- •Конституційне право - провідна галузь права України.
- •Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •Метод конституційно-правового регулювання.
- •Основні принципи та система конституційного права України.
- •Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •Види конституційно-правових норм.
- •Особливості конституційно-правової норми.
- •Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •Що слід розуміти під конституційною правосуб’єктністю учасників конституційно-правових відносин.
- •Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.
- •Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •Суть конституціоналізму.
- •Суть фактичної і юридичної конституції:
- •Класифікація Конституції України.
- •Конституційний процес в Україні.
- •Розкрити види законів України.
- •Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процессу
- •Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.
- •Акти Конституційного Суду України як джерела конституційного права.
- •Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •Принципи конституційного ладу України.
- •Елементи конституційного ладу.
- •Базові цінності як елемент конституційного ладу.
- •Поняття і властивості суверенітету України.
- •Поняття потенційного та реального суверенітету
- •Організація державної влади в Україні.
- •Розподіл державної влади.
- •Принцип стримання і противаги
- •Верховенство права в Українській державі.
- •Загальна характеристика громадянського суспільства та його ознаки.
- •Інститут захисту конституційного ладу України.
- •Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •Детермінованість повноважень державних органів.
- •Поняття і принципи формування правової держави в Україні.
- •Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990 р.
- •Співвідношення державного, народного, національного суверенітету
- •Поняття державних символів України.
- •Функції державних символів України
- •Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- •Поняття і види референдумів.
- •Поняття «дорадче опитування» та його реалізація в Україні.
- •Принципи участі громадян у референдумах.
- •Демократичні засади підготовки і проведення референдумів.
- •Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •Референдний процес в Україні.
- •Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Статус Центральної виборчої комісії.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус біженця в Україні.
- •Система органів Української держави
- •Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади Української держави.
- •Порядок утворення Верховної Ради України.
- •Парламентські процедури.
- •Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи.
- •Парламентські читання.
- •Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •Сесії Верховної Ради України.
- •Парламентські слухання.
- •Діяльність депутата.
- •Особливості правового статусу депутата місцевої ради.
- •Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •Депутатський запит і депутатське звернення.
- •Рахункова палата України.
- •Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •Президента України як глава держави.
- •Порядок проведення виборів Президента України.
- •Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •Акти Президента України.
- •Система органів виконавчої влади.
- •Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України.
- •Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •Система центральних органів виконавчої влади.
- •Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
- •Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •Правові основи організації судової влади.
- •Судова влада в системі розподілу влади.
- •Загальна характеристика судової системи України.
- •Система судів загальної юрисдикції.
- •Склад та структура Конституційного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •Вища рада юстиції.
- •Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •Повноваження прокуратури України.
- •Форми реагування прокуратури на порушення законності.
- •Поняття і значення територіального устрою держави.
- •Основі принципи територіального устрою держави.
- •Ознаки унітарності України.
- •Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- •Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •Система органів влади в Автономній республіці Крим.
- •Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •Поняття і принципи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування
- •Основні моделі місцевого самоврядування
- •Повноваження органів місцевого самоврядування
- •Функції органів місцевого самоврядування
- •Форми роботи органів місцевого самоврядування
Загальна характеристика громадянського суспільства та його ознаки.
Громадянське суспíльство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення.
Це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи)
Отже, громадянське суспільство — це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.
Громадянське суспільство — це спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина.
Ознаками громадянського суспільства є:
· приватна власність, вільна праця, підприємництво;
· існування вільних політичних партій, громадських організацій, трудових колективів та інших об'єднань громадян .на добровільній основі;
· багатоманітність виховання, освіти, науки, культури;
· наявність незалежної системи засобів масової інформації;
· вільний розвиток сім'ї як первинної основи співжиття людей;
· переважне регулювання поведінки людини з допомогою етичних норм і здійснення людиною своїх потреб та інтересів у решті сфер приватного і суспільного життя на засадах свободи, незалежності та недоторканності.
У громадянському суспільстві повинна існувати правова держава, себто така, в якій лише юридичними засобами забезпечуються зверхність права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист і поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави і особи, контроль і нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів.
Поняття і ознаки правової держави.
Правова держава - це держава, у якому організація й діяльність державної влади в її взаєминах з індивідами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і йому відповідає.
Ідея правової держави спрямована на обмеження влади (чинності) держави правом; на встановлення правління законів, а не людей; на забезпечення безпеки людини в його взаємодіях з державою
Основні ознаки правової держави:
1. Здійснення державної влади відповідно до принципу її поділу на законодавчу, виконавчу, судову з метою не допустити зосередження всієї повноти державної влади в або одних руках, виключити її монополізацію, узурпацію однією особою, органом, соціальною верствою, що закономірно веде до "жахаючого деспотизму" (Ш. Монтеск'є).
2. Наявність Конституційного Суду - гаранта стабільності конституційного ладу - органа, що забезпечує конституційну законність і верховенство Конституції, відповідність їй законів і інших актів законодавчої й виконавчої влади.
3. Верховенство закону й права, що означає: жоден орган, крім вищого представницького (законодавчого), не вправі скасовувати або змінювати прийнятий закон.Всі інші нормативно-правові акти (підзаконні) не повинні суперечити закону. У випадку ж протиріччя пріоритет належить закону.Самі закони, які можуть бути використані як форма легалізації сваволі (прямій протилежності права), повинні відповідати праву, принципам конституційного ладу. Юрисдикцією Конституційного Суду чинність неправового закону підлягає призупиненню, і він направляється в Парламент для перегляду.
4. Зв'язаність законом рівною мірою як держави в особі його органів, посадових осіб, так і громадян, їхніх об'єднань. Держава, що видала закон, не може саме його й порушити, що протистоїть можливим проявам сваволі, свавілля, уседозволеності з боку бюрократії всіх рівнів.
5. Взаємна відповідальність держави й особистості:
- особистість відповідальна перед державою, але й держава не вільно від відповідальності перед особистістю за невиконання взятих на себе зобов'язань, за порушення норм, що надають особистостей права.
6. Реальність закріплених у законодавстві основних прав людини, прав і свобод особи, що забезпечується наявністю відповідного правового механізму їхньої реалізації, можливістю їхнього захисту найбільш ефективним способом - у судовому порядку.
7. Реальність, дієвість контролю й нагляду за здійсненням законів, інших нормативно-правових актів, слідством чого є довіра людей державним структурам, обіг для дозволу сугубо юридичних суперечок до них, а не, наприклад, у газети, на радіо й телебачення.
8. Правова культура громадян - знання ними своїх обов'язків і прав, уміння ними користуватися; поважне відношення до права, що протистоїть "правовому нігілізму" (віра в право чинності й невір'я в чинність права).
Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
Громадянське суспільство – це, по-перше асоціація людей у який кожна людина вільна як така, що володіє невідчужуваними правами, рівноправна з іншими членами суспільства, самостійна у виборі правового стану (громадянство, іноземного громадянства, відсутність громадянства), по-друге, недержавні (інституціоналізовані в об’єднання громадян) асоціації людей по соціальній, етнічній, релігійній і іншим належностям, політичним, професійним і ін. інтересам, що, по-третє формуються на цих основах суспільні (недержавні) відносини, що розвиваються і функціонують на самоуправлінських засадах, самопрояві волі й інтересів окремих індивідів, їхніх угрупувань, діючих у вільному від державно-правового впливу просторі суспільства.
Становлення і функціонування громадянського суспільства у недержавній сфері суспільних відносин не означає його ізольованості від державно-правових інститутів, організаційної діяльності державних органів і організацій правових засобів впливу на діяльність організацій і поводження людей у системі громадянського суспільства. При цьому використовуються різні державно-правові засоби: законодавчі акти, правові відносини, що складаються в зв’язку з правовим регулюванням поводження людей, організацією, реорганізацією, діяльністю і припиненням об’єднань людей, функціонуванням інших інститутів громадського суспільства, договірні і позадоговірні засоби правового регулювання взаємин, взаємодії суспільства і держави, правоохоронна діяльність держави, його органів і організацій.
Демократична правова держава заснована і діюча на демократичних початках юридична організація суспільства, правова форма організації і діяльності публічно-політичної влади, і її взаємин з людиною різних цивільних (прав) стану і громадянському суспільством. Найважливіші принципи громадянського суспільства і демократично-правової держави, їхніх взаємин на індивідуальному і масовому (асоційованому) рівнях закріплені й оформлені в системі конституційного ладу. У відмінності від суспільства, у яке держава входить у якості найважливішої політичної організації, центра, навколо якого «обертається» усе політичне життя, громадянське суспільство не включає державу, не дивлячись на те, що всі його потреби й інтереси в різному ступені і формі знаходять висвітлення в державній діяльності, переломлюються «крізь» волю держави, одержуючи загальне значення в системі законодавства, юридичних засобів, що забезпечують стабільність і нормальний розвиток цивільного суспільства.