4. Набрання чинності нормативним актом.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок офіцій­ного обнародування нормативно-правових актів і введення в дію» від 10.06.1997 р. № 503/97 закони України, інші акти Верховної Ра­ди України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніше ніж у 15-денний термін після їхнього прийняття у вста­новленому порядку і підписання підлягають обнародуванню дер­жавною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно об­народувані через телебачення і радіомовлення. Офіційне обнаро­дування нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із указівкою ■ привласненого їм реєстраційного коду.

Нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їхнього офіційного обнародуван­ня відповідно до Указу Президента України.

Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих ви­даннях, мають інформаційний характер і не можуть бути викорис­тані для офіційного застосування.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набира-

ють чинності з моменту їхнього прийняття, якщо пізніший термін уведення їх у дію не передбачений у цих актах. Акти Кабінету Мі­ністрів України, що визначають права й обов'язки громадян, наби­рають чинності не раніше дня їхнього опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Нормативно-правові акти Президента України набирають чин­ності через 10 днів після опублікування, якщо пізніший термін уведення їх у дію не передбачений у цих актах.

Нормативно-правові акти набувають чинності через десять днів після 'їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання чинності. Якщо нормативно-правові акти зачіпають права і законні інтереси громадян, вони набувають чинності в той самий строк, але не раніше дня їх доведення до відома населення.

Досить детальний порядок підготовки і прийняття розпоря­джень керівників місцевих органів виконавчої влади одержав своє закріплення в Типовому регламенті місцевої державної адмініст­рації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. №2263'.

5. Оскарження або опротестування.

Стаття 55 Конституції України визначає право звернення до суду та встановлює, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб «підлягають безпосередньому розгля­ду в судах незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до ор­гану, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допусти­ли бездіяльність). Подання скарги до органу, посадової особи ви­щого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи без­діяльності до суду».

Питання для самоконтролю

1. Які нормотворчі провадження відповідно сфери організуючого впливу розроблюваних нормативних актів можливо виокремити?

2. З яких стадій складається нормотворче провадження?

Берізко В. М. Державна реєстрація як спосіб захисту прав, свобод та за­ конних інтересів громадян//Ьпр://\у\у\у.1а\уикгаіпе.сот і, ;' і¹

160

Типовий регламент місцевої державної адміністрації, затверджений по­ становою Кабінету Міністрів України від 11.12.1999 // Офіційний вісник України.- 199-9,- № 50.- Ст. 2456. ' ■

161

.<>■ 3. Які етапи включає стадія підготовки нормативно-правового акта?

4. Які функції головного розробника покладаються на робочу групу з під­ готовки нормативно-правового акта?

5. Які особливості характерні для етапу нормотворчого провадження «Підготовка тексту проекту нормативно-правового акта»?

6. Порядок державної реєстрації нормативно-правового акта?

- •. 7. Визначте етапи процесуальної діяльності стадії державної реєстрації іДормативно-правового акта?

•V.»*