- •Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва
- •Тема 1: основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •1.1. Мета і завдання навчальної дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва»
- •1.2. Підприємство як суб'єкт підприємництва
- •1.3.Фінансова, операційна та інвестиційна діяльність суб’єктів підприємництва
- •1.4. Фінансові ресурси суб’єктів підприємництва
- •1.5. Організація фінансової діяльності підприємства
- •1.6. Державне регулювання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •1.7. Фінансові взаємовідносини підприємств з державою та їх місце у фінансовій діяльності
- •Тема 2: особливості фінансування суб’єктів підприємництва різних форм організації бізнесу
- •2.1. Критерії вибору організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності
- •2.Можливості участі власників в управлінні діяльністю суб’єкта підприємництва та контролю за нею.
- •2.2. Форми фінансування діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2.3. Зобов’язання суб’єктів підприємництва
- •2.4. Основи фінансування суб’єктів підприємництва в Україні
- •Джерела фінансування акціонерних товариств
- •Тема 3: формування власного капіталу суб’єктів підприємництва
- •Власний капітал підприємства, його функції та складові
- •3.2. Характеристика статей власного капіталу і порядок їх відображення в балансі
- •3.3. Акціонерний капітал, його формування та складові
- •3.4. Види резервного капіталу та джерела його формування
- •3.5. Зміна величини статутного капіталу акціонерного товариства
- •Тема 4: внутрішні джерела фінансування підприємства
- •4.1. Сутність та класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •4.2. Поняття самофінансування підприємства, його джерела
- •4.3.Принципи самофінансування підприємств
- •4.4. Cash-Flow (чистий грошовий потік) як внутрішнє джерело фінансування підприємств
- •4.5. Звіт про рух грошових коштів
- •Тема 5: дивідендна політика підприємства
- •5.1. Зміст і завдання дивідендної політики
- •5.2. Теорії дивідендної політики
- •5.3. Показники ефективності дивідендної політики підприємства
- •5.4. Розподіл прибутку та виплата дивідендів
- •5.5. Фактори, що впливають на дивідендну політику підприємства
- •5.6. Методи нарахування дивідендів
- •Тема 6: фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •6.1. Сутність запозичених ресурсів та їх роль у діяльності підприємств
- •6.2. Фінансові кредити як форма запозичених ресурсів
- •6.3. Практична діяльність підприємства щодо отримання банківського кредиту
- •Загальне уява про клієнта
- •Аналіз фінансового стану клієнта
- •6.4. Кредитне забезпечення, його форми
- •6.5. Фінансування підприємства за рахунок комерційних позичок
- •6.6. Фінансування підприємства за рахунок коштів, залучених в результаті емісії та розміщення облігацій.
- •6.7. Небанківське кредитування підприємств в сучасних умовах
- •Тема 7: фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •7.1. Реорганізація і реструктуризація підприємства як санаційні заході
- •7.2. Форми і види реструктуризації і реорганізації підприємства
- •Реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства
- •Реорганізація, яка спрямована на подрібнення підприємства
- •7.5. Реорганізація без зміни розмірів підприємства (перетворення)
- •7.6.Складання розподільного балансу
- •Тема 8: фінансове інвестування підприємства
- •Економічна сутність та види інвестицій. Інвестиційна діяльність підприємств
- •8.2 Фінансові інвестиції: сутність, об'єкти, форми, методи оцінки
- •8.3. Формування портфелю цінних паперів і управління ним
- •8.4. Економічна оцінка ефективності фінансових інвестицій
- •8.5 Інвестиційні ризики, їх види
- •Тема 9: оцінювання вартості підприємства
- •9.1. Необхідність, сутність і принципи оцінювання вартості підприємства
- •9.2. Взаємозв’язок цілей оцінювання вартості підприємства з видами оцінної вартості і суб’єктами оцінки
- •9.3. Методи оцінювання вартості підприємства
- •9.4. Доходний підхід оцінювання вартості підприємства
- •Середній чистий доход
- •9.5. Витратний підхід оцінювання вартості підприємства
- •9.6. Порівняльний підхід оцінювання вартості підприємства
- •Тема 10: фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •10.1. Суть зовнішньоекономічної діяльності, принципи та суб’єкти
- •10.2. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •10.3. Види зовнішньоекономічних операцій та методи їх здійснення
- •Винагорода
- •Постачання
- •Винагорода
- •Договір-угода
- •10.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та методи їх нейтралізації
- •10.5. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій
- •10.6. Суть і принципи митного регулювання зед в Україні
- •10.7. Фінансова діяльність на території вільних економічних зон. Офшорні зони
- •Тема 11: фінансовий контролінг на підприємстві
- •11.1. Сутність, функції і задачі фінансового контролінгу
- •11.2. Організація й інформаційне забезпечення фінансового контролінгу
- •11.3. Бюджетування й аналіз відхилень як найважливіші методи фінансового контролінгу
- •11.4. Стратегічна діагностика й інструменти стратегічного фінансового контролінгу
- •11.5. Оперативна діагностика й інструменти оперативного фінансового контролінгу
П О С Т А Ч А Л Ь Н И К
К О Н С И Г Н А Т О Р
Договір
купівлі-продажуВинагорода
Договір консигнації
П О К У П Е Ц Ь
Постачання
Постачання
Платіж
Платіж
Рис.10. 2 Взаємовідносини між виробником і консигнатором.
Агентські операції. Це доручення сторони, що іменується принципалом, іншій стороні, яку називають агентом, щодо здійснення юридичних угод за рахунок і від імені принципала (а комісіонер діє від свого імені) на визначеній території. Незалежність агента виявляється у тому, що він не перебуває в трудових відносинах із принципалом і діє самостійно на підставі агентської угоди. Він є юридичною особою, зареєстрованою в торговому реєстрі. Агент тільки сприяє угоді, але сам стороною не виступає, тобто контракт про купівлю не укладає (рис. 10.3).
Договір
купівлі-продажу
Винагорода
Агент
Договір-доручення
Договір
купівлі-продажу
Виробник
Платіж
Покупець
Постачання
Рис.10. 3 Взаємовідносини між виробником і агентом.
Брокерські операції. Це встановлення через посередника-брокера контактів між продавцем і покупцем (а також між страхувальником і страхованим, судновласником і фрахтівником) (рис.10.4). Брокер не є стороною в договорі, він виступає тільки для інформування обох сторін, що беруть на себе зобов'язання за угодою. На відміну від агента, він не перебуває в договірних відносинах зі сторонами, а діє на підставі окремих доручень.
В
И
Р
О
Б
Н
И
К
Винагорода
Б Р О К Е Р
Винагорода
Договір-угодаДоговір-угода
Договір купівлі-продажу
П О К У П Е Ц Ь
Платіж
Постачання
Рис. 10.4 Взаємовідносини і розрахунки між виробником і брокером.
Крім головної функції, знайти покупця для продавця чи навпаки брокер також може здійснювати:
контроль за виконанням контракту і пред'явлення рекламації;
зобов'язання делькредере (іноді);
добір партії товару визначеного асортименту;
інформування про стан ринку.
Брокер одержує винагороду, що називається брокередж (англійською), куртаж (французькою), провізіон (німецькою). Розмір цієї винагороди при товарних операціях коливається від 0,25 до 2-3%.
Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони чи приймати від неї комісію, за винятком тих випадків, коли на це є згода клієнта. Іноді як посередники виступають два брокери один за дорученням продавця, інший - покупця. Брокери спеціалізуються на продажі, купівлі одного виду товару, біржового чи аукціонного.
Діяльність усіх видів посередників, зайнятих продажем чи купівлею товарів, вимагає певних витрат. Зокрема, посередники зазнають витрат на утримання будинків, складів, автотранспорту, вони також здійснюють внески мита, податків і зборів, роблять витрати на рекламу й оплату співробітників своєї агентської мережі. Усі ці витрати посередники можуть виконувати тільки одержуючи винагороду за свою діяльність з боку замовників. У світовій практиці застосовується кілька способів оплати послуг посередників. Наприклад, зовнішньоторгова діяльність посередників оцінюється у вигляді відсотків від суми укладених з їх участю контрактів, чи у формі різниці між продажними цінами на зовнішньому ринку і цінами експортерів. При цьому при розрахунках з посередниками за їхні послуги замовники використовують два способи: перший передбачає утримання посередником певної суми з платежів, які він переводить експортерам за продані їхні товари; другий спосіб полягає в тому, що власник товару перераховує винагороду посередникам з отриманих сум за реалізовані товари.