі викликати б-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від п-в, уст, організ, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необх в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, п-в, устан і організ. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цив позивачем, цив відповідачем і їх представниками, а також б-якими

громадянами, п-ми, уст і орг-ми. Таким чином способами збирання доказів є слідчі й судові дії (допити, обшуки, огляди ...), інші процес дії (зокр вимога осіб і органів, які ведуть процес, пред’явити докум або провести ревізію_, а також подання доказів (практично – предметів і документів) з власної ініціативи учасниками процесу, іншими гром, п-ми. КПК забороняє домагатися показань обвинуваченого та інших осіб шляхом насильства, погроз та інших не закон дій. Докази та їх джерела, одержані з грубим порушенням норм КПК, конят та інших прав громадян недопустимі для використ в кр процесі. Перевірка доказів передує їх оцінці і здійсн як за допомого практичних (слідчих і судових) дій, так і логічним шляхом, за допомого лише розумової д-сті. Основні способи перевірки доказів – аналіз кожного з них окремо, зіставлення з іншими доказами, провадження повторних або нових слідчих і судових дій. Це – відтворення обстановки і обставин подій, очна ставка, пред’явлення для впізнання, освідування, огляд, обшук, виїмка... Важливе значен для перевірки доказів має встановл і аналіз джерел поінформованості свідків, потерпілих, підозр, обв, експертів, авторів документів.

61.Предмет, межі і суб’єкти доказування: Доказування – це д-сть суб’єктів кр процесу по збиранню (формуванню), перевірці та оцінці доказів і їх процесуальних джерел, а також по формуванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обґрунтування. Предмет доказ - така сукупн передб кр-процес законом обставин, установлен яких необх для вирішен заяв і повідомлень про злочини, кр справи в цілому або судової справи у стадії виконання вироку, а також для прийняття процес профілактичних заходів у справі. При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кр справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злоч 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що хар-ть особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покаран; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння; 5) причини та умови, які сприяли вчиненн злочину. Отже предмет доказ-ня є загальним, єдиним для всіх стадій кр процесу (за винятком стадії виконання вироку). Межі доказ-ня – такий обсяг доказового матеріалу, який забезпечує надійне, достовірне встановлення всіх обставин, які входять до предмета доказув, правильне вирішення справи і прийняття процес заходів для запобіг злочинам. Неправильне визначення меж док-ня у справі може потягнути за собою його звуження (призводить до того, що деякі обставини, які вход до предмета док-ня, будуть недостатньо досліджені через прогалини в доказовому матеріалі або ж їх не можна буде визнати встановленими внасл недостатньої глибини їх дослідження) чи безпідставне розширення (веде до невиправданої надмірності доказової інф-ї, тобто збиран доказів, які не стос справи або встановл обставини, що уже надійно доведені). Обовязко док-ня закон повністю покладає на суд, прокурора слідчого та особу, яка провадить дізн. Вони зобовяз вжити всіх передб законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, тобто зібрати, перевірити і оцінити всю необх сукупність доказів іїх джерел і прийняти на цій підставі законне, обгрунт і справедл рішення. Закон категорично забороняє їм перекладати свій обов’язок доказ-ня на обвинуваченого.

62.Поняття доказів і їх процесуальних джерел: Докази в кр процесі – всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суп небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Джерела доказів: 1) показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого; 2)висновок експерта; 3) речові докази; 4) протоколи слідчих і судових дій; 5)протоколи з відпов додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів; 6) інші документи. У процес джерелах містяться відомості про факти, обставини справи; вони є носіями, сховищем доказів. Тільки ті відомості, які є у вказаних джерелах, допустимо використовувати у кр процесі як докази.

64.Класифікація доказів і їх джерел: Докази в кр процесі – всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суп небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Класиф-я: 1) Залежно від відношення доказів до обставини, яка підляг доказуванню: а) прямі докази – безпосередньо вказують на на обставину, яка підлягає доказуванню або ж на її відсутність; б) непрямі – докази, які розкривають коремі елементи складу злочину чи окремі факти, які встановл обставини предмету зок-ня в сукупн з іншими доказами. 2) Залежно від підозри, обвинувачення у вчин злоч, обставин, що обтяж або помякш відп-сть: а) обвинувальні – вказують на те. Що злоч було вчинено і саме даною особою, а також на наявн обтяжуюч відп-сть обставин; б) виправдувальні – свідчать, що самої події злоч не було або що дана особа до неї не причетна, а бож що є помікшуючі відп-сть обставини. (напр. Алібі – прямий виправд доказ). 3) За джерелом одержаннявідомостей про факти, , хар-ом формування джерела доказів: а) первинні – це напр., показання свідка-очевидця, оригінал документа; б) похідний – коли свідок дає показання з чужих слів, причо закон вказує, що якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи мають бути допитані, інакше вони не можуть бути доказом.

65.Обов’язок доказування: Доказування – це д-сть суб’єктів кр процесу по збиранню (формуванню), перевірці та оцінці доказів і їх процесуальних джерел, а також по формуванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обґрунтування. Обовязок док-ня закон повністю покладає на суд, прокурора слідчого та особу, яка провадить дізн. Вони зобовяз вжити всіх передб законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, тобто зібрати, перевірити і оцінити всю необх сукупність доказів іїх джерел і прийняти на цій підставі законне, обгрунт і справедл рішення. Закон категорично забороняє їм перекладати свій обов’язок доказ-ня на обвинуваченого. Звичайно ця заборона поширюється також на захисника обвинуваченого і підозрюваного, їх закон представників, на захисника потерпілого, цив позивача і відповідача та їх представників. Вони теж є суб’єктами доказ-ня. Але на відміну від суду, судді, прокурора. Слідчого особи, яка пров дізн, органу дізн і начальника слідч відділу мають право, а не зобов’язані брати участь у доказ-ні, тобто в збиранні, перевірці та оцінці доказів, висувати певн твердження на захист своїх законних інтересів і аргумент їх.

66.Застосув науково-технічних засобів для збирання і перевірки доказів: Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюван, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явл для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час досудов розслідува. При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється. Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю

відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, склад з додержанням правил. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам

67.Поняття і значення оцінки доказів, правила оцінки доказів: Оцінка доказів і їх джерел є розумово, логічною д-стю. Докази вваж достатніми тоді, коли в своїй сукупності дають можливість установити всі передбач законом обставини справи на тому рівні знання про них, який неообх для прийняття правильного рішення при провадженні в справі. Оцінка джерела доказів здійсн через зіставлення відомостей зі змістом аналогічного джерела (напр, показань обвинуваченго, одержаних на допитах в різний час або в результ різних слідчих дій: допиту, очної ставки тощо) або інших джерел (напр., показаньпотерпілогоіобвинуваченого).Загальні правила оцінки доказів:Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізн, не мають наперед встановленої сили. Ці правила конкретизуються в КПК щодо показань свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених, висновку експерта. Закон зобов’язує суд у мотивувальній частині вироку навести докази, на яких грунт засудження або виправдання підсудного і вказати мотиви, з яких він відкидає інші докази. На формування внутрішн переконання слідчого, прокурора, судді як позитивно, так і негативно впливають їх світогляд, погляди, звички, знання, установки, поведінка учасників процесу, громадська думка, життєвий іпрофесійний досвід, правосвідомість. Але при цьому оцінювати докази і приймати рішення слід, керуючись тільки законом, насамперед кр і процесуальним, а не правосвідомістю.

68.Висновок експерта, як джерело доказів: Висновок експерта – документ, складений у результ експертного дослідження експертом, якому було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставлені йому запитання. Експертиза призначається у випадк, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Як експерт може бути викликана б-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. Пит, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту

відп-сть. У разі необхідн в справі може бути призначе декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Коли при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати в своєму висновку. Висновок підписується експертом.

69.Речові докази: Речов доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злоч, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочин дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочин шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відп-сті. Реч докази повинні бути уважно оглянуті, по можливос сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речові докази зберіг при справі, за винятком громіздких предметів, які зберіг в органах дізн, досудов слідства і в суді або передаються для зберігання відпов п-ву, уст чи орг. При передачі справи від одного органу дізнання чи досудов слідства до іншого, направленні справи прокуроро чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою. В окремих випадк реч докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі. Реч докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінч строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи. Документи - речові докази повинні зберіга час при справі, а заінтересованим особам, п-ам, уст і організацім за їх клопотанням видаються копії цих докумен. У тих випадках, коли виникає спір про право власності на предмети, які є речов доказами, вони зберігаються поки набере закон сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку цив судочинства. Речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві, негайно здаються відповідним держ або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речов доказів, то

організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують в момент повернення. Питання про речові докази виріш вироком, ухвалою чи постан суду або постановою органу дізн, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому: 1) знаряддя злоч, що належать обвинуваченому,конфіскуються; 2) речі, вилучені з обігу, передаються відпов установам або знищуються; 3) речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтерес особи просять про це, можуть бути передані їм; 4) гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави; 5) гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановл, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цив судочинства.

70.Протоколи слідчих, оперативно-розшуков заходів і судових дій та інші докум як джерела доказів: 70.Протоколи слідчих, Протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в належному порядку, носії інформа, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані проце дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Документи є джерелом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи. У тих випадках, коли документи були об'єктом злоч дій, нажиті злочинним шляхом, або можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростува обвинувачення чи пом'якшення відповідальності - вони є речовими доказами. В протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто. Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами. Протокол підпис: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь упроведенні цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади

або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується стороння особа. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст. Коли особа, що брала участь в проведенні слідчої дії, відмовиться підпис протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію. Протокол судового засідання в суді першої і апеляц інстанцій веде секретар судового засідання. У протоколі зазнач: місце та час початку і закінчення судового засідання; назва і склад суду; справа, яка розглядалась; секретар; сторони; особи, які не з'явились в судове засідання, та причини їх неявки; дані про особу підсудного; дані про час одержання підсудним копії обвинув висновку; дані про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язкі; ухвали та постанови суду, прийняті без видалення до нарадчої кімнати; всі розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку, в якому вони відбувались; всі клопотання і заяви учасників процесу; докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання;

71.Особи, які не можуть бути допитані як свідки: Не можуть бути допитані як свідки: 1) адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юрид особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі - з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійснен професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості; 2) захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача - про обставини, які стали їм відомі при наданні юрид допомоги підзахисним або довірителям; 3) особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них; 4) свідок, який дає показання під псевдонімом, - щодо дійсних даних про його особу; 5) особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який дає показання під псевдонімом - щодо цих даних. Відмовитися давати показання як свідки мають право: 1) члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; 2) особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членівсім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника. Дізнавач, слідчий, прокурор і суд перед допитом зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання, про що зазнач в протоколі допиту чи в протоколі судов засідання.

72.Запобіжні заходи: пон, знач. Поняття, підстави і мета застосування заходів процес примусу: Запоб зах - заходи, що обмежують свободу пересування обвинуваченого (підозрюваного), які застосовуються з метою: а) припинити можливість сховатися від слідства і суду; б) перешкодити встановленню у істини у кримі справі; б) продовжити злочинну д-сть; г) забезпечення виконання процесуальних рішень. Запоб заходами є: 1) підписка про невиїзд; 2) особиста порука; 3) порука громадськ орг-ї або трудов колективу; 4) застава; 5) взяття під варту; 6) нагляд командування військової частини; 7) віддання неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи. Цей перелік є вичерпним. Тимчасовий запоб захід – затримання підозрюваного. Запоб зах застос слідчим, органом дізнання, прокурором і судом при наявності до того необх фактичних і юрид підстав. Якщо немає достатніх підстав для застосув зап зах, від підозрюваного, обвинувачен або підсудного відбирається письмове зобов’язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідч, прокур або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування. При застосув зап зах до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред’явлене не пізніше 10 діб з моменту застосування запоб заходу. Якщо в цей строк обвинувач не буде пред’явлене, запоб захід скасовується.

73.Підстави, мотиви і порядок обрання запобіжних заходів: Запоб зах - заходи, що обмежують свободу пересування обвинуваченого (підозрюваного), які застосовуються з метою: а) припинити можливість сховатися від слідства і суду; б) перешкодити встановленню у істини у кримі справі; б) продовжити злочинну д-сть; г) забезпечення виконання процесуальних рішень. Підставою застосув запоб зах є наявні в кр справі докази, які вказують на те, що обвин може ухилитися від слідства й суду або виконання вироку, перешкодити встановленню істини чи займатиметься злочид-стю. Запоб зах застос слідчим, органом дізнання, прокурор і судом при наявності до того необх фактичних і юрид підстав. Якщо немає достатніх підстав для застосув зап зах, від підозрюваного, обвинувачен або підсудного відбирається письмове зобов’язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідч, прокур або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування. При застосув зап зах до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред’явлене не пізніше 10 діб з моменту застосування запоб заходу. Якщо в цей строк обвинувач не буде пред’явлене, запоб захід скасовується. Порядок обранна запоб зах: На стадії досудов розслідув справи запоб захід, не пов'язаний з триманням під вартою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор. Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запоб заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. При вирішен цього питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення. Подання має бути розглянуто протягом 72 годз моменту затримання підозрюваного чи обвинувач. Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувач і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше 72 год, а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше 48 год з моменту доставки затриманого в цей населений пункт. Після одержання подання суддя вивчає матеріали кр справи, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинува, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадж якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, і виносить постанову: 1) про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав; 2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Відмовивши в обранні запоб заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинув запоб захід, не пов'язаний із триманням під вартою. На постанову судді до апел суду

74.Поняття та види заходів кр-процес примусу: Для забезпеч виконання такими суб’єктами кр-процес д-сті, як свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, експерти тощо, своїх процес обов’язків, а також для забеспечен доказів, цив позову і можливої конфіскації майна органи дізнання, слідчі, прокурори, й суди застосов такі передбач КПК заходи процес примусу: привід, затримання, зобов’язання про явку, грошові стягнення, обшук, виїмка, освідування, одержання зразків для експертного дослідження, поміщення до медичного закладу для обстеження , накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію чи на майно, відсторонення обвинуваченого від посади, а також підписку про невиїзд, арешт та інші запоб заходи. Серед заходів процес примусу, які застосов при провадженні у кр справах, виділяють більш вузьке поняття - запоб заходи, які істотно обмежують свободу обвинуваченого чи підозрюваного.

75.Поняття, підстави і процес порядок затримання підозрюваного: Затримання особи, підозрюваної у вчинен злоч – захід процес примусу, суть якого поляг в тому, що ця особа на короткий строк поміщаєть в спец приміщення і таким чином позбавляєть волі. Мета затримання – зясування причетності затриманого до злоч і вирішен питан про застосував до нього запоб захід у вигл взяття під варту. Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злоч, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявн однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злоч або безпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів. Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин. Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для досудового ув'язнення, начальник місця досудового ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол інаправляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затрима.

76.Строки і протокол затримання: Затримання особи, підозрюваної у вчинен злоч – захід процес примусу, суть якого поляг в тому, що ця особа на короткий строк поміщається в спец приміщення і таким чином позбавляєть волі. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриман.

Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів. Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання: 1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилась підозра у вчи злочи, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог процес закону; 2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобі захід, не зв'язаний з триманням під вартою; 3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йомузап заходу у вигляді взяття під варту. У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надсилається начальник місця досудового ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запоб заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запоб заходу, вона розглядається суддею протягом 3 діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення 72 год строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом 5 діб з часу надходження. Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше 72 год. Якщо у встановлен законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійш до установи для досудового ув'язнення, начальник місця досудового ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання

77.Права та обов´язки затриманого: Затримання особи, підозрюваної у вчинен злоч – захід процес примусу, суть якого поляг в тому, що ця особа на короткий строк поміщається в спец приміщення і таким чином позбавляєть волі. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол. Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручаєт затриманому і направляється прокурору. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів. Особа, яку затримано має право оскаржити дії оргау дізнання: Уразі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надсилається начальником місця досудового ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запоб заходу, вона розглядається суддею протягом 3 діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення 72 год після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом 5 діб з часу надходження. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним. Копія постановинаправляє прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця досудового ув'язнення. На постанову судді протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокуро, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше 72 год. Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді

про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для досудового ув'язнення, начальник місця досудового ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання. Наявні в затриманих речі підлягають оглядові. Затриманим заборон мати про собі гроші, цінні речі, а аткож предмети і документи, які не дозвол зберігати в місцях тримання затриманих. Вилучені в них речі здаються на зберігання, про що складається протокол. Затриманий має право мати захисника, до першого допиту він має право на побачення зі своїм захисником віч-на-віч, тобто в обмежений розумними межами час і наодинці. Має право знати в чому його підозрюють. Давати показання – це право, а не обовязк затриманого.

78.Підписка про невиїзд : правила застосування: Підписка про невиїзд - відібрання від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов’язання не відлучатись з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого. Підписка застосов до осіб, імовірність ухилення яких від слідства і суду незначна, але не виключена цілком. Рішення про взяття підписки приймається у формі постанови, яка оголош обвинуваченому (підозр). Копія постанови направл прокурору. Відпов-но до винесеної постанови в обвинуваченого відбирається сама підписка (письмове зобовязання), яка прилучається до справи. Якщо підозрюваний або обвинувачений порушить дану ним підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запоб заходом; про це підозр або обвинуваченому повинно бути оголошено при відібранні від нього підписки про невиїзд

79.Застава: правила застосування: Застава - внесення в депозит оргну досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фіз. Чи юрид особами грошей чи передачі їм інших матераільн цінностей з метою забезпечення належної поведінки, викон зоб-ня не відлучатисяз місця пост проживання або з місця тим час знахожд без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до орг розслід і суду особи, щодо якої застосовано запоб захід. Розмір застави встановл з урахуван обставин справи органом, який застосував запоб захід. Він не може бути меншим: щодо особи, обвинувач у вчинен тяжкого або особливо тяжкого злоч – 1 тис неоп мін дох гр.; щодо особи у вчинен іншого тяжкого, особл тяжк чи раніше судимої – 500 н м д гр.; щодо інших осіб – 50. У всіх випадк розмір застави не може бути менше розміру цив позову, обґрунтованого достатн доказами. При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному розясн його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю – у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застос зап захід, і що в разі невиконання нею своїх обов’язків застава буде звернена в доход держави. Міра зап заходу у вигл застави щодо особи, яка знах під вартою, до направлення справи до суду може бути обрана лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходж справи до суду – судом. Питання про повернення застави заставодавцю виріш судом при розгляді справи. Застава внесена підозрюваним, обв, піс, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Предметом застави можуть бути гроші чи інші матер цінності – б-яке майно або нерухомість, що належать заставодавцю на праві власності. Майно як предмет застави повинно мати індивід ознаки, відділено від інших об’єктів власності, передано в натурі, мати фіксовану вартість і стан, що надає можливість забезпечення його цілості. Предметом застави не можуть бути гроші і інші матер цінності, що прилучені до справи як речові докази або на які накладено арешт. Якщо застава вносилась самим підсудним суд вправі звернути суму застави цілком або частково на відшкодування збитку потерпілим. Якщо заставодавцями були інші особи – використ застави для задоволення позовних вимог потерпілих можливо тільки з письмов заяви або згоди заставодавця.

80. Особиста порука: правила застосування:Особиста порука - відібрання від осіб, що заслуговують довіря, письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом і зобов’язуються при необхідності доставити його в органи дізнання, досудового слідства чи в суд на першу про те вимогу. Число поручителів визначає слідчий, але їх не може бути менше 2. Поручитель повідомл про суть справи, по якій обирається запоб захід, а також попередж про те, що коли обвинувачений, щодо якого обраний даний запоб захід, ухилиться від слідства і суду, то на поручителя може бути накладене грошов стягнення до 200 неоп мінімумів доходів гром. При відмові поручителя від взятого на себе зобовяз особиста порука заміняється іншим зап заходом. Якщо обвинувачений ухилиться від явки до органів дізнання особа, що провадить дізнання, або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи. Питання про грош стягнення з поручителя виріш судом у судов засіданні при розгляді справи або в інш судов засіданні. В судов засід виклик поручитель.

92.Види дізнання: Досудове слідство містить у собі попереднє слідство і дізнання. Дізнання – це заснована на законі розшукова, доказова і правозастосовуюча д-сть наділених процес повноваженнями органів спрямив на виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів, розшук і викриття винних, забезпеч-ня рішень кр судочинства. Види дізнання: а) У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється; б) У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізн провадиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи; в) У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, дізнання провадиться у строк не більше 5 діб з моменту обрання запоб заходу

81.Порука громадської організації або трудового колективу: правила застосування: Порука громад орг-ї або труд колективу полягає у винесенні зборами гр. Орг-ї або тр кол п-ва, уст, орг-ї, колгоспу, цеху, бригади постанову про те, що дана орг-я або тр кол ручається за належну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слідчого і в суд. Гром орг-я або труд колектив повинні бути ознайомлені з хар-ом обвинувач, пред’явленого особі, що віддається на поруки. Забезпеч виконання цієї постанови вони можуть доручити конкретній особі. Якщо обвинувачений вибуває з орг-ї чи колективу або виявиться, що вони не можуть забезпечити належну поведінку і своєчасну явку обвинуваченого за викликом, орг-я чи колектив зобовяз відмовитись від поруки і повідомити про це органу, який обрав запоб захід. Цей орган повинен негайно вирішити питання про обрання щодо обвинуваченого іншого запоб зах. В разі, коли керівництво гром орг-ї чи трудов колект не вжило заходів до здійснен поруки за належну поведінку та явку обвинуваченого або не повідомило своєчасно органу, який обрав цей запоб захід, про неправильну поведінку обвинувач або про те, що він не піддається заходам громадськ впливу, цей орган може надіслати орг-ї або колективу подання чи окрему постанову (ухвалу) або поставити перед вищестоящим громад органом питання про притягн до відп-сті винних осіб. Поруку гром орг-ї або тр колект як запоб захід слід відрізн від передачі особи на поруки гром орг-ї або тр колект для перевиховання або виправлен, яка є формою звільнен особи від кр відп-сті із закриттям кр справи.

82.Взяття під варту як запобіжний захід: Взяття під варту як зап захід застос в справах про злочи, за які законом передбач покаран у вигл позбавл волі на строк понад 3 роки. У виня випадках цей зап захід може бути застосо в справах про злочини,за які законом передбачено покарання у вигляді позбав волі і на строк не більше трьох років. Місця досудового ув'язнен для тримання осіб, щодо яких як запоб захід обрано взят під варту, є слідчі ізолятори. В окрем випадках ці особи можуть перебув в тюрмі або місцях тримання затриманих. У місцях трим затрим особи, взяті під варту, можуть перебувати не більше як 3 доби. Якщо доставка ув'язнених у слідчий ізолятор у цей строк неможлива через віддалені або відсутн належн шляхів сполуч,вони можуть перебув в місцяхтримання затрим до 10 діб. Якщо взят під варту як зап зах обрано відносно осіб, які вчинили злочин під час відбування покарання в місцях позбавл волі, вони можуть перебув в штрафному ізоляторі виправно-труд колоніїабо в дисциплін ізоляторі виховно-трудов колонії. Строки трим під вартою: Трим під варт під час досудов розслід неповинно трив більше 2 місяців. У вип. коли у строк, розслідув справи закінчити неможливо,а підстав для скасув чи заміни запоб зах на більш м'який немає, він може бути продовжений: 1)до 4 міс- за поданням, погодженим зпрокурором або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постан про застос запоб зах;2) до 9 міс - за поданням, погодженим з заступн Ген прокурора Укр, прокурором АРК, облас, міст Києва і Сев та прирівняних до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі іос тяжкізлочини,суддею апел суду;3)до 18 міс - за поданням, погодженим з Ген прокурором Укр,його заступн, або самим цимпрокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злоч,суддею ВСУ.У кожн вип, коли розслід справи у повн обсязі у зазан строки закінчити немож і за відсутно підстав для зміни запоб зах, прокур має право дати згоду про направл справи до суду в частині доведеного обвинув.У цьому випад справа в част нерозслідув злочин чи епізодів злочин д-ті виділ вокреме провадження і закінч у заг порядку.Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затрим підозрюв,-з мом затримання. У строк триман під варт включ час перебув особи на стаціон експертному дослідж у психіатр медич установі б-якого типу.Уразі повторн взяття під варту особи у тій самій справі, а також по приєднаній до неї або виділеної з неї справи або пред'явл нового обвинув строк трим під варт обчисл з урахув часу триман під вартою раніше. Строки трим під варт під час досуд слідства закінч в день надходж справи до суду, проте час ознайомл обвинув та його захисн з матеріалами кр справи при обчисл строкутрим під варт зап зах не врах. При поверн судом справи прокуророві на додатк розслід строк триман обвинувач під варт обчисл з мом надходж справи прокурору і не може перевищ 2 міс. У разі закінч строку трим під вартою як зап зах, якщо цей строк не продовж орган дізн,слідчий, прок зобов'яз негайно звільн особу з-під варти. Постанова про застос як зап зах взяття під варту викон органом,який обрав зап зах.

83.Нагляд командування військової частини як запоб захід: Нагляд командування військової частини за підозрюваним або обвинуваченим, який є військовослужбовцем, полягає у вжитті заходів, передбач статутами Збройних Сил України, для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного або обвинуваченого за викликом особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Командування військової частини повідомляється про суть справи, по якій обрано даний запобіжний захід. Про встановлення нагляду командування військової частини у письмовій формі повідомляє орган, що обрав цей запоб захід. Військовослужб постійно перебуває під наглядом свого або безпосереднього начальника або добового наряду, позбавл на час розслідуван й суду права носити зброю, не признач в караул та інші відповідальні наряди, не звільн з розташування частини, не направл на роботу поза частиною. Питання про відп-сть командування на невиконан обов’язків по нагляду виріш в кожн випадку, виходячи з положень Статутів ЗСУ.

84.Відання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників або адміністрації дитячої установи як запобіжний захід: До неповнолітніх обвинувачених, може застосовува

передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі - передача їх під нагляд адміністрації цієї установи Від батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи в цих випадках відбирається письмове зобов'язання про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його явки до слідчого, прокурора і суду. При цьому зазначені особи попереджаються про характер обвинувачення, пред'явленого неповнолітньому,іпроїхвідповідальність в разі неявки його до слідчого, прокурора або до суду. При порушенні цього зобов'язання до батьків, опікунів і піклувальників може бути застосоване грошове стягнення в розмірі до 200 неопод мінімумів доходів громадян. Якщо це зоб-ня не виконає адміністрація дитячої установи, питання про застосув до неї заходів впливу може бути поставлено в поданні слідчого чи прокурора або в окремій ухвалі суду. Пред тим як застосува до неповнол обнуваченого запоб захід слідчий і суд повинні переконатися, що батьки (або 1 з них), опікун, пікл або адм-я дитяч установи зможуть забезпечити належну поведінку і явку неповнол до слідчого, прокурора, суду.

85.Поняття, знач, завдання стадії порушення кр справи: Поруш кр справи э першою, початковою стадыэю кр процесу. Порушення кр справи – акт застосуван процесуального права, що відкриває загальну можливість провадження усіх без вийнятку слідчих дій і застосування примусових заходів. Для поруш кр справи необх законні приводи (джерела інф-ї про злочин) і достатні підстави (фактичні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Суть цієї стадії поляг в тому, що компетент органи повинні встановити наявн чи відсутн передбач законом приводів і підстав для того, щоб прийняти рішення про поруш або відмову в поруш кр справи. Також по можливості встановл наявність чи відсутність обставин, що виключають провадж в кр справі, а також інші обстав, які є підставою для відмови в поруш кр справи. Своєчасне і обґрунтоване порушен кр справи є необх передумовою для швидкого й повного розкри злоч, викриття й покарання винних, запобіг злочин і виконан завдань кр судочинства. Стадія поруш кр справи не зводиться тільки до відпов процес акта – постанови або ухвали про її поруш чи відмову в цьому. Вона включ в себе систему процес дій і правовідносин, зокрема прийняття, розгляд і перевірку заяв і повідомлень про злочин,вжиттязаходів щодо відвернення і припинен злоч, прийн рішень про поруш кр справи або про відмову, прокурорськ нагляд за законністю та обґрунтованістю вказаних дій, перевірку судом за скарга заінтересованих осіб законності та обгр постанови прокуро, слідчого, органу дізн про відмову в поруш кр справи.

86.Приводи і підстави порушення кр справи: Порушення Крим справи – акт застосування процесуального права, що відкриває загальну можливість провадження усіх без вийнятку слідчих дій і застосування примусових заходів. Приводи – передб законом джерела, з яких органи дізнання, слідчий, прокур, суддя і суд, кповноважені порушити кр справу, одержують відомості про вчинені або підготовлювані злочини.Приводами до порушення кр справи є:1) заяви або повідомлення п-в, уст, орг-ій, посад осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлен представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним. – Вони можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. Письмова заява повинна бути підпис особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відп-сть за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку. Повідомл п-в, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомл представн влади, громадсько або окремих гром, які затримали підозрювану особу на місці вчинення

злочину або з поличним, можуть бути усними або письмови. Анонімні заяви не можуть бути приводом до поруш справи; 3) явка з повинною - У разі явки з повинною встановл особа того, хто з'явився, після чого склад протокол, в якому детально викладається зроблена заява. Протокол підпис особа, що з'явилася з повинною, і посад особа, що склала протокол; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокуро або судом ознак злочину. Підставою для поруш кр справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (зокрема суп небезпечності і кр протиправності). Достатніми вваж такі дані (докази), які свідчать про факт підготовлюван або вчиненого діяння. При цьому не обовязк, щоб вони висвітлювали дане діяння повно і всебічно або викривали конкр особу у вчинен злоч. Встановлен цих обставин є завдання наступної стадії – попереднього розслідування.

88.Органи і особи, які мають право порушувати справу: Порушення крим справи – акт застосування процесуального права, що відкриває загальну можливість провадження усіх без вийнятку слідчих дій і застосування примусових заходів. Органи, які порушують справу: 1) Суд; 2)прокурор; 3)слідчий; 4) органи дізнання за підписом керівного органу дізнання. Найчастіше справа порушується органами дізнання та слідчим по факту споєння злочину.Ці органи і особи зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. Ці суб’єкти процесу зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені злочини, або такі, що готуються, у т числі і у справах їм непідвідомчих. Завданням стадії поруш кр справи є : прийом, реєстрація, розгляд, перевірка і вирішення заяв і повідомлень про злочини, виявлення і попередження злочинів. Засобами вирішення даних завдань виступають процес дії і одержання доказів і захисту прав і закон інтересів гром-н і юр осіб: огляд місця події, одержання пояснень від гром-н, витребування і одержання поданих предметів і док-ів, а також ревізія, контрольна закупівля і оперативно-розшукові дії. Підсумкові рішення цієї стадії: про порушення справи або відмови в її порушенні.

87.Порядок порушення та відмови в порушен кр справи: Прокурор, слідчий, орган дізн або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомл про вчинені або підготовлювані злочини, в т числі і в справах, які не підляг їх віданню.По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізн або суддя зобов'яз не пізніше 3денного строку прийняти одно з таких рішень:1) порушити кр справу; 2) відмовити в порушенні кр справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відп підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необх заходів для забезпеч безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протипр дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушен справи, така перевірка здійсн прокурором, слідчим або органом дізн в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посад осіб або витребува необх док-ів. Заява або повідомл про злочини до порушення кр справи мож бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової д-сті, що проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відп оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція. При наявності приводів і підстав, прокурор, слідчий, орган дізн або суддя зобов'яз винести постанову про поруш кр справи, вказавши приводи і підстави до поруш справи, статтю кр закону, за ознаками якої поруш справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент поруш кр справи встановле особу, яка вчинила злочин, кр справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Після поруш справи:1) прокурор направляє справу для провадження досудового слідства або дізн;2) слідчий починає досудове слідство, а орган дізн починає дізнання. У разі, коли кр справу порушено щодо певної особи,прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі Укр до закінчення досудов розслідув чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову (ухвалу). При відсутності підстав до порушення кр справи прокурор, слідчий, орган дізн або суддя своєю постановою відмовляють у поруш кр справи, про що повідомл заінтересованих осіб і п-ва, уст, орг-ї.

Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомл, що надійшли, не встановлено підстав для поруш кр справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адм або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадс порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в поруш кр справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській орг-ї, службі в справах неповнолітніх, труд колект або власнику п-ва, установи, орг-ї чи уповноваж ним органу для вжиття відпов заходів впливу або передати матеріали для застосування в установ порядку заходів адмін стягнення. Постанову слідчого і органу дізн про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відпов прокуро,а якщо таку постанову винесено прокурором -вищестоящ прокуророві.

89.Обставини, що виключають порушення кр справи: Порушення Кримі справи – акт застосування процесуального права, що відкриває загальну можливість провадження усіх без вийнятку слідчих дій і застосування примусових заходів. Кр справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: 1) за відсутністю події злочину;2) за відсутністю в діянні складу злочину;4) внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб;5) щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечн діяння 11-річного віку;6) за примиренн обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого.7) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім вип, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого 8) щодо померлого, за винятком випадків, колипровадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами; 9) щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави; 10) щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому жобвинувачен;11) якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого,

92.Види дізнання: Досудове слідство містить у собі попереднє слідство і дізнання. Дізнання – це заснована на законі розшукова, доказова і правозастосовуюча д-сть наділених процес повноваженнями органів спрямив на виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів, розшук і викриття винних, забезпеч-ня рішень кр судочинства. Види дізнання: а) У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється; б) У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізн провадиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи; в) У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, дізнання провадиться у строк не більше 5 діб з моменту обрання запоб заходу

90.Постанова про порушення або про відмову в порушенні кр справи: Поруш кримі справи – акт застосування процесуального права, що відкриває загальну можливість провадження усіх без вийнятку слідчих дій і застосування примусових заходів. При наявності приводів і підстав (Приводи: 1) заяви або повідомл п-в, уст, орг, посад осіб, представників влади, громадськ або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськ або окрем гром, які затримали підозрювану особу на місці вчин злоч або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосер виявлення органом дізнан, слідчим, прокур або судом ознак злоч. Підстави - Справа може бути порушена тільки в тих вип, коли є достатні дані, які вказ на наявн ознак злоч), прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кр справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кр закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кр справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кр справу повинно бути порушено щодо цієї особи. При відсутності підстав до поруше кр справи прокурор, слідчий, орган дізн або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кр справи, про що повідомляють

заінтересованих осіб і п-ва, уст, орг. Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кр справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом 7 днів з дня одерж копії постан. Постанова судді про відмову в поруш кр справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом 7 днів з дня одержання копії постанови в апеляц порядку.

91.Форми досудового слідства: Досудове розслідування – здійснювана відпов до вимог кр-процес закону д-сть слідчого і органу дізнання, спрямована на збирання, дослідж, оцінювання, перевірку і використ доказів, попередж, припин і розкриття злоч, втсановл об’єктивної істини, забеспечен праильного застосув закону, охорону прав і закон інтересів фіз. і юрид осіб. Досудове розслід може проваджуватись тільки у порушеної справи Воно містить у собі 2 форми: 1) попереднє слідство – д-сть слідчого у порушеної і прийнятої їм до свого провадження кр справи, зміст якої полягає в збиранні, дослідж, перевірці, оцінюванні і використанні доказів, встановленні об’єктивної істини, здійснення дій з метою забезпечення правильного застосув закону, захисту прав і закон інтересів гром-н і юрид осіб, створення умов для здійснення правосуддя. Попереднє слідство покликане вирішити або створити умови для подальшого рішення судом усіх завдань кр процесу; 2) дізнання – це заснована на законі розшукова, доказова і правозастосовуюча д-сть наділених процес повноваженнями органів спрямив на виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів, розшук і викриття винних, забезпеч-ня рішень кр судочинства. Провадиться органами дізнання, а фактично – призначеною начальником органу дізн особою із затвердженням ним найважливіших рішень у справі.

93.Види підслідності кр справ. Розв'язання спорів про підслідність: Підслідність кр справ - це сукупність встановл законом ознаккр-их справ, у відповідності з якими встановлюється конкретний слідчий орган, компетентний проваджувати досудове слідство. Види підслідності: 1) предметна (родова) – за цією підслідністю залежно від хар-ру злочину і його кваліфікацією розмежовується компетенція слідчих органів і визначається хто з них буде проваджувати розслідування: слідчі прокурори, МВС, податкової міліції чи служби безпеки. Наприкл, зґвалтування, вбивство чи одержан хабара віднос до підслідності слідчих прокуратури, держ зрада – до підслідності слідчих служби безпеки, ухилення від сплати податків, приховування валютної виручки – до підсіл слідчих податкової міліції, крадіжка – слідчих МВС; 2) персональна – обов’язок розслідування покладається на слідчий орган в залежності від суб’єкту злочину. Напр., справи по обвинувач неповнолітніх розслідуються слідчими МВС Укр; 3) альтернативна – означає, досудове слідство проводиться тим органом , який порушив кр справву. Це справи щодо розкрадання держ майна в особливо великому розмірі, порушення правил про валютні операції тощо; 4) територіальна - визначає слідчий якого амін району (області) повинен провести досудове розслідування. Згідно КПК досудове розслідув провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Якщо місце злочину невідоме, попереднє розслідуван може проводитись за місцем виявлення злочину або місцем знаходження підозрюваного (обвинув), або ж за місцем перебування більшості свідків; 5) підслідність за зв’язком справ – застосовується у випадках тісного взаємозв’язку різних злочинів і часто має місце, коли різні злочини об’єдн1 умислом, місцем і часом їх вчинення. Напр., якщо при розслідуванні розкрадання майна виявлені посадові підлоги чи зловживання владою, то справа розслідується органом, який порушив справу щодо розкрадання майна. Спір про підслідність між слідчими в межах одного й того ж району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, - транспортний прокурор, який діє на правах районного, місько прокурора. Спір про підслідність між слідчими різних районів АР К області розв'язує прокурор АРК прокурор області, між слідчими різних транспортних прокуратур, що діють на правах районних, міських прокуратур, - транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, між слідчими різних районів міста - прокурор міста Києва, міський прокурор або їх заступники Якщо справу порушено в декількох районах або містах різних областей, спір про підслідність розв'язує Генеральний прокурор України або його заступник.

94.Строки дізнання та досудового слідства. Порядок їх продовження. Строки провадження дізнання: У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким, дізнання провадиться у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється . У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи. У разі обрання до підозрюван запоб заходу, дізнання провадиться у строк не більше 5 діб з моменту обрання запоб заходу. Строки досудового слідства: Досуд слідство у кр справах повинно бути

закінчено протягом 2 місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медич харак або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до 3 міс. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріала кр справи при обчисленні строку досудового слідства не врахов. В особливо складних справах строк досудо слідства, може бути продовжено прокурором АРК, області, м Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого – до 6 міс. Далі продовжувати строк досудов слідства можуть лише у винятк випадках Ген прокурор Укр або його заступни. При поверненні судом справи для провадження додатково слідства, а також відновленні закритої справи строк додатк слідства встановл прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах 1 міс з момен прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах. Ці правила, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановл особи, яка вчинила злочин.

95.Порядок та підстави об'єднання і виділення кр справ. Процесуальне оформлення рішень про об'єднання і виділення кр справ: Об'єднання і виділення справ проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду. В одному провадженні можуть бути об'єднані справи по: 1) обвинуваченню декількох осіб - співучасників вчинення 1-го чи кількох злочинів – для всебічного і повного зясування ролі кожного з них у вчинен злочин дій (обєднання за об’єктом); 2) по обвинувач однієї особи у вчиненні декількох злочинів (обєднання за суб’єктом); 3) справи про заздалегідь не обіцяні переховуван злочинця і приховання злочину, а також недонесення про злочин із справами про вчинен цього злоч. Виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються неідніс, коли це не може негативно відбиватися на всебічн, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи. Виділен відбув в таких випадк: 1) коли розслід кр справа щодо кількох обвинувачен і щодо 1 чи частини з них провадж зупин у зв’язку з тяжкою хворобою або ж ухиленням від слідства; 2) якщо у вчинен злоч разом з дорослим брав участь неповнолітній, то в кожн випадку має бути з’ясована можливість виділення справи щодо неповнол в окреме провадж; 3) коли при розслідув справи буде встановл, що якийсь злочин або якась особа, що його вчинила, не має зв’язку з основною справою; 4) якщо неможливо закінчити розслідув у повному обсязі в наданий законом строк тримання обвинуваченого під вартою і відсутні підстави для зміни запоб зах.

96.Взаємодія слідчого з органами дізнання, її форми: Необхідність взаємодії слідчого з орг дізн при розслідув лоч зумовл тим, що вони мають спільне завдан боротьби зі злочинністю, але є самостійними, не підпорядк один одному органами, мають різні способи і методи боротьби зі злочинністю. До основни процесуальн форм взаємодії можна віднести: 1) Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізн допомоги при провадженні

окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими. Доручен і вказівки слідчого надсил начальнику органу дізн у письмов формі у вигл листа або постанови. Строк виконан доруч як правило не повинен перевищ 10 діб; 2) сприяння працівників орг дізн слідчому при провед окремих слідчих і розшукових дій. Їх участь у провед слідч дій засвідч відпов записом у протоколі слідчої дії; 3) використан слідчим відомостей, одержаних органом дізн в результ оперативно-розшукової д-сті, для вирішен питан про поруш кр справи, для прийняття певних процесуальн рішень у ході розслідування, зокрема про обран запоб зах, провед слідчих дій, попередж, припин і розслідуван злочинів, розшуку осіб, які вчинили злочин. До непроцесуальн форм взаємодії належать: спілний аналіз та оцінка оперативної обстановки і результатів роботи, узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшуков заходів тощо.

97.Окреме доручення слідчого, його зміст, процесуальне оформлення. Строк та порядок виконання окремого доручення: При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими. Слідчий має право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в 10-денний строк. У межах міста або району, хоч і поділеного на кілька слідчих дільниц, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії. Окреме доручення – це, як правило, письмове (у винятков випадках у вигляді телеграми, радіограми тощо) прохання слідчого, у провадженні якого знах кр справа, до слідчого органу або органу дізн іншого адміністр району про виконання там окремих слідчих дій. На практиці окреме доручення оформля, як прав, у вигл офіційного листа на імя прокурора, начальника слідчого підрозділу або начальника органу дізнан іншого району, міста Укр.. У ньому коротко виклад обставини справи, зазнач яку саме слідчу дію належть виконати та які питання зясувати приїх виконанні, за якою адресою вислати документи і речові докази. До цього листа слідчий повинен додати документи, необ для провед відпов слідчої дії (постанову про провед обшуку, санкціоновану прокурорм, витяги з протоколів уже виконаних слідч дій для провед допитів тощо). Процесуальні документи про виконан окремого доруч або ж довідка про причини неможлив його виконати надсил слідчому, який дав доручення.

98.Види слідчих процесуальних документів: Кожна слідча чи інші процес дія слідчого або особи, яка пров дізн повинна фіксуватися в 1 або кількох процес документах. Ці документи повинні зафіксувати підстави, місце і час, порядок провед процес дії, її результати, зісвідчити всебічність, повноту і обєктивн досліджен обставин спраи, законність і обгрун прийняття ораном розслід проце рішень, забеспечен прав учасниками процес дії. Основн процес документ, які склад під час провадж розслідув є: 1)постанови - Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадж досудового слідства у випадках, передб КПК, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, склад мотивована постанова; 2) протоколи - склад про кожну слідчу дію; 3) обвинувальн висновок - склад з описової і резол юти частини. Серед інших слід виділити подання слідчого, окреме доручення, доручення органу дізн, заперечен проти вказівок прокурора, постанова про обран запоб заходу, притягненя як обвинувачен, закриття кр справи, протокол допиту обвинуваченого, свідка, протоколи пред’явлення для впізнання, обшуку і виїмки, огляду, освідування, відтворення обстановки та обставин подій, протокол про оголош обвинуваченому про закінчен слідства і предявлен йому та його захиснику матеріалів справи для ознайомлення.

101.Поняття та види слідчих дій: Слідчі дії – це частина процес дій, яка пов’язана із виявленням, фіксацією та перевіркою доказів у кр справі. Закон передбач провед таких слідчих дій: допит свдка, потерпілого, підозрюв, обвинувачен, експерта, затриман підозрював, очна ставка, огляд, ексгумація трупа, освідування, предявл для впізн, відтворен обстановки і обставин подій, обшук, виїмка, признач експертизи та ін. За своєю процес формою слідчі дії можуть поділ на такі, що провадяться: 1) за постановою слідчого і без неї. Без постанови – допити, огляди, відтворен обстановки і обставин події, предявл для впізнан і як правило затриман підозрюваного; 2) з дозволу (чи за рішенням) суду або без нього.Лише суддя своєю постановою може дозволити слідчому накласти арешт на кореспонденцію і провести її виїмку в поштово-телеграфній установі. Тільки за наявн мотивов рішень суду слідчий має право провести огляд чи обшук у житлі чи іншому володінні особи; 3) із санкції прокурора ( обшук, виїмка документів, які становл держ таємницю, признач судово-мед в судово-психіатр експертиз з поміщен обвинуваченого до відпов установи; постанова про екс гум трупа має бути затверджена прокурором) і без неї; 4) за участю понятих і без них (допити, очні ставки, признач експертизи). Також слідчі дії можна умовно поділити на а) основні і додаткові; б) первинні і вторинні; в) невідкладні та інші; г) обов’язкові і необов’язкові.

99.Загальні вимоги, що ставляться до форми та змісту слідчих процес документів: Кожна слідча чи інші процес дія слідчого або особи, яка пров дізн повинна фіксуватися в 1 або кількох процес документах. Основн процес документ, які склад під час провадж розслідув є: постанови; протоколи; обвинувальн висновок. Серед інших слід виділити подання слідчого, окреме доручення, доручення органу дізн, заперече проти вказівок прокурора. Загальні вимоги, що ставл до форми і змісту: 1) постанови орагану дізн, слідчого, прокурора - У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізв, справа, в якій провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення; 2) протокол слідчої дії - про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обста, виявлені при виконанні даної слідчої дії. Протокол зачитуєт всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто. Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами. Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії; 3) обвинувальний висновок - складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудов слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчинено кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинув, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передб даний злочин. Обвинувальний висновок підписує слідчий з зазначенням місця і часу його складання. Серед інших документів також виділяють притягнення як обвинуваченого; закриття кр справи; протокол допиту обвинуваченого; свідка, протоколи пред’явлення для впізнання, обшуку і виїмки, огляду, освідування, відтворення обстановки та обставин подій, протокол про оголош обвинуваченому про закінчен слідства і предявлен йому та його захиснику матеріалів справи для ознайомлення.

100.Використання науково-технічних засобів при розкритті і розслідуванні злочинів: При провадженні слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, та кінозйомку і відеозапис. Комплекти науково-техн засобів розміщ в спеціально обладнаних пересувних криміналіст лабораторіях, різного роду пристосування і хім. Реактиви входять до комплекту слідчого портфеля. Звукозапис може застосовува при допиті підозрюван, обвинуваченого, свідка і потерпіло, очній ставці, пред'явл для впізнання, відтворенні обстанов і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час досудов розслідува. При проведенні слідчих дій з застосува звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється. Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю

відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, склад з додержанням правил. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. В разі відтворення звукозапису

показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначаєть у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.

При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у

зв'язку з закінченням досудового розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання - і іншим учасникам процесу. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі. Кінозйомка, відеозапис можуть застосовуватися при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій. Учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

102.Правила оформлення протоколу слідчої дії. Додатки до протоколу слідчої дії: Кожна слідча чи інші процес дія слідчого або особи, яка пров дізн повинна фіксуватися в 1 або кількох процес документах. Ці документи повинні зафіксувати підстави, місце і час, порядок провед процес дії, її результати, зісвідчити всебічність, повноту і обєктивн досліджен обставин спраи, законність і обгрун прийняття ораном розслід проце рішень, забеспечен прав учасниками процес дії. 1 з процес документів є протокол слідчої дії. В протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто. Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами. Протокол підпису: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенн цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується стороння особа. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст. Коли особа, що брала участь в проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію.

103. Порядок виклику і допиту свідка: Свідок – б-який дієздатний громадянин, якому відомі б-які обставини справи, якщо він не має статусу потерпілого, підозрюв або обвинувач і немає обставин, які виключають його допит в даній справі. Порядок виклику свідка для допиту: Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку свідкові, а в разі його тимчасової відсутності - кому-небудь з дорослих членів його сім'ї, житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. Свідок може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою. В повістці повинно бути зазначено, хто викликається як свідок, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки. Неповнолітній свідок викликається через законних представників. Допит свідка: Свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. Не потрібно попереднього винесення постанови слідчим та узгодження із прокурором, судом. Не потрібно присутності понятих. Свідок допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності - в місці його перебування. Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, і попереджає про обов'язок розповіст все відоме йому в справі, а також про кр відп-сть за відмову дати показання і за дачу за відомо неправдивих показань. Потім слідчий з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим і починає допит. Після того як свідок закінчить дачу показань, слідчий ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). Допит німого або глухого свідка з участю особи, яка його розуміє. Про участь цієї особи в допиті свідка зазначається в протоколі. Про допит свідка складається протокол. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповн і поправки заносяться слідчим до протоколу. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо.

104.Особливості виклику і допиту неповноліт свідка: Свідок – б-який дієздатний громадянин, якому відомі б-які обставини справи, якщо він не має статусу потерпілого, підозрюв або обвинувач і немає обставин, які виключають його допит в даній справі. Неповнолітній свідок викликається через законних представників. В повістці повинно бути зазначено, хто викликається як свідок, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки. Допит неповнолітнього свідка: Допит неповнолі свідка віком до 14 років, а за розсудом слідчого - віком до 16 р проводиться в присутності педагога, а при необхідності - лікаря, батьків чи інших законних представн неповнолітнього. До початку допиту зазначе особам роз'яс їх обов'язок бути присутнім при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого задавати свідкові запитання. Запитання, поставлені свідкові законним представниками, педагогом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведе запитання пови бути занесене до протоколу Свідкові, який не досяг 16 віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кр відп-сть за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не поперед. Про допит свідка складається протокол. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповн і поправки заносяться слідчим до протоколу. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо.

105.Порядок виклику і допиту потерпілого: провадяться за правилами виклику і допиту свідка з деякими відмінностями. Порядок виклику потерпілого для допиту: він викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку потерпілому, а в разі його тимчасової відсутності - кому-небудь з дорослих членів його сім'ї, житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. Потерп може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою. В повістці повинно бути зазначено, хто викликається як потерпілий, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки. Неповнолітній потерпілий викликається через законних представників. Допит потерпілого: Не потрібно попереднього винесення постанови слідчим та узгодження із прокурором, судом. Не потрібно присутності понятих. Потерпілий допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності - в місці його перебування. Слідчий вживає заходів до того, щоб потерпілі, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту. Перед допитом слідчий встановлює особу потерпілого, повідомляє його, в якій справі він викликан, і попереджає про обов'язок розповіст все відоме йому в справі, а також про кр відп-сть за дачу за відомо неправди показань. Потім слідчий з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, і починає допит. Після того як потерпілий закінчить дачу показань, слідчий ставить йому запитання. Забороняється ставити запитан, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). Про допит потерпілого склад протокол. Потерпілий і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповн і поправки заносяться слідчим до протоколу. Протокол підписують поерпілий, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, потерпілий підписує кожну сторінку окремо.

106.Процесуальний порядок допиту підозрюваного: Підозрюваним визнається: 1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину; 2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення поста про притягнення її як обвинуваченого. Допит підозрюваного це слідча дія, яка провад з метою одержан від особи показань з приводу обставин, які стали підставою для її затриман або застосував зап зах до притягнен її як обвинуваченої, а також з приводу всіх інших обставин справи, які їй відомі. Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит проводиться негайно, а при неможливості негайного допиту - не пізніше 24 год після затримання. При допиті такого підозрюваного присутність захисника є обов'язков, за винятком випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята. Перед початком допиту слідчий повинен зясувати анкетні дані підозрюваного і занести їх до протоколу допиту, розяснити йому процес права (Підозр має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки) про що відміч в протоколі допиту. Про кр відп-сть за відмову від дачі показань і за дачу за відомо неправд показ підозрював не попереджається. Допит підозр, як і інших осіб склад з 2 частин: вільної розповіді про обставини, які віднос до предмета допиту, і відповідей на запитання слідчого та захисника, якщо він брав участь у допиті. Показання підозрюв виклад в протоколі від першої особи і по можливості дослівно. Підозр має право особисто ознайомит з протоколом або просити слідчого зачитати його, вимагати внесення до протоколу змін і поправок, що є обовязк для слідчого. Він може ксористатись правом на власноручн викладен своїх показань у протоколі. Підпис протокол допиту підозр, слідчий та інші особи, які брали учать у допиті (прокурор, захисник, закон представ, експерт, спеціаліст, перекладач та ін).