Стисла характеристика фінансових звітів
Звіт про фінансові результати
Форма й зміст звіту про фінансові результати визначені П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Він є аналогом звіту про прибутки і збитки відповідно до МСБО.
Хоча назва звіту залишилася старою, зміст зазнав істотних змін (рис.2.2). Тепер він складається з трьох розділів, один з яких є принципово новим. Зміни у двох перших розділах пов'язані з новими підходами до визнання доходу і затрат та їх класифікації.
Щодо розділу І звіту про фінансові результати дотримано усі вимоги МСБУ до структури звіту про доходи і збитки. Виділено статті, які дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної і надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності - від основної й іншої діяльності (фінансової й інвестиційної) (рис. 2.3).
Інструкція
про порядок заповнення форм річного
бухгалтерського звіту підприємства
П(С)БО
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ
РЕЗУЛЬТАТИ (форма 2)
І Фінансові
результати
ІІ Використання
прибутку
ІІІ Витрати на
виробництво
(видатки обігу)
ІV
Розшифрування окремих прибутків і
збитків
V
Платежі до бюджету
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ
РЕЗУЛЬТАТИ
І Фінансові
результати
ІІ Елементи
операційних видатків
ІІІ Розрахунок
показників прибутковості акцій
Рисунок 2.2 - Порівняння структури старої і нової форм звіту про фінансові результати
НАДЗВИЧАЙНА
ОПЕРАЦІЙНА
ІНША
Інвестиційна
Фінансова
основна
інша
Доходи (прибутки)
Затрати (збитки)
Рисунок 2.3 - Класифікація доходів і затрат
Така класифікація доходів і затрат має дуже важливе значення для оцінки діяльності підприємства.
Якісний склад показників цього розділу також зазнав змін насамперед внаслідок визначення і відображення доходів і затрат відповідно до вимог МСБО. Проте збережено підхід до початкового відображення доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) методом брутто з наступним вирахуванням наданих знижок, повернення проданих товарів і податків (на додану вартість, акцизів). Лише стаття "Чистий доход (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" за своїм змістом відповідає вимогам МСБО.
Затрати від основної діяльності подані відповідно до функціональної класифікації затрат, тобто підрозділяються за такими функціями, як виробництво, управління і збут. Тому в собівартість реалізації будуть включені тільки при здійсненні таких операцій реалізації:
• продукції - виробнича собівартість реалізованої продукції;
• послуг - виробнича собівартість наданих послуг;
• товарів - затрати на їх придбання, доставку і доведення до придатного для реалізації стану.
Всі інші затрати віднесені до складу адміністративних витрат, затрат на збут і інших операційних витрат. Відповідно до МСБО вони є затратами того звітного періоду, у якому виникли. Нарешті, склад собівартості реалізації буде визначатися відповідно до економічного змісту цієї категорії, а не на догоду податковому законодавству.
Отже, нова структура розділу I звіту про фінансові результати містить інформацію про доходи і затрати з точки зору власника підприємства і на відміну від попередньої:
• розглядає доход переважно як джерело розподілу власникам (нарахування і виплата дивідендів і ін.);
• усі затрати, пов'язані з одержанням доходу звітного періоду, включаючи податок на прибуток, вважає затратами звітного періоду.
Особливості відображення у звіті про фінансові результати доходів і затрат від реалізації товарів і послуг, а також унаслідок використання іншими підприємствами активів підприємства розглянуті іншими П(С)БО.
Розділ II цього звіту - елементи операційних затрат – дає змогу здійснити необхідний аналіз структури затрат на виробництво, управління, збут та інших операційних затрат за економічними елементами і використовується для складання звіту про рух коштів (при коригуванні суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).
Обраний П(С)БО 3 підхід до подання затрат за елементами, на перший погляд, цілком узгоджений з формою розділу III "Затрати на виробництво (витрати обігу)" звіту про фінансові результати, де ці дані наводилися. Проте він враховує вимоги МСБУ щодо обов'язкового розкриття інформації про елементи затрат при використанні форми звіту про прибутки і збитки на підставі класифікації затрат за функціями і стосуватиметься затрат на операційну діяльність у цілому (включаючи собівартість реалізації, адміністративні витрати, затрати на збут та інші операційні затрати).
Розділ III звіту про фінансові результати "Розрахунок прибутковості акцій" стосується тільки акціонерних товариств, прості або потенційні прості акції котрих відкрито продаються і купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які перебувають у процесі випуску зазначених акцій. Це новий розділ, який відповідає вимогам МСБО 33 «Прибуток на акцію». Варто зазначити, що МСБО 33 заохочує розкриття подібного показника не тільки акціонерними товариствами, пропонуючи певну методику визначення прибутковості капіталу.
У П(С)БО 3 передбачено розрахунок двох показників прибутковості акцій. Перший із них одержав назву "Чистий прибуток, який припадає на одну просту акцію" (далі - ПНА), другий - "Скоригований чистий прибуток, який припадає на одну просту акцію" (рис. 2.4).
ПНА розраховують діленням чистого прибутку або збитку періоду, які належать власникам простих акцій, на середньозважену кількість простих акцій, що перебувають в обігу протягом даного періоду.
Скоригована ПНА припускає врахування при його обчисленні таких фінансових інструментів, як потенційно прості акції.
Потенційно прості акції - це фінансовий інструмент або інший контракт, відповідно до якого в майбутньому його власнику дається право на прості акції. До них належать:
- облігації, які можна конвертувати у звичайні акції;
- привілейовані акції, що можуть бути конвертовані у прості акції;
- варанти на акції;
- опціони на акції;
акції, які можуть бути придбані за спеціальними програмами для працівників підприємства -емітента;
- контракти, учасники яких матимуть право на одержання простих акцій залежно від виконання вимог, передбачених цими контрактами.
Фондовий ринок України ще не достатньо розвинутий, тому не всі перераховані фінансові інструменти присутні на ньому. Проте він швидко розвивається, і слід бути готовим до завтрашнього дня.
Необхідність і особливості визначення можливого впливу потенційно простих акцій на розмір ПНА обумовлюються двома обліковими принципами – превалювання сутності над формою й обачливості.
Принцип превалювання сутності над формою вимагає враховувати при розрахунку ПНА потенційно прості акції, незважаючи на викладені раніше відмінності у правах власників простих і потенційно простих акцій. Цим підкреслюється тимчасовий характер різниці між такими акціями.
Середньозважена кількість простих акцій, що перебувають в обігу протягом усіх вказаних у фінансових звітах періодів, необхідно коректувати відповідно до подій, які змінили кількість цих акцій в обігу без відповідних змін у ресурсах, крім конвертування потенційно простих акцій.
Вплив потенційно простих акцій на ПНА повинен бути розбавляючим, тобто сума скоригованої ПНА має бути нижчою від суми ПНА, розрахованої за один звітний період.
Потенційно прості акції з антирозбавляючим ефектом не включаються в розрахунок ПНА (МСБО 33 "Прибуток на акцію", п. 38).
Для розрахунку чисельника ПНА з чистого прибутку звітного періоду (рядок 220 розділу I звіту про фінансові результати) вираховують (а до чистого збитку, рядок 225 - додають) дивіденди, нараховані власникам привілейованих акцій.
Необхідно відзначити, що визначення чистого прибутку (збитку) залежить від виду дивідендів, що припадають на привілейовані акції (табл.2.1).
За даними обліку розраховують середньовзважену кількість простих акцій, що перебувають в обігу протягом звітного періоду, за формулою середньозваженою.
ПНА визначається діленням чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на середньозважену кількість цих акцій в обігу.