- •Конституційне право - провідна галузь права України.
- •Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •Метод конституційно-правового регулювання.
- •Основні принципи та система конституційного права України.
- •Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •Види конституційно-правових норм.
- •Особливості конституційно-правової норми.
- •Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •Що слід розуміти під конституційною правосуб’єктністю учасників конституційно-правових відносин.
- •Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.
- •Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •Суть конституціоналізму.
- •Суть фактичної і юридичної конституції:
- •Класифікація Конституції України.
- •Конституційний процес в Україні.
- •Розкрити види законів України.
- •Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процессу
- •Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.
- •Акти Конституційного Суду України як джерела конституційного права.
- •Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •Принципи конституційного ладу України.
- •Елементи конституційного ладу.
- •Базові цінності як елемент конституційного ладу.
- •Поняття і властивості суверенітету України.
- •Поняття потенційного та реального суверенітету
- •Організація державної влади в Україні.
- •Розподіл державної влади.
- •Принцип стримання і противаги
- •Верховенство права в Українській державі.
- •Загальна характеристика громадянського суспільства та його ознаки.
- •Інститут захисту конституційного ладу України.
- •Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •Детермінованість повноважень державних органів.
- •Поняття і принципи формування правової держави в Україні.
- •Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990 р.
- •Співвідношення державного, народного, національного суверенітету
- •Поняття державних символів України.
- •Функції державних символів України
- •Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- •Поняття і види референдумів.
- •Поняття «дорадче опитування» та його реалізація в Україні.
- •Принципи участі громадян у референдумах.
- •Демократичні засади підготовки і проведення референдумів.
- •Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •Референдний процес в Україні.
- •Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Статус Центральної виборчої комісії.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус біженця в Україні.
- •Система органів Української держави
- •Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади Української держави.
- •Порядок утворення Верховної Ради України.
- •Парламентські процедури.
- •Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи.
- •Парламентські читання.
- •Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •Сесії Верховної Ради України.
- •Парламентські слухання.
- •Діяльність депутата.
- •Особливості правового статусу депутата місцевої ради.
- •Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •Депутатський запит і депутатське звернення.
- •Рахункова палата України.
- •Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •Президента України як глава держави.
- •Порядок проведення виборів Президента України.
- •Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •Акти Президента України.
- •Система органів виконавчої влади.
- •Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України.
- •Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •Система центральних органів виконавчої влади.
- •Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
- •Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •Правові основи організації судової влади.
- •Судова влада в системі розподілу влади.
- •Загальна характеристика судової системи України.
- •Система судів загальної юрисдикції.
- •Склад та структура Конституційного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •Вища рада юстиції.
- •Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •Повноваження прокуратури України.
- •Форми реагування прокуратури на порушення законності.
- •Поняття і значення територіального устрою держави.
- •Основі принципи територіального устрою держави.
- •Ознаки унітарності України.
- •Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- •Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •Система органів влади в Автономній республіці Крим.
- •Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •Поняття і принципи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування
- •Основні моделі місцевого самоврядування
- •Повноваження органів місцевого самоврядування
- •Функції органів місцевого самоврядування
- •Форми роботи органів місцевого самоврядування
Система органів Української держави
Систему органів державної влади, за Конституцією України, складають: 1. Орган законодавчої влади. 2. Глава держави. 3. Органи виконавчої влади. 4. Інші органи держави. Органом законодавчої влади є Верховна Рада України. Верховна Рада є загальнонаціональним, виборним, представницьким, колегіальним, постійно діючим, однопалатним органом законодавчої влади, який складається з 450-ти народних депутатів. Вони обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки (ст. 76). Главою держави є Президент України. За Конституцією, він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102). Органи виконавчої влади, за Конституцією, становлять собою певну систему. До неї входять: Кабінет Міністрів, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади і місцеві державні адміністрації. Судочинство в Україні здійснюється, відповідно до Конституції, Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції (ст. 124). До органів судової влади належать також Вища рада юстиції. Поряд з цими органами державної влади є органи, які передбачені Конституцією, але безпосередньо не віднесені до органів певного виду державної влади. Це, зокрема, Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення тощо.
Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади Української держави.
Верховна Рада, за Конституцією, остаточно втратила колишній статус найвищого органу державної влади та вперше набула всіх основних рис парламенту України — єдиного, загальнонаціонального, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади України. Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади — загальнонаціональних або місцевих — крім її Верховної Ради. До 1992 р. В період між сесіями Верховної Ради законодавчу владу здійснювала її Президія шляхом внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів. Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ — громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви
Порядок утворення Верховної Ради України.
Конституція України 1996 р. в цілому залишила загальну структуру Верховної Ради без змін у вигляді однопалатного парламенту, проте значно оновила окремі її інститути. Істотними новелами української парламентської реформи є: припинення існування Президії Верховної Ради як постійно діючого органу загальної компетенції, перетворення постійних комісій Верховної Ради у комітети, формування Рахункової палати Верховної Ради, створення інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та інших інститутів, зокрема інститутів найстаршого за віком народного депутата для відкриття першого засідання першої сесії Верховної Ради для здійснення процедури складання присяги народними депутатами; представника Президента у Верховній Раді та ін.
З метою зміцнення правової основи організації і діяльності Верховної Ради та її органів передбачено прийняття Закону про Регламент Верховної Ради замість Регламенту Верховної Ради.
Покладено початок створенню елементів інфраструктури Верховної Ради: парламентського видавництва, парламентської бібліотеки, Інституту законодавства, друкованих органів - журналу "Віче", газети "Голос України" та ін.
Компетенція Верховної Ради України.
Відповідно до чинної Конституції (ст. 88) і Регламенту Верховної Ради загальнопарламентськими інститутами загальної компетенції є: Голова Верховної Ради, перший заступник і заступник Голови та апарат Верховної Ради. Голову Верховної Ради, першого заступника і заступника Голови Верховна Рада обирає зі свого складу і відкликає їх.
Парламентська більшість та опозиція.
Парла́ментська бі́льшість — це політичне утворення, що складається з парламентських фракцій чи окремих (позафракційних) членів парламенту, які разом складають звичайну більшість в парламенті. Як правило, у державах з парламентською формою правління парламентська більшість призначає прем'єр-міністра.
Парламентська опозиція - парлам. (депутатська) група чи фракція представленої у парламенті політ, партії або коаліція (об'єднання, блок) таких партій, які не згодні з політ, курсом глави д-ви та/або викон. влади і виступають проти певних принципових питань уряд, політики. Згідно із законом вони приймають рішення про опозиц. діяльність, не беруть участі у формуванні уряду і не представлені в ньому. Коаліція (об'єднання, блок) парлам. груп чи фракцій утворюється на підставі відповід. договору (угоди). Прав, статус П. о. регулюється у різних країнах спец, законами, а також регламентом (статутом) парламенту чи палат парламенту. Ними, зокрема, визначаються квота представництва членів П. о. в органах парламенту або його палатах, порядок діяльності тощо.
Осн. завданнями П. о. є обстоювання та захист інтересів суб'єктів опозиц. діяльності шляхом забезпечення участі у здійсненні парлам. контролю, розробки і внесення на розгляд парламенту або його палат альтернат, рішень щодо соціально-екон. та політ, життя сусп-ва, оприлюднення й обгрунтування крит. оцінок діяльності глави д-ви та/або уряду, інформування виборців про свою діяльність і перебіг політ, процесу та ін.