6.6. Фінансування підприємства за рахунок коштів, залучених в результаті емісії та розміщення облігацій.

Облігаційні позики суб’єктів підприємництва на ринку капіталу класично розглядаються як основне джерело фінансового забезпечення потреби підприємства в інвестиційному капіталі. Відповідно до чинного законодавства України, облігацією визнається цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цінного паперу в передбачений строк з виплатою доходу. Отже, облігація є борговим інструментом і не надає її власникові права участі в управлінні справами емітента, крім випадку провадження справи про банкрутство емітента.

Облігації підприємств (corporate bonds) є типовим інструментом довгострокового позичкового фінансування. У світовій практиці строк обігу облігацій коливається в межах від 5 до 30 років. Окрім строковості, облігаційні позики можуть різнитися іншими параметрами емісії: формою випуску, валютою деномінації та номіналом; формою доходності та її рівнем; іншими фінансовими обмеженнями, яких зобов’язується дотримуватися емітент.

Розміщення корпоративних облігацій може відбуватися безпосередньо підприємством – емітентом або з використанням послуг професійних учасників ринку цінних паперів (андеррайтерів).

Корпоративні облігації поділяють на такі види:

* купонні облігації – передбачають формування доходу власника у вигляді регулярного грошового платежу емітента на користь власника – купону (зазвичай щорічно або двічі на рік);

* безкупонні або дисконтні облігації – передбачають формування доходу власника у вигляді надання дисконту при первинному розміщенні облігації, дохід власника накопичується протягом усього строку обігу облігації і реально формується по його завершенні в момент викупу емітентом облігації за номінальною вартістю.

Особливим видом корпоративних облігацій є конвертовані облігації , що надають право їх власникові обміняти їх на прості акції емітента. Власник облігації може реалізувати надане йому право у таких ситуаціях:

* по завершенні строку обігу облігації у разі їх викупу емітентом (викуп за рахунок простих акцій емітента);

* у межах строку обігу конвертованих облігацій за першою заявою власника;

* по завершенні визначеного умовами емісії конвертованих облігацій періоду до моменту їх викупу емітентом після закінчення строку їх обігу.

Фінансові умови обміну конвертованих облігацій на корпоративні права емітента включають такі позиції, як: пропорції обміну; рівень доплат власника облігації при їх обміні; сума компенсації емітента на користь власника тощо.

Іншим варіантом гібридного фінансування потреби підприємства у капіталі є випуск та розміщення на ринку цінних паперів корпоративних облігацій із варрантами . основна відмінність конвертованих облігацій від облігацій із варрантами полягає у можливості реалізації права власника на придбання корпоративних прав емітента окремо від облігації.

Так, обмін конвертованої облігації на акції емітента повністю трансформує статус капіталодавця із кредитора на власника. Права за варрантом реалізуються окремо від облігації, що дає змогу капіталодавцю отримати статус власника (в частині придбаних корпоративних прав) без втрати статусу кредитора (в частині зобов’язань емітента за облігаціями).