- •Навчальне видання
- •Харків 2012
- •Передмова
- •Введення
- •1.Машина як об’єкт виробництва
- •1.1.Поняття про машині і її службове призначення.
- •2.Основні поняття і визначення
- •2.1. Виріб і його елементи
- •2.2 Виробничий і технологічний процеси.
- •2.3. Структура технологічного процесу.
- •2.4. Виробнича програма
- •2.5.Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
- •3. Заготовки для виготовлення деталей механічною обробкою
- •3.1 Види заготовок і методи їх одержання
- •3.2.Заготовки з прокату
- •3.3 Одержання заготовок методом пластичної деформації.
- •3.4.Одержання заготовок литтям
- •3.5.Одержання заготовок методом порошкової металургії.
- •3.6.Одержання заготовок з пластичних мас.
- •4.Припуски на механічну обробку і їх розрахунок
- •4.1.Технікоекономічне значення припусків
- •4.2 Визначення припусків
- •4.3 Порядок розрахунку припусків
- •5.1.Методи установки заготовок на верстатах
- •5.2 Схеми базування. Правило шести точок.
- •5.3. Види баз
- •Бази по призначенню
- •Бази по позбавленим ступеням свободи
- •5.4. Правила вибору технологічних баз
- •5.5.Похибки установки і базування на верстаті або в пристосуванні та їх розрахунок
- •5.1.1 Похибка базування при установці заготовки на площину.
- •5.5.2 Визначення похибки базування при установці заготовки в центрах
- •5.5.3 Визначення похибки базування при установці заготовок на призмі
- •5.5.4.Базування заготовки за отвором
- •6.Точність механічної обробки
- •6.1.Загальні поняття
- •6.2.Визначення похибок обробки методом математичної статистики
- •6.3.Закон нормального розподілу
- •6.4.Практичне застосування закону нормального розподілу.
- •6.5.Види розташування поля розсіяння відносно поля допуску
- •6.6 Точкові діаграми і їх аналіз
- •6.7 Закон рівнобедреного трикутника (закон Сімпсона)
- •6.8 Закон рівної вірогідності
- •6.9 Закон ексцентриситету (Закон Релея)
- •7. Якість поверхонь деталей після механічної обробки
- •7.1.Шорсткість, хвилястість і стан верхнього шару, як елементи характеристики якості поверхні деталей машин
- •7.2. Вплив технологічних факторів на шорсткість поверхні деталі.
- •7.3.Технологічні методи підвищення якості робочих поверхонь деталей
- •8.Технологічні розмірні розрахунки
- •8.1.Види розмірних ланцюгів
- •8.2.Методи розрахунку розмірних ланцюгів
- •8.2.1.Рішення задачі методом «максимум-мінімум»
- •8.2.2.Рішення задач теоретично - імовірнісним методом
- •9.Основи проектування технологічних процесів виготовлення машин
- •9.1 Класифікація технологічних процесів
- •9.2.Організація рішення основних задач проектування технологічного процесу
- •9.4. Технологічність конструкції і технологічна обробка креслення виробу, який виготовляється.
- •9.5 Вибір виду і методу одержання вихідної заготовки
- •9.6. Оцінка ефективності технологічного процесу
- •9.7.Встановлення технологічних баз
- •9.8 Встановлення проміжних операцій і розрахунок операційних припусків
- •9.9.Вибір обладнання
- •9.10.Вибір інструменту і пристосувань
- •9.11.Встановлення режиму різання
- •9.12 Технологічне нормування операцій
- •9.13. Документація технологічного процесу
- •9.14. Типізація технологічних процесів і групові наладки
- •9.15.Груповий технологічний процес.
- •9.16.Проектування технологічних процесів обробки на верстатах з чпу
- •Значенья одиниці допуску «і» по гост25346-82
- •Значення безрозмірного коефіцієнта»а» «а», який встановлений для даного квалітету і не залежить від розміру
- •Допуск для розмірів від 1 до 500 мм
- •Список літератури
5.4. Правила вибору технологічних баз
При виборі технологічних баз на першій операції треба ураховувати такі умови.
За технологічну базу на першій операції треба приймати поверхню, яка не потребує обробки (якщо така є) і пов’язана розміром з поверхнею, яка обробляється., має найменший припуск, забезпечує найбільш швидкий перехід до чистової бази, найбільш точну і з малою шорсткістю поверхні, забезпечує надійне кріплення заготовки без її деформації. Базу яку прийняли на першій операції, можна застосовувати тільки один раз.
При виборі технологічних баз треба по можливості додержуватись двох важливих положень: принципу суміщення баз і принципу постійності баз.
Суміщення баз, це коли технологічна база вона ж і конструкторська (вимірювальна). В цьому випадку похибки базування будуть відсутні.
Постійність баз – це коли на усіх або на більшості технологічних операціях буде одна і та же база (наприклад центрові отвори).
Правильне рішення усіх цих задач має вирішальний вплив на кількість операцій і переходів технологічного процесу, тривалість циклу його трудомісткість, собівартість, точність і якість обробки.
5.5.Похибки установки і базування на верстаті або в пристосуванні та їх розрахунок
Похибка установки (εу),– це одна з величин, яка є складовою загальної похибки при виготовленні заданого розміру деталі. Вона визначається сумою похибки базування (εб) і похибкою закріплення(εз). Похибка базування виникає в тому випадку, коли не суміщаються установочна і вимірювальна бази.
Похибка закріплення виникає внаслідок зміщення заготовки під дією сил, які її затискують для фіксації її положення, і дорівнює різниці між граничними (найбільшою і найменшішою) величинами зміщення вимірювальної бази по напрямку виконання розміру.
При обробці площинних поверхонь можна прийняти, що вектор похибки базування і вектор похибки закріплення направлені на одну точку (колінеарні вектори), в цьому випадку похибка установки буде:
.
При обробці поверхонь тіл оберту, вектори похибки базування і вектори закріплення можуть мати взаємне положення під різними кутами. В цьому випадку похибка установки визначається за правилам квадратного кореня:
5.1.1 Похибка базування при установці заготовки на площину.
На (рис.8) наведена установка заготовки на площину для фрезування пазу.
Кресленням задані розміри а, h, H. Необхідно визначити похибки базування на розміри а і h
Похибка базування за розміром а буде дорівнюватися нулю тому, що вимірювальна база суміщена з опорною (базовою). Похибка базування на розмір h буде мати місце, так як вимірювальна і опорна (базова) поверхні не суміщені. Ширина пазу в, В і Н не залежать від базування, тому що їх значення одержані на попередній операції. Похибка базування на розмір h буде знаходиться в межах абсолютної величини допуску на розмір Н, тобто:
,
де Т – абсолютна величина допуску на розмір Н
Для того щоб ліквідувати похибку базування, треба базувати не по нижній площині, а по верхній. В цьому випадку установочна база і вимірювальна будуть суміщені. (рис.8б,в,). На (рис.8г) похибка базування визначається розмірним ланцюгом при базуванні по лівій поверхні. В цьому випадку абсолютна величина похибки базування на розмір а буде:
Розмір const не впливає на похибку базування, так як установочна і вимірювальна бази суміщені.
рис.8 Схеми установки заготовки на площину