- •Підручник
- •Г лава і. Генезис вітчизняного адміністративно-процесуального права
- •§ 1.1. Основні концепції адміністративного процесу
- •§ 1.2. Адміністративно-процесуальне право
- •§ 1.3. Адміністративно-процєсуальнє право
- •Глава II. Ключові детермінанти
- •Галузі права
- •§ 2.1. Предмет адміністративно-процесуального права
- •§ 2.2. Метод регулювання в адміністративно-процесуальному праві
- •§ 2.3. Взаємодія адміністративно-процесуального ь права з іншими галузями права
- •§ 2.4. Принципи адміністративно-процесуального права
- •§ 2.5. Система адміністративно-процесуального ... Права
- •1: Конфліктні провадження:
- •§ 2.6. Джерела адміністративно-процесуального
- •Питання для самоконтролю
- •Глава III. Норми адміністративно-процесуального права
- •§ 3.1. Поняття адміністративно-процесуальної норми
- •§ 3.2. Структура .П::
- •§ 3.3. Види адміністративно-процесуальних * норм
- •Глава IV. Адміністративно-процесуальні
- •§ 4.1. Адміністративно-процесуальні правовідносини
- •7. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників),
- •Глава V. Суб'єкти адміністративно-процесуального права
- •§ 5.1. Загальна характеристика суб'єктів адміністративно-процесуального права
- •§ 5.2. Класифікація суб'єктів -п
- •Питання для самоконтролю
- •Глава VI. Адміністративний процес
- •1. Підготовка нормативного акта.
- •2. Прийняття нормативного акта.
- •3. Реєстрація нормативного акта.
- •4. Набрання чинності нормативним актом.
- •5. Оскарження або опротестування.
- •Глава VIII. Дозвільне провадження
- •Глава X. Атестаційне провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XII. Провадження V справах про адміністративні проступки
- •§ 12.1. Поняття провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.3. Учасники провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.4. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки
- •§12.5. Докази і доказування в провадженні ' у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.6. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.7. Строки у провадженні у справах ; про адміністративні проступки
- •Глава XIII. Адміністративна юстиція й адміністративно-позовне провадження
- •§13.1. Загальна характеристика адміністративної юстиції в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •§ 13.3. Принципи адміністративного судочинства
- •§ 13.4. Учасники адміністративного судочинства
- •I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції.
- •II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та ка саційному порядку.
- •§ 13.6. Заходи процесуального примусу в адміністративно-позовних провадженнях
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XIV. Провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки
- •§ 14.1. Провадження в адміністративних справах
- •§14.3. Дисциплінарне провадження у справах * про порушення правил попереднього ув'язнення, умов і порядку відбуття кримінального покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XV. Контрольне провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XVI. Виконавче провадження
- •Глава II. Ключові детермінанти адміністративно-процесуальної галузі права
- •Глава IV. Адміністративно-процесуальні відносини
- •Глава V. Суб'єкти адміністративно-процесуального права
- •Глава VI. Адміністративний процес
- •Глава VII. Нормотворче провадження
- •Глава VIII. Дозвільне провадження
- •Глава IX. Реєстраційне провадження ',
- •Глава X. Атестаційне провадження
- •Глава XI. Провадження щодо розгляду звернень громадян
- •Глава XII. Провадження у справах про адміністративні проступки
- •Глава XIV. Провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки
- •Глава XV. Контрольне провадження ' і*
- •Глава XVI. Виконавче провадження
7. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників),
можна виділити адміністративно-процесуальні правовідносини:
між органами публічної влади, що перебувають між: собою у відносинах службового підпорядкування;
між: органами публічної влади, які перебувають на однаково му організаційно-правовому рівні;
між: органами публічної влади, що перебувають на різному організаційно-правовому рівні, але не перебувають у відносинах службового підпорядкування;
між: органами публічної влади та підпорядкованими їм під приємствами, закладами й установами (наприклад, відносини між адміністрацією та підприємством);
між: органами публічної влади та державними підприєм ствами, закладами, установами, котрі не перебувають у їх органі заційному підпорядкуванні (прикладом можуть слугувати адміні стративно-процесуальні правовідносини між органом Державної податкової служби та підприємством державної форми влас ності);
між органами публічної влади та недержавними організаціями, підприємствами, закладами, установами (такими є відносини з при воду реєстрації об'єднань громадян у Міністерстві юстиції України);
між органами публічної влади і громадянами.
8. Спосіб дії зобов'язаного суб'єкта покладено в основу виділення двох типів адміністративно-процесуальних правовідносин:
активний тип. До нього належать правовідносини, в рамках яких зобов'язаний суб'єкт повинен здійснити активні дії. Саме у такий спосіб виконується обов'язок органів Фонду державного майна України протягом десяти днів затвердити і довести до заін тересованих осіб поданий на його розгляд проект плану привати зації державного майна';
пасивний тип правовідносин передбачає утримання зобов'я заної сторони від вчинення активних дій. Так, згідно зі ст. 245 КАС України, не допускається перегляд судових рішень за ново-
1 Закон України «Про приватизацію державного майна» // Відомості Вер- хоішої Ради України.-1992.-№ 24.-Ст. 348. • ■
113
виявленими обставинами у разі прийняття нових нормативно-правових актів, які посилюють відповідальність фізичної особи.
9. За характером взаємодії учасників виокремлюють горизонтальні та вертикальні адміністративно-процесуальні правовідносини:
- вертикальні правовідносини виражають типові для публічно- управлінської діяльності субординаційні зв'язки між суб'єктом і об'єктом управління. Означені зв'язки будуються за класичною управлінською схемою «розпорядник - виконавець», де одна сто рона правовідносин наділена державно-владними повноваження ми, а інша - юридичним обов'язком виконувати керівні вказівки уповноваженої сторони. Стороною, яка перебуває нагорі управлін ської вертикалі адміністративно-процесуальних правовідносин, завжди виступає орган публічної адміністрації або його посадова особа. Натомість, внизу цієї вертикалі може міститися практично необмежене коло суб'єктів: органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, об'єднання громадян тощо.
Слід зауважити, що у даному випадку мова йде не лише про відносини службової субординації, коли одна сторона здійснює безпосереднє керівництво іншою. Адміністративно-процесуальні правовідносини вертикального типу наявні всюди, де владні повноваження одного суб'єкта поширюються на певні аспекти діяльності іншого, незалежно від того, перебувають вони у відносинах організаційного підпорядкування, чи ні. Наприклад, виражений вертикальний характер мають адміністративно-процесуальні правовідносини між органами державного контролю та підконтрольними суб'єктами;
— горизонтальні правовідносини виникають між фактично і юридично рівноправними суб'єктами. В них відсутній елемент владного підпорядкування сторін, взаємодія яких відбувається на паритетних засадах. Кожна сторона горизонтальних правовідносин наділена щодо іншої не лише переліком суб'єктивних прав, а й комплексом юридичних обов'язків. У результаті жодна з них не займає домінуючого становища.
Якщо волевиявлення сторін вертикальних правовідносин здійснюється в одному напряму (згори донизу), то взаємодія суб'єктів горизонтальних правовідносин має двосторонній характер. Зазвичай горизонтальні правовідносини будуються за формулою «орган
114
публічної адміністрації <-» орган публічної адміністрації» або «орган (посадова особа) публічної адміністрації ■*-» громадянин».
Ілюстрацією першої формули можуть слугувати відносини між двома органами публічної адміністрації з приводу спільної реалізації встановленого порядку укладання адміністративного договору. За другою формулою будуються адміністративно-процесуальні правовідносини між суб'єктом звернення (громадянином) та його адресатом (органом публічної адміністрації). В останньому випадку владний орган щодо громадянина має навіть більше обов'язків, ніж повноважень.
Горизонтальні правовідносини традиційно вважалися нетиповими для адміністративно-процесуальної права - галузі, переважно спрямованої на обслуговування управлінської сфери. Проте, у світлі демократичних реформ такий вид адміністративно-процесуальних правовідносин набуває значного поширення.
Особливо виразно ця тенденція проявляється у відносинах між державою та громадянином. Вітчизняна правова доктрина поступово відходить від державоцентристської ідеології, котра, зводячи державну волю в абсолют, завжди ставила її над людиною та суспільством. Сьогодні основним завданням публічної адміністрації визнається служіння людині шляхом всебічного забезпечення пріоритету її прав, свобод та інтересів.
Обрання демократичного курсу розвитку зумовило суттєві зміни у характері взаємовідносин держави та громадянина. Не є винятком і адміністративно-процесуальні правовідносини, котрі дедалі частіше будуються за горизонтальним принципом. Так, однією із знакових подій останнього часу стало прийняття Кодексу адміністративного судочинства України. Цей нормативний акт фактично ставить громадянина та орган публічної влади на один щабель правових сходів і з усією можливою повнотою втілює оновлений горизонтальний стандарт адміністративно-процесуальних правовідносин.
Питання для самоконтролю
Охарактеризуйте такі класифікації адміністративно-процесуальних правовідносин:
- за сферою суспільного життя; за галузевою належністю кореспондую чих іматеріальних правових відносин; за внутрішньогалузевою сферою функ ціонування; - • <фі >
115
за наявністю або відсутністю конфлікту в основі адміністративної спра ви; за функціональною спрямованістю; за кількістю учасників;
за суб'єктним складом; за способом дії зобов'язаного суб'єкта; за харак тером взаємодії сторін.