Past Indefnite to be

Дієслово to be відмінюється не за загальним правилом. Дієсловo to be в Past Indefinite має дві форми: was для першої і третьої осіб однини і were для інших осіб:

I was We were

You were You were

He,(She, it) was They were

Для утворення питальної і заперечної форми Past Indefinite дієслова to be допоміжне дієслово to do не вживається.

У питальній формі дієслово to be ставиться перед підметом:

Were You guilty? Ви були винні?

Was She mistaken? Вона помилялася?

У заперечній формі після was/were вживається частка not:

I was not responsible for this document.

They were not in a good mood .

У питально – заперечній формі was/were ставиться перед підметом, а частка not – після підмета:

Was he not angry with her?

Were we not afraid of a burglar?

В усному мовленні замість was not, were not у заперечних і питально – заперечних реченнях вживаються скорочені форми wasn’t, weren’t:

I wasn’t attentive.

We weren’t glad to hear that.

Past Indefnite to have

Дієсловo to have в Past Indefinite має форму: had

I had a problem with my pronunciation.

He had an insurance policy.

They had an alibi.

Питальна форма дієслова має два варіанти:

1) без допоміжного дієслова to do . Фома had ставиться перед підметом:

Had you a written explanation yesterday?

2) з допоміжним дієсловом to do (did):

Did you have a written explanation yesterday?

Заперечна форма, як правило,утворюється без допоиіжного дієслова to do і вживається, як і в Present Indefinite, із запереченнями not і no:

She hadn’t a solicitor.

We had no remorse.

NB

1) Якщо дієслово to have входить до складу виразів to have breakfast,(lunch), dinner, supper - снідати, обідати, вечеряти: і т.п., питальна і заперечна форми його в Past Indefiite, як і в Present Indefinite, утворюються з допоміжним дієсловом to do:

Did you have breakfast?- No, I didn’t. I didn’t have even any dinner.

2) В американському варіанті англійської мови питальна й заперечна форми дієслова to have у Past Indefinite, як і в Present Indefinite, утворюються з допоміжним дієсловом to do:

He didn’t have problems with his 6 children.

Did they have firearms?

The Imperative Mood (наказовий спосіб)

Наказовий спосіб в англійській мові, як і в українській, виражає спонукання до дії, тобто прохання, наказ, пораду, запрошення, застереження тощо.

На відміну від української мови, де наказовий спосіб у другій особі однини й множини має різні закінчення (читай - читайте), в англійській мові є лише одна форма наказового способу, яка збігається з інфінітивом, без частки to:

to take - Take! Візьми! Візьміть!

to write - Write! Пиши! Пишіть!

Bring me this book. Принеси мені цю книжку.

Be a good boy. Будь хорошим хлопчиком.

Заперечна форма наказового способу утворюється з допоміжного дієслова to do, заперечної частки not та інфінітив з основного дієслова без to. B усному мовленні замість do not звичайно вживається скорочена форма don't:

Don’t go to the theatre today. He йди сьогодні в театр.

Don’t be angry He сердись.

Допоміжне дієслово do може вживатися і у ствержувальній формі наказового способу для підсилення прохання. У цьому разі воно ставиться перед смисловим дієсловом:

Do tell me about it. Розкажіть же мені про це.

У першій і третій особі однини й множини спонукання до дії виражається сполученням дієслова let з інфінітивом основного дієслова без частки to. Між дієсловом let та інфінітивом ставиться іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об'єктному відмінку, що позначає особу, яка має виконати дію.

Let us go to the theatre. Ходімо в театр.

Let them go. Нехай вони йдуть

Let the man listen to radio. Хай цей чоловік слухає радіо.

У заперечній формі перед let вживається don't:

Don't let's talk about that. Давайте не будемо говорити про це.

Don't let's go in there. He заходьмо туди.