6.3. Оцінка дебіторської заборгованості та списання безнадійних боргів

Сумнівна або безнадійна дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника.

З іншого боку, безнадійну дебіторську заборгованість клієнтів за реалізовану їм продукцію вже було відображено у складі доходів підприємства (за методом нарахування), вона вплинула на збільшення прибутків і податку на прибуток. Отже, необхідно мати механізм регулювання цього явища, який би дозволив списання такої заборгованості на зменшення прибутків або на збільшення витрат. У міжнародній практиці заведено списувати їх на витрати підприємства. При цьому може бути пряме списання, або списання через створення резерву для сумнівних боргів. Перевага надається другому методові.

Згідно з принципом обережності, підприємство повинне наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для їх погашення за рахунок витрат поточного року. Але постає питання – як визначити суму безнадійного дебіторського боргу?

Найточнішим, але достатньо трудомістким, є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів по кожному клієнтові (дебіторові) на основі вивчення фінансового стану та платоспроможності.

Приклад. Клієнт “Б” винен нашому підприємству 8000 дол. Підприємство оцінює його як неплатоспроможного на 60%. Отже, очікувані втрати становлять 4800 дол. ($8000 × 60%).

Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”.

Д-т рах. “Витрати по сумнівних боргах” 4800

К-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 4800

Списання безнадійного боргу відбудеться наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерахував на розрахунковий рахунок підприємства 3200 дол. Решту заборгованості підприємство списує за рахунок створеного резерву:

Д-т рах. “Грошові кошти” (або “Рахунок в банку”) 3200

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 4800

К-т рах. “Розрахунки з клієнтами

(або “Рахунки з клієнтами) 8000

Може статись, що клієнт перерахує більшу суму, то для цього використовується рахунок “Доходи від анульованих резервів”. У прикладі будуть:

1) Відображається надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнадійного боргу:

Д-т рах. “Грошові кошти” 5000

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 3000

К-т рах. “Розрахунки з клієнтами” 8000

2) Анулюється необґрунтовано нарахована сума резерву для сумнівних боргів: ($4800 - $3000).

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 1800

К-т рах. “Доходи від анульованих резервів” 1800

В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів його донараховують.

Така методика визначення і обліку сумнівної дебіторської заборгованості має достатньо широке застосування в західноєвропейських країнах. Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та інших, знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методика є визначення суми безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи: 1) з даних про прибутки та збитки; 2) з даних бухгалтерського балансу.

Визначення безнадійних боргів на підставі інформації звіту

про прибутки та збитки

За цим методом сума безнадійних боргів розраховується із застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менш, ніж за три роки.

При цьому методі залишок на кінець року по рахунку “Резерв для сумнівних боргів” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років.

Визначення безнадійних боргів на підставі інформації балансу

Основою цього методу є розрахунок відсотків від суми дебіторської заборгованості. При цьому відсоток визначається як середня величина відсотків не погашеної дебіторської заборгованості не менш ніж за три минулі роки.

Цей розрахунок стосується всієї дебіторської заборгованості. Тому береться до уваги залишок резерву на кінець року.

Спосіб визначення суми безнадійних боргів на основі періодизації дебіторської заборгованості розраховується так, із збільшенням прострочених днів оплати суттєво зростає відсоток неоплачених рахунків.

Покупець	Кількість прострочених днів оплати
	0	1-30	31-60	61-90	Більше 90 днів
Процент неоплачених рахунків, виходячи з минулого досвіду	2%	5%	10%	25%	40%

В розрахунках між підприємством та його дебіторами можуть застосовуватись векселі.

Вексель – це безумовне зобов’язання клієнта заплатити певну суму грошей на вимогу або в зазначений час. Дата оплати вказується на векселі у вигляді напису конкретної дати, або кількості місяців з дати оформлення векселя, або кількості днів з дати оформлення векселя. В будь-якому разі підприємство мусить визначити точну дату оплати векселя, що важливо для контролю.

Клієнт здебільшого сплачує по векселю відсотки за відсотковою ставкою з розрахунку на рік. Сума відсотків по векселю визначається за формулою:

Сума відсотків = Номінал векселя (сума) ×

× Відсоткову ставку × Строк векселя

Таким чином, в суму погашення векселя входить номінальна вартість векселя та відсотки по векселю.

Приклад. 1.07.04 від покупця “К” одержано вексель під 12% річних строком на 3 місяці суму 10000 дол. в покриття дебіторської заборгованості. Строк погашення (оплати) векселя 1.10.04.

1.07.04. Відображається в обліку одержаний від клієнта вексель:

Д-т рах. “Векселі одержані” 10000

К-т рах. “Рахунки до одержання”

(або “Розрахунки з клієнтами”) 10000

Розрахуємо відсотки по векселю за весь період:

$10000 x 12% x 3/12 = $300

Cума погашення векселя становить:

$10000 + $300 = $10300

1.10.04 покупець (клієнт) оплатив номінальну вартість векселя і відсотки:

Д-т рах. “Грошові кошти” 10300

К-т рах. “Векселі одержані” 10000

К-т рах. “Доходи по відсотках” (або “Фінансові доходи”) 300

Якщо вексель не оплачено у встановлений строк, то вважається, що векселедавач відмовився від його оплати. Припустимо, що покупець “К” відмовився сплатити по векселю гроші 1 жовтня або просто не сплатив його вчасно. В цьому разі слід зробити таку бухгалтерську проводку:

1.10.04

Д-т рах. “Рахунки до одержання” 10300

К-т рах. “Векселі одержані” 10000

К-т рах. “Доходи по відсотках” 300

Як бачимо, цією проводкою відновлюється дебіторська заборгованість, збільшена на суму відсотків по векселю. Водночас відображаються доходи по відсотках, які повинен сплатити покупець.

Питання для самоконтролю.

1. Визначення та склад дебіторської заборгованості.

2. Як оцінюється дебіторська заборгованість для відображення її в банку?

3. Загальна методика обліку рахунків до одержання.

4. Суть та методика обліку знижок, наданих підприємством покупцеві.

5. Суть та методика обліку податку на добавлену вартість.

6. Дайте визначення сумнівної (безнадійної) дебіторської заборгованості.

7. Методи обліку створення резерву для сумнівних боргів та списання безнадійної заборгованості.

8. Дайте визначення векселя та вкажіть його призначення в розрахунках з дебіторами.

9. Методика визначення відсотків по векселю та облік розрахунків ....

10. Методика обліку дисконтованих векселів.