Словоскладення

Деякі слова можуть утворюватися шляхом з'єднання двох слів або основ слів в одне слово.

1) Складні дієслова:

дієслово з післяслогом

to carry - > to carry on - продовжувати - to carry out - виконувати

прикметник з дієсловом

white (adj) + wash (v) — to white wash (v) — білити

прислівник (або прийменник) з дієсловом

over (prep) + come (v) — to overcome (v) — подолати

2) Складні прислівники:

everywhere (every + where) — скрізь, всюди nowadays

(now + a + days) — у наш час meanwhile

(mean + while) — тим часом

The Objective Infinitive Complex об’єктний інфінітивний комплекс

Перша частина комплексу – особовий займенник в об’єктному відмінку або іменник у загальному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив.

Комплекс виконує функцію складного додатка. На українську мову перекладається здебільшого підрядним додатковим реченням. Перша частина комплексу – іменник чи займенник – відповідає підмету підрядного речення, а друга частина – інфінітив – присудку.

Об’єктний інфінітивний комплекс вживається після таких груп дієслів:

1. дієслова, що виражають сприймання за допомогою органів чуттів:

to see, to hear, to feel, to watch, to observe, to notice (інфінітив вживається без частки to):

They all watched him walk up the hill.

Вони всі спостерігали, як він сходив на пагорб.

She saw her son cry.

Вона побачила, що її син плаче.

2. дієслова, що виражають бажання, намір, почуття: to want, to wish, to desire, to like, to dislike, to hate, to intend, should/would like:

He intended me to go with him to the museum.

Він хотів, щоб я пішла з ним до музею.

3. дієслова, що виражають думку (погляд), припущення, сподівання:

to consider, to believe, to think, to find, to know, to expect, to suppose. Після дієслів цієї групи (крім to expect) найчастіше вживається інфінітив слова to be:

We expected her to return in time.

Ми сподівались, що вона повернеться вчасно.

4. дієслова, що виражають наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус:

to order, to ask, to request, to allow, to permit, to advise, to recommend, to cause, to force, to make, to let. Після дієслів to make і to let інфінітив вживається без частки to:

What time did he ask you to come?

О котрій годині він попросив, щоб ви прийшли?

Let me go.

Дозвольте мені йти.

I made them work.

Я примусив їх працювати.

The Subjective Infinitive Complex суб’єктний інфінітивний комплекс

Перша частина комплексу – особовий займенник у називному відмінку або іменник у загальному відмінку; друга частина – інфінітив.

Комплекс вживається з такими дієсловами:

1) дієсловами повідомлення

to say, to report, to describe (у пасивному стані):

He is said to write a new article.

Кажуть, що він пише нову статтю.

2) дієсловами, що означають думку, припущення, сподівання

to think, to know, to consider, to believe, to suppose, to expect (у пасивному стані):

He was supposed to meet the delegation.

Передбачалося, що він зустріне делегацію.

3) дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуттів

to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:

She was seen to dance at the party.

Бачили, як вона танцювала на вечірці.

4) дієсловами (в пасивному стані), що виражають наказ, прохання, дозвіл, примус:

to order, to ask, to request, to allow, to permit, to make, to cause, to force:

I was ordered to remain there.

Мені наказали, щоб я залишався там.

5. дієсловами to seem, to appear, to happen, to chance, to turn out, to prove;

дієслово- присудок в активному стані.

You seem to know the material very well.

Здається, що ви знаєте матеріал дуже добре.

6) словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:

He is certain to come.

Він, напевно, зараз прийде.

У суб’єктному інфінітивному комплексі інфінітив вживається з часткою to після всіх дієслів.

Переклад, як правило, починається з дієслова- присудка в пасивному стані, яке перекладається неозначеноособовим реченням, а комплекс – підрядним додатковим реченням, в якому іменник/займенник є підметом, а інфінітив перекладається дієсловом- присудком:

…he was likely to be – ймовірно, що він був.