- •Навчальне видання
- •Харків 2012
- •Передмова
- •Введення
- •1.Машина як об’єкт виробництва
- •1.1.Поняття про машині і її службове призначення.
- •2.Основні поняття і визначення
- •2.1. Виріб і його елементи
- •2.2 Виробничий і технологічний процеси.
- •2.3. Структура технологічного процесу.
- •2.4. Виробнича програма
- •2.5.Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
- •3. Заготовки для виготовлення деталей механічною обробкою
- •3.1 Види заготовок і методи їх одержання
- •3.2.Заготовки з прокату
- •3.3 Одержання заготовок методом пластичної деформації.
- •3.4.Одержання заготовок литтям
- •3.5.Одержання заготовок методом порошкової металургії.
- •3.6.Одержання заготовок з пластичних мас.
- •4.Припуски на механічну обробку і їх розрахунок
- •4.1.Технікоекономічне значення припусків
- •4.2 Визначення припусків
- •4.3 Порядок розрахунку припусків
- •5.1.Методи установки заготовок на верстатах
- •5.2 Схеми базування. Правило шести точок.
- •5.3. Види баз
- •Бази по призначенню
- •Бази по позбавленим ступеням свободи
- •5.4. Правила вибору технологічних баз
- •5.5.Похибки установки і базування на верстаті або в пристосуванні та їх розрахунок
- •5.1.1 Похибка базування при установці заготовки на площину.
- •5.5.2 Визначення похибки базування при установці заготовки в центрах
- •5.5.3 Визначення похибки базування при установці заготовок на призмі
- •5.5.4.Базування заготовки за отвором
- •6.Точність механічної обробки
- •6.1.Загальні поняття
- •6.2.Визначення похибок обробки методом математичної статистики
- •6.3.Закон нормального розподілу
- •6.4.Практичне застосування закону нормального розподілу.
- •6.5.Види розташування поля розсіяння відносно поля допуску
- •6.6 Точкові діаграми і їх аналіз
- •6.7 Закон рівнобедреного трикутника (закон Сімпсона)
- •6.8 Закон рівної вірогідності
- •6.9 Закон ексцентриситету (Закон Релея)
- •7. Якість поверхонь деталей після механічної обробки
- •7.1.Шорсткість, хвилястість і стан верхнього шару, як елементи характеристики якості поверхні деталей машин
- •7.2. Вплив технологічних факторів на шорсткість поверхні деталі.
- •7.3.Технологічні методи підвищення якості робочих поверхонь деталей
- •8.Технологічні розмірні розрахунки
- •8.1.Види розмірних ланцюгів
- •8.2.Методи розрахунку розмірних ланцюгів
- •8.2.1.Рішення задачі методом «максимум-мінімум»
- •8.2.2.Рішення задач теоретично - імовірнісним методом
- •9.Основи проектування технологічних процесів виготовлення машин
- •9.1 Класифікація технологічних процесів
- •9.2.Організація рішення основних задач проектування технологічного процесу
- •9.4. Технологічність конструкції і технологічна обробка креслення виробу, який виготовляється.
- •9.5 Вибір виду і методу одержання вихідної заготовки
- •9.6. Оцінка ефективності технологічного процесу
- •9.7.Встановлення технологічних баз
- •9.8 Встановлення проміжних операцій і розрахунок операційних припусків
- •9.9.Вибір обладнання
- •9.10.Вибір інструменту і пристосувань
- •9.11.Встановлення режиму різання
- •9.12 Технологічне нормування операцій
- •9.13. Документація технологічного процесу
- •9.14. Типізація технологічних процесів і групові наладки
- •9.15.Груповий технологічний процес.
- •9.16.Проектування технологічних процесів обробки на верстатах з чпу
- •Значенья одиниці допуску «і» по гост25346-82
- •Значення безрозмірного коефіцієнта»а» «а», який встановлений для даного квалітету і не залежить від розміру
- •Допуск для розмірів від 1 до 500 мм
- •Список літератури
8.2.Методи розрахунку розмірних ланцюгів
Розрахунок розмірних ланцюгів може виконуватися двома методами:
методом максимум - мінімум і теоретично - імовірнісним методом.
Перший метод недоскональний тому, що допускає виконання розмірів ланок розмірного ланцюга в гіршу сторону зі граничними розмірами, що на практиці не буває.
Другий метод являється прогресивним, тому що враховує розсіяння розмірів при механічній обробці, яка забезпечує збільшення абсолютних величин допусків складаючи ланок при збереженні заданої величини замикаючої ланки. Однак при цьому припускають деякий відсоток браку. У загальному – ціллю розрахунку розмірних ланцюгів є рішення однієї з двох таких задач.
Проектна (пряма) задача. За заданими параметрами замикаючої ланки і номінальними розмірами складових ланок визначають допуски і граничні відхилення на складаючи ланки
Перевірочна (зворотна) задача. Зі відомими параметрами складових ланок визначають параметри замикаючої ланки. Тобто визначають номінальний розмір, допуск і граничні відхилення замикаючої ланки.
8.2.1.Рішення задачі методом «максимум-мінімум»
Рішення перевірочної задачі виконуватися за формулами і табличним методом.
Рішення перевірочної задачі ведеться у такому порядку:
визначають абсолютну величину допуску замикаючої ланки
;
де, - абсолютна величина допуску замикаючої ланки,
Ті
– абсолютні
величини допусків складових ланок
1
визначення розташування координати середини поля допуску відносно номінального розміру
де координати середин поля допуску зменшувальн0ї ланки;
координати середин поля допуску збільшувальних ланок;
координати середин поля допуску зменшувальних ланок.
визначають верхнє і нижнє відхилення розміру замикаючої ланки
;
визначають номінальний розмір замикаючої ланки
де NΔ – номінальний розмір замикаючої ланки;
Nзб – номінальні розміри збільшувальних ланок;
Nзм – номінальні розміри зменшувальних ланок.
Цю задачу можна розрахувати за допомогою таблиці відхилень від номінального розміру складових ланок розмірного ланцюга. Розрахунок ведеться таким чином. (рис.27)
В графу «максимум» заносяться відхилення номінальних розмірів складових ланок, які збільшують розмір замикаючої ланки зі своїм знаком, в графу «мінімум» заносять відхилення, які зменшують замикаючу ланку, при цьому знак міняється на зворотній. Алгебраїчна суми максимальних і мінімальних відхилень складових ланок буде максимальним і мінімальним відхиленням замикаючої ланки, а алгебраїчна сума відхилень замикаючої ланки є допуск на неї.
-
Макс.
(+)
Мін.
(-)
Δ 1макс
Δ1мін
Δ2макс
Δ2мін
Δ3макс
Δ3мін
Δі макс
Δі мін
Σ ΔΔмакс
Σ ΔΔмін
Σ ΔΔмакс + Σ ΔΔмін= ТΔ
рис.27.Рішення перевірочної задачі
табличним засобом
Приклад розв’язування перевірочної задачі методом «максимум-мінімум» (рис.28,а)
Будуємо схему розмірного ланцюга (рис.28,б)
Визначаємо абсолютне значення допуску на замикаючу ланку ТΔ:
ТΔ =0.5+1.5+0.5+1.5 = 4мм
Визначаємо координату середини поля допуску замикаючої ланки:
ΔΔ = (+0.25) – (+0.05+0.25+0.05) = - 0.1
Визначаємо верхнє і нижнє відхилення замикаючої ланки:
Δвер. = - 0.1+ 2.0 =1.9мм; Δниж.= - 0.1 – 2.0 = - 2.1мм
Макс. (+) |
Мінім. (-) |
1.0 |
-0.5 |
0.2 |
-.03 |
0.5 |
-1.0. |
0.2 |
-0.3 |
Σ = +1.9 |
Σ = -2.1 |
а
рішення цієї задачі табличним
методом
Мал.28.Складальний вузол
Рішення проектної задачі методом «максимум-мінімум» виконується за відомими номінальними розмірами складових ланок і допуску на замикаючу ланку.
по-перше, складаємо схему розмірного ланцюга, для того, щоб виявити вид і його зв’язки;
для виявлення квалітету розмірів розмірного ланцюга визначаємо коефіцієнт точності ( кількість одиниць допусків «а»), розмірного ланцюга:
де «і» – одиниця допуску, яка залежить від розміру ланки розмірного ланцюга (додаток2)
з таблиці (додаток1) визначаємо квалітет розмірного ланцюга за найближче меншим значенням «а»,
по таблиці допусків (додаток 3) визначаємо допуски для усіх ланок, крім одного довільного (краще зіставляти ланку з найбільшим розміром),
визначаємо допуск на зоставлену ланку з умови
визначаємо координату середини допуску на зіставлену ланку за умови,
визначаємо верхнє і нижнє відхилення зіставленої ланки,
;
виконуємо перевірку табличним способом .