- •1. Діяльність та її структура
- •2.Основні види і типи діяльності
- •3. Людина, індивід, особистість, індивідуальність
- •4.Становлення і розвиток особистості.
- •5.Основні підходи до опису структури особистості.
- •6.Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
- •7.Атрибути, риси та якості особистості.
- •8.Психологія як наука про психіку.
- •9. Методи психологічних досліджень.
- •11. Основні галузі сучасної психології
- •13.Теорія функціональної асиметрії півкуль головного мозку
- •15.Форми поведінки живих істот.
- •16.Основні типи поведінки людини
- •17.Форми прояву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
- •18.Стать особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.
- •19.Конституціональна типологія.
- •20.Вік як атрибут особистості.
- •21.Темперамент та його фізіологічні основи.
- •22.Типи темпераменту.
- •23. Властивості темпераменту.
- •24.Темперамент і діяльність.
- •25.Визначення типів темпераменту за г.Айзенком.
- •26. Здоров’я як атрибут особистості.
- •27. Сутність та функції інтелекту.
- •28.Поняття коефіцієнту інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •29. Локалізація контролю як характеристика відповідальності суб’єкта діяльності.
- •30. Уявлення про риси і типи особистості.
- •31.Базові риси особистості за р.Кеттеллом.
- •32. Індивідуально-типологічні риси особистості за к.Юнгом.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f).
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •33.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •34.Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом
- •36. Увага, її види.
- •37. Відчуття та їх загальна характеристика.
- •38. Поняття про сприйняття, його види і властивості.
- •39. Пам’ять, процеси пам’яті.
- •Процеси пам'яті
- •40. Типи та види пам’яті.
- •1. За характером психічної активності.
- •2. За характером мети діяльності.
- •3. За тривалістю утримання інформації.
- •41. Мислення, його види, форми та операції.
- •43. Поняття про емоції. Інформаційна теорія емоцій п.Симонова.
- •Інформаційна теорія емоцій
- •42. Мова та мовлення.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •45. Самооцінка та рівень домагань особистості.
- •46. Поняття про міжособистісні стосунки.
- •47. Стратегії поведінки особистості у конфлікті за к.Томасом.
- •48. Досвід особистості (знання, вміння, навички, звички).
- •49. Потреби і мотиви. Мотивація особистості.
- •50. Спрямованість особистості.
- •52. Свідомість. Функції свідомості.
- •53. Структура свідомості.
- •54. Поняття про несвідомі психічні явища.
- •55. Співвідношення свідомого і несвідомого.
- •56. Система психологічного захисту.
- •57. Види психологічних захистів.
- •58. Свідоме і несвідоме в теоріях з.Фрейда, к.Г.Юнга, е.Берна.
- •59. Самосвідомість та її особливості.
- •60. Поняття та методи дослідження і оцінки особистості.
- •61. Поняття про психологічний діагноз та прогноз.
- •63. Кореляційний аналіз даних психологічного дослідження.
- •Розвиток особистості та його ознаки.
- •66. Теорії розвитку особистості.
- •68. Педагогіка як наука про освіту.
- •69. Сучасні педагогічні технології навчання.
- •71. Спільна діяльність, її ознаки та властивості.
- •72. Соціально-психологічні фактори спільної діяльності.
- •73. Управління в освітній діяльності: сутність і структура.
- •74. Функції управління навчанням.
- •75. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
- •77. Фактори формулювання цілей. Цілі діяльності і компетентність менеджера.
- •78. Навчальні цілі та їх особливості. Проблеми формулювання навчальних цілей.
- •79. Ієрархія навчальних цілей в структурі освітньої підготовки.
- •80. Види навчальних цілей за ступенем абстракції та їх характеристика.
- •81. Таксономії навчальних цілей.
- •82. Концепція рівнів засвоєння навчального матеріалу.
- •84. Стимули навчання та їх види.
- •85. Активізація навчальної діяльності: поняття, призначення, методи і прийоми.
- •91. Структура змісту навчання.
- •92. Елементи змісту навчання та їх групи.
- •93. Основні теорії змісту навчання.
- •94. Критерії формування змісту навчання.
- •95. Форми реалізації змісту навчання.
- •96. Процес навчання та його основні етапи.
- •97. Учіння і викладання як складові навчання.
- •98. Структура навчальної діяльності.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •Самостійно-пошукові методи навчання.
- •Етапи контролю навчання.
- •Види і форми контролю навчання.
- •Методи контролю навчання.
- •Основні функції контролю навчання.
- •108. Оцінювання, оцінка і відмітка в навчанні.
- •109. Види та форми оцінок в навчанні.
- •Дидактичний тест: класифікація, етапи розробки, структура.
- •Види та структура дидактичних тестових завдань.
- •Валідність та надійність дидактичних тестів.
- •Планування як основа управління навчанням.
- •Навчальний план та навчальний предмет.
- •Планування навчального заняття.
- •Навчальний план вищого навчального закладу.
- •Структура програми навчального предмету.
- •Історичний розвиток організаційних форм навчання.
- •Класно-урочна форма навчання.
- •Самостійна робота як основа навчання.
- •Основні форми організації навчання.
- •Умови навчальної діяльності.
- •Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Андрагогіка як галузь педагогічної науки та її принципи.
- •Освітня політика. Політика реформ освіти в Україні: стан і перспективи.
- •Сутність поняття “спілкування”. Функції та рівні спілкування.
- •Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •Сутність поняття “спілкування”. Роль спілкування у життєдіяльності людини”.
- •Етапи процесу спілкування у навчальній діяльності.
- •Спілкування, його особливості.
- •Характеристика комунікативної сторони спілкування.
- •Структура ділового спілкування(дс).
- •Етапи професійного спілкування викладача в навчанні.
- •Етапи процесу спілкування в особистісно-орієнтованому спілкуванні.
- •Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •Поняття про бар’єри взаєморозуміння.
- •150.Індивідуальні бар`єри взаєморозуміння
- •151.Індивідуальний бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення
- •152.Груповий бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення.
- •153.Бар’єри взаєморозуміння у навчанні
- •154.Комунікативна “атака”.Її значення та застосування в навчальній діяльності
- •155.Комунікативна “атака” як метод активізації уваги у навчальному процесі
- •156. Комунікативна “атака” у діловому спілкуванні
- •157. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •158.Основні комунікативні вміння викладача
- •159.Особливості комунікативнх вмінь економіста
- •160.Особливості комунікативних вмінь керівника
- •161.Поняття “комунікативні вміння”.Процес їх формування
- •162.Ефективність коиунікацій в умовах ринкової економіки
- •163.Загальна характеристика засобів спілкування
- •165.Мовлення як основний засіб спілкування. Його характеристики
- •166.Загальна характеристика невербальних засобів спілкування
- •167Структура невербальних засобів спілкувааня
- •168.Помилки та бар’єри слухання і їх вплив на ефективність спілкування
- •169.Причини виникнення бар’єрів слухання та можливості їх запобігання
- •170.Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.
- •171.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності
- •172.Складові взаємодії у спілкуванні
- •173.Позиції суб’єктів у спілкуванні
- •174.Характеристика стилів спілкування
- •179.Маніпуляції.Їх місце та рольу спілкуванні
- •180.Типи маніпулятивної поведінки у навчанні та заходи її обмеження
- •181.Асертивна поведінка та її роль у спілкуанні
- •187.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •188.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.
- •192.Психологічні властивості особистості студента і ймовірність конфліктної поведінки
- •195.Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •196. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •200 Формування першого враження.Значення його для спілкування.
- •201. Помилки у сприйнятті при формуванні першого враження про людину.
- •202. Поведінка людини як джерело інформації.
- •203. Імідж та його рольу професійному спілкуванні викладача
- •204. Імідж. Його формування.Складові іміджу.
- •205. Імідж викладача.
- •206. Імідж керівника.
- •207. Ділове спілкування. Його види.
- •208. Специфіка ділового спілкування.
- •209. Фактори, що впливають на ділове спілкування.
- •210 Поняття про економічну культуру.
- •211. Мета економічної освіти та функції, які вона повина виконувати
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві
- •213. Класифікація та особ. Еконм. Знань як предмету навчання.
- •214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.
- •215. Методичне забезпечення навчальної теми.
- •216. Методичне забезпечення навчального предмету.
- •217 Навчальна програма предмету та особливості її розробки для економічних дисциплін
- •218.Опорний конспект-схема, його роль та методика створення при викладанні економічних дисциплін(приклад)
- •219. Методична карта навчального заняття , її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань
- •221. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін.
- •222. Класифікація засобів навчання.
- •223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.
- •224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.
- •225. Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо.
- •226.Методика підготовки і проведення уроків з основ економіки в загальноосвітній школі.
- •227.Основні методичні вимоги до уроку з економіки та шляхи підвищення його ефективності.
- •228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін.
- •229. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
- •230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін
- •231. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •232. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
- •233. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.
- •234. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих.
- •235. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •236. Основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін.
- •237. Види і форми самостійної праці. Аудиторна та позааудиторна самостійна робота.
- •238. Мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп.
- •239. Методи та форми оцінювання ср при вивченні економіки.
- •240. Основні види засобів наочності при викладанні економічних дисциплін.
- •241. Структурно-логічні схеми. Їх функції та види.
- •242. Особливості розробки і використання наочності в різних освітньо-вікових групах при вивченні економічних дисциплін.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •244. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час лекційних занять.
- •245. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час семінарських та практичних занять.
- •246. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час самостійної роботи.
- •247. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •248. Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті.
- •249. Конкретні ситуації. Цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. Дисц.
- •250.Значення та структура аналізу навчального заняття з економічних дисциплін.
- •251. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання з економічних дисциплін.
- •252.Викор. Ек. Ігор у процесі викладання екон. Дисциплін.
- •253. Методичні вимоги до розробки і проведення економічних ігор
- •254. Методика проведення мозкового штурму
- •255 Контроль як методична проблема, його функції
- •256. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань
- •257. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін.
- •258. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчання. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
- •Діяльність та її структура.
218.Опорний конспект-схема, його роль та методика створення при викладанні економічних дисциплін(приклад)
Як свідчать психологи, в пам'яті людини залишається:
10 % — того, що вона слухає;
50 % — того, що вона бачить;
90 % — того, що вона робить.
Навіть при дуже уважному слуханні засвоюється до 20 % інформації, а в процесі діяльності — 90 %. Отже, конспектувати потрібно. А як саме?
З історії виникнення конспектів-схем. Історія конспектів-схем досить цікава. Найбільш яскраво цей досвід представлений у практиці видатного вчителя з Донецька В. Ф. Шаталова. Слід зазначити, що у талановитого українського вчителя опорний конспект — це не єдиний важливий методичний прийом.
Як він пише в книжці «Куда й как исчезли тройки», «ідея була в повітрі». Ще в 1968 р. в Угорщині були видані підручники з фізики, де кожний розділ закінчувався невеликим графічним конспектом матеріалу. Мета таких міні-конспектів — узагальнити засобами графічного моделювання основні думки і логічні зв'язки навчального матеріалу. З 1971 р. у Франції в багатьох підручниках в кінці розділу дається «вигляд дошки» (те, що має намалювати на дошці вчитель, пояснюючи новий матеріал). Сам В. Ф. Шаталов пояснював необхідність створення опорних конспектів так: «Пояснення нового матеріалу у різних вчи-телів і на різних уроках може відбуватися в різних формах. Але немає майже жодного уроку, коли б вчитель не зробив би якихось записів на дошці. Іноді цих записів більше, іноді менше. Але уявіть собі на секунду такий варіант: один з учнів класу взяв після уроку дошку з записами вчителя додому... Зрозуміло, що цей учень підготується краще, ніж інші учні, які користувались підручником.... Окремі штрихи, цифри, записи асоціюватимуться в пам'яті учня з інтонаціями і текстами вчителя.
Нова методика передбачає, що такі дошки після кожного уроку приносить додому кожний учень. Ось що таке опорний конспект, ось що являють собою аркуші з опорними сигналами... Заперечувати проти цих методичних посібників — це значить заперечувати проти класної дошки, проти крейди, проти записів під час пояснення нового матеріалу... Проти всього, що полегшує навчання» [134, с. 21].
У вищій школі вперше за методом Шаталова почали працювати в Київському інституті народного господарства з 1977 р. Опорні конспекти були розроблені доцентом Л. Л. Вікторовою, автором цієї книжки та іншими викладачами кафедр загальної теорії статистики, економіки праці, технології, бухгалтерського обліку в сільському господарстві тощо.
Зрозуміло, що методика використання опорних конспектів-схем у вузі має деякі відмінності від методики В. Ф. Шаталова. Ці конспекти більш об'ємні, їх не треба заучувати напам'ять, можливі доповнення конспектів студентами. Викладач розробляє конспекти не по всіх темах, частину тем готують самі студенти.
Дидактичні основи розробки та використання конспектів-схем. Конспект-схема — це своєрідна координатна сітка, або «канва» знань, які студент (учень) вже має в даній галузі. Конспект-схема дозволяє, використовуючи одну методичну основу, варіювати (залежно від складу аудиторії) обсяг і характер навчального матеріалу.
Конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв'язки елементів і частин курсу. Правильно розроблені конспекти-схеми встановлюють також зв'язок курсу з іншими предметами і, що дуже важливо, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.
Розробляючи конспект-схему, треба завжди пам'ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.
Конспекти-схеми як форму унаочнення навчання можна використовувати у вигляді роздаткового матеріалу як на лекції, так і до неї і після неї (а іноді і замість неї). Їх можна малювати на дошці або проектувати через епідіаскоп, зняти на слайди тощо. Крім схеми-конспекту, викладач має розробити відповідну методику опитування і проведення практичних занять залежно від мети використання конспекту: аби уникнути формалізму, конспекти потрібно переглядати та доповнювати. Дуже важливо уникати одноманітності у методиці користування схемами та диференціювати навчальні завдання студентам за складністю, що зростає.
Це потребує застосування спеціальної системи опитування та контролю знань з використанням конспектів-схем. Форми використання конспектів-схем викладача різноманітні:
1) для первісного засвоєння основ теми;
2) для роботи з підручником і спеціальною літературою;
3) для контролю знань;
4) для повторення й доповнення тем;
5) для встановлення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків.
Не прагнучи до прямого запам'ятовування конспекту, студент має працювати з ним в різних формах самостійної та аудиторної роботи.
Дуже важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була щоразу новою, не давала студенту можливості звикнути до
форм контролю й опитування. Так, якщо на початковій стадії застосування конспектів-схем викладач сам пояснює схему, її основні блоки, то в наступних лекціях він може дати завдання скласти план лекції за конспектом, доповнити конспект, знайти у ньому заплановану викладачем «неточність» тощо.
Під час самостійної роботи студента конспект-схема й методичні вказівки з відповідної теми є орієнтиром у роботі з підручником та спеціальною літературою. Реферування наукових статей також можна виконувати у вигляді конспекту-схеми.
Перевіряючи знання студентів, можна дати завдання розкрити зміст окремого блоку конспекту, навести змістовний приклад тощо. Як показав досвід, студенти широко користуються конспектами-схемами при повторенні матеріалу перед колоквіумом, заліком, діловою грою, екзаменом. Під час колоквіумів, заліків та екзамену користуватися конспектами-схемами забороняється.
Слід, проте, визнати, що конспект-схема, розроблений викладачем, як і сама лекція, це певною мірою нав'язана ним його власна логіка розуміння предмета. Якщо студенти користуватимуться лише конспектом-схемою, в них може виникнути спрощене розуміння питання. Але майстерність викладача в тому й полягає, щоб наповнити формальну схему живим змістом, фактами, проблемами тощо. За відповідної організаційної підготовки конспект-схема дає змогу виділити час для обговорення проблемних питань і вирішення практичних завдань. Досвід показує, що конспект-схема — добрий допоміжний засіб для запам'ятовування й первісного засвоєння основ навчальних курсів.