25

Щоб визначити мінімальну ціну реалізації використовують ту ж формулу, якою описують стан рівноваги:

Виручка = сукупні витрати

Звідси:

ціна х к-сть = зміннні витрати на 1-цю х к-сть + постійні витрати

ціна = (зміннні витрати на 1-цю х к-сть + постійні витрати) / к-сть

Позначимо ціну через Х. Тоді, якщо за місяць планують реалізувати 5200 шт. продукції одержимо рівняння:

5 200 Х = 9 х 5 200 + 20 000

5 200 Х = 66 800

Х = 12,85 грн.

Щоб визначити мінімальні постійні витрати використовують ту ж формулу:

Виручка = сукупні витрати

Звідси:

Виручка = змінні витрати + постійні витрати

Постійні витрати = виручка – змінні витрати

Постійні витрати = (ціна х к-сть) – (змінні витрати на 1-цю х к-сть)

Постійні витрати = к-сть (ціна – змінні витрати на 1-цю)

Постійні витрати = к-сть х МД на 1-цю

Отже, якщо планується обсяг реалізації 5 200 шт., то

постійні витрати = 5 200 х 5 = 26 000 грн.

Максимальна сума постійних і змінних витрат при запланованому обсязі реалізації 5 200 шт. та ціні 14 грн. .

Оскільки в точці беззбитковості Виручка = Сукупні витрати, то сукупні витрати становитимуть 5 200 х 14 = 72800 грн.

За допомогою аналізу беззбитковості можна також спрогнозувати момент, коли настане стан рівноваги.

Оскільки запланований обсяг реалізації 5 200 шт., а точку беззбитковості досягають після реалізації 4 000 шт., то складемо пропорцію:

5 200 шт. – 1 місяць

4 000 шт. – Х місяців

Звідси Х = 0,77 місяця

Таким чином, після 23 днів підприємство окупить усі свої витрати.

Важливим напрямком аналізу беззбитковості є аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та (або) обсягу реалізації.

Для визначення впливу на прибуток зниження обсягу реалізації продукції використовують запас міцності. Запас міцності – це величина, що показує граничний розмір можливого зниження обсягу реалізації без ризику понести збитки.

Запас міцності = Обсяг реалізації – Т_б

Наприклад, якщо запланований обсяг реалізації 5 200 шт., то запас міцності складе 5 200 – 4 000 = 1 200 шт. або 1 200 х 14 = 16 800 грн.

Отже, підприємство може знизити обсяг реалізації в межах 1 200 шт. без ризику понести збитки.

Поряд з абсолютним показником використовується коефіцієнт запасу міцності:

К_зм = 16 800 / (5 200 х 14) х 100 = 23 %

Показники запасу міцності показують реагування прибутку на зміну обсягу реалізації.

Оцінка загального впливу декількох параметрів здійснюється через так звану межу прибутку , що розміщується між прибутком, який одержує чи хоче одержати підприємство, і збитками, які воно може понести у випадку, якщо обсяг реалізації буде меншим ніж точка беззбитковості. Це відношення також називається межею безпеки (чим більша його величина, тим краще).

МБ = прибуток / постійні витрати

Отже, володіючи розглянутими методами, можна моделювати різні комбінації обсягу реалізації, витрат і прибутку, вибираючи з них найбільш прийнятний, що дозволяє підприємству не тільки покрити свої витрати, але й створити умови для розширеного виробництва.

При аналізі доцільно звернути увагу на такі взаємозв”язки:

1. При зміні змінних витрат зміщується маржинальний дохід та точка беззбитковості.

2. Зміна цін впливає на суму маржинального доходу та на величини у точці беззбитковості, але в більшій мірі, ніж зміна змінних витрат.

3. При зміні постійних витрат зміщується точка беззбитковості, але не сума маржинального доходу.

4. Якщо одночасно змінюються і змінні і постійні витрати, то це призводить до значного зміщення точки беззбитковості.

Аналіз величин у точці беззбитковості дозволяє досить просто перевірити різноманітні альтернативи. Використовуючи таку інформацію керівництво може приймати більш обгрунтовані рішення і систематично збільшувати прибуток.

Разом з тим слід мати на увазі, що розглянуті методи аналізу можна застосовувати лише для прийняття короткострокових рішень. Крім того, аналіз беззбитковості дає надійні результати тільки за дотримання таких умов:

1. Витрати і виручка перебувають у лінійній залежності від обсягу виробництва.

2. Всередині масштабної бази продуктивність праці не змінюється.

3. Змінні витрати і ціни протягом планового періоду не змінюються.

4. Структура продукції не змінюється.

5. Обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації.

Недотримання хоча б однієї з цих умов приведе до помилкових результатів.

2. Управління витратами на основі механізму операційного левериджу

В загальному леверидж (важіль) трактується як певний чинник, незначна зміна якого може призвести до суттєвих змін цілого ряду результативних показників.

Операційний леверидж показує потенційну можливість зміни прибутку за рахунок зміни структури витрат і обсягу виробництва.

О пераційний леверидж для будь-якого обсягу виробництва виражається через відношення маржинального доходу (МД) до операційного прибутку (П):

Приклад.

Виручка від реалізації продукції 15 000 тис. грн.

Змінні витрати 10 500 тис. грн.

Постійні витрати 4 000 тис. грн.

Прибуток (15 000 – 10 500 – 4 000) 500 тис. грн.

Визначимо ефект операційного левериджу.

Маржинальний дохід складе 4 500 тис. грн. (15 000 – 10 500 = 4 500).

Таким чином, ефект операційного левериджу дорівнює 9 (4 500 / 500 = 9). Це означає, що якщо виручка збільшиться, наприклад, на 5%, то прибуток зросте на 45% (5% х 9 = 45%). При зменшенні виручки, наприклад, на 7%, прибуток знизиться на 63% (7% х 9 = 63%). При збільшенні виручки на 10% прибуток зросте на 90% (10% х 9 = 90%).

Дія цього механізму базується на тому, що прибуток зростає випереджаючими темпами порівняно із збільшенням обсягу реалізації за рахунок того, що постійні витрати залишаються незмінними.

Ефект операційного левериджу значною мірою залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. Якщо частка постійних витрат зростає, то ефект операційного левериджу збільшується, і навпаки. Чим більший ефект операційного левериджу, тим більший прибуток. Покажемо це на простому прикладі з двома варіантами структури витрат (таблиця 2).

Таблиця 2

Розрахунок ефекту операційного левериджу

Показники	Моделювання структури і витрат
	Варіанти витрат
	І	ІІ
Виручка від реалізації продукції, тис.грн	1 000	1 000
Змінні витрати, тис. грн.	500	600
Постійні витрати, тис. грн.	300	200
Маржинальний дохід, тис. грн. (1гр. – 2 гр.)	500	400
Операційний прибуток, тис. грн.(1 гр.–2 гр.–3 гр.)	200	200
Ефект операційного левериджу (4 гр. : 5 гр.)	2,5	2

При збільшенні обсягу реалізації, наприклад, на 10% у І варіанті прибуток зросте на 25% (10% х 2,5 = 25%), у ІІ – на 20% (10% х 2 = 20%).

Дана інформація може використовуватися контролерами для зміни структури витрат. Так, іноді на підприємстві є можливість перенести частину змінних витрат в розряд постійних, і навпаки. Наприклад, менеджерам з продажу можна встановити фіксовані оклади натомість сплати їм комісійних від обсягу реалізації і тим самим збільшити частку постійних витрат, що забезпечить потенційно більший приріст прибутку. Проте цей крок приведе і до підвищення рівня підприємницького ризику, що потрібно враховувати при визначенні стратегії підприємства.