88. Конституційно-правовий статус особи, його структура

Цей статус обумовлюється, насамперед, існуючими у суспільстві відносинами власності і характером праці, формою державного правління і політичним режимом.

Структуру конституційно-правового статусу людини складають такі елементи:

правосуб'єктність людини;

його принципи;

права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації (центральний елемент цього статусу);

обов'язки людини та гарантії їх виконання.

Отже, конституційно-правовий статус людини - це сукупність правосуб'єктності людини, його принципів, прав, свобод і обов'язків людини та їх гарантій.

Конституційно-правовий статус громадянина, крім названих елементів, включає також певний зв'язок між людиною і державою, із якого випливають додаткові права, свободи й обов'язки особи та їх гарантії.

89. Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.

Всі права і свободи громадян України гарантуються державою, оскільки держава бере на себе обов‘язок забезпечити ці права. З одного боку права і обов‘язки громадян породжують юридичні обов‘язки держави, а з другого – права і свободи держави породжують обов‘язки громадян. В такому суспільстві існує взаємоповага ї взаємо відповідальність особи і держави. В ст.. 3 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов‘язком держави.

Права та свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Держава має багато засобів, щоб гарантувати конституційні права і свободи громадян. Вони пов‘язані з гарантіями законності. Залежно від суб‘єктів, які забезпечують права і свободи громадян, можна виділити такі гарантії: парламентські, президентські, судові, урядові, адміністративні, прокурорські, адвокатські, самоврядні, міжнародно-правові. Крім того, можуть бути і правові, конституційні, законодавчі, процесуальні гарантії прав і свобод людини і громадянина

Верховна Рада України здійснює парламентський контроль в межах, визначених Конституцією (ст.. 85). ЇЇ законами визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов‘язки громадян (ст.. 92). Кожен громадянин має право звертатися за захистом своїх прав до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. (ст.. 102). Президент здійснює контроль за діяльністю державного апарату в межах ст.. 106 Конституції України. Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина (ст.. 116). Права і свободи громадян на відповідній території забезпечують місцеві державні адміністрації 9ст. 119).

Найбільш поширені судові гарантії. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.. 55). Аналогічні гарантії закріплені в ст.. 56, 57, 58, 59, 60,121, 143 Конституції Украйни.