4.5.6. Взаємовідносини між мисленням та поведінкою

На цьому етапі кола динамічні взаємовідносини між мисленням та дією є зрозумілими. Коли відбувається процес “повторення” кола, з’явиться можливість зреагувати на інші аспекти інформації, яка була одержана початково, а також провести переоцінювання у випадку надходження нової інформації.

4.5.7. Чотири фактори змісту в колі інтеграції теорії з практикою

Для кожного з чотирьох пунктів (збирання інформації, відображення, поєднання, професійне реагування) “Замкнутого кола…” інформація, яку шукають, може бути розділена на категорії за чотирма факторами: психо-соціальні, інтерактивні, контекстуальні та організаційні. Студент та клієнт зосередяться на найважливіших факторах, що можуть змінюватись з часом. Після отриманням нової інформації соціальний працівник повторює рух по колу до тих пір, поки ситуація не зміниться.

1. Психо-соціальні фактори: стосуються конкретної інформації про осіб, сім’ї, групи та громади. Сюди також входять спостереження стосовно поведінки, стану афекту та пізнання, а також інформація про формальні та неформальні системи підтримки. Тобто це інформація, яка збирається при складанні генограми та/або екокарти системи клієнта.

2. Інтерактивні фактори: стосуються створення нової системи, яка включає студента та систему клієнта. Якість взаємодії відіграє ключову роль у встановленому взаєморозумінні, а значить, від цього залежить легкість/складність встановлення взаєморозуміння та обсяг інформації, яку розкриває система клієнта.

3. Контекстуальні фактори: стосуються економічних, соціальних та політичних структур, які присутні у суспільстві, і впливають на окремих людей; позбавляють влади та пригнічують певні групи шляхом дискримінації, заснованої на статевих, культурних, етнічних, класових, релігійних, вікових відмінностях, а також відмінностях у сексуальній орієнтації та дієздатності.

4. Організаційні фактори: стосуються бюрократичної системи і того, як її ідеологія та припущення, політика та процедури впливають на виконання програми та надання послуг. Ці фактори включають повноваження організації, її клімат, ролі та процедури, у тому числі процедури прийняття рішень, структуру та фінансування організації, склад керівництва та її стосунки з мережею інших агенцій в громаді.

Дві останні категорії (контекстуальна та організаційна), вказують на відповідальність соціального працівника (де це доречно) за сприяння соціальним змінам та забезпечення соціальної справедливості в суспільстві, як про це говориться у етичному кодексі соціальної роботи (соціальних працівників).

4.5.8. Кроки з оптимізації роботи студентів на шляху поєднання теорії з практикою

1. Запитайте студентів про академічні роботи, завдання, які їм доводилося виконувати раніше. Особливу увагу слід звернути на роботи з практичних курсів, пов’язаних із виконанням завдань по проведенню оцінювання та професійного втручання. Читаючи ці роботи, ви зможете відчути розуміння студентом теоретичних знань, які викладаються під час аудиторних занять.

2. Під час проведення консультацій чи обговорення випадків, там, де це тільки можливо, звертайтеся до робіт, написаних студентом, та обговорюйте ідеї, описані в цих роботах.

3. Попросіть студента показати вам список літератури, рекомендованої для читання і для вивчення навчальних предметів. Про що вони дізнались, прочитавши цю літературу? Попросіть студента висловити усно своє розуміння того, як теорія співвідноситься з практикою. Це допоможе студентам раціоналізувати їхнє розуміння матеріалу. (Допоможіть студенту “заповнити прогалину” між теорією та реальною ситуацією за допомогою обговорення).

4. Проводьте регулярні консультативні зустрічі. Витрачайте мінімум пів-години з кожних трьох годин, відведених для консультування, на обговорення того, яким чином відбувається навчання студентів; обговоріть прочитане та модель “Замкнутого кола…”(особливу увагу слід приділити пунктові “Поєднання”).

5. Які завдання студенти мають виконати у подальшій роботі? Розпитайте студентів про те, як вони збираються виконувати завдання. Які знання студенти вже мають? Чи достатньо знань вони мають для успішного виконання цього завдання? Що ще могли б вони потребувати для виконання цього завдання?

6. Які іспити будуть здавати студенти? Перегляньте іспитові завдання разом зі студентами. Допоможіть їм продумати свої відповіді. Чи серед іспитових питань є такі, що пов’язані із ситуацією клієнта, яку можна обговорити у цьому контексті?

7. Подайте студентам матеріали для читання та обговоріть їх разом.

8. Попросіть студентів подати вам копії будь-якого матеріалу для читання, з яким вони зустрілись і який має особливе значення для них, тобто “стимулює їхню інтуіцію”.

9. Якщо під вашою опікою двоє чи більше студентів, ви можете попросити їх попрацювати разом для “практикування” розвиваючих навичок. Наприклад, вони можуть скласти один одному генограму або опрацювати майбутнє інтерв’ю з клієнтом, розігруючи рольову гру. Допоможіть їм провести опитування стосовно такої “практики знань”.

10. Чи є у вас невпевненість у якомусь конкретному розділі змісту курсу, описаному вам вашим студентом? Можливо, викладач практики від університету зможе допомогти вам або зверніться до інших викладачів теоретичних курсів.

Завданням керівників практики та супервізорів полягає не лише в наданні знань, але і тому, щоб навчити студентів критично думати та ефективно використовувати знання.