Тема 11: фінансовий контролінг на підприємстві

11.1. Сутність, функції і задачі фінансового контролінгу.

11.2. Організація й інформаційне забезпечення фінансового контролінгу.

11.3. Бюджетування й аналіз відхилень як найважливіші методи фінансового контролінгу.

11.4. Стратегічна діагностика й інструменти стратегічного фінансового контролінгу.

11.5. Оперативна діагностика й інструменти оперативного фінансового контролінгу.

11.1. Сутність, функції і задачі фінансового контролінгу

Перехід до ринкової економіки вимагав нових підходів в управлінні. Новим словом в управлінні стала поява контролінгу як функціонально відособленого напрямку фінансово-економічної роботи на підприємстві, що забезпечує прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень. Координуючи, інтегруючи і направляючи діяльність усієї системи управління підприємством на досягнення поставлених цілей, контролінг виконує функцію "управління управлінням" і є синтезом планування, обліку, контролю, економічного аналізу, організації інформаційних потоків і багато іншог.

Як відзначають учені, найбільш повно система контролінгу була вперше описана і застосована в США, тому сам термін походить від англійського controlling. У зв'язку з цим відразу ж напрошується висновок про те, що контролінг, можливо, являє собою систему контролю, а контролер виконує роботу своєрідного контролера стану економіки і фінансів. Але це не так. По іронії долі термін "контролінг" в англомовних джерелах не використовується, а укоренився термін "управлінський облік", хоча працівників, у чиї посадові обов'язки входить ведення управлінського обліку, називають контролерами. У процесі еволюції концепції контролінг пройшов від сфери обліку і фінансів до більш широкого тлумачення, як системи управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності фірми.

Контролінг не є якимось видом контролю. Контроль спрямований у минуле, на виявлення помилок, відхилень і прорахунків. Контролінг – це управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування підприємства і його структурних одиниць. Служби контролінгу прагнуть так керувати процесами поточного аналізу і регулювання планових та фактичних показників, щоб по можливості виключити помилки, відхилення і прорахунки як у сьогоденні, так і в майбутньому. Контролінг (управління управлінням) є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотний зв'язок у контурі управління. Плутати менеджмент і контролінг не варто, тому що контролінг управлінських функцій не виконує, управлінських рішень не приймає і керівництво замінити не може. Контролінг можна розглядати як систему використання даних управлінського обліку по їхньому прямому призначенню, тобто як кінцеву проектно-аналітичну стадію обліку для управління.

Необхідність появи контролінгу можна пояснити наступними причинами:

- перенесення (зміна) акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього;

- збільшення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовища, підвищення гнучкості підприємства;

- необхідність у безупинному відстеженні змін, що відбуваються у зовнішньому і внутрішньому середовищі;

- необхідність продуманої системи дій по забезпеченню функціонування підприємства;

- ускладнення систем управління вимагає їхньої внутрішньої координації;

- інформаційний бум при недоліку релевантної (істотної, значимої) інформації вимагає побудови спеціалізованої системи інформаційного забезпечення управління;

- загальнокультурне прагнення до синтезу, інтеграції різних сфер знання і людської діяльності.

Таким чином, у необхідності впровадження контролінгу немає сумнівів. Це подібно заміні компаса на сучасне навігаційне устаткування корабля. Багато фахівців схиляються до того, що сучасний бізнес не може обійтися без системи контролінгу. Німецькі вчені Рудольф Манн і Ельмар Майєр вважають, що система контролінгу доцільна в тих випадках, коли функції управління підприємством делеговані його відділам і службам. Тоді він допоможе в досягненні максимально можливого загального результату.

Значна частина економічних відносин суб'єкта господарювання є фінансами, звідки і випливає необхідність вивчення фінансового аспекту контролінгу. Контролінг є цілісною системою і виділення його фінансової сторони, як чогось окремого, недоцільно як із практичної, так і з теоретичної точки зору. Однак фінансовий контролінг має свої особливості і може бути вивчений як напрям контролінгу, але не як самостійна частина.

Отже, на даний момент розвитку теорії, спираючись на роботу Н.Г. Данілочкіної, можна дати наступне визначення фінансового контролінгу. Фінансовий контролінг – це напрям фінансової роботи на підприємстві, пов'язаний з орієнтацією управлінського процесу на досягнення оперативних і стратегічних цілей підприємства.

Функціями контролінгу є:

• координація управлінської діяльності по досягненню цілей підприємства;

• інформаційна і консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень;

• створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством;

• забезпечення раціональності управлінського процесу.

У сучасних умовах серед дослідників немає єдиної думки про сутність і функції контролінгу. Концепція контролінгу може бути орієнтована на систему обліку. Тоді основною задачею є переорієнтація системи обліку з минулого в майбутнє і створення інформаційної системи підтримки управлінських рішень. Це початковий етап розвитку концепції.

Потім з'явилася орієнтація на створення загальної управлінської інформаційної системи. Існує й орієнтація на систему управління з акцентом на планування і контроль і з акцентом на координацію (управління управлінням). У цілому система контролінгу вирішує всі перераховані задачі, а виділення напрямків і наголос на них залежить від потреб підприємства.

У відповідності зі своїми особливими функціями контролер може виступати в якості “продавця планів”, координатора інформаційної системи, консультанта керівництва підприємства. Ці функції в певній мірі відповідають еволюції контролінгу.

Контролер як "продавець планів". Контролер не займається питаннями прийняття рішень в сфері планування, тому що не несе відповідальності за реалізацію планів. Однак служба контролінгу ініціалізує, координує й організує процес планування.

Контролер як координатор в інформаційній системі підприємства. Ціль функціонування інформаційної системи - надавати потрібну інформацію в належний час, у достатньому обсязі, у потрібному місці і необхідній якості. Задача контролера як координатора полягає в тому, щоб забезпечити ефективний обмін інформацією усередині підприємства.

Контролер як консультант керівництва підприємства. У задачу контролера входить методична і консультаційна допомога по створенню системи "раннього виявлення" тенденцій і факторів, здатних принести при їхньому розвитку як вигоду, так і втрати.

Основною задачею фінансового управління підприємством вважається підтримка ліквідності і забезпечення рентабельності. У сфері фінансового управління підприємством контролінг забезпечує: участь у формуванні специфічних джерел фінансування і стратегій фінансування; складання укрупнених бізнес-планів, звітів про прибутки і збитки, фінансових планів; поточний контроль за виконанням плану і найважливіших фінансових показників; аналіз відхилень і розробка заходів. Досить детально питання функцій і задач контролінгу розглянуті в роботі А.М. Карминского і співавторів.

Задачі фінансового контролінгу полягають у наступному:

1. Координація фінансової діяльності (внутрішня і з іншими фінансовими службами) для досягнення цілей підприємства. З теоретичної точки зору виділення рентабельності і ліквідності не є коректним. Однак, у практичній діяльності це цілком виправдано, тому що найчастіше саме оптимальне співвідношення ліквідності і рентабельності буває головною метою підприємства у фінансовому аспекті.

2. Оцінка інформації фінансової служби і вплив на неї з метою досягнення прозорості і загальної результативності.

3. В інформаційному менеджменті функції фінансового контролінгу мають деякі специфічні особливості при постановці задач автоматизації фінансової роботи.

У сучасному менеджменті цілі розділяються на оперативні і стратегічні, отже, і фінансовий контролінг, як інструмент досягнення цілей, повинний мати два аспекти: оперативний і стратегічний.

Ціль стратегічного контролінгу – забезпечення виживаності підприємства і "відстеження" руху підприємства до наміченої стратегічної цілі. Ціль оперативного контролінгу – створення системи управління досягненням поточних цілей підприємства, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення “витрати – прибуток”. Основними показниками оперативного контролінгу є рентабельність капіталу, продуктивність праці, ступінь ліквідності.

Існують і інші відмінності видів фінансового контролінгу. Стратегічний контролінг орієнтований на зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства, а оперативний – тільки на частину внутрішнього середовища – економічну ефективність і рентабельність.

У процесі формування стратегічних планів контролер виступає, зазвичай, організатором. Якщо ж говорити про оперативне планування, то воно потребує від контролера уміння координувати й організовувати дії осіб, відповідальних за розробку і реалізацію оперативних планів. Як правило, мова йде про керівників середньої ланки управління. На фазі оперативного планування контролер вирішує три види задач: розробка технології планування; визначення основних вихідних даних, методів і порядку розрахунків; реалізація планування.

Таким чином, фінансовий контролінг – це не конкретний вид робіт, це концепція побудови єдиної системи управління підприємством у сфері фінансової діяльності. Варто підкреслити, що контролінг у фінансовій сфері не має строго власних цілей. Вони обов'язково підпорядковані головним цілям усього підприємства. Але в той же час контролінг у значній частині пов'язаний з фінансовими категоріями й, у першу чергу, з прибутками і збитками.