7.2. Форми і види реструктуризації і реорганізації підприємства
Поняття „реструктуризація” і „реорганізація” часто використовуються як синоніми, але доцільно їх розмежувати.
Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Поняття „реструктуризація” є ширшим, ніж „реорганізація”, оскільки включає (поряд з іншими) і заходи, спрямовані на реорганізацію підприємства. Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду даної юридичної особи та в зміні організаційно-правової форми бізнесу.
Реорганізація – це повна або часткова заміна власників корпоративних пра підприємства, зміна організаційно-правової форми, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна. Коштів, прав та обов’язків правонаступником.
У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру заходів, які застосовуються, виділяють такі форми реструктуризації:
1. Реструктуризація виробництва.
2. Реструктуризація активів.
3. Фінансова реструктуризація.
4. Корпоративна реструктуризація (реорганізація).
Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін в організаційній та виробничо-господарській сферах підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. У рамках даного виду реструктуризації можуть проводитись такі заходи:
зміна керівництва підприємства;
впровадження нових, прогресивних форм і методів управління;
диверсифікація асортименту продукції;
покращення якості продукції;
підвищення ефективності маркетингу;
зменшення витрат на виробництво;
скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.
Реструктуризація активів включає заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу. До основних заходів у рамках реструктуризації активів слід віднести такі:
продаж частини основних фондів;
продаж зайвого обладнання, запасів сировини і матеріалів тощо;
продаж окремих підрозділів підприємства;
зворотний лізинг;
реалізація окремих видів фінансових вкладень;
рефінансування дебіторської заборгованості.
Фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури та розмірів власного і боргового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі:
реструктуризація заборгованості перед кредиторами;
одержання додаткових кредитів;
збільшення статутного фонду;
заморожування інвестиційних вкладень.
Слід відзначити, що фінансова реструктуризація має в обов’язковому порядку супроводжуватися реструктуризацією виробництва. У протилежному випадку заходи щодо покращення ситуації з фінансування можуть лише відстрочити ліквідацію підприємства.
Найбільш складним видом реструктуризації вважається корпоративна реструктуризація (реорганізація). Вона пов’язана з реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника, статутного фонду, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми бізнесу. До заходів, які проводяться в рамках корпоративної реструктуризації, можна віднести такі:
часткова або повна приватизація;
поділ великих підприємств на частини;
виокремлення з великих підприємств підрозділів;
виокремлення з підприємства об’єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;
приєднання чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.
Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) підприємства має відбуватися з додержанням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іноді – за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду.
При формах санації, спрямованої на реструктуризацію (реорганізацію) підприємства, основними санаторами можуть бути:
власники підприємства;
підприємства-кредитори;
інші господарюючі суб’єкти – юридичні особи;
трудовий колектив підприємства.
За формальними ознаками розрізняють три види реорганізації (рис.7.1):
реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);
реорганізація, яка спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виділення);
реорганізація без змін розмірів підприємства (перетворення).
Рис. 7.1 Форми корпоративної реструктуризації підприємств
Причинами реорганізації підприємства можуть бути:
суттєве розширення діяльності підприємства, його розмірів;
згортання діяльності;
необхідність фінансової санації;
необхідність зміни повноти відповідальності власників за зобов’язаннями підприємства;
диверсифікація діяльності;
податкові мотиви;
необхідність збільшення власного капіталу (з метою потреби в капіталі та підвищення рівня кредитоспроможності).