9.3 Оцінка виробничого левериджу

Рівень виробничого левериджу (Упл) прийнято вимірювати таким показником:

Упл =

(9.6)

TGI

TQ

де TGI - темп зміни валового доходу, %; TQ - темп зміни обсягу реалізації в натуральних одиницях, %.

Шляхом нескладних перетворень формули (9.6) її можна привести до більш простого у обліковому плані вигляду. Для цього використовуємо наведені вище позначення й інше уявлення формули (1):

р • Q == v • Q + FC + GI, або з • Q == FC + GI.

Тому

GI:GI (c* Q):(c*Q-FC) c*Q

Упл = ---------------- = -------------------------- = --------- (9.7)

Q:Q Q:Q GI

Економічний зміст показника Упл досить простий - він показує ступінь чутливості валового доходу підприємства до зміни обсягу виробництва. Саме для підприємства з високим рівнем виробничого левериджу, тобто з високою часткою умовно-постійних витрат, незначна зміна обсягу виробництва може призвести до істотної зміни валового доходу. Значення цього показника не є постійним для даного підприємства і залежить від базового рівня обсягу виробництва, від якого йде відлік. Зокрема найбільші значення показник має у випадках, коли зміна обсягу виробництва відбувається з рівнів, що незначно перевищують критичний обсяг продажів. У цьому випадку навіть незначна зміна обсягу виробництва призводить до істотної відносної зміни валового доходу; причина полягає в тому, що базове значення валового доходу в цьому випадку близьке до нуля.

Відзначимо, що просторові порівняння рівнів виробничого левериджу можливі лише для підприємств, які мають однаковий базовий рівень випуску.

Більш високе значення цього показника звичайно характерне для підприємств з щодо відносно вищим рівнем технічної оснащеності. Точніше, чим вищий рівень умовно-постійних витрат щодо рівня змінних витрат, тим вище рівень виробничого леверіижу. Таким чином, підприємство, яке підвищує свій технічний рівень з метою зниження питомих змінних витрат, одночасно збільшує і свій рівень виробничого левериджу.

Підприємства з вищим рівнем виробничого левериджу розглядаються як більш ризиковані з позиції виробничого ризику. Під останнім розуміється ризик неотримання валового доходу, тобто виникнення ситуації, коли підприємство не може покрити свої витрати виробничого характеру.

3. Оцінка фінансового левериджу

За аналогією з виробничим левериджем рівень фінансового левериджу (Уфл) вимірюється показником, який характеризує відносну зміну чистого прибутку при зміні валового доходу:

Уфл =

TNI

TGI

(9.8)

де TNI темп зміни чистого прибутку, %;

TGI - темп зміни валового доходу, %.

Використовуючи наведені вище позначення і схему взаємозв'язку прибутків і левериджу, формулу (9.8) можна перетворити в більш зручний в обліковому плані вигляд:

GI = c*Q -FC;

NI = (GI -In) * (1 -Т);

MI = GI * (1 -Т);

NI :NI GI * (1-T) * GI GI

Уфл = ----------- = ----------------------------- = --------

GI:GI (GI -In) * (1-T) * GI GI - In

де In - відсотки за позичками і позики; Т - - усереднена ставка податку.

Отже,

GI

Уфл = --------

GI - In

Коефіцієнт Уфл має дуже наочну інтерпретацію. Він показує, у скільки разів валовий доход перевищує оподатковуваний прибуток. Нижньою межею коефіцієнта є одиниця. Чим більший відносний обсяг залучених підприємством позикових коштів, тим більша сума відсотків за ними виплачена, тим вищий рівень фінансового левериджу. Таким чином, підвищення частки позикових фінансових ресурсів у загальній сумі довгострокових джерела коштів за інших рівних умов призводить до зростання рівня фінансового левериджу.

Ефект фінансового левериджу полягає в тому, що чим вище його значення, тим більш нелінійного характеру набуває зв'язок між чистим прибутком і валовим доходом - незначна зміна (зростання або убування) валового доходу в умовах високого фінансового левериджу може призвести до значної зміни чистого прибутку.

Просторові порівняння рівнів фінансового левериджу можливі лише в тому випадку, якщо базовий розмір валового доходу порівнюваних підприємств однаковий.

З категорією фінансового левериджу пов'язане поняття фінансового ризику. Фінансовий ризик - це ризик, пов'язаний з можливою нестачею коштів для виплати відсотків за довгострокові позички і позики. Зростання фінансового левериджу супроводжується підвищенням ступеня ризикованості даного підприємства. Це проявляється в тому, що для двох підприємств, які мають однаковий обсяг виробництва, але різний рівень фінансового левериджу, варіація чистого прибутку, обумовлена зміною обсягу виробництва, буде неоднакова - вона буде більша у підприємства, яке має вище значення рівня фінансового левериджу.