Розділ 11. Джерела короткострокового фінансування поточних активів

11.1. Сутність і види джерел короткострокового фінансування Поняття короткострокового фінансування

Приріст оборотних фондів корпорації фінансується за рахунок відповідного приросту основного капіталу через довгострокове фінансування. Поточні потреби покриваються через залучення короткострокових джерел.

В американській фінансовій літературі не існує визначення короткострокового фінансування. Звичайно короткострокове фінансування асоціюється зі строками обороту оборотного капіталу, тобто з рухом капіталу в межах одного року¹. Відмінності між короткостроковим і середньостроковим фінансуванням також не піддається чіткому визначенню. До середньострокового фінансування звичайно відносять рух капіталу зі строками від одного до семи років. Однак такий, наприклад, метод фінансування, як овердрафт (див. 13.3), використовуваний на термін від шести місяців до одного року, “перекочується”, пролонговується і фактично використовується не один рік, а кілька років, тобто переростає в середньострокове, а в ряді випадків і довгострокове фінансування. Те саме стосується і таких методів, як револьверний кредит і кредитна лінія (див. розділ 13.3).

Лізинг як метод середньострокового і довгострокового фінансування може бути використаний на короткі терміни. Терміни лізингу визначаються видом реального активу. Так, наприклад, комп’ютери, програмне забезпечення, фотокопіювальні апарати можуть бути залучені і використані на терміни від одного до кількох тижнів².

Для знаходження короткострокових джерел фінансування оборотних коштів корпорація звертається до комерційних банків, інших кредитних інституцій, а також до грошового ринку. Основними джерелами короткострокового фінансування є:

• комерційний (торговий) кредит постачальників сировини, напівфабрикатів, матеріалів, послуг;

• банківські короткострокові позички;

• факторинг;

• емісія короткострокових фінансових інструментів;

• інші.

До інших джерел короткострокового фінансування належать: переказний вексель (тратта) (Bill of exchange), акцептний кредит (Acceptance credit or Bank bills), акредитиви (Letter of Credit), євробони, форфейтинг, використовувані здебільшого при фінансуванні зовнішньої торгівлі¹. Деякі автори до короткострокового фінансування відносять відкладені податки, тобто суми, які мають бути включені податковим відомством у майбутньому².

До середньострокових джерел, використовуваних для фінансування оборотних коштів, належать:

• лізинг;

• оренда з опціоном купівлі (Hire purchase);

• векселі з плаваючою процентною ставкою, пов’язаною з ЛІБОР³ (Floating rate notes).

Процентні ставки грошового ринку

На грошовому ринку обертаються короткострокові фінансові інструменти. Корпорація виступає на ньому і як їх емітент, і як інвестор. Як емітент корпорація випускає короткострокові боргові зобов’язання: прості векселі, переказні векселі і комерційні папери. У розділі 12-му ми зазначали, що корпорація, формуючи портфель цінних паперів, також звертається до грошового ринку, вона інвестує свої тимчасово вільні кошти в казначейські векселі, банківські акцепти, євродоларові депозити, сертифікати депозитів та інші цінні папери. Основне питання, що постає перед менеджером, — вибір цінного папера як для емісії, так і для інвестування. Для менеджера грошовий ринок — це частина фінансового навколишнього середовища з його непередбачуваністю, невизначеністю і ризиком.

Процентні ставки постійно змінюються, і менеджер повинен користуватися надто широкою інформацією, для того щоб інвестувати з прибутком, а емітувати з найменшими витратами.

Динаміка короткострокових процентних ставок за двадцятирічний період демонструє тенденцію до їх зниження (рис. 11.1). Графік, складений за даними ОЕСР, показує зміни короткострокових процентних ставок за тримісячними цінними паперами грошового ринку. Ці ставки найточніше відображають тенденцію руху ціни короткострокового капіталу. У період піднесення центральні банки здійснюють політику стримування кон’юнктури через підвищення ставок з метою запобігання глибокому спаду, у період кризи — заохоченню кон’юнктури шляхом зниження ставок для підтримання темпів економічного зростання. Дані графіка також показують загальну тенденцію зниження процентної ставки, тобто проведення політики “дешевих грошей”.

Рис. 11.1. Движение краткосрочных процентных ставок