6.7. Небанківське кредитування підприємств в сучасних умовах

Одним із варіантів покриття потреби підприємства в інвестиційному капіталі виступає такий вид небанківського кредитування підприємств, як лізингове фінансування – лізинг (leasing).

В економічному значенні лізинг виступає видом кредиту: лізингодавець надає користувачеві - лізингоотримувачу майно і отримує від цього прибуток у вигляді лізингової маржі, при цьому характерні умови терміновості, поворотності, матеріального забезпечення, платності. Тому лізинг можна назвати кредитом в товарній формі. Об'єктом лізингу є будь-яке майно, відносно якого немає обмежень по передачі в лізинг (не передаються в лізинг об'єкти держмайна, земельні ділянки та інші природні угоди).

Як правило, учасниками лізингового кредитування є три сторони: лізингодавець (суб’єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська організація, лізингова компанія, державні або місцеві органи), лізингоотримувач (юридичні і фізичні особи), постачальник лізингового майна (суб'єкт підприємницької діяльності, який виготовляє обладнання, машини або передає власне майно - об'єкт лізингу – тобто це виробники обладнання, оптово-збутові організації, торгові фірми, власники майна).

У світовій практиці розрізняють такі види лізингових операцій:

* прямий або двосторонній лізинг. Суб’єкт підприємництва отримує об’єкт лізингу безпосередньо від постачальника. Реалізується переважно між суб’єктами підприємництва, що мають тісні фінансово-економічні зв’язки.

* зворотній лізинг – варіант прямого лізингу. Здійснюється шляхом продажу об’єкта необоротних активів суб’єкта підприємництва іншій особі (як правило, спеціалізованій фінансовій установі) з одночасним отриманням такого об’єкту в лізинг. Ця форма фінансування в довгостроковій перспективі вважається неефективною, оскільки витрати на сплату лізингових платежів більші, ніж витрати, які несе підприємство як власник такого об’єкта. Однак зворотній лізинг дає змогу вирішувати поточні цілі переважно проблемним підприємствам.

* непрямій або багатосторонній лізинг. Спеціалізована лізингова компанія придбає у постачальника на замовлення лізингоодержувача об’єкт лізингу, який передається замовнику у довгострокове користування.

Вартість лізингового фінансування для суб’єкта підприємництва порівняно з іншими джерелами капіталу досить висока, оскільки розмір лізингових платежів включає такі елементи, як витрати на амортизацію, премію за ризики лізингодавця та безпосередньо прибуток лізингодавця.

Однак лізингове фінансування дає змогу ефективно вирішувати проблеми покриття потреби в інвестиційному капіталі у випадках, коли суб’єкт підприємництва не може повністю або частково профінансувати потребу у капіталі за рахунок запозичень на ринку капіталу.

Відмінності банківського та лізингового кредитування представлені у таблиці 6.2

Для укладання лізингової угоди лізингоотримувач подає в банк або лізингову компанію заяву, економічне обґрунтування лізингової угоди (бізнес-план), копії засновницьких документів, баланс за останній рік. Лізингодавець оцінює платоспроможність підприємства і у разі позитивного висновку про платоспроможність і ефективність цієї лізингової угоди направляє постачальнику заяву на придбання (виготовлення) об'єкта лізингу. При передачі майна в лізинг оформлюються такі документи:

• акт прийняття-передачі майна лізингу в експлуатацію;

• лізинговий договір між лізингодавцем і лізингоотримувачем;

• договір на технічне обслуговування майна (якщо таке здійснює лізингодавець);

• лізингоотримувач оформлює договір майнового страхування.

Таблиця 6.2

Порівняльна характеристика банківського і лізингового кредиту

Ознаки	Банківський кредит	Лізинговий кредит
Міра фінансування основних фондів	Фінансує 60-70% вартості придбаних основних фондів	Фінансує 100 % вартості придбаних основних фондів
Забезпечення	Кредитор вимагає ліквідної застави вартістю не менше ніж 130-140% вартості кредиту	Заставою є сам об'єкт лізингу
Право власності кредитора на об'єкт лізингу	Зберігає за собою заставне майно до повного погашення кредиту	Лізингоотримувач стає власником отриманого майна тільки після закінчення терміну договору і повної оплати лізингових платежів
Спосіб погашення боргу	У грошовій формі	У грошовій, товарній, змішаній
Розмір плати	% за кредит + сума основного боргу	Плата за банківський кредит + вартість основних фондів + лізингова маржа (прибуток лізингової компанії)

Державне кредитування підприємств здійснюється шляхом надання бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим органам державної влади для фінансування через банківські установи раніше початих новобудов виробничого призначення; технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств, пускових об'єктів тощо.

Умови надання державного кредиту:

• обсяги державних кредитів доводять до Міністерств, відомств після затвердження Державної програми економічного і соціального розвитку держави;

• перелік об'єктів, що фінансуються, визначає Міністерство фінансів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України на рік, який планується;

• терміни погашення обмежуються 3-5 роками. Початок погашення починається через рік після закінчення будівництва, реконструкції і проводиться щоквартально;

• за користування державним кредитом встановлюється процентна ставка, яку визначає Міністерство фінансів під час формування щорічного бюджету.

Надаватися державний кредит може також для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки підприємств з Державного позабюджетного фонду приватизації.

Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів в цей час здійснюється через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Умови кредитування по лінії ЄБРР:

• фінансуються тільки проекти підприємств з приватною формою власності, які функціонують в галузях сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості і послуг;

• активи підприємств до впровадження проекту не повинні перевищувати 2,5 млн. доларів США за винятком вартості споруд і будівель;

• чисельність робітників – не більше за 500 осіб;

• частина особистої власності – не менше за 51%;

• підприємство повинно відповідати технічній, екологічній, санітарно-гігієнічній безпеці, встановленим законодавством України;

• власний внесок позичальника в проект не може бути нижчим за 30%;

• коефіцієнт обслуговування боргу – не менше за 1,3 (відношення прибутку після сплати податків, амортизації, сплати процентів по всіх позиках до вартості всієї заборгованості підприємства з урахуванням кредиту ЄБРР).

Типові умови надання:

• мінімальна сума кредиту – 50 тис. доларів;

• термін короткострокового кредиту – 6-12 місяців;

• максимальний термін довгострокового кредиту – 5 років;

• максимальна відстрочка погашення основної суми боргу – 2 роки;

• орієнтована ставка за користування кредитом – 15% річних.

За рахунок ЄБРР фінансуванню підлягають тільки проекти, що окупаються, при цьому вартість застави не повинна бути менше 140% і повинен підтримуватися коефіцієнт обслуговування боргу протягом року.

Для отримання кредиту надаються наступні документи:

• загальні (заява, зразки підписів посадових осіб);

• засновницькі (свідчення про реєстрацію, статут, засновницький договір);

• фінансові (звітність, довідка про стан поточного і валютного рахунку, довідка про кредити, отримані підприємством в інших банках);

• підтвердження забезпечення кредиту (договір застави, гарантія-порука третьої сторони, договір страхування);

• спеціальні (графік повернення кредиту і процентів, дозволи і ліцензії, контракти на експорт-імпорт продукції, договори оренди, тощо);

• бізнес-план.

Підприємства України крім коштів Світового банку можуть отримувати кредити за рахунок коштів Агентства США по міжнародному розвитку, Фонду Євразії, коштів органів влади зарубіжних країн.