4.3 Порядок розрахунку припусків

Вихідними даними для розрахунку припусків є:

• креслення деталі зі всіма розмірами з вказівкою квалітету;

• шорсткості, матеріалу, вид ї метод одержання заготовки;

• технологічний процес виготовлення деталі, з вказівкою послідовності обробки заготовки;

• пристосування які застосовуються для установки і закріплення заготовки у кожному технологічному переході;

• клас точності для відливок або група точності для поковок і прокату.

Розрахунок припусків виконується роздільно на площинні поверхні і поверхні тіл оберту. Починати розрахунок треба з поверхні, яка має найточніші розміри, більш високу ступень шорсткості і найбільші габарити. Для кожної технологічної операції (переходу) розраховується мінімальний припуск Z_МІН, визначається максимальний розрахунковий припуск Z_МАХ, Визначаються найбільші і найменші розміри по кожному технологічному переході.

Розрахунок треба починати від розмірів креслення готової деталі, при обробці зовнішніх поверхонь і послідовно добавляючи при обробці зовнішніх поверхонь і віднімаючи при обробці внутрішніх поверхонь величини мінімальних припусків і допусків на кожну поверхню. Визначають номінальний загальний припуск, номінальний розмір заготовки. За даними розрахунку будують схему розташування припусків, допусків і граничних розмірів, яка розміщується на кресленні заготовки (рис.5)

рис.5. Схема розташування припусків, допусків і граничних розмірів.

А на тіло оберту, Б на площину.

Контрольні питання

1.Що називається припуском.

2. Що означають величини «ρ» і «T» у формулі розрахунку припуску?

3.Як розподіляється допуск заготовок одержаних литвом і тиском?

4.Як розраховується номінальний припуск і номінальний розмір заготовки.

5.Назвіть основні фактори від яких залежить розмір припуску.

6. Фактори які входять в формулу для розрахунку припуску.

7.Який припуск називається зовнішнім, а який внутрішнім?

. 5. БАЗУВАННЯ І БАЗИ В МАШИНОБУДУВАННІ

Ключові поняття: база, базування, точка, лінія, площина, отвір, призма

Базування має суттєвий вплив на точність механічної обробки і складання, і представляє собою орієнтування заготовок при їх обробці на металорізних верстатах і деталей при їх складанні. Орієнтування здійснюється по заздалегідь обраних поверхнях заготовки при її обробці або детал1 при складанні

При обробці на верстатах заготовка повинна бути правильно орієнтована відносно механізмів і вузлів верстата, які визначають траєкторію руху подачі інструмента, який виконує обробку. Похибка форми і розмірів поверхні заготовки, яка обробляється, визначається відхиленням положення ріжучої кромки і заготовки від траєкторії заданого формотворного руху.

Задачі взаємного орієнтування деталей і складальних одиниць в машинах при їх складанні і заготовок на верстатах при виготовленні деталей, вирішуються їх базуванням.

Базування – надання заготовці або виробу потрібного положення відносно обраної системи координат.

База – поверхонь або сполучення поверхонь, вісь або точка, яка належить заготовці або виробу і використовується для базування.

При установці заготовки на верстатах поверхні розрізняють на поверхні які обробляються, поверхні які приймають зусилля, поверхні від котрих заміряють розміри обробленої заготовки, поверхні які не обробляються, базові поверхні .