Облік рахунків за претензіями

Субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» слугує для контролю за договірною дисципліною та відшкодуванням витрат при доставці вантажів й порушенні умов договорів поставок. На субрахунку 374 обліковуються претензії, які висуває підприємство постачальникам, підрядникам, транспортним організаціям, що визнані винними юридичними особами чи господарським судом.

На субрахунку 374 ведеться облік претензій за: завищення цінна виробничі запаси й інші цінності; арифметичні помилки при підрахунках сум у документах; невідповідність якості поставлених цінностей умовам договору; нестачу вантажів при прийманні на залізниці, на складі; браковану продукцію; у оплату простоїв з вини постачальника; помилково списані чи зараховані на поточні рахунки суми з вини працівників банку; нестачі вантажів при їх перевезенні; пені, штрафи, неустойки за порушення умов договору; інші причини. Суми претензій розраховуються на основі актів приймання матеріальних цінностей, письмової згоди постачальників відшкодувати збитки, рішень господарських судів, розрахунків бухгалтерії щодо нестач, крадіжок у дорозі тощо.Претензія розглядається в місячний термін із дня її отримання. Про результати розгляду заявникові повідомляється письмово.

Виставлені до постачальників претензії оформляються записами:

— Дт 374 «Розрахунки за претензіями»;

— Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (нестачі);

Кт 68 «Розрахунки за іншими операціями» (простої, брак, завищення цін);

— Кт 20 «Виробничі запаси» (арифметичні помилки, брак матеріалів);

— Кт 31 «Рахунки в банках» (погашено суми недостач);

— Кт 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» (з вини постачальників).

Задоволені претензії відображаються записами:

— Дт 20 «Виробничі запаси» (відшкодовані постачальником нестачі);

— Дт 30 «Каса» (внесені в касу суми нестач);

— Дт 31 «Рахунки в банках» (погашено суми недостач);

— Кт 374 «Розрахунки за претензіями».

При відмові у задоволенні позову рішенням суду:

— Д 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

— К 374 «Розрахунки за претензіями».

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» призначений для розрахунків за шкоду, заподіяну в результаті нестач і витрат від псування цінностей, нестач і крадіжок готівки, якщо винна особа не встановлена. Факти розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей — досить типове явище на українських підприємствах. При цьому виникає питання хто і в якому розмірі повинен відшкодовувати виявлені крадіжки, нестачі, псування.

Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника чи уповноваженої ним особи, а в інших випадках — шляхом подання власником позову до районного (міського) суду.

Розмір шкоди визначається за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за мінусом зносу за встановленими нормами. При розкраданні, нестачі, знищенні чи псуванні цінностей розмір шкоди визначається за цінами даної місцевості на день відшкодування збитків.

Щоб притягти особу до відповідальності, треба врахувати: наявність і розмір шкоди: неправомірні дії та обставини, за яких заподіяно шкоду; чи входили до функцій працівника відповідні обов’язки; чи були створені належні умови для зберігання цінностей; майновий стан працівника; ступінь вини працівника; правомірність застосування повної чи часткової матеріальної відповідальності.

Розглянувши ці фактори, суд, як правило, може пом’якшити покарання та знизити розмір відшкодування, якого вимагає керівник підприємства. Власник підприємства має право вимагати від винних осіб відшкодування збитків у кратному обчислені, проте ніякий контролюючий орган не має права змушувати їх це робити.

У податківців немає законних підстав цікавитися тим, чи перерахував власник до бюджету суму різниці між розміром завданої шкоди та її відшкодуванням у кратному розмірі, а тому вона може повністю залишатися на підприємстві, за винятком випадків, коли виявлено нестачу дорогоцінних металів, іноземної валюти та деяких інших.

Втрати матеріальних цінностей виявляються при інвентаризації. Якщо на момент виявлення нестачі винну особу не встановлено, то витрати списують проводкою:

— Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;

— Кт 20 «Виробничі витрати» (нестача запасів);

— Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (нестача МШП);

— Кт 10, 11, 12 (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи);

— Кт 30 «Каса» (нестача або крадіжка готівки).

Виявлення нестач та віднесення їх на винних осіб:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

— Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Погашення заборгованості (крадіжки, нестачі, псування):

— Дт 30 «Каса» (погашення готівкою через касу);

— Дт 31 «Рахунки в банках» (погашення внесенням у банк);

— Дт 20 «Виробничі витрати» (погашення внесенням матеріальних цінностей);

— Дт 66 «Розрахунки з оплати праці» (утримання із зарплати);

— Кт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Якщо виявлено нестачу необоротних активів, то вони оформляються записами:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

— Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Перерахування різниці в цінах до бюджету:

— Дт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;

— Дт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»;

— Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».