- •Конституційне право - провідна галузь права України.
- •Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •Метод конституційно-правового регулювання.
- •Основні принципи та система конституційного права України.
- •Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •Види конституційно-правових норм.
- •Особливості конституційно-правової норми.
- •Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •Що слід розуміти під конституційною правосуб’єктністю учасників конституційно-правових відносин.
- •Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.
- •Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •Суть конституціоналізму.
- •Суть фактичної і юридичної конституції:
- •Класифікація Конституції України.
- •Конституційний процес в Україні.
- •Розкрити види законів України.
- •Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процессу
- •Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.
- •Акти Конституційного Суду України як джерела конституційного права.
- •Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •Принципи конституційного ладу України.
- •Елементи конституційного ладу.
- •Базові цінності як елемент конституційного ладу.
- •Поняття і властивості суверенітету України.
- •Поняття потенційного та реального суверенітету
- •Організація державної влади в Україні.
- •Розподіл державної влади.
- •Принцип стримання і противаги
- •Верховенство права в Українській державі.
- •Загальна характеристика громадянського суспільства та його ознаки.
- •Інститут захисту конституційного ладу України.
- •Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •Детермінованість повноважень державних органів.
- •Поняття і принципи формування правової держави в Україні.
- •Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990 р.
- •Співвідношення державного, народного, національного суверенітету
- •Поняття державних символів України.
- •Функції державних символів України
- •Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- •Поняття і види референдумів.
- •Поняття «дорадче опитування» та його реалізація в Україні.
- •Принципи участі громадян у референдумах.
- •Демократичні засади підготовки і проведення референдумів.
- •Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •Референдний процес в Україні.
- •Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Статус Центральної виборчої комісії.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус біженця в Україні.
- •Система органів Української держави
- •Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади Української держави.
- •Порядок утворення Верховної Ради України.
- •Парламентські процедури.
- •Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи.
- •Парламентські читання.
- •Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •Сесії Верховної Ради України.
- •Парламентські слухання.
- •Діяльність депутата.
- •Особливості правового статусу депутата місцевої ради.
- •Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •Депутатський запит і депутатське звернення.
- •Рахункова палата України.
- •Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •Президента України як глава держави.
- •Порядок проведення виборів Президента України.
- •Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •Акти Президента України.
- •Система органів виконавчої влади.
- •Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України.
- •Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •Система центральних органів виконавчої влади.
- •Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
- •Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •Правові основи організації судової влади.
- •Судова влада в системі розподілу влади.
- •Загальна характеристика судової системи України.
- •Система судів загальної юрисдикції.
- •Склад та структура Конституційного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •Вища рада юстиції.
- •Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •Повноваження прокуратури України.
- •Форми реагування прокуратури на порушення законності.
- •Поняття і значення територіального устрою держави.
- •Основі принципи територіального устрою держави.
- •Ознаки унітарності України.
- •Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- •Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •Система органів влади в Автономній республіці Крим.
- •Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •Поняття і принципи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування
- •Основні моделі місцевого самоврядування
- •Повноваження органів місцевого самоврядування
- •Функції органів місцевого самоврядування
- •Форми роботи органів місцевого самоврядування
Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990 р.
Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року.
Суверенітет передбачає верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади в межах території України. Відтепер Україна проголошувалася незалежною державою в зовнішніх відносинах.
Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення, держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Єдиним джерелом державної влади визнавався народ, а Верховна Рада УРСР могла виступати від його імені. У документі йшлося про принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Генеральний прокурор мав здійснювати контроль над виконанням законів.
Територія України проголошувалася недоторканною. Уперше після багаторічного замовчування Декларація визнавала невід'ємні права і свободи людини. Вона складається з 10 розділів. У розділі про економічну самостійність проголошувалося, що «земля, її надра, повітряний простір, водні й інші природні ресурси є власністю українського народу, тобто громадян усіх національностей України».
Декларація повинна була забезпечувати національно-культурне відродження українського народу і задовольняти національно-культурні, духовні й мовні потреби українців, що проживають за межами України.
Передбачалося створення власних збройних сил. Україна брала зобов'язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю. Одним із ключових пунктів — «Екологічна безпека» — передбачалося створення національної комісії для радіаційного захисту населення, що було необхідно у зв'язку з аварією на ЧАЕС.
Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України.
Декларація про державний суверенітет не мала статусу конституційного акту й тому залишилася планом на майбутнє, побажаннями для майбутньої зовнішньої і внутрішньої політики.
· Суверенітет офіційно визнано необхідною умовою подальшого розвитку української нації. Визначено основні напрямки досягнення реального суверенітету.
· Закладено основи майбутньої незалежності держави, зроблено перший крок на шляху до неї.
Незабаром після прийняття Декларації Верховна Рада розглянула заяву В. Івашка і задовольнила його прохання про відставку. 18 липня 1990 р. Головою ВР УРСР було обрано Л. Кравчука.
Співвідношення державного, народного, національного суверенітету
Суверенітет держави не обов'язково припускає суверенітет народу. Суверенітет держави може поєднуватися з відсутністю суверенітету народу, з наявністю тоталітарного режиму, деспотії. Як правило (але не завжди), відсутність зовнішнього суверенітету держави спричиняє втрату суверенітету народу як внутрішньої свободи його політичного стану. У демократичній державі джерелом і основою співробітництва усіх влад є установча влада народу. Тут суверенітет народу є джерелом державного суверенітету.
Суверенітет нації означає повновладдя нації, яке реалізується через її основні права. Основні права нації — гарантована законом міра свободи (можливості) нації, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства спроможна забезпечити її існування і розвиток. Міра свободи закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для всіх націй.
Основні права нації:
— право на існування і вільний розвиток, володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, включаючи спроможність реалізувати право на політичне самовизначення (державна самоорганізація — аж до створення самостійної держави);
- право на вільний розвиток національних потреб — економічних і соціальних;
- право на духовно-культурний розвиток, повага національної честі і гідності, розвиток національної мови, звичаїв, традицій;
— право розпоряджатися природними і матеріальними ресурсами на своїй території;
— право на мирне співіснування з іншими народами та націями;
- право на екологічну безпеку та ін.
Отже, суверенітет нації, її повновладдя означає володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, самостійно вирішувати питання, що стосуються розвитку національної свободи і національних потреб, право на повагу національної честі і гідності, розвиток культури, мови, звичаїв, традицій, створення національних установ. Повновладдя однієї нації неможливо без дотримання суверенітету інших націй і народностей, без поважного ставлення до їх національних потреб і прав.