6.0. Процес оцінювання

Оцінювання поступу студентів у навчанні – це неперервний процес, який розпочинається з першого дня проходження практики студентами спеціальності “Соціальна робота”. Основна мета процесу оцінювання полягає у наданні студентам конструктивного чіткого зворотнього зв’язку стосовно їхніх сильних сторін, а також тих сфер, які потребують розвитку і вдосконалення. Таким чином, цей процес скеровується на поступальний розвиток та удосконалення, під час якого студенти набувають практичного досвіду паралельно із засвоєнням теоретичних знань (відповідно до навчальної програми). Завдання, що ставляться перед студентами, повинні враховувати постійний, неперервний розвиток їхніх умінь та навичок. Складові оцінювання практики студентської діяльності сприятимуть поступальному становленню майбутнього фахівця.

6.1. Оцінювання роботи студента

6.1.1. Завдання:

1. Надати можливість студентам одержати формальний відгук про успіхи, досягнуті ними під час вивчення курсу.

2. Дати оцінку загальних досягнень студентів у практичній роботі (сумарна оцінка) за час проходження практики (з початку до даного моменту – середина семестру або кінець року). Це – завершення безперервного процесу, який відбувається під час щотижневих зустрічей між керівником та студентом.

3. Виявити той рівень, якого досяг студент і який дозволяє йому успішно продовжувати (середина семестру) або закінчити (кінець навчального року) курс проходження практики, тобто проміжні і кінцева оцінки.

4. Визначити сфери у знаннях, вміннях і навичках студентів, які вимагають подальшої роботи, вдосконалення, сприяти свідомому та спрямованому перебігу процесу навчання (відповідно до вимог курсу практики).

5. Забезпечити студентів засобами самоосвіти і професійного самовдосконалення.

6.1.2. Принципи процесу оцінювання, запропоновані Кадушин (1985):

1. оцінки повинні бути постійною частиною процесy супервізії;

2. критерії оцінювання мають бути узгоджені;

3. процес оцінювання має відбуватись у сприятливій атмосфері;

4. оцінювання має бути частиною загального процесу співпраці між судентом і супервізором (керівником), що підкреслює сильні якості та сфери вивчення, у яких відчутний прогрес, а також вказує на ті якості особистості та сфери соціальної роботи, що потребують подальшого розвитку;

5. оцінювання має відбуватись у відповідності з процесом навчання та має розглядатись як звіт про досягнутий прогрес;

6. оцінювання має базуватись на професійній роботі студента, а не на його персональних якостях.

6.1.3. Процес

Формальне оцінювання результатів практики відбувається двічі на рік: посередині терміну та в кінці навчального року. Конкретна дата буде повідомлена керівнику практики в агенції координатором практики. Остаточне оцінювання процесу буде проводитись викладачем практики, керівником практики в агенції (супервізором) та студентом (самооцінка). Процес оцінювання включає такі є кроки:

1. Повідомлення студентів.

Від початку семестру студенти мають усвідомлювати, що їхня робота буде офіційно оцінюватись, і це буде частиною робочого курсу практики. Студентам також слід знати, що вони повинні представити підтвердження досягнутих цілей курсу.

2. Збір інформації.

Викладачам слід визначити засоби контролю роботи студентів: графіки роботи, щоденники, записи про проходження процесу практики, аудіозаписи тощо. Ці матеріали, як приклади конкретної роботи студентів і зразки для вивчення певних тем, повинні зберігатися у викладачів, супервізорів практики. Рекомендується використовувати зошит спостережень, який дозволяє викладачам практики, супервізорам записувати робочі завдання, коментарі керівників практики, теми для дискусій, спостереження за роботою студентів та реакцію студентів на зауваження керівника. Цей зошит має бути доступним для студента протягом всієї практики. Зошит дає можливість керівнику, супервізору пов’язувати оцінку роботи студента із важливими питаннями, які з’ясовувались та обговорювались раніше.

3. Планування проведення оцінювання.

3.1. Розгляд-аналіз супервізором власного ставлення до оцінювання загалом та до процесу оцінювання практики. Мета цього полягає у виявленні та розгляді будь-яких факторів, що можуть вплинути на справедливість оцінювання.

3.2. Аналіз наявної інформації про студента (з власного досвіду спілкування з ним), із зазначенням подій та види діяльності, які пов’язані з роботою студента впродовж семестру. Доцільно подумати над тими рекомендаціями, які би хотілося представити студентам під час оцінювання їхньої роботи.

3.3. Розділити виконану студентом роботу на три категорії: а) сильні сторони, б) те, що потребує подальшого вдосконалення, в) ділянки, в яких студент досяг значного прогресу.

3.4. Чітко задокументувати моделі, які сформувалися в роботі студента (навести конкретні приклади виконання студентом роботи).