13. Аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств

13. 1. Поняття неспроможності і банкрутства

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 року N 784-XIV встановлює умови і порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Дає визначення таким поняттям.

Неплатоспроможність - нездатність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого терміну їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів)не інакше як шляхом відновлення платоспроможності.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, недієздатний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого терміну їх сплати.

Банкрутство - визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, нездатність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена арбітражним судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відособлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення і т.п.).

Санація - система заходів, здійснюваних при судовому розгляді справи про банкрутство з метою попередження визнання боржника банкрутом і його ліквідацію, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу і (або) зміни організаційно-правової і виробничої структури боржника.

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою попередження банкрутства боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення виробництва в справи про банкрутство.

Розпорядник майна - фізична особа, на яку встановленому чинним Законом порядку покладаються повноваження по нагляду і контролю за керуванням і розпорядженням майном боржника на період судового розгляду справи про банкрутство в порядку встановленому чинним Законом.

Реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, керування, організаційно-правової форми, що буде сприяти фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва і задоволенню вимог кредиторів.

Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду організує здійснення санації боржника.

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду організує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, і забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому чинним законом порядку.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, який управляє санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану у встановленому законодавством порядку, і діє на підставі визначення арбітражного суду. Та сама особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, який управляє санацією, ліквідатора) на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство відповідно до вимог чинного закону. У разі якщо арбітражному суду не запропонована кандидатура арбітражного керуючого у встановленому чинним законом порядку, арбітражний суд має право призначити арбітражним керуючим працівника державного органу з питань банкрутства, назвавши останнього.

Мирова угода - домовленість між боржником і кредитором (групою кредиторів) про відстрочку і (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за згодою сторін (далі - прощення боргів);

Державну політику по попередженню банкрутства, а також забезпеченню умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених чинним законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

Заходи щодо попередження банкрутства боржника і позасудові процедури:

1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо попередження банкрутства підприємства-боржника.

2. Власником майна боржника державного або приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо попередження банкрутства боржника може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу у порядку, встановленому законом.

Відповідно до чинного закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника або кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинно містити:

назву арбітражного суду, у який подається заява;

назву (прізвище, ім'я і по батькові) боржника, його поштову адресу;

назву кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, у заяві вказуються прізвище, ім'я і по батькові, а також місце його проживання;

номер (код), який ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);

виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також терміну їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника і дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, які додаються до заяви.

До заяви боржника додаються:

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника в арбітражний суд із заявою;

бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

перелік і повний опис закладеного майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

протокол загальних зборів працівників боржника, на яких обраний представник працівників боржника для участі в арбітражному процесі при розгляді в справи про банкрутство;

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Боржник зобов'язаний звернутися в місячний термін до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в арбітражний суд із заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлена неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

У разі якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації.

Заява кредитора повинно містити такі відомості:

розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), який підлягає сплаті;

виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, щодо якого виникла вимога, а також термін його виконання;

докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено чинним законом;

докази обґрунтованості вимог кредитора;

інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.