Тема 2. Національні системи бухгалтерського обліку -

2.1.Фактори впливу на національні системи обліку

2.2.Класифікація національних систем обліку

2.3.Гармонізація національних систем обліку

2.1 Фактори впливу на національні системи обліку

Найхарактернішою закономірністю сучасного світу є величезне зростання зовнішньоекономічних зв'язків країн із різним ступенем розвитку. Господарське зближення націй дедалі більше впливає на темпи і характер економічного та соціаль­ного розвитку, загальний економічний і політичний стан, тому міжнародні економічні відносини є однією з найважливіших сфер сучасного життя. Становлення та розвиток цих відносин — безпосередній результат поступової інтернаціоналізації вироб­ництва і формування ринку.

Відображення міжнародних економічних відносин передбачає вивчення, узагальнення й аналіз міжнародної системи обліку та звітності, стандартів, рекомендацій і положень міждержавних та професійних організацій. Це пояснюється кількома причинами.

1. Рівень розвитку та характер сучасних продуктивних сил зазнає динамічних перетворень під впливом змін у науці та техніці, що у свою чергу спричинює необхідність перегляду концепцій управління з метою формування достовірної обліко­во-аналітичної інформації.

2. У господарських структурах відбувається значний рух про­дуктивних сил у національних та інтернаціональних масшта­бах, що змінює погляди стосовно замкнутості облікових систем.

3. Високий рівень інтернаціоналізації виробництва сформу­вав міжнародний поділ праці, який об'єднує самостійне вироб­ництво окремих країн і поступово виводить його на міжнарод­ний рівень, що вимагає об'єднання принципів формування та надання облікових даних користувачам у різних країнах.

4. На основі міжнародного поділу праці розширюється сфе­ра обміну в формі міжнародної торгівлі та вкладення капіталів в економіку інших країн, що потребує дотримання певних облікових стандартів і принципів на міжнародному рівні.

Вищезазначене справляє значний вплив на організацію бухгалтерського обліку, головною метою якого стає інформа­ційне моделювання процесів управління, а також встановлен­ня цілей діяльності та вибору шляхів їх досягнення.

Таким чином, завдання міжнародної системи обліку та звітності зводяться до відображення господарської діяльності та збереження власності суб'єктів міжнародних економічних відносин. Завдання міжнародної системи обліку та звітності представлено у табл.2.1.

Можна назвати такі джерела регулювання бухгалтерсько­го обліку в зарубіжних країнах:

1. Документи законодавчих органів — "Закон про діяльність компаній", "Закон про бухгалтерський облік і звітність". У країнах, де на першому місці стоїть податкове законодавство, застосовують "Закон про податки". У Швеції для всіх структур, які подають бухгалтерські звіти, діє "Закон про бухгалтерсь­кий облік і звітність". У США для різних категорій суб'єктів застосовують власні нормативні документи.

2. Документи державних органів. У деяких державах орга­ни, що призначені урядом, мають право формувати норми бухгалтерського обліку та звітності. В Іспанії — це Інститут бухгалтерів та аудиторів. У США конгрес надає власні повно­важення щодо регулювання системи бухгалтерського обліку Комісії з цінних паперів і бірж, яку призначає уряд.

3. Документи професійних і приватних організацій. Про­фесійні бухгалтерські організації можуть подавати звіти, що мають статус нормативних документів, наприклад стандарти фінансової звітності США.

4. Розробки, проведені з власної ініціативи. У 1979 р. амери­канські релігійні організації сформували Євангельський комітет з фінансової звітності з метою встановлення стандартів фінансової звітності. Це сприяло підвищенню довіри суспіль­ства до ділових операцій релігійних організацій.

Загальні принципи організації бухгалтерського обліку

Таблиця 2.1

Завдання міжнародної системи обліку та звітності

Зміст завдання	Рівень підприємства	Міжнародний рівень
Бухгалтерський об­лік як засіб реаліза­ції господарської діяльності	Констатація фактів господарської діяль­ності, збереження власності	Розрахунок статистичних даних,податків, бюджетних ви­плат, міжнародні порівняння та конт­ракти
Бухгалтерський об­лік як засіб контро­лю господарської діяльності	Визначення цілей і варіантів використання ресурсів	Балансування ресурсів, розподіл інвестицій і капіталовкладень
Бухгалтерський об­лік як засіб активі­зації людського фактора	Встановлення та облік соціальної відповіда­льності, використан­ня даних бухгалтерсь­кого обліку в системі мотивації участі лю­дини в господарському процесі підприємства	Встановлення та облік економічної відповідальності за міжнародними конт­рактами, використання даних бухгалтерського обліку як засобу міжнародного економічного спіл­кування

Вплив професіоналів бухгалтерської справи на формування бухгалтерського обліку в різних країнах неоднаковий. У Великобританії, Нідерландах, США, Філіппінах ці спеціалісти безпосередньо беруть участь у формуванні облікової системи, наприклад встановлюють правила стандартної бухгалтерської практики.

У Франції професіонали також впливають на становлення стандартів, але їх роль обмежена консультуванням уряду. У Швейцарії професійні бухгалтерські організації дають реко­мендації, які не обов'язкові для користувачів, але впливають на їх роботу. У Німеччині бухгалтерські організації більше займаються проблемами відповідності практики чинному за­конодавству, ніж розробкою нових бухгалтерських процедур. На Тайвані організації професійних бухгалтерів утворені ще в 1945 p., хоча стали впливовими лише у 80-ті роки XX ст. У Бразилії, Японії, Кореї вплив таких організацій не значний.

На основі проведеного аналізу можна визначити основі стра­тегічні лінії регулювання: лібералізм, легалізм, асоціативізм, корпоративізм.

США неможливо підігнати під критерій будь-якого типу. У цій країні корпоративним правом займаються окремі штати, які видають ліцензії на право діяльності сертифікованим ауди­торам. Поряд з цим федеральні органи через Комісію з цінних паперів і бірж подають норми діяльності окремим акціонер­ним компаніям.

З цього приводу цікавим є приклад Великобританії та США. У Великобританії державний вплив проявляється неформаль­но, через таємні канали, а в США — офіційно, через Комісію з цінних паперів і бірж. Тут є також елементи легалізму й асоціативізму, причому другий підпорядкований першому у зв'язку з тим, що Рада зі стандартів фінансового обліку зале­жить від підтримки Комісії з цінних паперів і бірж.

Німеччина є типовим прихильником легалізму, який передбачає застосування державних принципів регулювання.

У Великобританії професія бухгалтера не залежить від дер­жави, тому британський підхід у цьому питанні можна роз­глядати як лінію асоціативізму, де застосовуються принципи суспільного життя, що є другорядними і над ними переважа­ють ринкові сили.

У Швеції безпосереднє залучення держави до бухгалтерського регулювання можна трактувати як приклад корпоративізму, який з'являється тоді, коли держава включає групи зі спільними інтересами у свою систему регулювання. При цьому держава визнає свою залежність від подібних асоціацій і намагається використовувати їх як інструмент у легалізації своєї політики. Принцип лібералізму використовують лише тоді, коли ре­гулювання здійснюється виключно під дією ринкових сил.