- •Навчальне видання
- •Харків 2012
- •Передмова
- •Введення
- •1.Машина як об’єкт виробництва
- •1.1.Поняття про машині і її службове призначення.
- •2.Основні поняття і визначення
- •2.1. Виріб і його елементи
- •2.2 Виробничий і технологічний процеси.
- •2.3. Структура технологічного процесу.
- •2.4. Виробнича програма
- •2.5.Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
- •3. Заготовки для виготовлення деталей механічною обробкою
- •3.1 Види заготовок і методи їх одержання
- •3.2.Заготовки з прокату
- •3.3 Одержання заготовок методом пластичної деформації.
- •3.4.Одержання заготовок литтям
- •3.5.Одержання заготовок методом порошкової металургії.
- •3.6.Одержання заготовок з пластичних мас.
- •4.Припуски на механічну обробку і їх розрахунок
- •4.1.Технікоекономічне значення припусків
- •4.2 Визначення припусків
- •4.3 Порядок розрахунку припусків
- •5.1.Методи установки заготовок на верстатах
- •5.2 Схеми базування. Правило шести точок.
- •5.3. Види баз
- •Бази по призначенню
- •Бази по позбавленим ступеням свободи
- •5.4. Правила вибору технологічних баз
- •5.5.Похибки установки і базування на верстаті або в пристосуванні та їх розрахунок
- •5.1.1 Похибка базування при установці заготовки на площину.
- •5.5.2 Визначення похибки базування при установці заготовки в центрах
- •5.5.3 Визначення похибки базування при установці заготовок на призмі
- •5.5.4.Базування заготовки за отвором
- •6.Точність механічної обробки
- •6.1.Загальні поняття
- •6.2.Визначення похибок обробки методом математичної статистики
- •6.3.Закон нормального розподілу
- •6.4.Практичне застосування закону нормального розподілу.
- •6.5.Види розташування поля розсіяння відносно поля допуску
- •6.6 Точкові діаграми і їх аналіз
- •6.7 Закон рівнобедреного трикутника (закон Сімпсона)
- •6.8 Закон рівної вірогідності
- •6.9 Закон ексцентриситету (Закон Релея)
- •7. Якість поверхонь деталей після механічної обробки
- •7.1.Шорсткість, хвилястість і стан верхнього шару, як елементи характеристики якості поверхні деталей машин
- •7.2. Вплив технологічних факторів на шорсткість поверхні деталі.
- •7.3.Технологічні методи підвищення якості робочих поверхонь деталей
- •8.Технологічні розмірні розрахунки
- •8.1.Види розмірних ланцюгів
- •8.2.Методи розрахунку розмірних ланцюгів
- •8.2.1.Рішення задачі методом «максимум-мінімум»
- •8.2.2.Рішення задач теоретично - імовірнісним методом
- •9.Основи проектування технологічних процесів виготовлення машин
- •9.1 Класифікація технологічних процесів
- •9.2.Організація рішення основних задач проектування технологічного процесу
- •9.4. Технологічність конструкції і технологічна обробка креслення виробу, який виготовляється.
- •9.5 Вибір виду і методу одержання вихідної заготовки
- •9.6. Оцінка ефективності технологічного процесу
- •9.7.Встановлення технологічних баз
- •9.8 Встановлення проміжних операцій і розрахунок операційних припусків
- •9.9.Вибір обладнання
- •9.10.Вибір інструменту і пристосувань
- •9.11.Встановлення режиму різання
- •9.12 Технологічне нормування операцій
- •9.13. Документація технологічного процесу
- •9.14. Типізація технологічних процесів і групові наладки
- •9.15.Груповий технологічний процес.
- •9.16.Проектування технологічних процесів обробки на верстатах з чпу
- •Значенья одиниці допуску «і» по гост25346-82
- •Значення безрозмірного коефіцієнта»а» «а», який встановлений для даного квалітету і не залежить від розміру
- •Допуск для розмірів від 1 до 500 мм
- •Список літератури
9.10.Вибір інструменту і пристосувань
Конструкція, розміри і матеріал ріжучого інструменту для заданої операції зумовлюється видом обробки, розмірами поверхні обробки, властивостями заготовки, точністю і шорсткістю поверхні, яка обробляється,
Ріжуча частина ріжучих інструментів виготовляється із твердих металокерамічних сплавів: одно карбідових – ВК2 ВК3, ВК4, ВК6, ВК6М, ВК8, ВК8В; двох карбідових – Т5К10, Т14К8, Т15К6, Т30К4, Т5К12В; трьох карбідових – ТТ7К12, ТТ10К8Б, ТТ8К6, ТТ20К6; швидкоріжучої сталі – Р6М5, Р9К10, Р10К5Ф5, Р12М3Ф2Б; інструментальні леговані сталі - ХВГ, ХГ, 9ХВГ; вуглецеві інструментальні сталі – У10АУ12А і др.
Для фінішних операцій застосовують абразивні матеріали як природні; наждак, корунд, рубін, алмаз, так і штучні матеріали: електрокорунд, моно корунд, карбід кремнію і ін.
Для обробки чавуну звичайно застосовують тверді сплави типу ВК. При грубій обробці сталі застосовують твердий сплав Т5К10, для чистової обробки – Т15К6.
Швидкоріжучі сталі застосовують для виготовлення інструментів, які працюють при відносно малих швидкостях різання і виготовлення складного інструменту.
Вуглецеві інструментальні сталі застосовують для виготовлення мітчиків, плашок, дрібних свердел.
Однією з основних задач проектування технологічного процесу обробки різанням є установлення виду і конструкції верстатного пристосування.
Пристосування це устаткування до верстата, яке служить для правильної установки і закріплення заготовки при її обробці. Для закріплення і направлення інструменту проектують допоміжний інструмент, а для контролю – вимірювальний інструмент або контрольне пристосування.
Характер контрольного пристосування залежить від масштабу виробництва. В серійному і одиничному виробництві застосовують порівняно нескладні універсальні пристосування В масовому і багатосерійному виробництві використовують спеціальні пристосування, витрати на їх виготовлення швидко окупаються.
9.11.Встановлення режиму різання
Режим різання (t – глибина різання, S – подача, V – швидкість різання) визначає точність, якість, продуктивність і собівартість обробки.
Глибину різання приймають в залежності від припуску на обробку. Так як
глибина різання в меншій ступені впливає на стійкість інструменту ніж швидкість різання і подача, тому при чорновій обробці назначають максимальну глибину різання, яка забезпечує зняття більшої частини припуску за один прохід інструменту
Далі вибирають подачу за довідником в залежності від глибини різання, заданої кресленням шорсткості, матеріалу і геометрії ріжучої частини інструменту, матеріалу, який обробляється, або розраховують аналітично.
При чорновій обробці подача обмежується слабою ланкою (інструмент, заготовка, механізм подачі верстата), при чистовій обробці подача обмежується заданою точністю і шорсткістю поверхні обробки.
Далі назначають економічну швидкість різання шляхом розрахунку або за довідником і перевіряють її по міцності верстата.
Призначення режиму різання – це вибір найвигіднішого сполучення глибини різання, подачі і швидкості різання, які забезпечують найменшу трудомісткість при повному використанні ріжучих властивостей ріжучого інструменту і експлуатаційних можливостей верстата.