- •Базові компоненти соціального життя.
- •Види цінностей, їх соціальна роль.
- •Вірогідність соціологічного знання.
- •Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •Міграція та еміграція.
- •Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •Повсякденне й культурологічне розуміння націй.
- •Поняття особи та особистості в соціології
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Поняття соціології права.
- •Поняття та види інтересів в соціології.
- •Поняття та структура культури.
- •Поняття та структура програми соціологічного дослідження.
- •Потреби індивіда як вихідний момент його активності. Види потреб у соціальній
- •Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Проблема взаємовідносин особи та суспільства.
- •Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •Проблеми інтеграції особи.
- •Прогрес і регрес суспільства.
- •Релігійна група як соціальна спільність.
- •Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •Соціальна адаптація та інтеграція.
- •Соціальна мобільність. Канали соціальної мобільності.
- •Поняття відкритого суспільства.
- •Соціальна структура суспільства.
- •Соціальна функція права.
- •Соціальні інститути та їх види.
- •Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •Соціальні статуси та ролі.
- •Соціологічна думка в Україні.
- •Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •4 Еволюційний закон
- •5 Вересня-сімонізму
- •Соціологічні ідеї Эмиля Дюркгейма.
- •Соціологія в системі соціальних наук.
- •Специфіка молодіжної субкультури.
- •Становлення соціології права.
- •Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Сучасна соціологія Заходу.
- •Сучасні школи соціології права.
- •Тенденції розвитку правової культури в Україні.
- •Тенденції соціальної стратифікації та соціальної мобільності в Україні.
- •Теорія та практика соціалізації особи.
- •Типи соціальної стратифікації.
- •Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •Індустріальному суспільству
- •Постіндустріальне суспільство
- •Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •Форми та види культури.
- •Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •2. Соціальні вчення в епоху Відродження
- •Якість життя як соціальне явище.
- •Якість населення як суб'єкта суспільства. Види і моделі населення
- •3. Показники, що характеризують населення
- •4. Якість населення
- •Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
Питання до іспиту
Базові компоненти соціального життя.
снування суспільства пов'язане з постійною взаємодією індивідів, соціальних груп щодо задоволення власних потреб та інтересів. Взаємодія ця формується поступово, ускладнюючись крок за кроком. Переплітаючись, ці взаємодії утворюють міцну тканину соціального життя.
Елементарною частиною будь-якої соціальної діяльності людей є соціальна дія. Термін цей запровадив у соціологію М. Вебер, який розумів соціальну дію як таку, що є усвідомленою та співвідносною з діями інших людей або зорієнтованою на них.
Структура соціальної дії така:
• дійова особа;
• потреба в активізації поведінки;
• мета дії;
• методи дії;
• інша дійова особа, на яку спрямовано дію;
• результат дії.
Беручи до уваги те, що соціальна дія завжди усвідомлена, необхідно знати, що спонукає людину до неї. Тож постає питання мотивації.
Мотивація—це сукупність факторів, які спонукають до дії. Передовсім, це потреби, що можуть бути фізіологічними (їжа, відпочинок, секс та ін.), а також потреби в безпеці, спілкуванні, визнанні, статусі тощо.
Соціальна дія є кроком до формування соціальної взаємодії. Чинячи соціальну дію особа відчуває на собі дію інших, а отже, відбувається обмін діями, тобто соціальна взаємодія.
Соціальна взаємодія - це система взаємозумовлених соціальних дій. Вони пов'язані циклічною причиновою залежністю, коли дії однієї особи є одночасно причиною та наслідком відповідних дій іншої особи. Найбільш загальними типами взаємодій є співробітництво та суперництво.
Соціальні взаємодії пов'язані зі взаємними очікуваннями певного типу поведінки стосовно одне одного. Такі очікування можуть бути епізодичними, невизначеними чи стійкими
та сталими.
Якщо взаємодії набувають стійкого характеру, взаємні очікування індивідів постійно змінюються й водночас виникають стійкі соціальні очікування, що надають взаємодії досить упорядкованої та передбачуваної форми. Такі впорядковані та стійкі взаємодії називаються соціальними відносинами.
На думку сучасних соціологів, основою формування
соціальних відносин є цінності.
Важливими елементами соціального життя є соціальні групи. Соціальна група - це стійка сукупність людей, котрі взаємодіють між собою та здійснюють спільну діяльність для задоволення особистих, колективних і суспільних інтересів та цілей.
Р. Мертон виділяє такі ознаки соціальної групи:
- взаємодія;
- членство;
- ідентичність.
Для існування суспільства необхідно закріпити певні соціальні відносини, зробивши їх обов'язковими для членів суспільства чи соціальної групи. Це стосується тих відносин, які відображають задоволення потреб, необхідних для існування цілісної соціальної групи. Цю функцію виконують соціальні інститути.
Соціальні інститути - це стабільна й інтегрована сукупність соціальних зв'язків, норм, ролей і статусів, цінностей та вірувань, які регулюють усі сфери суспільного життя.
Головним завданням соціальних інститутів є задоволення основних життєвих потреб. Отож соціологи виділяють п'ять соціальних інститутів:
1) інститут сім'ї та шлюбу (потреба у відтворенні людського роду);
2) політичні інститути (потреба в безпеці та соціальному
порядку);
3) економічні інститути (потреба у виробництві матеріальних цінностей);
4) освітні інститути (потреба в соціалізації, переданні знань, досвіду);
5) інститут релігії (задоволення духовних потреб).