Тема 1. Змістовна характеристика потенціалу підприємства

1.1. Потенціал підприємства: сутність та теоретичні аспекти

1.2. Особливості потенціалу підприємства та його видові прояви

1.3. Передумови ефективного використання потенціалу підприємства

1.4. Структура потенціалу підприємства

1.5. Типи поведінки підприємства, обумовлені його потенціалом

1. Потенціал підприємства: сутність та теоретичні аспекти

Кожне підприємство створюється з метою задоволення суспільних потреб та задоволення на цій основі економічних інтересів власників і працівників підприємства. Забезпечується це через організацію безперебійної роботи підприємства з виготовлення рентабельної продукції і отримання прибутку. Виконання цього завдання неможливе без повного і раціонального використання потенціалу підприємства.

У загальному розумінні потенціал (походить від латинського слова "potencia" – сила, міць) – це сукупність наявних джерел, можливостей, засобів, запасів, які можуть бути приведені в дію і використані для вирішення певного завдання або досягнення певної мети у певній галузі. Наприклад: економічний потенціал, військовий потенціал, науковий потенціал.

Використовуються також терміни: "потенціальний", тобто, який стосується потенціалу, існує в потенції, прихований, можливий, який поки що не виявляє себе; і "потенція" – прихована можливість, здатність, сила, яка спроможна виявити себе за певних умов.

В економічній літературі виділяють різні види потенціалу – виробничий, соціально-економічний, відновлювальний, стратегічний тощо. Змістовне наповнення кожного має свої особливості, і до того ж, розглядається економістами-науковцями з різних точок зору.

Наприклад, вчені – прихильники ресурсного підходу стверджують, що потенціал підприємства – це сукупність виробничих ресурсів, тобто, вважають, що величина потенціалу залежить від суми складових виробничого потенціалу. Однак, в цьому випадку не береться до уваги головна характеристика потенціалу – здатність до максимально можливого випуску продукції. Однакові сукупності засобів, джерел і запасів можуть мати різні потенціальні можливості щодо випуску продукції.

Підприємство може раціонально налагодити виробництво лише тоді, коли величини ресурсів є збалансованими, взаємопов'язаними. Відсутність такої пропорційності означає, що надлишкові ресурси не можуть бути залучені у виробничий процес, а отже, не братимуть участі у формуванні потенціалу підприємства.

У вітчизняній економічній науці потенціал підприємства ототожнювався із масштабом діяльності, і для його характеристики використовувалися такі поняття, як розмір підприємства та його виробнича потужність. Для визначення розміру підприємства визначальними показниками виступали: обсяг продукції; площа виробничих приміщень; кількість робочих місць, цехів і виробничих підрозділів; загальна чисельність працівників; вартість основних виробничих фондів. Під виробничою потужністю розумівся максимально можливий обсяг виробленої продукції у натуральних вимірниках. Однак, розмір підприємства і виробнича потужність є характеристиками, які можуть надавати лише орієнтовне уявлення про можливості підприємства, оскільки не перебувають у прямому зв’язку з умовами та інтенсивністю використання ресурсів підприємства, а також не відбивають рівень ефективності використання ресурсів.

В економічній літературі нерідко виробничий потенціал ототожнюють з економічною спроможністю, вважаючи, що виробничий потенціал – це сукупна здатність підприємств та галузей виробляти продукцію, виконувати роботи та надавати послуги, яка характеризується фактичним обсягом випуску продукції в результаті досягнутого рівня можливостей.

В даному визначенні виробничий потенціал – це одночасно здатність виробляти продукцію і результат цієї здатності. Однак, це зовсім різні поняття. Виробничий потенціал – це можливості, економічна спроможність – це здатність, а обсяг виробленої продукції – це результат реального використання можливостей і здатностей виробництва.

Таким чином, виробничий потенціал підприємства можна визначити як обсяг випуску продукції, робіт, послуг в порівняльних одиницях, який може бути вироблений впродовж певного періоду часу на базі наявних виробничих фондів при максимально можливому режимі роботи й оптимальній організації праці та виробництва.

Термін "виробничий потенціал" використовується для характеристики реальних, сучасних потенційних можливостей підприємства, які вимірюються через максимально можливий обсяг випуску продукції, робіт, послуг. Термін "стратегічний потенціал" використовується для оцінювання перспективних можливостей підприємства щодо зростання ефективності та зміцнення становища на ринку.

Стратегічний потенціал може розглядатися як взаємопов'язана сукупність ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємства та мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей, для оцінки можливих меж функціонування підприємства в майбутньому, виходячи з прогнозованих умов зовнішнього середовища.

Виробничий потенціал підприємства залежить насамперед від його матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів, а стратегічний потенціал, ґрунтуючись на цих ресурсах, залежить від спроможності підприємства до:

• проведення макроекономічного аналізу ситуації в країні, регіоні та галузі діяльності;

• прогнозування і передбачення змін в обсязі та структурі попиту на продукцію, яку виробляє підприємство;

• аналізу та прогнозування кон'юнктури ринків ресурсів та капіталів;

• висування та реалізації конкурентноспроможних ідей стосовно технології та організації виробництва;

• ефективного використання інвестиційних ресурсів;

• використання конкурентних переваг та підтримання конкурентного статусу;

• забезпечення конкурентоспроможності асортименту продукції;

• забезпечення внутрішньої гнучкості підприємства шляхом впровадження технологічних новацій, зміни мотивації та стимулювання персоналу, товарної та регіональної диверсифікації діяльності;

• забезпечення незалежності підприємства від негативних змін у зовнішньому середовищі через розробку та реалізацію захисних стратегій;

• адаптації стратегії і тактики діяльності підприємства до змінюваних внутрішніх і зовнішніх умов господарювання.

Основними чинниками, які впливають як на виробничий, так і на стратегічний потенціал підприємства, є стан, по-перше, загального управління; по-друге – функціонального управління в таких сферах, як виробництво, маркетинг, фінанси та наукові дослідження.

Науковці виділяють також поняття "підприємницький потенціал". Це сукупність ресурсів підприємства (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних та інших), а також навичок, знань, можливостей та здібностей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо організації виробництва продукції, товарів та послуг, отримання максимального ефекту і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства. У цьому визначенні головним є здатність ефективно використовувати ресурси з метою отримання зиску.

Усі визначення потенціалу значною мірою опираються на ресурси підприємства, які є базисом формування потенціалу. Однак, наявність необхідних ресурсів не гарантує досягнення цілей підприємства. Не менш важливою складовою потенціалу, окрім ресурсів, виступають управлінські компетенції підприємства щодо мобілізації ресурсів та їх оптимального та ефективного використання. Наявні ресурси та управлінські компетенції у сукупності формують внутрішній потенціал підприємства і, враховуючи те, що підприємство є відкритою системою, повинні забезпечити його конкурентні переваги у зовнішньому ринковому середовищі.

Підсумовуючи вищевикладене, можна дати узагальнююче визначення потенціалу підприємства. Потенціал підприємства – це максимально можлива сукупність активних, пасивних, явних та прихованих можливостей і альтернатив якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання з урахуванням ресурсних, ситуаційних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень.