11.4. Стратегічна діагностика й інструменти стратегічного фінансового контролінгу

Однією з найважливіших задач стратегічного контролінгу є діагностика ефективності стратегії підприємства: наскільки правильно обрана стратегія, наскільки правильно вона відбиває цільові настанови підприємства, чи відповідає вона умовам зовнішнього і внутрішнього середовища. Види стратегій, що взагалі може застосовувати підприємство.

Товарна стратегія визначає методи пошуку найбільш кращих для фірми видів діяльності, методи формування такого набору напрямків діяльності, що забезпечить гнучкість фірми в зовнішньому середовищі.

Стратегія взаємодії фірми з ринками виробничих ресурсів являє собою набір принципових положень, що дозволяють ефективно розподіляти ресурси і на цій основі вибирати найбільш кращих постачальників.

Стратегія зниження транзакційних витрат полягає у виробленні такого регламенту здійснення ринкових транзакций (угод, контрактів, договорів і т.п.), який би дозволяв уникати невиправданих витрат і ненадійної інформації.

Стратегія інвестиційної діяльності підприємства – це стратегія формування інвестиційного портфеля, тобто сукупності цінних паперів, що належать юридичній чи фізичній особі.

Стратегія запобігання неплатоспроможності (банкрутства) фірми є узагальненням усіх складових економічної стратегії. Її головною задачею є раннє виявлення кризових тенденцій за допомогою так званих "слабких сигналів" і вироблення протидіючих мір. Важливо розрізняти стратегію і тактику запобігання банкрутства: тактика орієнтована на фактичний фінансовий стан фірми в поточний період її діяльності й оцінку на цій основі імовірності настання банкрутства в найближчому часі; стратегія виходить із прогнозів можливих наслідків стратегічних довгострокових рішень, тому найважливішою функцією запобігання банкрутства фірми є прогнозування таких наслідків на самих початкових етапах існування фірми.

Перераховані стратегії є головними системоутворюючими елементами економічної стратегії. Економічна стратегія – це система забезпечення конкурентної переваги підприємства.

Найбільш тісно фінансовий контролінг працює зі стратегією інвестиційної діяльності, стратегією запобігання неплатоспроможності (банкрутства) фірми, стратегією поведінки фірми на фінансових ринках.

Ефективність стратегії визначається розривом між стратегічним планом і реальними можливостями підприємства. Причому здійснюється цей аналіз як по одному, пріоритетному показнику, так і відразу по декількох показниках на основі оцінки в балах оптимальної і фактичної стратегії підприємства.

Крім методу діагностики ефективності стратегії існує і діагностика стратегічної позиції підприємства. Для цього застосовують різні методи, самі розповсюджені з який - SWOT-аналіз, матриця БКГ (Бостонської консультаційної групи), матриця Мак-Кінсі, конкурентний аналіз. Усі вони описані в літературі по маркетингу.

Аналіз сильних і слабких сторін є найважливішим інструментом у поліпшенні стратегічного планування. Для мінімізації ризиків підприємства потрібно проводити такий аналіз хоча б раз на рік. Досить часто фінанси виявляються в числі слабких сторін на підприємстві.

Для проведення аналізу спочатку визначають критерії по всіх найважливіших сферах відповідальності підприємства, потім відбувається оцінка за критеріями і, нарешті, узагальнення підсумків оцінки.

Стосовно фінансів система критеріїв може містити фінансовий потенціал, контроль ліквідності, динаміку прибутку, інвестиційні розрахунки, планування інвестицій, фінансове планування. Положення в сфері фінансів необхідно щорічно ретельно аналізувати за допомогою анкет. У пошуку сильних і слабких сторін потрібна тісна кооперація всіх менеджерів підприємства, крім того бажано залучати до цього і найважливіших покупців, а також оцінювати сильні і слабкі сторони конкурентів.

Інструменти фінансового контролінгу можуть бути застосовані не тільки до безпосередньої діяльності підприємства, але і до роботи самої служби контролінгу і фінансів. Зокрема, це функціонально-вартісний аналіз і бюджетування “з нуля”.

При функціонально-вартісному аналізі здійснюється систематичне вивчення функцій визначених об'єктів (товарів і процесів) з метою зниження витрат і одержання ефекту. Між ефектом і витратами варто установити оптимальне співвідношення. Функціонально-вартісний аналіз використовують для рішення комплексних економічних і технічних проблем. Співвідношення між витратами й ефектом піддається спеціальній перевірці.

Ціль функціонально-вартісного аналізу в пошуку можливостей реалізації функцій вироблених підприємством продуктів, матеріалів і послуг, що виробляються і постачаються, при менших витратах, але з забезпеченням високих вимог до якості, безпеки і ринкової привабливості товарів і послуг. На відміну від інших методів зниження витрат функціонально-вартісний аналіз будується на вивченні функцій об'єкта дослідження. Цей вид аналізу не повинний конкурувати з іншими методами управління підприємством, а повинен доповнювати їх.

Як відзначено в роботі авторів під керівництвом А.М. Карминського стратегія - це «робити правильну справу», а оперативна діяльність - «робити справу правильно». У такий спосіб стратегічний контролінг припускає постійну оцінку того, наскільки вірно підприємство додержується обраних глобальних цілей, наскільки цілісна і якісна система управління стратегіями різних видів діяльності. Методи й інструменти стратегічного контролінгу зазвичай не відрізняються докладною деталізацією в системах показників.