Теорія ігор: матриця рішень. Оцінка варіантів чистої приведеної вартості, млн фр. Фр.1

Інвестиційна стратегія	Можлива реакція конкурентів
	R1 сильна	R2 середня	R3 слабка
S1 — випуск нової продукції	–800 000	700 000	1 500 000
S2 — рекламна компанія	–200 000	500 000	1 300 000
S3 — цінова політика	–100 000	500 000	1 100 000

Рішення приймають менеджери вищої ланки управління. Насамперед вони вивчають ризикованість інвестиційної стратегії і можливе розширення конкурентної позиції з метою збільшення прибутку. Якщо компанію очолюють сміливі, агресивного типу менеджери, то вони, безумовно, виберуть стратегію S₁, вкладення фінансових фондів у випуск нової продукції ще невідомої на ринку. На дії менеджерів буде відповідна реакція конкурентів: із боку таких же агресивних і сильних R₁, із боку менш агресивних, чи оборонних, середня R₂ або слабка R₃. У випадку, коли компанію очолюють обережні люди, що проводять оборонну політику, вони віддадуть перевагу менш ризикованим стратегіям S₂ і S₃, їм буде також протистояти політика конкурентів від R₁ до R₃.

На підставі теорії ігор будується матриця управлінських рішень (табл. 9.8). У матриці відображені результати кожної стратегії і кожної можливої на неї реакції конкурентів. У ній показані можливі результати і очікувана чиста приведена вартість. Отже, призначення гри полягає в тому, щоб показати вибір рішення заснований на мотиваціях її менеджерів.

Насамкінець слід зазначити, що теоретики оцінюють ефективність використання моделей для визначення ризику дуже песимістично. На їхню думку, метод моделювання не передбачає якогось конкретного рішення, тому його використання на практиці обмежене. Хоча водночас відзначають, що досягнення в галузі комп’ютерного забезпечення можуть змінити становище¹.

Є також твердження, що моделювання, спрямоване на реалістичність, на практиці залишається таким, що його важко зрозуміти. Як дотепно пишуть автори, “така іронія долі: моделювання, що призначалося для відкриття чорних ящиків (маються на увазі інвестиційні проекти. — В. С.), зрештою, створює новий чорний ящик”².

9.3. Економічна оцінка проекту Методи визначення оцінки проекту

У практиці бюджетування капітальних вкладень використовуються різі методики для оцінювання проекту. Вони дають можливість приймати обґрунтовані рішення щодо інвестицій.

1. Методи, засновані на дисконтуванні грошових потоків, тобто які враховують зміну вартості грошей у часі:

а) розрахунок внутрішньої ставки прибутку (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості — Internal Rate of Return — IRR);

б) визначення чистої приведеної вартості (Net Present Value — NPV);

в) визначення коефіцієнтів вигода/витрати (Benefit/Cost ratio) або індекс прибутковості.

2. Методи, що не враховують зміну вартості грошей у часі:

г) визначення періоду окупності проекту (Pay back Period);

д) оцінювання проекту на основі використання балансової норми прибутку (The Accounting Rate of Return).