Оцінка проекту на основі балансової норми прибутку

Метод оцінювання проекту на основі використання балансової норми прибутку (The Accounting Rate of Return) у фінансовій літературі відомий також під іншими назвами: дохід на зайнятий капітал (Return on Capital Employed) або дохід на інвестиції (Return on Investment). Фінансовий менеджер може приймати позитивне рішення щодо проекту в тому разі, якщо норма бухгалтерського прибутку  1, у цьому випадку буде забезпечений мінімальний прийнятний дохід за інвестиціями. На практиці застосовуються три методи оцінки прибутковості інвестицій.

Перший:

Ситуація. Корпорація купує високопродуктивний токарний верстат за 60 000 дол. із терміном експлуатації три роки, після чого металевий брухт дорівнюватиме нулю. Амортизація нараховується прямолінійним методом (табл. 9.14).

Таблиця 9.14

Очікуваний прибуток за проектом (ф. Ст.)2

	1 рік	2 рік	3 рік
Прибуток до амортизації	30 000	30 000	30 000
Амортизація	20 000	20 000	20 000
Прибуток після відрахування амортизації	10 000	10 000	10 000
Вартість верстата на балансі
на початок року	60 000	40 000	20 000
на кінець року	40 000	20 000	0

Розв’язок:

	1 рік	2 рік	3 рік
Балансова норма прибутку
Середня норма прибутку	(16,7 + 25,0 + 50,0) / 3 = 30,6 %

Друга формула визначення норми прибутку за проектом:

На підставі руху грошових потоків за три роки:

Третя формула визначення норми прибутку за проектом:

На підставі даних таблиці:

Основний недолік цього методу полягає у тому, що не використовується концепція тимчасової вартості грошей. Крім того, відсутня інформація про вхідні і вихідні грошові потоки. Використання в розрахунках прибутку замінити їх не може. Проте понад половину великих компаній у Великобританії використовують метод оцінки проекту на основі балансової норми прибутку. Для них він є традиційним, простим, перевіреним способом прогнозування можливих прибутків від інвестування. Цей метод використовується не тільки материнськими компаніями, а й дочірніми. Будь-яка невідповідність між нормами прибутку під час складання консолідованого балансу зумовлює необхідність контролю над діяльністю дочірньої компанії.

9.4. Ранжирування проектів на основі економічних методів оцінки Порівняльна характеристика використання методів оцінювання проекту

Усі описані вище економічні оцінки проекту використовуються на практиці. У кожному конкретному випадку фінансовий менеджер вибирає найбільш прийнятні, виходячи з особливостей проекту.

Дослідження, проведене в США, показало, що методи оцінювання використовуються нерівномірно (табл. 9.15).

Таблиця 9.15

Методи складання бюджету довгострокових витрат, застосовувані 112 корпораціями сша (у відсотках від кількості респондентів)1

Метод	Первинний	Вторинний
Чиста приведена вартість	9,8	25,8
Внутрішня норма прибутковості	53,6	14,0
Індекс рентабельності	2,7	2,2
Середня норма прибутку	25,0	14,0
Період окупності	8,9	44,0

За даними таблиці можна зробити такі висновки:

• корпорації проводять як первинне, так і вторинне оцінювання інвестиційного проекту;

• під час вторинного оцінювання методи істотно змінюються. Так, наприклад, чисту приведену вартість під час первинного оцінювання використовують тільки 9,8 % респондентів, тоді як під час вторинного оцінювання — 25,8 %;

• найпопулярнішим методом оцінки проекту є показник внутрішньої норми прибутковості (дохідності). Його використовують як первинний метод 53,6 % респондентів;

• метод визначення періоду окупності використовували 44,0 % респондентів під час вторинної оцінки проекту, що свідчить про те, що показник використовувався як обмеження, якого треба дотримуватися, а не як критерій вигоди.

У тих випадках, коли стоїть вибір проекту з запропонованих двох або кількох, важливим питанням є визначення методу оцінки проектів. Якщо використовувати всі описані вище методики оцінки проекту, то усілякі допущення призведуть до того, що оцінки за цими методиками будуть різні. Тому менеджер підбирає два прийнятні методи для порівняння оцінок за двома чи кількома проектами і на цій основі робить вибір.