37. Базові цінності як елемент конституційного ладу.

Одним із невід´ємних і визначальних складових елементів конституційного ладу є його базові цінності, тобто ті політико-правові та моральні ідеї й принципи, які відображають наявні в державі й суспільстві ідеали, що покладені в основу всього конституційно-правового регулювання. Такими цінностями є: свобода, права людини, справедливість, моральність, гуманізм, демократія, верховенство права, правове обмеження влади, плюралізм та ряд інших основоположних ідей. Адже сенс права переважно саме в тому і полягає, щоб реалізувати призначення цивілізації — забезпечити самоцінність життя людини, свободу людей і виключити з життя людей хаос, свавілля, насильство, в сучасних умовах — «право сили» А отже, базові цінності конституційного ладу, які і втілюють ці ідеали, відіграють достатньо важливу роль у конституційному регулюванні, оскільки фактично є передумовою його послідовності, правонаступництва, і як наслідок — його стабільності та непорушності.

38. Поняття і властивості суверенітету України.

Суверенність конституційного ладу полягає насамперед у визначенні, встановленні конституційного ладу народом і можливості його зміни лише волею народу. Право визначати й змінювати конституційний лад України, зазначається у ст. 5 Конституції, належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Суверенність конституційного ладу означає суверенітет народу і держави (ст. 1, 5 Конституції). Відповідно до ст. 2 Конституції суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є позаблоковою державою й існування на її території іноземних військових баз не допускається. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою.

39. Поняття потенційного та реального суверенітету

Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу. Суверенітет народу – це природне право народу бути верховним і повновладним на своїй території. Суверенітет буває потенційним і реальним. Потенційним суверенітетом володіє практично будь-який етнос, незалежно від того, має він свою державність чи ні, оформився він у таку історичну спільність, як народ, визнаний він іншими державами і націями чи ні. Реальний суверенітет – це втілення в життя суверенних прав народу, його волі йти таким шляхом, який він вважає найкращим. Суверенна воля народу України, вільно сформована і втілена у відповідних документах (передусім у Конституції України), і є єдиним джерелом державної влади.

40. Організація державної влади в Україні.

Державна влада – політична влада, яка реалізується через державні органи за допомогою юридичних норм. Єдиним її джерелем в У. є народ, що здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст.5 К.). К. визначила інститути влади, принципи її організації, повноваження, порядок утворення та функціонування

Загальні положення організації держвлади::

= розподіл влад на на законодавчу, виконавчу та судову гілки (ст.6 К.)-їх самостійність, взаємозалежність та взаємодія на основі розмежування компетенції та створення „стримувань і противаг” для виключення можливості узурпації влади

= конституційність і законність в організації та діяльності органів влади (рівність всіх перед законом, реалізація їх повноважень у встановлених К. межах та відповідно до законів)

= демократичний порядок формування органів влади (виборність Президента, нардепів, призначення Прем’єр-міністра ВРУ за поданням Президента тощо)

= системність і структурованість держ.органів

= постійний характер діяльності органів держвлади і детермінованість (Президент та парламент обираються на 5 років)

= гарантування діяльності органів держвлади, узгодження та взаємний правовий контроль дій всіх гілок влади

= урахування загальновизнаних принципів і норм міжнародного права в організації держвлади.

Вперше принип поділу влад зафіксовано в Конституції УНР 1918., та в проголошено в Декларації про державний суверенітет У. 1990 р.

Президент як окремий інститут влади є главою держави. Законодавча влада здійснюється ВРУ - вищим представницьким органом, що видає закони і виступає як представник народу. Виконавча підзвітна, підконтрольна і відповідальна перед ВРУ (Кабінет Міністрів, центральні та місцеві органи виконавчої влади). Судова – реалізується незалежними судовими органами загальної юрисдикції. Суди згідно законів здійснюють правосуддя для захисту прав і інтересів від будь-яких порушень.