2. Аналіз інвестиційних проектів в умовах ризику й інфляції

При оцінці ефективності капітальних вкладень необхідно по можливості враховувати вплив інфляції. Це можна робити коригуванням на індекс інфляції (i) або майбутніх надходжень, або коефіцієнта дисконтування.

Найбільш коректною, але й більш трудомісткою в розрахунках є методика, яка передбачає коригування всіх чинників, що впливають на грошові потоки порівнюваних проектів. Серед основних чинників: обсяг виручки і змінні витрати. Коригування може здійснюватися з використанням різноманітних індексів, оскільки індекси цін на продукцію підприємства і споживану ним сировину можуть істотно відрізнятися від індексу інфляції. За допомогою таких перерахунків обчислюються нові грошові потоки, які й порівнюються між собою за допомогою критерію NPV.

Простішою є методика коригування коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції. Насамперед розглянемо логіку такого коригування на найпростішому прикладі.

Можна написати загальну формулу, яка зв'язує звичайний коефіцієнт дисконтування (г), застосовуваний в умовах інфляції, номінальний коефіцієнт дисконтування (р) і індекс інфляції (i):

1+p=(l+r)*(l+i).

Дану формулу можна спростити:

1+p=(l+r)*(l+i)=l+r+i+r*i.

Величиною р*i через її малість у практичних розрахунках зневажають, тому остаточна формула має вигляд.:

Р= р+i.

Аналіз в умовах ризику ґрунтується на схожих ідеях. Розглянемо кілька найбільш простих підходів.

1. Імітаційна модель оцінки ризику

Перший підхід пов'язаний із коригуванням грошового потоку і наступного розрахунку NPV для всіх варіантів (імітаційне моделювання). Методика аналізу в цьому випадку така:

по кожному проекті будують три його можливих варіанти розвитку: песимістичний, найбільше ймовірний, оптимістичний;

по кожному з варіантів розраховується відповідний NPV, тобто одержують три розміри: NPVn, NPVв, NPVo;

для кожного проекту розраховується розмах варіації NPV за формулою:

R(NPV)= NPVo-NPVn;

з двох порівнюваних проектів той вважається більш ризиковим, у якого розмах варіації NPV більший.

Існують модифікації розглянутої методики, які передбачають застосування кількісних ймовірних оцінок. У цьому випадку методика може мати вигляд:

по кожному варіанту розраховуються песимістична, найбільше ймовірна й оптимістична оцінки грошових надходжень і NPV;

для кожного проекту значенням NPVn, NPVg, NPVo присвоюються вірогідності їх здійснення;

для кожного проекту розраховуються ймовірне значення NPV, зважене за присвоєними вірогідностями, і середнє квадратичне відхилення від нього;

проект з більшим значенням середнього квадратичного відхилення вважається більш ризиковим.

2. Методика зміни грошового потоку

На відміну від попередньої методики, в цьому випадку намагаються оцінити можливість появи заданої величини грошового надходження для кожного року і кожного проекту. Після цього складаються нові проекти на основі відкоректованих за допомогою знижуючих коефіцієнтів грошових потоків і для них розраховуються NPV (знижуючий коефіцієнт являє собою можливість появи аналізованого грошового надходження). Перевага віддається проекту, откоректований грошовий потік якого має найбільший NPV; цей проект вважається менш ризиковим.

Таким чином, методика має вигляд:

• встановлюється вихідна ціна капіталу, призначеного для інвестування СС;

• визначається (наприклад, експертним шляхом) ризик, який асоціюється з даним проектом: для проекту А- Рд, для проекту Б-Рб;

розраховується NPV із коефіцієнтом дисконтування р:

для проекту А: р = СС + Ра;

для проекту Б: р = СС + Рб;

проект з більшим NPV вважається кращим.