- •Підручник
- •Г лава і. Генезис вітчизняного адміністративно-процесуального права
- •§ 1.1. Основні концепції адміністративного процесу
- •§ 1.2. Адміністративно-процесуальне право
- •§ 1.3. Адміністративно-процєсуальнє право
- •Глава II. Ключові детермінанти
- •Галузі права
- •§ 2.1. Предмет адміністративно-процесуального права
- •§ 2.2. Метод регулювання в адміністративно-процесуальному праві
- •§ 2.3. Взаємодія адміністративно-процесуального ь права з іншими галузями права
- •§ 2.4. Принципи адміністративно-процесуального права
- •§ 2.5. Система адміністративно-процесуального ... Права
- •1: Конфліктні провадження:
- •§ 2.6. Джерела адміністративно-процесуального
- •Питання для самоконтролю
- •Глава III. Норми адміністративно-процесуального права
- •§ 3.1. Поняття адміністративно-процесуальної норми
- •§ 3.2. Структура .П::
- •§ 3.3. Види адміністративно-процесуальних * норм
- •Глава IV. Адміністративно-процесуальні
- •§ 4.1. Адміністративно-процесуальні правовідносини
- •7. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників),
- •Глава V. Суб'єкти адміністративно-процесуального права
- •§ 5.1. Загальна характеристика суб'єктів адміністративно-процесуального права
- •§ 5.2. Класифікація суб'єктів -п
- •Питання для самоконтролю
- •Глава VI. Адміністративний процес
- •1. Підготовка нормативного акта.
- •2. Прийняття нормативного акта.
- •3. Реєстрація нормативного акта.
- •4. Набрання чинності нормативним актом.
- •5. Оскарження або опротестування.
- •Глава VIII. Дозвільне провадження
- •Глава X. Атестаційне провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XII. Провадження V справах про адміністративні проступки
- •§ 12.1. Поняття провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.3. Учасники провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.4. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки
- •§12.5. Докази і доказування в провадженні ' у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.6. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.7. Строки у провадженні у справах ; про адміністративні проступки
- •Глава XIII. Адміністративна юстиція й адміністративно-позовне провадження
- •§13.1. Загальна характеристика адміністративної юстиції в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •§ 13.3. Принципи адміністративного судочинства
- •§ 13.4. Учасники адміністративного судочинства
- •I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції.
- •II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та ка саційному порядку.
- •§ 13.6. Заходи процесуального примусу в адміністративно-позовних провадженнях
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XIV. Провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки
- •§ 14.1. Провадження в адміністративних справах
- •§14.3. Дисциплінарне провадження у справах * про порушення правил попереднього ув'язнення, умов і порядку відбуття кримінального покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XV. Контрольне провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XVI. Виконавче провадження
- •Глава II. Ключові детермінанти адміністративно-процесуальної галузі права
- •Глава IV. Адміністративно-процесуальні відносини
- •Глава V. Суб'єкти адміністративно-процесуального права
- •Глава VI. Адміністративний процес
- •Глава VII. Нормотворче провадження
- •Глава VIII. Дозвільне провадження
- •Глава IX. Реєстраційне провадження ',
- •Глава X. Атестаційне провадження
- •Глава XI. Провадження щодо розгляду звернень громадян
- •Глава XII. Провадження у справах про адміністративні проступки
- •Глава XIV. Провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки
- •Глава XV. Контрольне провадження ' і*
- •Глава XVI. Виконавче провадження
§ 2.5. Система адміністративно-процесуального ... Права
Як і будь-яка інша юридична галузь, адміністративно-процесуальне право являє собою цілісну систему взаємопов'язаних норм та інститутів. В основу внутрішньої організації даної системи покладено кілька критеріїв, головним з яких є масштабність дії адміністративно-процесуальних норм.
54
■: За масштабом регуляторного впливу на суспільні відносини виділяють дві групи норм адміністративно-процесуального права:
до першої групи належать норми загального характеру, їх дія поширюється будь-які аспекти (прояви, напрями) адміністративно- процесуальної діяльності;
друга група складається з норм, що регулюють суспільні відносини в окремих секторах адміністративно-процесуальної сфери.
Цей поділ ґрунтується на структуризації системи адміністра-тивно->процесуального права на дві генеральні частини: Загальну (перша група) та Особливу (друга група).
Кожна із зазначених частин також має власну структурну будову. Так, відповідно до характеру закріплюваних ними загальних поло-оюень, норми Загальної частини адміністративно-процесуального права поділяються на: норми, що містять визначення категорій і понять адміністративно-процесуального права; норми, котрі виражають основні принципи адміністративного процесу; норми, які встановлюють загальну мету й завдання адміністративно-процесуальної діяльності органів публічної влади; норми, що закріплюють основи процесуально-правового статусу суб'єктів адміністративно-процесуального права, та інші.
Що ж стосується Особливої частини адміністративно-процесуального права, то підставою для групового поділу її норм є предметна специфіка окремих категорії/ адміністративних справ. За цим критерієм у структурі Особливої частини виділяють інститути адміністративно-процесуальних норм, кожен з яких регламентує конкретне адміністративне провадження: виконавче, атестаційне, дисциплінарне, реєстраційне, контрольне тощо.
Тут варто зауважити, що у науковій та навчальній літературі діяльність органів публічної влади з розгляду певної категорії адміністративних справ (вид адміністративного процесу) та систему адміністративно-проіїесуальних норм, якими регламентується ця діяльність (інститут адміністративно-процесуального права), зазвичай іменують адміністративним провадженням.
Ці два випадки використання терміну «адміністративне прова-
55
дження» обов'язково слід розрізняти, оскільки ним позначаються принципово відмінні явища правової дійсності - система юридичних норм та діяльність з їх реалізації. Загалом, зазначена розбіжність цілком відповідає різниці між поняттями адміністративний процес і адміністративно-процесуальне право (дет. про це - у § 6.1 цього підручника).
Адміністративні провадження (інститути), які належать до Особливої частини адміністративно-процесуального права, поділяються на дві групи.
Перша група формується з інститутів, що регламентують процесуальний порядок розгляду, так званих «конфліктних» адміністративних справ (тобто справ, в основі яких лежить правовий спір між учасниками публічних правовідносин). До таких належать дисциплінарне, виконавче, адміністративно-позовнє провадження тощо.
Другу групу утворюють інститути, спрямовані на вирішення адміністративних справ, що носять управлінський, неконфлікт-ний характер: провадження з розгляду заяв і пропозицій громадян, нормотворче, дозвільне, атестаційне провадження і т. п.
Класифікація адміністративних проваджень за наявності в їх основі правового конфлікту є підставою для виділення у структурі Особливої частини адміністративно-процесуального права двох підрозділів: конфліктні провадження та неконфліктні провадження.
Виходячи з викладеного, структуру адміністративно-процесуального права можна відобразити таким чином:
Загальна частина:
норми, що містять визначення основних категорій і понять адм ін і страт ивно- процесуального права;
норми, якими закріплюються основоположні принципи адмі ністративного процесу;
норми, які встановлюють загальну мету й завдання адміні стративно-процесуальної діяльності органів публічної влади;
норми, що визначають основи процесуально-правового ста тусу суб 'єктів адміністративно-процесуального права;
норми, які окреслюють коло джерел адміністративно-про- цесуальн ого права;
норми, котрі встановлюють загальні правила організації й здійснення процесуальної діяльності суб 'єктів адміністративної юрисдикції і т. п.
56
Особлива частина: ' ■ °3' . '