§ 2.3. Взаємодія адміністративно-процесуального ь права з іншими галузями права

Крім особливостей предмета й метода регулювання, адміністра­тивно-процесуальне право характеризується ще однією визначною рисою, котра дає змогу вбачати в ньому самостійну юридичну га­лузь. Такою рисою є можливість об'єктивної взаємодії з іншими галузями вітчизняної системи права.

Зазначена властивість відіграє важливу роль у формуванні галу­зевої концепції адміністративно-процесуального права. її .галузево-детермінуюче значення проявляється у двох аспектах:

ЗО

- по-перше, взаємодія адмшістративно-процесуального права та інших галузей дає змогу розглядати їх як рівнозначні елементи

і системи права.

Як відомо із загальної теорії систем, обов'язковою ознакою будь-якої організованої системи є взаємодія її однопорядкових елементів. І навпаки, за відсутності такої взаємодії, жодна форма­ція не може розглядатись у структурі певної системи¹.

Не являє собою винятку і вітчизняне право. Тільки на основі тіс­ної взаємодії галузевих утворень воно набуває ознак цілісної сис­темної організації. І, знову ж таки, лише за умови функціонально­го зв'язку з більшістю його структурних компонентів, визначена група юридичних норм може претендувати на статус самостійної галузі.

Таким чином, визнання за комплексом адміністративно-процесу­альних норм права називатись юридичною галуззю потребує обов'язкового доведення їх системної взаємодії з іншими юридич­ними галузями;

- по-друге, дана особливість дає змогу вивести адміністратив­ но-процесуальне право з функціональної та структурної підпоряд­ кованості однойменній матеріальній галузі.

Регуляторні функції адміністративно-процесуальних норм поширюються далеко за сферою функціонування адміністративно-правових відносин. Адміністративно-процесуальне право обслуго­вує земельне, господарське, сімейне, фінансове, екологічне, митне право та інші юридичні галузі. Це дає усі підстави вважати його не сервісним придатком однієї матеріальної галузі (на зразок трудо­вого, земельного та інших видів процесуального права), не її окремою підгалуззю чи інститутом, а цілком самодостатнім галу­зевим утворенням.

Загалом можна виділити три основні типи взаємодії адміні­стративно-процесуального права з іншими юридичними галу­зями: концептуально-детермінаційний, функціональний та диферен-ційний.

І. Концептуально-детермінуючий тип наявний за взаємодії адміністративно-процесуального права з провідною юридичною галуззю - конституційним правом.

Булкии Б. Е. Условия и принципи организации систем // Проблеми со-

временной зкономики.- 2005.-№ 1.

31

Ключова роль останнього полягає у тому, що воно встановлює вихідні принципи системи права та її окремих галузевих структур як матеріальних, так і процесуальних¹. Не є винятком з цього пра­вила й адміністративно-процесуальне право. Концептуальні засади функціонування цієї галузі знаходять своє відображення в Консти­туції України та конституційних законах (під конституційним за­коном прийнято розуміти закони, що вносять зміни і доповнення до Конституції, приймаються в особливому, ускладненому поряд­ку і мають таку саму юридичну силу, що й сама Конституція).

Адміністративно-процесуальне право базується на ряді осно­воположних конституційних принципів: відповідальності держа­ви перед громадянином (ст. 3), поділу державної влади (ст. 6), верховенства права і закону (ст. 8); рівності громадян перед зако­ном (ст. 24); здійснення правосуддя судами (ст. 124 Конституції) тощо.

Конституція України закладає підвалини правового статусу та­ких суб'єктів адміністративно-процесуального права як: Прези­дент України, Кабінет Міністрів України та інші органи виконав­чої влади, органи місцевого самоврядування, суди, об'єднання громадян, громадяни України, іноземці, особи без громадянства.

Одразу у двох напрямах відбувається міжгалузева взаємодія з приводу забезпечення прав і свобод людини й громадянина. З од­ного боку, значна частина таких прав і свобод реалізується за допомогою адміністративно-процесуальних норм. Це і право на громадянство, і право на притулок в Україні, і право на свободу пересування, і право на звернення до органів влади, виборче пра­во, право на працю та ін. З іншого - їх урахування є обов'язковим як при формуванні адміністративно-процесуального законодав­ства, так і безпосередньо у процесі застосування адміністративно-процесуальних норм.

В окремих випадках Конституція визначає форму нормативної регламентації адміністративно-процесуальних відносин. Зокрема, відповідно до її положень, тільки законами України можуть регла­ментуватись порядок набуття права власності на землю (ст. 14), порядок надання притулку іноземцям та особам без громадянства (ст. 25), строки розгляду звернень громадян органами державної

' Сорокин В. Д. Административньїй процесе и административно-процес-суальное право.- СПб., 2002.- С. 290-292.

² Див.: Фр'щький О. Ф. Конституційне право України.- Одеса, 2002.- С. 48.

влади та місцевого самоврядування (ст. 40), порядок конфіскації майна (ст. 41), порядок застосування мов (ст. 92), порядок здійс­нення місцевого самоврядування (ст. 140) тощо.

Основний Закон України окреслює рамки функціонування правовідносин (у тому числі адміністративно-процесуальних) у конкретних сферах суспільного, політичного, економічного та культурного життя: трудовій (статті 41-45), соціальній (статті 17, 46-50), майновій (статті 54, 56), службовій (ст. 60), виборчій (статті 69-74), приватній (статті 29-32), інформаційній (статті 17, 50) тощо.

Крім цього, ним встановлюються основи процесуального по­рядку вирішення адміністративно-правових спорів. Кожен має право на судове оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція гарантує людині право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 50), органів виконавчої влади та місцевого само­врядування, їх посадових осіб (ст. 40).

II. Функціональний тип взаємозв'язку адміністративно-проце­суального права з іншими юридичними галузями зумовлюється його цільовим призначенням. Як неодноразово відмічалось на сто­рінках цього підручника, головною функцією адміністративно-процесуальної галузі є забезпечення реалізації кореспондуючих норм матеріального права. Саме на цьому ґрунті виникає представле­ний вид міжгалузевих взаємин.

Адміністративно-процесуальне право втілює особливий поря­док, у суворих рамках якого (і лише у них) здатні ефективно функ­ціонувати відповідні матеріальні галузі або їх окремі інститути. Водночас матеріальні галузі детермінують адміністративно-проце­суальну форму своєї реалізації. Вони «викликають до життя» ад­міністративно-процесуальне право, визначають межі його існу­вання, скеровують його розвиток.

Природно, що найяскравіший тип міжгалузевого взаємозв'яз­ку представлений у відносинах адміністративно-процесуального права з однойменною матеріальною галуззю - адміністративним правом.

Регламентуючий вплив адміністративно-процесуальних норм повністю охоплює сферу адміністративно-правових відносин (в ін­ших випадках адміністративно-процесуальне право обслуговує

лише певні сектори галузевих відносин: див. нижче). Ним забезпе­чується функціонування усіх, без винятку, інститутів адміністра­тивного права (адміністративної відповідальності, адміністратив­ної юстиції, виконавчої влади, місцевого самоврядування, нормо-творення, звернень громадян та ін.).

Загалом, функціональна взаємодія двох зазначених галузей є настільки масштабною і багатоаспектною, що немає особливої по­треби в наведенні конкретних прикладів. Адже їх повний перелік може зайняти не один десяток сторінок цього підручника.

Окрім однойменної матеріальної галузі, обслуговуюча функція адміністративно-процесуального права поширюється на:

/. Земельне право. Адміністративно-процесуальні норми упоряд­ковують реалізацію широкого кола земельних правовідносин. Зок­рема, ними регулюються:

• порядок розподілу земель за цільовим призначенням; : і - порядок створення земельних фондів;

• порядок створення охоронних зон;

• порядок припинення права користування земельними ділян- -ками;

; - порядок вилучення земельних ділянок;

- порядок вирішення земельних спорів;

•■•: - порядок стандартизації і нормування в галузі охорони земель;

' '■.- - порядок консервації земель;

• планування використання земель;

• порядок здійснення землеустрою;

- - контроль за використанням та охороною земель;

- встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень;

- моніторинг земель, їх оцінювання, реєстрація ділянок тощо, і 2. Трудове право. Нормами адміністративно-процесуальпого

права закріплюються організація і порядок: і..

• державної реєстрації підприємств, установ, організацій; ь=

• реєстрації колективних та трудових договорів;

• прийняття, перегляду й скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці (стандартів, норм, положень, інструкцій тощо), а також здійснення контролю за їх додержанням;

• виготовлення і передачі у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та впровадження нових технологій;

34

ь! - створення профспілок; ; ї г.-;? жж?■■•■'

- вирішення трудових спорів;

""■ - здійснення нагляду і контролю за додержанням законодав­ства про працю;

• прийняття на державну службу, її проходження та звільнен­ ня з неї;

• притягнення до відповідальності за порушення законодав­ ства про державну службу та ін.

3. Сімейне право. Попри те, що більшість шлюбних і сімейних правовідносин упорядковується нормами цивільно-процесуального права, значна їх частина передбачає адміністративно-процесуаль­ ний порядок реалізації. Саме адміністративно-процесуальні норми встановлюють:

• порядок захисту деяких особистих прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин;

• порядок державної реєстрації актів громадянського стану та внесення до них змін;

• порядок ведення централізованих обліків (дітей-сиріт, дітей, які залишились без опіки батьків, дітей, які можуть бути усинов­ лені, осіб, які бажають усиновити дитину та ін.);

• порядок передачі дітей на усиновлення, а також здійснення контролю за умовами їх проживання і виховання в сім'ях усинови­ телів;

• організація і порядок функціонування державних органів опіки і піклування тощо.

4. Господарське право. Норми адміністративно-процесуальної галузі регулюють широкий спектр організаційних відносин у сфері державного управління господарською діяльністю. Зокрема, вони визначають:

• порядок і організацію прогнозування та планування у сфері економічного і соціального розвитку України;

• порядок оформлення державних замовлень та завдань;

• правила ліцензування, патентування і квотування; -..-■.," ф- правила сертифікації та стандартизації;

• порядок застосування нормативів та лімітів;

• організація й порядок державного регулювання цін і та­ рифів;

• порядок надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

• порядок надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій;

• правила здійснення державного контролю за господарською діяльністю;

• порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів;

• організація і порядок здійснення державного управління гос­ подарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки.

5. Митне право. В адміністративно-процесуальному порядку здійснюється регулювання питань:

• митного контролю за переміщенням товарів через кордон України;

• митного оформлення товарів і транспортних засобів, що пе­ реміщуються через кордон України;

• набрання чинності нормативно-правових актів з питань мит­ ної справи;

• контролю за додержанням законодавства з питань митної справи;

• ведення митної статистики;

• ведення української класифікації товарів зовнішньоекономіч­ ної діяльності;

• верифікації (встановлення вірогідності) сертифікатів похо­ дження товарів з України.

• інформування й консультування з питань митної справи і т. д.

6. Житлове право. У відповідній сфері норми адміністративно- процесуального права регламентують:

• порядок формування та розподілу державного житлового фонду;

• порядок нормування витрат фінансових і матеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт житлового фонду

• правила державного обліку житлового фонду;

• правила обліку громадян, які потребують поліпшення жит­ лових умов, надання житлових приміщень і користування ними;

• правила організації та діяльності житлово-будівельних коо­ перативів;

• організацію державного контролю за використанням і схо­ ронністю житлового фонду тощо.

7. Кримінально-виконавче право. Кримінально-виконавчий ко­ декс України (розділ 25), а також Закон України «Про адміністра­ тивний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»

36

передбачають адміністративно-процесуальний порядок встанов­лення, здійснення та припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими від відбування покарання¹.

Крім того, функціональний тип взаємозв'язку спостерігається у відносинах адміністративно-процесуального права з такими юри­дичними галузями, як: міжнародне право, цивільне право, фінан­сове право, екологічне право, аграрне право.

III. Диференційний взаємозв'язок. Адміністративно-процесу­альна галузь є органічним елементом вітчизняної системи права. З одного боку, це означає наявність функціональної взаємодії еле­ментів даної системи - юридичних галузей. З іншого - вимагає їх чіткого розмежування. Адже внутрішня структурованість є обов'яз­ковим атрибутом будь-якої організованої системи. І для того, щоб певне утворення вважалось системою, потрібна чітка диференціа­ція його складових².

Як відомо з попередніх параграфів, одним з критеріїв галузевої диференціації є предмет регулювання. Деякі галузі у своїх нормах просто окреслюють коло регламентованих ними суспільних відно­син. Приміром, у ст. 2 Земельного кодексу України надається ви­значення земельних відносин як: «суспільних відносин щодо во­лодіння, користування і розпорядження землею»³.

Але окремі галузі будують нормативне визначення власного предмета в інший спосіб. У відповідних нормах вказуються не лише суспільні відносини, що належать до галузевого предмета, а й відносини, які не можуть до нього належати. Тим самим опосе­редковано підтверджується їхня належність до предметів інших галузей. Визначення (нехай і часткове) предмета однієї галузі за допомогою норм іншої породжує між ними особливий, диферен­ційний тип взаємозв'язку.

Такий зв'язок існує між адміністративно-процесуальним пра­вом та:

- конституційними правом. Так, наприклад, у п. 1 ч. 2 ст. 17

¹ Кримінально-виконавчий кодекс України // Відомості Верховної Ради України.- 2004.- № 3-4; Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» // Відомості Верховної Ради України.- 1994.-№ 52.- Ст. 455.

² Афанасьев В. Г. О системном подходе в социальном познании// Вопро- сьі философии.- 1973.- № 6.- С. 99.

' Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.- 2002.-№3-4.

37

Кодексу адміністративного судочинства України відзначається, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, віднесені до юрисдикції Конституційного суду України;

• кримінально-процесуальним правом. Згідно з п. 2 ч. 2 цієї самої статті КАСУ, компетенція адміністративних судів також не поширюється на публічно-правові справи, що вирішуються в по­ рядку кримінального судочинства;

• господарським правом. За ст. 4 (абз. 5) Господарського ко­ дексу України, до предмета регулювання цієї галузі не належать «адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган публічної влади не є суб'єктом, на­ діленим господарською компетенцією, і безпосередньо не здійс­ нює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта»¹.

• цивільним правом. Частина 1 ст. 2 Цивільного кодексу Украї­ ни проголошує: «До майнових відносин, заснованих на адмініст­ ративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин циві­ льне законодавство не застосовується...»².

• цивільно-процесуальним правом. Відповідно до ст. 15 КАСУ, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що ви­ никають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте значення міжгалузевої взаємодії в ствердженні адміністра­ тивно-процесуального права як самостійної юридичної галузі.

2. Які основні типи взаємодії адміністративно-процесуального права з іншими юридичними галузями ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

3. Чим зумовлюється взаємодія адміністративно-процесуального та кон­ ституційного права?

4. Перелічіть галузі, з якими адміністративно-процесуальне право має функціональний взаємозв'язок. Наведіть кілька прикладів такого зв'язку.

5. Поясніть різницю між функціональним та диференційним типами між­ галузевої взаємодії адміністративно-процесуального права.

¹ Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України.- 2003,-№ 18-22.

² Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.- 2003,- № 40-44.

38 ,