18.2. Бухгалтерські професії

У Бельгії діють дві професійні організації:

1. Інститут професійних аудиторів, створений у 1953 p., який об'єднує понад 700 членів.

2. Інститут професійних бухгалтерів, що надає послуги з ведення бухгалтерських документів, підготовки річних бух­галтерських звітів і податкових консультацій та вирішує

фінансові питання. Він створений у 1985 р. і замінив поперед­ню Національну колегію експертів-бухгалтерів Бельгії.

Професії бухгалтера й аудитора повністю розділені, хоча мають схожі схеми підготовки студентів. Однак студенти одра­зу повинні визначитися, чим будуть займатися в майбутньо­му, тому що потім змінити професію важко. Як правило, в Бельгії бухгалтерська фірма має працівників — членів обох професійних організацій, але для дотримання суворих правил про незалежність аудиторського контролю бухгалтерські й аудиторські підрозділи фірми мають бути розділені на окремі компанії, кожна з яких має власну назву.

Щоб стати членом Інституту професійних аудиторів, необ­хідно виконати кілька таких умов:

• скласти іспит зі знання документів, прийнятих згідно з директивами ЄС, і вимог, що висуваються до професії аудито­ра. Випускники деяких навчальних закладів звільняються від складання цього іспиту або складають його не з усіх вказаних документів;

• пройти 3-річний курс практичної підготовки під керів­ництвом кваліфікованого аудитора. За цей час вивчаються окремі навчальні предмети і складаються іспити з них;

• пройти курс практичної підготовки, який завершується підсумковим усним або письмовим іспитом;

• кандидати, які успішно виконали перші три умови, по­винні мати громадянство Бельгії, вік від 25 до 65 років і не повинні бути позбавлені громадянських чи політичних прав. Вони зобов'язані дати клятву перед органом адміністративної юстиції Торгової палати країни.

З 1973 р. уряд Швеції вирішує завдання реєстрації присяж­них бухгалтерів-аудиторів, використовуючи Раду з торгівлі.

Кваліфікація уповноваженого присяжного бухгалтера-ауди­тора присвоюється після одержання фахової вищої освіти і 5-річної практичної аудиторської підготовки. Нижча кваліфі­кація зареєстрованого бухгалтера присвоюється після отриман­ня відповідної освіти і 5-річної практики. Уповноважені при-бухгалтери-аудитори, загальна кількість яких близько 1400 осіб, об'єднані у Професійну організацію аудиторів. Хоч для цих фахівців таке членство не обов'язкове, більшість із них до неї вступають, незважаючи на високі членські внески. Професійна організація аудиторів затвердила для своїх членів

суворий етичний кодекс і швидше реагує, ніж Рада з торгівлі, на рідкісні випадки відхилення в поведінці своїх членів від затверджених норм. Окрім рекомендацій з питань бухгалтерсь­кої й аудиторської справи, ця організація також видає анг­лійською мовою велику кількість реферативно-довідкової літе­ратури, в якій пояснюються шведські бухгалтерські реалії.

На розвиток теорії і практики бухгалтерської справи у Швеції помітний вплив справляють наукові інституції. У першій поло­вині XX ст. професорами з бухгалтерії в Стокгольмській і Ґете­борзькій школах економіки спочатку були німці, а вчені-шве-ди, котрі прийшли їм на зміну, одержали освіту теж у Німеч­чині. Значний німецький вплив допомагає пояснити традицій­ний шведський підхід до об'єднання бухгалтерських та ауди­торських норм. Однак із 60-х років у країні більшим став вплив американських теоретиків, чому особливо посприяв професор Стокгольмської школи економіки Свен-Ерік Йохансонн.

Деякі аспекти допомагають зрозуміти, як працює шведсь­ка система бухгалтерського обліку та звітності. Зокрема, з'я­сувалося, що:

• між представниками різних груп інтересів переважно не виникає істотних розбіжностей у думках;

• члени ради, що не є фахівцями бухгалтерської справи, дивляться на свою роль як на технічну.

У результаті чесного прагнення для досягнення загальних цілей шведські бухгалтери змогли домогтися високої якості своїх звітних документів, в основі яких лежать різноманітні вимоги та рекомендації, починаючи від обов'язкових для ви­конання і закінчуючи прийнятими добровільно.