8.1.5. Метод розрахунку ефективності інвестицій

Цей метод має дві характерні риси:

по-перше, він не передбачає дисконтування показників доходу;

по-друге, доход характеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток за мінусом відрахувань у бюджет).

Алгоритм розрахунку виключно простий, що і визначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується діленням середньорічного прибутку PN на середній розмір інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках). Середня величина інвестиції знаходиться діленням вихідної суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні затрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості (RV), те її оцінка повинна бути врахована.

PN

ARR = ---------------

1/2*(IC+RV)

Даний показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, який розраховується діленням загального чистого прибутку підприємства на загальну суму коштів, авансованих у його діяльність (результат середнього балансу - нетто).

Метод, оснований на коефіцієнті ефективності інвестиції, також має ряд істотних хиб, обумовлених в основному тим, що він не враховує часового складника грошових потоків. Зокрема метод не робить різниці між проектами з однаковою сумою середньорічного прибутку, але сумою прибутку, що варіює за роками, а також між проектами, які мають однаковий середньорічний прибуток, але генерований протягом різної кількості років, і т.п.

8.2 Аналіз альтернативних інвестиційних проектів

Дуже буденною є ситуація, коли менеджеру необхідно зробити вибір з кількох можливих для реалізації інвестиційних проектів. Причини можуть бути різними, у тому числі й обмеженість доступних фінансових ресурсів.

Вище відзначалося, що залежно від прийнятого критерію вибір буде різним. Незважаючи на те, що між показниками NPV, PI, IRR, CC є очевидні взаємозв'язки:

якщо NPV > 0, то одночасно IHR> CC і PI > 1;

якщо NPV < 0, то одночасно IRR< CC і PI < 1;

якщо NPV = 0, то одночасно IRR = CC і PI = 1, зробити однозначний висновок не завжди можливо.

Методи, основані на дисконтованих оцінках, з теоретичної точки зору є більш обґрунтованими, оскільки враховують, часову компоненту грошових потоків. Водночас вони відносно більш трудомісткі в обчислювальному плані.

Таким чином, можна зробити головний висновок, що з усіх розглянутих критеріїв найбільш прийнятними для прийняття рішень інвестиційного характеру є критерії NPV, IRR і PI. Незважаючи на відзначений взаємозв'язок між цими показниками, при оцінці альтернативних інвестиційних проектів проблема вибору критерію усе ж залишається. Основна причина полягає в тому, що NPV - це абсолютний показник, a PI і IRR - відносні.

Якщо проекти А і Б розглядаються ізольовано, то кожний з них повинен бути схвалений, оскільки вони задовольняють усі критерії. Проте якщо проекти є альтернативними, то вибір не очевидний, тому що проект А має вище значення NPV, зате проект Б має кращі показники IRR і PI.

При ухваленні рішення можна керуватися такими рекомендаціями:

а) рекомендується вибирати варіант з більшим NPV, оскільки цей показник характеризує можливий приріст економічного потенціалу підприємства (нарощування економічної могутності підприємства є однією з найбільше пріоритетних цільових настанов);

б) якщо IRR > СС, то витрати виправдані і доцільно прийняти проект з більшими капітальними вкладеннями.

Дослідження, проведені визначними спеціалістами в галузі фінансового аналізу, показали, що найкращим критерієм є критерій NPV. Основних аргументів на користь цього критерію два:

• він дає ймовірну оцінку приросту капіталу підприємства у разі прийняття проекту; критерій повною мірою відповідає основній меті діяльності управлінського персоналу, якою, як відзначалося раніше, є нарощування економічного потенціалу підприємства;

• він має властивість адитивності, що дає можливість складати значення показника NPV за різними проектами і використовувати агреговану величину для оптимізації інвестиційного портфеля.

Що стосується показника IRR, те він має ряд серйозних хиб. Коротко охарактеризуємо їх.

1. У порівняльному аналізі альтернативних проектів критерій IRR можна використовувати досить умовно. Так, якщо розрахунок критерію IRR для двох проектів показав, що його значення для проекту А більше, ніж для проекту Б, то у певному розумінні проект А може розглядатися як кращий, оскільки допускає більшу гнучкість у варіюванні джерелами фінансування інвестицій, ціна яких може істотно різнитися. Проте така перевага носить дуже умовний характер. Оскільки IRR є відносним показником, на його основі неможливо зробити правильні висновки про альтернативні проекти з позиції їх можливого внеску у збільшення капіталу підприємства; цей недолик особливо опукло проявляється, якщо проекти істотно різняться за величиною грошових потоків.

2. Критерій IRR показує лише максимальний рівень затрат, що може бути асоційований з оцінюваним проектом. Зокрема, якщо ціна інвестицій в обидва альтернативних проекти менша, ніж значення IRR для них, вибір може бути зроблено лише за допомогою додаткових критеріїв. Більше того, критерій IRR не дозволяє розрізняти ситуації, коли ціна капіталу змінюється.

3. Одним з істотних недоліків критерію IRR є й те, що, на відміну від критерію NPV, він не має властивості адитивності, тобто для двох інвестиційних проектів А і Б, які можуть бути здійснені одночасно:

NPV (А+Б) = NPV(A)+NPV(B),

але IRR (A+B) не дорівнює IRR(A)+ IRR(B).